Історія скандального сенегальського голкіпера, який відсудив у «Волині» величезну суму грошей

Влітку 2009 року луцька «Волинь» здивувала футбольну громадськість України, оголосивши про підписання, як відрапортував офіційний сайт луцького клубу, «висококласного голкіпера» Ісси Ндоє, про якого мало хто з нас що-небудь чув до цього.

Sport.ua розповів історію сенегальського голкіпера.

До приїзду в Україну сенегалець встиг пограти на батьківщині та в іранському «Зоб Ахані», з яким став віце-чемпіоном цієї країни, а також взяв національний Кубок.

Подейкували, що вперше в нашу країну Ндоє прилітав ще в 2008 році, коли проходив перегляд спершу в «Металісті», а потім і в «Волині», але жоден з цих клубів не зумів виплатити витребувану іранцями суму за право підписати кіпера.

У 2009-му Ндоє перебрався в «Волинь» вільним агентом, і досить швидко опинився серед улюбленців тодішнього головного тренера луцької команди Віталія Кварцяного. Цей коуч завжди любив фізично потужних футболістів, а Ндоє міг похвалитися фантастичними даними - зріст 2,02 метри робив його найбільш фактурним воротарем українського футболу тих часів. З чуток, заради можливості пограти у «Волині» і попрацювати з Кварцяним, Ндоє навіть відмовив турецькому «Сівасспору», який сезон-2009/10 починав в кваліфікації Ліги чемпіонів, в той час, як «Волинь» виступала в Першій лізі України.

Але вибір Ндоє, якими б істинними причинами обумовлений він не був, виявився правильним. У «Волині» сенегальцю швидко вдалося стати ключовим воротарем команди, і заслужити повагу не тільки з боку головного тренера, але й від уболівальників, які полюбили африканця за його екстравагантну манеру гри, яскраві сейви і феноменальне вміння вводити м'яч у гру рукою так, що той вперше стикався з газоном на половині поля суперника.

У прем'єрному для Ндоє сезоні «Волинь» посіла друге місце в Першій лізі, і разом з «Севастополем» завоювала путівку в Прем'єр-лігу. Причому африканський легіонер в 27 проведених матчах пропустив лише 19 голів, а в 13 поєдинках залишав свої ворота «сухими».

Напевно запам'ятався уболівальникам, що уважно стежили за тим розіграшем Першої ліги, і матч «Волині» проти «Десни», в якому Ісса ударом зі своєї половини поля ледь не застав зненацька візаві по чернігівській команді Артема Коледу.

Опинившись з «Волинню» в УПЛ, Ндоє продовжував радувати уболівальників своєю яскравою грою, але моментами складалося відчуття, що африканець куди більше спантеличений тим, яке враження про нього складеться у глядачів, ніж наскільки надійними будуть його дії в рамці. Він міг видати як абсолютно фантастичний матч, так і пропустити повний «кошик» від «Ворскли», «Металіста» або «Динамо».

Незважаючи на це, Віталій Кварцяний продовжував довіряти Ндоє, про якого ще навесні 2010 року сказав одну з крилатих своїх фраз: «Це найкращий воротар світу! Я цілком серйозно. Ось згадаєш моє слово - через пару років Ісса буде грати у великому клубі». В УПЛ-2010/11 Ндоє провів 12 поєдинків, в яких пропустив 20 голів, а незабаром дійсно опинився в іншому клубі...

Влітку 2011 року між Кварцяним і Ндоє «пробігла чорна кішка». Тренер раптом заявив, що воротар відсутній у розпорядженні команди, і не збирається повертатися. Кварцяний в серцях навіть підкреслив, що «шукати його в Сенегалі не збирається», але цього робити і не довелося. «Волинь» раптом продемонструвала свою категоричність, і почала добиватися дискваліфікації для ексулюбленця свого головного тренера. При цьому, в тому ж інтерв'ю, в якому Кварцяний говорив про відсутність Ндоє в команді, тренер підкреслив, що це був далеко не перший «заліт» від воротаря - мовляв, той п'ять разів пропускав збори, що є доказом грубого порушення дисципліни.

Шляхи Ндоє і «Волині» розійшлися, але далеко не назовсім. Через рік, влітку 2012-го, німецький «Гройтер Фюрт» оголосив про підписання річного контракту з сенегальським воротарем, який перебрався до Німеччини на правах вільного агента. Провести хоча б один матч в Бундеслізі, або навіть потрапити в заявку на матч Ндоє в «Гройтер Фюрті» так і не вдалося, проте, як сказав наставник німецької команди, «тепер Ісса знає, що у нього є стабільний контракт, і він може прогодувати свою сім'ю».

Складний рік без футболу, який трапився в кар'єрі Ндоє після відходу з «Волині», вочевидь, залишив в пам'яті сенегальця неприємні сліди. В результаті Ісса подав позов у ​​ФІФА на луцький клуб з вимогою про виплату йому заборгованості по зарплаті і компенсації за неналежне виконання з боку «Волині» умов контракту. Загальна сума пред'явлених вимог з боку Ндоє склала близько 800 тисяч євро. І, що цікаво, не дивлячись на всі запевнення «Волині», які публікувалися у вітчизняних ЗМІ, ФІФА в суперечці двох сторін визнала правоту аргументів Ндоє.

