Подання на Клюєва. Розслідування ''Української правди'' доведе депутата до тюрми?

Нарешті до мене потрапило подання генерального прокурора про притягнення до відповідальності регіонала Сергія Клюєва. В основі документу лежить моє журналістське розслідування, написане в часи Януковича.

Перша частина подання стосується махінацій Клюєвих при придбанні "Заводу напівпровідників". Це – головний елемент його імперії сонячної енергетики та отримувач державної допомоги на розвиток приватного бізнесу.

Так, у 2007 році було ухвалено рішення Фондом державного майна про приватизацію "Заводу напівпровідників". Умовою була наявність у покупця патентів на виробництво полікристалічного кремнію та інших елементів для сонячних батарей.

Фірма "Сілікон", яку контролювали колишній депутат-регіонал Олександр Єдін та його партнер Геннадій Коган, мала такі патенти та почала шукати партнерів. І вона їх знайшла – в особі братів Клюєвих. Це була ключова помилка в їх стратегії. Бо брати примудрилися кинути навіть соратників по партії.

Прізвище Єдіна не згадується у поданні, натомість фігурує Коган.

Так, на початку 2007 року відбулася зустріч Сергія Клюєва з представником компанії "Сілікон" Геннадієм Коганом у офісі корпорації братів "Укрпідшипник" – це сусідня до Генпрокуратури споруда. Там вони обговорили можливість купівлі заводу коштом Клюєвих з подальшим розподілом часток всередині 50 на 50.

Після цієї розмови у Клюєвих виник спільний "злочинний умисел", спрямований на заволодіння шляхом обману ТОВ "Сілікон" та ВАТ "Завод напівпровідників". Він полягав у тому, щоб відмовитися від розподілу акцій 50 на 50.

"При цьому Клюєв Сергій і Клюєв Андрій планували узгоджено використовувати своє службове становище, поєднане з фінансовими можливостями контрольованих ними бізнес-структур, всупереч інтересам держави та суспільства, для створення власної вертикально-інтегрованої компанії з виробництва та використання фотогальванічної продукції..."

На початку червня 2007 року відбулася наступна зустріч Сергія Клюєва з Коганом, де він пообіцяв повністю профінансувати акції "Заводу напівпровідників". За кілька днів компанія "Сілікон" подала заяву до Фонду держмайна про участь в приватизації підприємства, і 15 червня вони придбали підприємство за 204 мільйони 960 тисяч гривень.

А далі, на думку слідства, брати Клюєви "організували проведення фіктивних фінансових операцій" та переконали Когана придбати цінні папери підприємств Клюєва "для забезпечення умов передачі останньому та його діловим партнерам 50 відсотків "Заводу напівпровідників".

Але, у підсумку, Клюєви через фірму "Сі-Інвест" заволоділи 99 відсотками "Заводу напівпровідників".

Згодом, у жовтні 2008 року, "з метою приховування слідів злочинів та дійсного власника", Клюєви перевела 74,99 відсотків на відому нам австрійську компанію братів "Activ Solar".

"Таким чином, Клюєв С.П., який діяв за попередньою змовою з Клюєвим А.П. підозрюється у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодеку України", – сказано в поданні генпрокурора.

"У подальшому Клюєв А.П. і Клюєв С.П., заволодівши "Заводом напівпровідників", вирішили організувати отримання цим підприємством кредитних коштів у державній банківській установі для розвитку підприємства", – також зазначає генпрокурора.

Зокрема, заводу було відкрито кредитну лінію на 200 мільйонів євро (!) в 2009-2010 роках.

Після інавгурації Януковича старший з братів Клюєвих став першим віце-прем'єром та очолив Комісію з реалізації інвестиційних проектів, а також став куратором Держагенства інвестицій та розвитку, яка робила подання Клюєву-старшому щодо виділення фінансування.

Водночас була проблема з тим, що у Держагентства "були фактично відсутні бюджетні кошти", які могли би надаватися як державна підтримка. "Відсутність коштів не давала можливості Клюєву С.П. та Клюєву А.П. реалізувати свій злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами під приводом надання "Заводу напівпровідників" компенсації".

Але присутність на державних посадах дозволила Клюєвим відшукати ці гроші. "Клюєв А.П., зловживаючи своїм службовим становищем у власних інтересах та в інтересах Клюєва С.П. забезпечив прийняття постанови Кабінету міністрів від 11 жовтня 2010 року N949, за якою незаконно здійснено перерозподіл бюдетних призачень на 250 мільйонів гривень (...) "

Так, з метою отримання грошей на свій завод, Клюєвим було зменшено захищену статтю "субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам дитинства". Ця сума була перекинута Держагентству інвестицій та розвитку. А через декілька днів після схвалення постанови Кабміну, 15 жовтня 2010 року очолювана Клюєвим-старшим комісія виділила Клюєвим на підприємство 200 мільйонів 842 тисячі гривень.

"Клюєв А.П., будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем першого віце-прем'єра, діючи за попередньою змовою з Клюєвим С.П., з корисливих мотивів, з метою сприяння власному бізнесу та заволодіння державними коштами, вплинув на членів конкурсної комісії", – ідеться в поданні генпрокурора.

Кошти Клюєвим було переказано двома траншами – 138,8 мільйонів перевели 8 листопада 2010 року, а 31,2 мільйони – 13 грудня.

"Є достатні підстави підозрювати Клюєва Сергія Петровича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, тобто у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах".

Від себе додам, що вся ця оборудка Клюєвих була описана мною в статтях у 2010-2011 роках:

"Україна для людей": 370 мільйонів державної підтримки – для двох донецьких родин

Офшорний дах для Януковича та Клюєва

Тоді здавалося, що історія має нульову перспективу бути коли-небудь розслідуваною органами слідства. Про неї не повідомляли на телебаченні, не кажучи вже про будь-яку реакцію правоохоронців. А тепер це – основа для позбавлення недоторканості народного депутата. Життя виявилося непередбачуваним для ключового пособника Віктора Януковича.