Отаман – «гей»
«Давно смолкли залпы орудий,
Над нами лишь солнечный свет,
На чем проверяются люди
Если войны уже нет».
(В.Висоцький)
Ніщо нам не дається так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість,- сказав у свій час Сервантес. На сторінках інтернет-видання «ВолиньPost» 22 жовтня ц.р. прочитав допис Віктора Федосюка «Шляхом ганьби і зради…».
У своїй невеликій статті, яка класифікується, як пасквіль, пан отаман із жадібною злобою накинувся на свого конкурента по виборах у Верховну раду Ігора Палицю і на всіх тих, хто хоч трохи, як на його думку, мав відношення до кандидата.
Я ніколи не думав, що шановний директор такого крутого видавництва «Ініціал», отаман Волинського стрілецького братства опуститься до такої низості. Виявляється, що за його нібито ласкавою посмішкою, приховано скільки злості і жовчі.
Ще недавно він запрошував мене, щоб я із своїми козачатами «Школи козацького гарту» виступив з показовими виступами Бойового Гопака перед виборцями житлового масиву на ДПЗ, біймав і цілував по-козацьки, а через декілька днів уже роздув щоки і вихлюпнув мішок бруду на ще недавнього, здавалося, свого побратима.
І за що? Тільки за те, що мої козаки із козацького зимівника на Театральному майдані варили куліш для лучан і гостей міста...
Для В.Федосюка це стало «ганьбою і зрадою, втратою честі і гідності».
За такою філософією виходить, що лише отаман Волинського стрілецького братства Віктор Федосюк, якого лише декілька років тому посвятили в козацтво, має виключне право варити куліш. Можливо тільки тому, що його Братство має найбільший казан? Це вже низько і смішно.
Не бачить отаман, на знає історії, або забув, що тільки об»єднаними зусиллями можна здобути перемогу, зробити Україну заможною і квітучою, взірцем життя на Землі. А такі дії, які вчинив Федосюк по відношенню до мене і моєї Школи, яка працює уже десять років і виховала біля тисячі чудових патріотів країни, а не яничарів, як написав Федосюк, сприяють роздору та розвитку руїни.
Не послухав і голосу Верховного отамана Західного регіону Міжнародної козацької організації «Козацтво Запорозьке», генерала козацтва, депутата Волинської обласної ради Петра Олешка. Біля години той його переконував не чинити зло, не сваритися, приховати свої амбіції, не смішити людей. Та ні. Гординя новоспеченого отамана взяла гору, а рука швидко надрукувала пасквіля на Середюка.
І саме в той день, коли у мене був день народження, Федосюк готував мені такий «подарунок». Це вже вищий пілотаж підлості і цинізму.
Але слід пам"ятати: що посієш, те й пожнеш.
Яка ж це «ганьба і зрада», що козаки О.Середюка варили для лучан козацький куліш, за яким стояла черга аж до Собору? Бачте, свято міста «Бабине літо» влаштував Ігор Палиця, його конкурент по виборчих перегонах.
Ну то що з того? Хіба це погано? А як ти варив куліш на ДПЗ, на 33-му кварталі та в інших місцях Луцька, то що? І тобі дякували люди.
А в той день свято організував Ігор Палиця. Чудове свято. Цьому й сприяла й погода, сонячно й тепло було у місті. Тисячі людей було на Майдані. Тільки вас не було серед виборців. Ви як ті змовники поховалися у свій штаб і писали пасквілі на ще недавніх своїх побратимів. Для вас голос шепоче Сатани: «чим гірше – тим краще». Я би з таким отаманом у розвідку не пішов і другому заказав.
А треба було самому також прийти і розділити свято із козаками, гостями міста. Тоді б ти побачив, що О.Середюк не тільки варив куліш, а й організував виставку-продаж своєї авторської літератури. Були там книги і про козацтво «Лицарі Сонця», і публіцистика, і краєзнавчі.
Але виділялася ще одна серед книг - це політичний портрет Ю.Тимошенко, яку я видав ще у 2005 році і яку бояться зараз купувати навіть об»єднаний штаб опозиції. Та й ти, Віктор Евгенович, як видавець і бізнесмен не наважився перевидати її перед виборчим марафоном, взяти її у свій агітаційний багаж. Виявляється, кишка тонка в тебе, зате амбіції на десятьох.
