Відкритий лист луцькому міському голові Миколі Романюку.

Шановний Миколо Ярославовичу!
Кілька останніх місяців луцька громада насолоджується бурними емоційними стосунками, що склалися між нами. Мене тішить увага такого високоповажного чоловіка, як Ви. Ще б пак – мер немаленького міста, досвідчений політик, людина із твердою незаплямованою репутацією доволі частенько згадує моє прізвище у своїх коментарях та виступах.

Тож я вирішила прилюдно звернутися до Вас із запитанням: чим обумовлений цей непересічний інтерес? Чому блискавки високочолого мерського гніву, що б”ють у проблеми і негаразди життя нашого міста, дивним чином рикошетять у мою нескромну персону?

Я навмисно називаю себе нескромною, адже дійсно маю свій погляд на проблеми міста, маю підтримку своїх виборців, маю, кінець-кінцем, політичні амбіції, що є цілком нормальним явищем. Але навіть такої моєї нескромності, гадаю, недостатньо для того, щоб бути згаданою Вами з приводу чи без такого.

Судіть самі. Перелік тем, у контексті коментування яких я маю честь бути основною фігуранткою Ваших розумових вправ, просто вражаючий – від проблем тролейбусного парку аж до питань забудови Старого міста.

Іноді складається враження, що Голєва є таким собі особистим демоном луцького мера, і якщо, не дай Боже, Стир потече у зворотній бік, винуватою в цьому буде не природний катаклізм, а Олена Голєва.

Намагаючись розібратися у причинах такого становища, я прихожу до висновку, що Вами керує щось підсвідоме. Я не припускаю навіть можливості того, щоб така високоосвічена, порядна і поважна людина як Ви, свідомо воювали із жінкою, справді вважаючи її якоюсь ходячою бідою, яка є перепоною на шляху ефективного керування міським господарством. Погодьтесь: це, по-перше, неможливо фізично, а по-друге демонструє Вашу, вибачте, управлінську слабкість.

Скажімо, коментувати провал проекту оздоблення міського транспорту системою навігації і знов-таки натякати за мою загадкову фатальну роль в цьому, - якось непереконливо.

Досвідчений управлінець спромагається в такому випадку розібратись в причинах того, чому перевізники не сприйняли ідею впровадження навігації, що їх не влаштовує, чому вони опираються, найти із ними компроміс… Я здивована – Ви цього не зробили. Натомість жбурнули блискавку в мій бік.

А читали Ви статтю у своєму офіційному друкованому органі під назвою «Подвійні стандарти Олени Голєвої»? Було б певним перебільшенням називати цей матеріал медіа-атакою на мене, настільки він наївний і непереконливий…

Гадаю, Ви тут ні до чого, хоча «орган», який надрукував цю джинсу, є цілком Вашим, офіційним.

Як на мене, такому досвідченому політичному гравцеві слід суворіше зуськати своїх медійників, аби «копали» глибше, вишукували б щось дійсно компрометуюче. А не накопавши, не вдавалися б до смішних звинувачень.

На метр перевищено висоту дома, що будує мій чоловік! А галасу стільки, начебто Ейфелева вежа перекочувала на вулицю Данила Галицького. І «заморожено» будівництво – яке неподобство…

Миколо Ярославовичу, ми добудуємо, присягаюсь! Просто знаєте, часи нині такі - із грошима важкувато. Хоча – не у всіх.

Ви передруки матеріалів із своєї газети відстежуєте? Думаю, ні, а то цікаво, бо коментарі люди пишуть на різних сайтах.

Гляньте, якщо буде час та натхнення – рекомендую, дуже захопливе чтиво. От під «Подвійними стандартами Олени Голєвої» зокрема таке є: «то голосуйте за Чернецького, він такий класний, прикольний, і по проспекту Волі такі гарні сотні магазинів в обробці з граніту як на кладовищі, і гарний клуб ЧЕРРІ людям бумкає до ранку.

А Голєва - ай -ай-ай, трохи вищим зробила перший поверх в своєму житловому будинку, просто якась злочинниця».

