Справжній Майдан у Луцьку. Я його знайшов

Заїжджав до військової частини ВВ в Луцьку, познайомився з координатором Сергієм. Пройшлися, глянули пости біля бочок з вогнем. Народ бадьорий, мерзне, але стоїть до кінця. Готові стояти всю ніч. Є ті, хто по списку, є просто люди, які підійшли і залишилися. Хлопці, дівчата, чоловіки, жінки, молоді і старші. Приємно дивитися на таку згуртованість.

Запитував, чи щось їм потрібно. Кажуть, що все мають. Брак лише адекватної інформації. Думаю, було б не зайве просто побалувати чимось солодким чи просто словами підбадьорення. Я, наприклад, завжди, коли біля них проїжджаю, то сигналю. Коли проходжу, то вітаюся "Слава Україні".

Але розслаблятися не можна. Треба і далі тримати в облозі війському частину. Це робити не лише заради майдану, а й тих солдатів, які в ній. Вони не хочуть нікуди їхати і вдячні, що їх заблокували. Тому закликаю приєднуватися до чергувань.

Друзі, християни. Служити Богу можна не лише в храмах і молитовних будинках, а й на вулиці біля вогнища. Приходьте, вам будуть раді. Беріть приклад з християн Києва, які від початку з народом в найгарячіших точках.

Фото Павла Березюка