Тестом твоєї щирості до відродження українського козацтва стало спорудження і урочисте відкриття пам’ятника козаку Мамаю в селищі Рокині Луцького району. Мало того, що жодного гроша ти, як отаман і бізнесмен не вкинув у скриньку пожертвувань на пам’ятник, та ще й сам не приїхав на урочисте відкриття 14-го жовтня. Ти навіть не дав дітям на морозиво, коли вони роздягнуті в холодну погоду виступали на твою підтримку біля ДПЗ. Все вважаєш, що тобі всі повинні. А ти, як керівник солідного видавництва нормальну зарплату своїм фахівцям не платиш, половина яких повтікали від тебе, організувавши свій бізнес.
Не ти мене приймав у козацтво і не тобі мене виключать із своїми голосистими собутильниками, які понад усе вміють лише пити та гукати у п’яному чаду: «Будьмо-Гей!»
Ти спочатку пройди весь той вишкіл козацький, який я вже пройшов у свої 60 років, а це - семінари з козацьких бойових мистецтв, здобудь Сертифікат інструктора Бойового Гопака, створи свою Школу, а не примазуйся до Володимира Перчука з його оригінальним арсеналом козацької зброї, ходи 2-3 рази на тиждень і тренуй дітей у спортзалі, їзди за 50 кілометрів до дітей у Садівську козацьку республіку, хоч раз на тиждень, організовуй і вози дітей влітку по сакральним та історичним місцям України, тоді в тебе язик не повернеться наговарювати наклепи, що О.Середюк виховує «яничарів».
Я виховую цвіт української нації, а ти Вікторе сієш розбрат. Не бути тобі народним депутатом України, навіть не місцевим отаманом.
Олександр Середюк, вчитель Бойового Гопака,доктор філософії, письменник, отаман МГО «Школи козацького гарту»,
головний кашовар на Майдані.
P.S. Аналізуючи дії В.Федосюка у козацтві, вважаю його провокатором, який працює на розкол волинських козаків. Не випадково, що у його офісі розміщується штаб Українського народного руху (Костенка), того самого, який зрадив покійного В.Чорновола і розколов НРУ, а тепер знаходиться в команді політичного банкрота В.Ющенка. Тобто, щоб розвалити Товариство чи громадську структуру, то потрібно її очолити…
Над нами лишь солнечный свет,
На чем проверяются люди
Если войны уже нет».
(В.Висоцький)
Ніщо нам не дається так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість,- сказав у свій час Сервантес. На сторінках інтернет-видання «ВолиньPost» 22 жовтня ц.р. прочитав допис Віктора Федосюка «Шляхом ганьби і зради…».
У своїй невеликій статті, яка класифікується, як пасквіль, пан отаман із жадібною злобою накинувся на свого конкурента по виборах у Верховну раду Ігора Палицю і на всіх тих, хто хоч трохи, як на його думку, мав відношення до кандидата.
Я ніколи не думав, що шановний директор такого крутого видавництва «Ініціал», отаман Волинського стрілецького братства опуститься до такої низості. Виявляється, що за його нібито ласкавою посмішкою, приховано скільки злості і жовчі.
Ще недавно він запрошував мене, щоб я із своїми козачатами «Школи козацького гарту» виступив з показовими виступами Бойового Гопака перед виборцями житлового масиву на ДПЗ, біймав і цілував по-козацьки, а через декілька днів уже роздув щоки і вихлюпнув мішок бруду на ще недавнього, здавалося, свого побратима.
І за що? Тільки за те, що мої козаки із козацького зимівника на Театральному майдані варили куліш для лучан і гостей міста...
Для В.Федосюка це стало «ганьбою і зрадою, втратою честі і гідності».
За такою філософією виходить, що лише отаман Волинського стрілецького братства Віктор Федосюк, якого лише декілька років тому посвятили в козацтво, має виключне право варити куліш. Можливо тільки тому, що його Братство має найбільший казан? Це вже низько і смішно.
Не бачить отаман, на знає історії, або забув, що тільки об»єднаними зусиллями можна здобути перемогу, зробити Україну заможною і квітучою, взірцем життя на Землі. А такі дії, які вчинив Федосюк по відношенню до мене і моєї Школи, яка працює уже десять років і виховала біля тисячі чудових патріотів країни, а не яничарів, як написав Федосюк, сприяють роздору та розвитку руїни.
