Луцьк на картинах Карела Якубека

Луцьк малювали здавна. Мабуть, найраніше відоме зображення міста походить з середини XVIII століття. Тоді, імовірно, художник Ян Прехтль, згодом член луцького тринітарського монастиря, написав ікону з панорамою міста і, власне, з самим костелом тринітарів.

Казимир Войняковський, Наполеон Орда, Ян Конопацький, Юзеф Крашевський й інші - є цілий ряд художників, які намагалися "покласти" на полотно місто з його типажами і старовинною архітектурою. Стоїть у цьому ряді і ще один оригінальний маляр - Карел Якубек.

Вдалося з ним познайомитися чисто випадково, коли стало цікаво, що малював лучанин з таким незвичним ім'ям. Виявилося, він має у своєму доробку просто таки фантастичний масив полотен з виглядами Луцька, які вже набули історичної цінності (і картини і, нічого не вдієш, вигляди). Місто на роботах Карела Якубека - це особливий феномен, де поєднується документальність минувшини і художня інтерпретація майстра: симптоматично, як і в інших метрів, що зображували Лучеськ, з тією особливістю, що на своїх полотнах Якубек зобразив післясталінський Луцьк. Місто шістдесятих-сімдесятих років, де розквітав соціалізм і намагався перебороти історичну європейську тяглість (і дивлячись на сучасний Луцьк, постає інтерпретоване шекспірівське питання: переборов, чи таки не переборов?).

Карел Якубек походить родом із Закарпаття. Він народився у 1923 році у Чехословаччині зі столицею у Празі (як відомо, нинішнє українське Закарпаття у 1919 році добровільно приєдналося до Чехословацької республіки, маючи міжнародні гарантії повоєнного Сен-Жерменського договору). Сформував свою майстерність у середовищі так званої закарпатської школи. Під час війни його мобілізували до війська, потім він потрапив у полон у Франції та згодом таки вернувся до Ужгорода. Вернувшись у мистецьке середовище, Карел Якубек через різні обставини став багато мандрувати і малювати архітектуру і природу.

У 1964 році Якубек переїхав до Луцька. Тут зі ще одним художником організував Волинську філію Спілки художників. Тут він і прожив до смерті у 2008 році.

У галереї "Арт-кафедра" в АдреналінСіті експонуються роботи Якубека. Частина їх присвячена карпатським краєвидам. Хто бував у тих чудових горах, неодмінно знайде нотку ностальгії - такі характерні образки українських Карпат. А інша частина робіт стосується Луцька: тут-то і проявляється "мистецька проникливість, з якою Якубек увічнював різні грані образу древнього міста на Стиру", як ідеться в одній анотації.

"З його полотен постає Луцьк весняний та осінній, літній, зимовий. Монументальні пам'ятки архітектури логічно співіснують з побутовими реаліями щоденного життя мешканців міста. Поряд із затишними куточками, які можна бачити із вікна робітні митця, він зображає й монументального звучання панорамні види Луцька", - писав про луцьку творчість Якубека автор передмови меморіального альбому художника.

Я б додав таке: Якубек-луцький, окрім мистецьких особливостей, цікавий художньою інтерпретацію документальності, яка фіксує місто, що минуло - місто, коли ще дух міжвоєнного "польського" часу повністю не вивітрився, а радянська дійсність ще не перетворила Луцьк на місто розвиненого соціалізму. На полотнах автора - забуті куточки вулиць, переходів, дворів, які сьогодні змінилися "рукою" часу. Ті будинки і завулки місцями втрачені, а деякі ще можна відшукати (ібо хто шукає, той знаходить) і поглянути на них десь зі схожого ракурсу, як це робив майстер.

Ось такий Якубек.

P.S. Особлива подяка за сприяння у написанні Богдані Коротинській.