Або таке: «Замурувати живцем людей у власних квартирах, прибудувавши торговий центр Буратіно - це добре, бо там же ж Романюк в долі, коли горить ЦУМ і з 5-го поверху ЦУМУ скидають бетонні плити, ризикуючи життям лучан - це теж прекрано, бо це ж роботодавець у Приватбанку Романюка, а як Голєв зробив вищим поверх свого житлового будинку, який нікому не заважає, стоїть собі окремо, нікому вікна не замуровує- то це ОЙ яке ж порушення! Треба на всю Волинь повідомити».

І ще таке: «Романюк ніяк не зупиниться. Якось вже ту Голєву шкода, так й чоловіку нападати на жінку геть не личіть. Таке враження , що в того Романюка якісь таємні бажання))))».

Я не хочу коментувати пост, де згадується про ТЦ «Буратіно», бо доведеться говорити вже про Ваші подвійні стандарти, а мова іде все ж-таки про мої. Взагалі мені здається, що заслуговують на увагу перший і останній із приведених мною коментарів.

Я дивуюсь, наскільки точно люди вхоплюють істинну суть конфліктів. Вам так не здається? Дарма. Бо саме ті речі, які читачі висловили у своїх постах, я і мала на увазі, стверджуючи, шо у дивній боротьбі із Оленою Голєвою, Вами керує підсвідоме. Вибори ж незабаром.

Ймовірно, Ваше оточення має певне бачення того, хто і завдяки чому повинен пройти до Верховної Ради. Зрозуміло – Ви прийшли на пост мера від однієї політичної сили, декларуючи її гасла. Сьогодні Ви вже в іншій партії і повинні виконувати її завдання, задовольняти її владні амбіції.

А те, що у період виборчих перегонів політики починають інтуїтивно шукати ворогів і суперників та цілком свідомо іх «мочать» - доведено практикою всіх українських виборів.

І якщо інтуїтивна мозкова робота по визначенню небезпечного політичного конкурента на виборах призвела Вас (або когось з Вашого оточення) до прізвища Голєвої, якщо Ваші «таємні бажання» зосереджені саме у цій площині, - що ж, вважаю це неабияким компліментом. Але прошу Вас – зверніть увагу на цю просту мудру фразу, яку я привела вище – «чоловіку нападати на жінку геть не личіть».

До того ж аргументаційна слабкість і непереконливість, яку Ви демонструєте нав’язливими згадками моєї персони, дає привід, як бачимо, замислюватись над Вашими власними «подвійними стандартами». І що найстрашніше – відволікає від роботи на відповідальній посаді.

Вам треба працювати над «Поліпшенням життя вже сьогодні» - чи не так? Але спитайте у людей – чи добре це виходить? Гадаю, Ви знаєте відповідь. Я впевнена – Ваш досвід і фах дозволяють дійсно чогось поліпшити, інакше я не зняла б під час виборів мера свою кандидатуру на Вашу користь.

То ж робіть щось реальне для поліпшення – це буде найпереконливішим аргументом для Ваших протеже на виборах. На відміну від «охоти на відьом», якою Ви останнім часом нажаль захопились.

Так, процес пошуку ворогів дає можливість для ефектних виступів та для пояснення своїх невдач. Але чи не боїтесь Ви в результаті залишитись у памяті лучан кимось накшталт відомого персонажу із «Пригод Буратіно»? Того, який мав переконливий рецепт лікування будь-яких хвороб за допомогою лікувальних п’явок.

Але в книзі немає жодного натяку на те, що ці п’явки комусь допомогли. Дядечка цього звали Дуремар і він, пам’ятаю, навіть прошляпив Золотого ключика, хоча той сам буквально плив йому у руки. Карабас-Барабас потім дуже лаяв нещасного Дуремара…

Не сприймайте це як натяк. Нехай кожні вибори і нагадують пошук Золотого ключика, а кожен високопосадовець має над собою особистого Карабаса-Барабаса, перед яким відповідає за результат.

Я це до того, що якщо Вам дійсно потрібен результат, не зациклюйтесь на Голєвій, не шукайте винуватців. Просто працюйте.

А кращє все ж-таки працювати разом. На спільну користь всіх, хто живе у нашому місті. Хіба Вам так не здається, Миколо Ярославовичу?

З належною до Вас повагою, депутат Луцької міської ради Олена Голєва.