Не послухав і голосу Верховного отамана Західного регіону Міжнародної козацької організації «Козацтво Запорозьке», генерала козацтва, депутата Волинської обласної ради Петра Олешка. Біля години той його переконував не чинити зло, не сваритися, приховати свої амбіції, не смішити людей. Та ні. Гординя новоспеченого отамана взяла гору, а рука швидко надрукувала пасквіля на Середюка.
І саме в той день, коли у мене був день народження, Федосюк готував мені такий «подарунок». Це вже вищий пілотаж підлості і цинізму.
Але слід пам"ятати: що посієш, те й пожнеш.
Яка ж це «ганьба і зрада», що козаки О.Середюка варили для лучан козацький куліш, за яким стояла черга аж до Собору? Бачте, свято міста «Бабине літо» влаштував Ігор Палиця, його конкурент по виборчих перегонах.
Ну то що з того? Хіба це погано? А як ти варив куліш на ДПЗ, на 33-му кварталі та в інших місцях Луцька, то що? І тобі дякували люди.
А в той день свято організував Ігор Палиця. Чудове свято. Цьому й сприяла й погода, сонячно й тепло було у місті. Тисячі людей було на Майдані. Тільки вас не було серед виборців. Ви як ті змовники поховалися у свій штаб і писали пасквілі на ще недавніх своїх побратимів. Для вас голос шепоче Сатани: «чим гірше – тим краще». Я би з таким отаманом у розвідку не пішов і другому заказав.
А треба було самому також прийти і розділити свято із козаками, гостями міста. Тоді б ти побачив, що О.Середюк не тільки варив куліш, а й організував виставку-продаж своєї авторської літератури. Були там книги і про козацтво «Лицарі Сонця», і публіцистика, і краєзнавчі.
Але виділялася ще одна серед книг - це політичний портрет Ю.Тимошенко, яку я видав ще у 2005 році і яку бояться зараз купувати навіть об»єднаний штаб опозиції. Та й ти, Віктор Евгенович, як видавець і бізнесмен не наважився перевидати її перед виборчим марафоном, взяти її у свій агітаційний багаж. Виявляється, кишка тонка в тебе, зате амбіції на десятьох.
Тестом твоєї щирості до відродження українського козацтва стало спорудження і урочисте відкриття пам’ятника козаку Мамаю в селищі Рокині Луцького району. Мало того, що жодного гроша ти, як отаман і бізнесмен не вкинув у скриньку пожертвувань на пам’ятник, та ще й сам не приїхав на урочисте відкриття 14-го жовтня. Ти навіть не дав дітям на морозиво, коли вони роздягнуті в холодну погоду виступали на твою підтримку біля ДПЗ. Все вважаєш, що тобі всі повинні. А ти, як керівник солідного видавництва нормальну зарплату своїм фахівцям не платиш, половина яких повтікали від тебе, організувавши свій бізнес.
Не ти мене приймав у козацтво і не тобі мене виключать із своїми голосистими собутильниками, які понад усе вміють лише пити та гукати у п’яному чаду: «Будьмо-Гей!»
Ти спочатку пройди весь той вишкіл козацький, який я вже пройшов у свої 60 років, а це - семінари з козацьких бойових мистецтв, здобудь Сертифікат інструктора Бойового Гопака, створи свою Школу, а не примазуйся до Володимира Перчука з його оригінальним арсеналом козацької зброї, ходи 2-3 рази на тиждень і тренуй дітей у спортзалі, їзди за 50 кілометрів до дітей у Садівську козацьку республіку, хоч раз на тиждень, організовуй і вози дітей влітку по сакральним та історичним місцям України, тоді в тебе язик не повернеться наговарювати наклепи, що О.Середюк виховує «яничарів».
Я виховую цвіт української нації, а ти Вікторе сієш розбрат. Не бути тобі народним депутатом України, навіть не місцевим отаманом.
Олександр Середюк, вчитель Бойового Гопака,доктор філософії, письменник, отаман МГО «Школи козацького гарту»,
головний кашовар на Майдані.