Сам Кварцяний згодом так коментував цю ситуацію: «Влітку 2011 року, коли у клубу змінився власник, Ісса взагалі не повернувся до Луцьку. Тоді клуб звернувся до дисциплінарних органів і дискваліфікував гравця на півроку. А Ісса разом з адвокатами звернувся в дисциплінарні органи ФІФА і порушив справу проти клубу. В кінці року клуб звернувся до Ндоє з приводу його повернення в команду. Однак в «Волині» змінився тренерський штаб і Ісса не був зацікавлений у поверненні. Ісса в позові вимагав нечувану суму, в яку крім зарплати входили різні штрафи і величезний моральний збиток. І це при тому, що він був відсутній в команді! Тобто людина роботи не робила, а на кошти претендує! Клуб пропонував Іссі реальні кошти, однак адвокати переконували гравця не йти на мирову й вимагати максимальну суму. Я думаю, жоден бізнесмен не побажає платити за те, чого не було зроблено».

В подальшому ситуація розвивалася так, що «Волинь» в УПЛ-2015/16 позбавили 18 очок, в тому числі і за борги перед Ндоє. Лише в кінці 2016 року в пресі з'явилася інформація, яку озвучив ексхавбек «Волині» Саша Стевич, про те, що луцький клуб погасив заборгованість перед Ндоє. Начебто, сенегалець пішов назустріч «Волині» і погодився пробачити частину боргу, в результаті чого отримав близько 600 тисяч євро.

Що стосується подальшої кар'єри Ндоє, то влітку 2013 року кіпер перебрався до французького клубу «Кретей», і оселився в однойменному місті, розташованому неподалік від Парижа, разом зі своєю сім'єю. Провівши 10 матчів в Лізі 2, і не зумівши застовпити за собою місце основного воротаря команди, Ісса влітку 2014-го отримав статус вільного агента, а через півроку підписав контракт з іранським «Трактором», де за шість місяців взяв участь лише в 3 поєдинках.

Фактично скандальний від'їзд з «Волині» зчинив істотний негативний вплив на кар'єру Ндоє. І мова зовсім не в іміджі воротаря, який юридично довів свою правоту, вигравши справу в ФІФА і отримавши гроші від колишнього роботодавця, а в психологічній стійкості Ісси. За шість років, після відходу з «Волині», сенегалець провів за різні команди всього 18 офіційних поєдинків. Тому недивно, що замість виступів в топ-клубах, які Іссі передрікав Кварцяний, той з літа 2015 року і по весну 2017-го виявився нікому не потрібен, і перебував у пошуках нового цікавого варіанту продовження кар'єри. А в цей час Ндоє було всього-навсього тридцять років, що для воротаря вважається самим розквітом сил.

Подейкували, що інтерес до Ндоє проявляли клуби з Люксембургу та повпреди нижчих дивізіонів французької першості, але навесні 2017-го Ісса підписав контракт зі «Славією» з чемпіонату Білорусі. Такий трансфер Ндоє тоді охарактеризував так: «Ця історія не про гроші, а про можливість відновити кар'єру. Якби я насамперед думав про гроші, то сюди б не поїхав».

Втім, білоруський етап кар'єри Ндоє також не затягнувся. Він провів у «Славії» один сезон, зігравши в 17 матчах чемпіонату, а потім відбув назад в Кретей, звідки його сім'я так і не захотіла перебиратися в холодну Білорусь.

Здавалося, що на цьому футбольна кар'єра Ндоє і завершиться, але влітку 2018 року він отримав пропозицію від футбольного клубу «Мюлуз», де виступає і до цього дня. Спочатку нова команда сенегальця грала в дивізіоні Насьональ 3, який є п'ятим за рангом в системі футбольних ліг Франції. Однак, як і колись в «Волині», вже за сезон «Мюлуз» здобув путівку на підвищення, і Ндоє відіграв у цьому важливу роль, взявши участь в 25 поєдинках.

Закріпитися в Насьональ 2 «Мюлузу» не вдалося, навіть не дивлячись на те, що клуб зумів підписати ще одного добре відомого українським уболівальникам легіонера - Ісмаеля Бангуру, який так і не зумів довести свою ефективність навіть на такому рівні, а тому був досить швидко відпущений геть.

На відміну від Бангури, Ісса Ндоє затримався в «Мюлузі», де нарешті знову набув статусу важливого гравця першої команди. Але сам Ндоє нині, здається, радий і такому, запевняючи уболівальників, що не варто квапити час: «Клуб не може бути побудований за один сезон. Іноді у мене складається враження, що ми занадто швидко чекаємо успіхів від «Мюлузу».

І, схоже, що Ндоє дійсно переживає за свою команду. В «Мюлузі» навіть замислюються над тим, щоб надати Іссі роботу в клубній структурі після того, як сенегалець завершить кар'єру. Зокрема, в серпні з'являлися новини, що Ндоє може увійти до тренерського штабу «Мюлуза» U-19, але згодом Ісса продовжив активні виступи за основну команду. У нинішньому сезоні Ндоє провів чотири матчі з шести в рядах своєї команди в Насьональ 3. Зіграти більше завадили обмеження, накладені урядом, який бореться з пандемією коронавірусу. Зокрема, всі матчі аматорських дивізіонів, до яких відносяться Насьональ 2, Насьональ 3 і система регіональних ліг, спершу були відкладені до 1 грудня, а тепер і зовсім перенесені на початок лютого.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!