Українці на Майдані – показник для Європи

Ще ніколи Україна не була так близька у своїх прагненнях стати повноцінною частиною Європи. Не географічно, а ментально.

Духом свободи та нових можливостей пройнялися всі українці – від села до міста. Відчувалося, що люди готові увійти до європейської спільноти та почати будувати державу спочатку, по-європейськи.

Сьогодні відмова керівництва держави продовжувати підготовку до вступу в Європейський Союз та підписати угоду під час Вільнюського саміту, викликала хвилю обурення та розчарування.

Вперше за кілька років українці відчували єдність з владою у єдиному прагненні – євроінтегруватись.

Зубожіння та відчай вивели на вулиці тисячі людей, для яких світла ідея вступу в ЄС була чи не єдиною надією зрівняти шанси між мільйонерами та звичайними трудівниками жити гідно у державі, де зимове взуття коштує більше, ніж прожитковий мінімум її громадян.

Я бачив, як непросто було полякам після вступу до євроспільноти, але зараз вони на кілька кроків попереду України.

Знаю, що непросто буде й Україні адаптуватись та налагодити роботу за принципами, які роками діють в Європі. Але наше прагнення, наша нинішня позиція має бути показником готовності та бажання приєднатися до ЄС.

Мені здається, що останнє слово за Європою, вони повинні відстояти Україну, розуміючи, які засоби впливу та маніпуляції використовують по той бік східного кордону. Європа має піти на поступки та ухвалити цей документ, аби не втратити Україну на десятиліття. Українці на майдані – це в першу чергу, показник для Європи.