P.S. Аналізуючи дії В.Федосюка у козацтві, вважаю його провокатором, який працює на розкол волинських козаків. Не випадково, що у його офісі розміщується штаб Українського народного руху (Костенка), того самого, який зрадив покійного В.Чорновола і розколов НРУ, а тепер знаходиться в команді політичного банкрота В.Ющенка. Тобто, щоб розвалити Товариство чи громадську структуру, то потрібно її очолити…
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 33
Популярне
А тебе жаба давить!
До речі - ідольчик Велесу ти ж за його гроші поставив? Як на це рунвірівці зреагували?
ТИ НЕ КОЗАК - а кріпак.
Пане Середюк, а що вам заважало варити куліш на Театральному майдані коли там виступав Федосюк? Що, не заплатив? Так він і братам Капрановим за слова підтримки не платив. А як же козацьке братерство? Як особиста дружба? А ніяк, бо в Палиці більше грошей, от і все. Зрадник і запроданець! Ганьба!
До свого «твору» Середюком було обрано епіграф:
«Давно смолкли залпы орудий,
Над нами лишь солнечный свет,
На чем проверяются люди
Если войны уже нет».
(В.Висоцький)… то на запитання поета, у цьому випадку є відповідь – грошима! І з цією перевіркою Середюк не впорався, та й недорого продався, без торгу!
Незадовго до «Бабиного літа», на Святу Покрову, Середюк демонстрував свій козацький гарт та виявляв прихильність до одного кандидата у Народні депутати, та на свій кшталт розуміючи побратимство, солідарність і виручку, не отримавши срібняка на морозиво, пішов прогинатись перед іншим. Віталій Федосюк, тим часом, мабуть, думав що мав щиру товариську підтримку від правдивого козака! Навіть розчулено «обіймав його і цілував по-козацьки» на знак подяки (сам Середюк у цьому зізнався). Не знав отаман, що дружба така продається: великі гроші – велика дружба, малі гроші – мала, а як не заплатили – «звиняйте», підемо на багатші села!
Тому не дивно, що Віталій Федосюк так гостро зреагував на те, що Середюк так запопадливо пристав на пропозицію іншого кандидата у депутати, і не важливо хто б це був. Цинізм ситуації полягав ще й у тому, що напередодні Середюку стачило совісті звернутися до стрільців, щоб вони позичили йому казана для кулешу. Чи не бузувірство?
То ж чому Середюк, вдаючи ображеного, дивується, що «Для В.Федосюка це стало «ганьбою і зрадою, втратою честі і гідності» та ще й наївно запитує: «І за що? Тільки за те, що мої козаки із козацького зимівника на Театральному майдані варили куліш для лучан і гостей міста...» А за чий кошт? Може Середюк сам частував? Щось такої щедрості не помічалося за ним раніше, бо коли часом вас занесе до Рокинь у музей, очолюваний цим «козаком», і у вас виникне божевільна думка там пообідати, чи ще гірше, відсвяткувати якусь подію, то за гливкі вареники, холодний борщ чи вчорашню юшку з вас справлять, як з «рідного тата» за цінами фешенебельного ресторану. А про умови праці, оплату за неї та стиль керівництва вам теж розкажуть співробітники цього закладу, коли пристануть на пропозицію присісти за ваш стіл і хильнуть чарчину.
Кожен зрадник намагається виправдати себе, посилаючись на обставини, звинувачуючи когось, прикриваючись шляхетними намірами. Розповідь про власні заслуги, успіхи у вихованні підростаючого покоління, «наукові» досягнення блякне у порівнянні із реальними вчинками Середюка. Який приклад він подає хлопчакам, майбутнім чоловікам? На місці батьків потрібно було б дуже задуматися у чиї руки вони віддають своїх синів, хто впливає на їхню свідомість поза домом?
Вибори закінчаться – життя продовжиться. Як його собі уявляє Середюк хто зна? Мабуть щось придбає за 30 срібняків чи відсвяткує свій день народження. Та достеменно відомо, що руки йому не подадуть ті, хто не втратив честі та гідності.
P.S. Не Середюку судити Ющенка, Костенка та й … Федосюка. Про їхню діяльність і роль у житті суспільства та історії України нехай судять більш достойні люди. Та й час усе розставить на свої місця. Середюку теж дістанеться якийсь куток, тільки який і де?
