В Луцьку знають про «©» копірайт?
На днях випадково потрапила до рук комунальна газета “Луцький замок” №13 від 28.03.2013. Газета майже місячної давності.
В газеті на 9-й сторінці є стаття “Істина зачата у гармидері”, яка ілюстрована фотографією із прем’єри однієї з вистав театру “Гармидер”. Роздивившись детальніше фото, я розпізнав свою роботу. Чомусь ні на фото ні під статтею не зазначено автора фотографії.
Фотографії з цієї вистави передавались театралам із підписами, але фото в статті скадроване так, що підпис зрізаний. Можливо журналісти і редактор газети, під час кадрування не звернули увагу на копірайт і забули додати дані про авторство в статтю. Публікація фотографії в газеті без зазначення копірайту є порушенням авторських прав.
![В Луцьку знають про «©» копірайт?]( "В Луцьку знають про «©» копірайт?")
![В Луцьку знають про «©» копірайт?]( "В Луцьку знають про «©» копірайт?")
Фото в газеті “Луцький замок”
![В Луцьку знають про «©» копірайт?]( "В Луцьку знають про «©» копірайт?")
Оригінал фото з підписом. Більше фото з вистави.
Дуже прикро, що комунальна газета, яка фінансується з бюджету міста і яка підпорядковується міській владі не дотримується українського законодавства щодо авторського права.
Що тоді говорити про приватні видання і звичайних людей, які вважають прохання про зазначення авторства робіт ознакою меркантильності і пихи?
Законодавство в Україні з авторських прав порушується скрізь і майже всіма. Це стосується майже всіх законів. Ніхто на це не звертає увагу, всі порушення вважаються нормальним явищем.
В газеті на 9-й сторінці є стаття “Істина зачата у гармидері”, яка ілюстрована фотографією із прем’єри однієї з вистав театру “Гармидер”. Роздивившись детальніше фото, я розпізнав свою роботу. Чомусь ні на фото ні під статтею не зазначено автора фотографії.
Фотографії з цієї вистави передавались театралам із підписами, але фото в статті скадроване так, що підпис зрізаний. Можливо журналісти і редактор газети, під час кадрування не звернули увагу на копірайт і забули додати дані про авторство в статтю. Публікація фотографії в газеті без зазначення копірайту є порушенням авторських прав.
Фото в газеті “Луцький замок”
Оригінал фото з підписом. Більше фото з вистави.
Дуже прикро, що комунальна газета, яка фінансується з бюджету міста і яка підпорядковується міській владі не дотримується українського законодавства щодо авторського права.
Що тоді говорити про приватні видання і звичайних людей, які вважають прохання про зазначення авторства робіт ознакою меркантильності і пихи?
Законодавство в Україні з авторських прав порушується скрізь і майже всіма. Це стосується майже всіх законів. Ніхто на це не звертає увагу, всі порушення вважаються нормальним явищем.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 15
Популярне
|
Учень з Волині – призер всуекраїнської олімпіади
Сьогодні, 03:41
|
0 |
|
Воїн з Волині отримав відзнаку від Рустема Умєрова
Сьогодні, 02:17
|
0 |
|
Система ППО Skynex і боєприпаси: Німеччина надала Україні новий пакет військової допомоги
Сьогодні, 01:15
|
0 |
|
30 квітня на Волині: гортаючи календар
Сьогодні, 00:00
|
0 |
|
На Волині судили чоловіка, який їхав через «Устилуг» з фальшивими документами
29 квітень, 23:19
|
0 |
реально, "Попустіться!!!"
А по темі... ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА В ТЮРМУ! :)
Фотошоп у вас ліцензія є? , На операційну ос ліцензія є? Ви платите податки на дохід від фотосесій?
Відповідаю на решту запитань. Податки сплачую, ліцензію на діяльність маю. Як ви поясните той факт, що 60-70% усіх державних установ в Україні, не кажу вже про приватні не мають ліцензійного програмного забезпечення? Це дані офіційних досліджень, проведених закордонними структурами.
Шановні чесні коментатори, у вас у всіх вдома і на роботі напевно не встановлене жодне неліцензійне ПЗ, ви точно не знаєте, що таке торент і фільми дивитесь лише придбані на двд в супермаркеті? Якщо це так, це дає вам право коментувати тут далі.
1. Фотографії з двох останніх вистав кадрував і передавав я. Скадровані були без копірайтів, бо кожне видання верстає і проставляє його по-своєму. Кожне фото було підписане прізвищем його автора, про що ми наголошували вказати.
2. Сталося, як сталося — не поставили — з ким не буває. Попросили у нас вибачення. А оскільки я передавав фотографії (11 штук трьох авторів) для статті на початку грудня, а стаття вийшла в кінці березня, то вже якось в мене не було натхнення колупатися, де чия фотка і кому що передавати. Крім того що на той момент надрукованої статті не бачив і не знав про чиє фото йдеться.
PS Нам всім треба вчитися поважати право автора на його роботу і відстоювати його — правильно. Але більш за все нам потрібно навчитися простої комунікації. А коли виникають якісь незрозумілі ситуації, то відповіді і рішення будуть простими. Особливо це стосується ситуацій з тими людьми, яких ми знаємо особисто.