У Луцьку оновили пам'ятний знак депортованим українцям. ФОТО

У Луцьку оновили пам'ятний знак депортованим українцям. ФОТО
У Луцьку відкрили реконструйований пам’ятний знак депортованим у 1944-1951 роках українцям Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини, Західної Бойківщини.

Урочистості відбулися 10 листопада на Меморіалі Вічної Слави, - повідомили у прес-службі обласної організації ВО «Свобода».

Реконструйований пам’ятний знак депортованим у 1944-1951 роках етнічним українцям освятили представники духовенства Луцького Свято-Троїцького кафедрального собору УПЦ Київського патріархату на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом. Присутні поклали до пам’ятного знака вінки та квіти.

Також біля знаку відбулося віче, ведучий якого, голова обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина» Микола Онуфрійчук, подякував усім волинянам за те, що по війні з душевною теплотою прийняли депортованих холмщаків на своїй землі, тож Волинь стала для них другою домівкою.

У своєму виступі народний депутат України, свободівець Євген Мельник розповів, що про сумні події, які відбувалися в роки Другої світової війни на Холмщині, знає не з книжок, а з розповідей своїх батьків. У 30-х роках минулого століття його батько Іван Мельник за дорученням українських патріотичних організацій займався просвітницькою діяльністю на Холмщині.

Саме тут познайомився з майбутньою дружиною. У 1937 році був депортований поляками з цих територій уперше, а в 1944 році – вдруге, разом із сім’єю, їх депортували з холмського села Городла на Волинь.

«Я з перших вуст знаю, скільки кривди натерпілись від поляків українці, як поляки спалювали цілі українські села, як вибивали українців, не жалкуючи ні малих дітей, ні стариків. Зі слів мого тата, таке творили банди польської Армії Крайової, так звані «батальйони хлопські», а також польські «шуцманшафт»-поліцаї, що перебували на службі в гітлерівців», – зауважив Євген Мельник.

Разом із тим, як зазначив Євген Мельник, «етнічні чистки» українців зі сторони поляків на Холмщині та Підляшші відбувалися не лише в 40-х роках минулого століття. Як свідчать історичні документи, 17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив документ під назвою «Про надання землі солдатам Війська Польського». Лише протягом 1921-1926 років 7200 поселенців-поляків оселилися на західноукраїнських землях. У ті часи були заборонені видання українською мовою, а так званим «осадникам» було рекомендовано відчувати себе господарями на цих землях.

«Шовіністично налаштовані польські політики сьогодні хочуть заховати свої злочини нищення українців і винними в усіх українсько-польських протистояннях зробити саме нас, українців. Тож розриті могили українсько-польських протистоянь тепер кровоточать неправдою. Аби відстояти історичну правду про нищення українців поляками, народні депутати України від ВО «Свобода» зареєстрували постанову про відзначення 70-річчя нищення та депортації українців на території Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини, Західної Бойківщини», – зазначив Євген Мельник.

«Депутати від «Свободи» зареєстрували документ, у якому пропонують визнати ці події «етнічними чистками з ознаками геноциду». Свободівці зареєстрували також законопроект щодо належного соціального захисту репресованих та депортованих українців та їх нащадків», - додав він.


Фото прес-служби Луцької міської ради

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Теги: історія
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
«Божевільня» в Луцьку. ФОТО
11 листопад, 2013, 09:59
У Луцьку оновили пам'ятний знак депортованим українцям. ФОТО
11 листопад, 2013, 09:45