От тільки призабув екс-офіційний біограф Юлі, що ТойКомуВінВаривКуліш ЖОДНОГО РАЗУ НЕ ПРОГОЛОСУВАВ ЗА ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЮ СТАТТІ ТИМОШЕНКО. Та й голосував за звільнення її з посади прем'єр-міністра та призначення на це місце Азарова.
І ні кого він не зраджував, як Федосюк приклеїв йому ярлика. Я також був тоді на майдані, допомогав варити і роздавати куліш. Люди дякували нам за це. І ніхто не питав чи це від Палиці, чи від Середюка, чи Федосюка. Куліш_ він і в Африці куліш. Олександр Середюк ще встиг зїздити з Петром Олешком та з козачатами у Ківерці і виступити там у Будинку культури перед мешканцями міста, надавши підтримку козацькому отаману Олешку.
В інтернеті гуляє теза, що козаки посварилися через вибори. Вважаю, що це Федосюк не витримав найпершого випробування і сам роздув з пальця такий конфлікт, посварився з нашим отаманом, Вчителем і наставником. Ми з ним і його не залишимо та будемо просити Бога, щоб йому дав ще здоров"я та сили так плідно працювати як і нині. Слава отаману і Вчителю Середюку!
Соромтеся - мені шостий десяток пішов. Який Ви КОЗАК і чому Ви навчилися? Жінок ображати? Та залюбки((
Звинувачувати Середюка у плагіатстві і некомпетентності безпідставно,- це вмілий організатор і толковий педагог, якому можна довірити дитину на виховання.
В субботу перед Покровом атаман Середюк со своими ребятами выступал в поддержку атамана Федосюка в районе ГПЗ. Хлопцы показывали элементы боевого гопака, ходили по битому стеклу, ложились на него, да просто - в нежаркий октябрский день ходили почти голышом. Мои детишки, чуть младше возрастом, с восторгом воспринимали всё действо. А сколько разговоров было дома об этом. Видно было, что казачата готовы хоть - в огонь за своим атаманом. Это всё вызывало невольное уважение, даже восхищение педагогическим талантом А. Середюка. Но после прочитаного на Волыньпосте пришлось задуматься. Если горячо любимый, обожаемый воспитаниками атаман своими делами показывает, что честь, дружба, братство - лишь слова, туман, фикция, а действительными ценностями являются деньги, материальные блага, расположение власть имущих - что или, вернее, кто вырастет из его воспитаников? Выносливые бойцы, терпящие или даже - презирающие боль, без понятия чести, чувства долга (в высшем его понимании), без привязанностей, уважения к общечеловеческим ценностям. Не буду углубляться в исторические аналогии с ассасинами, ниндзями и прочими сверхчеловеками. В начале 90-тых физически крепких людей со специальной подготовкой, как правило – спортивной, Робин-Гудов отбирающих у мало-мальски состоятельных и никому не отдающих, обыденно называли «спортсменами», что значило – рекетиры.
Я боюсь, когда начинаю думать, что эти милые ребята, вызывающие искреннее восхищение маленькие казаки, станут отбирать карманные деньги у моего сынишки, или приставать к дочери. А ведь это не исключено, если мировоззрение их атамана станет частью или основой их системы ценностей. Искренне надеюсь, что этого не случится, иначе жизнь по-настоящему может стать страшной.
я ніколи не соромився брати гроші в негідників, просто десятину віддавав на пожертви. і це кожного справа як виконувати свою роботу і який обрати шлях.
наскільки я зрозумів, один був учасником святкування (не важливо за чиєї підтримки, це на його власний розум і питання моралі), інший і був кандитатом в депутати - суперником. конкуренція.
щиро бажаю обидвом винуватцям суперечки і бесіди натхнення у розбудові дійсно Української держави.
і ще, на рахунок "козацького куліша" - це запатентована авторська назва на товари та послуги (список величенький) з наданням правової охорони згідно п.1 ст.5; ст.6 Закону, на використання якої потрібно договір-ліцензія. Дуже просто вбити в гуглі ТМ"Козацький куліш" ))))
Не забувайте виродки ніде.
Середюк він є.
В його гарячих жилах,
Козацька кров пульсує і гуде!"