На Волині з хати роблять московську церкву

На Волині з хати роблять московську церкву
У селі Мишів, що на Володимирщині прихильники УПЦ МП взялися будувати собі храм. Частина села вже 4 роки як перейшла до ПЦУ, інша молиться у звичайному будинку у центрі села.

Прихильники УПЦ МП взялися проводити богослужіння у звичайному храмі. Священник переходити до ПЦУ відмовився, – пише ВСН з посиланням на 12 канал.

«То ж наша українська церква, що ви від нас хочете», - ось така відповідь 4 роки і така вона по сьогодні», - каже місцевий мешканець Володимир Матвіюк.

Ще 4 роки тому у селі під час голосування за українську церкву поділилися.

«Хто за українську церкву – наліво, хто за московську – направо. Нас виявилося понад 200, а як прийшлося, то виявилося до 40 людей, які сміливі були», - пригадує Володимир Матвіюк.

Храм, як не опиралися в УПЦ МП, таки віддали ПЦУ. Хоча частину того, що жертвували церкві, парафіяни УПЦ МП позабирали.

«Виносити з церкви те, що пожертвували - це гріх, такого не допускається. Але вони так прагнули хоч щось взяти собі, тому винесли. Предметів з 15. Воно нам не було настільки вартісне, ми знали, що все придбаємо», – каже селянин.

Мишівці, які залишилися в УПЦ МП, позносили речі в одну хату і ходили туди як до церкви. З часом поставили на хаті хрест, на подвірʼї дзвони, а навколо будинку залили фундамент, як під храм. Усе це мишівці, які ходять в ПЦУ, сприймали спокійно, аж поки не почалася повномасштабна війна.

«Вони в 21 році навколо хати возвели фундамент, цоколь залили, молилися, їх ніхто не зачіпав і вони нікого. Тут почалася повномасштабна війна, на 3 році цієї війни вони задумали будувати церкву. Хотіли, але ми не дали», – каже Володимир Матвіюк.

Не дали – це про те, як люди не пустили трактор, який одного дня підʼїхав до хати-церкви, поруч якої будівельні матеріали. Кажуть, вони проти того, що прихильники УПЦ МП, які підпорядковуються Росії, намагаються множити свої храми.

«Сьогодні понад 30 хлопців з Мишева воює, троє загинуло і московську церкву будувати?! Мій зять теж на війні каже «Я тут воюю, ви що там москалів пригріваєте», – обурюється Володимир Матвіюк.

«Навіщо ще друга церква, щоб вносити розлад у селі? Хай би та копійка йшла на солдата. Хай би зброю дали, всім забезпечили», – каже місцева мешканка Валентина.

«Українська церква має бути українська. Моя особиста позиція, я за все українське, якшо українська церква – українська, а без МП, без тихбукв», - розповіла староста села Мишів Надія Стежко.

Коли журналісти підʼїхали до хати-церкви, прихильники УПЦ МП були явно не раді. Казали, що будують звичайну хату. Хату з хрестом.

«Ми маємо право з хрестом. Як на церкву прапор вчепили, ми нічого не казали. А я хреста поставлю. Заборонено хрест?», - кажуть прихильники московського патріархату.

Кажуть, поки що тут не церква. Відверто про це говорити не хочуть, священник УПЦ МП, з яким намагалися звʼязатися, трубки не брав. У селі кажуть, зараз будівництво призупинили.

Староста села підтвердила, що церкву власник земельної ділянки будувати права не має.

Віряни ПЦУ у селі на чолі з настоятелем Миколаївської церкви, яка є памʼяткою архітектури, подали заяву до сільради, аби прибрати московську церкву з села, однак хочуть зробити це за законом.

«Того і було написане звернення від нашої громади до голови ОТГ, ми їздили завезли звернення зареєстрували. Якщо оце не припиниться, тонаростає великий гнів людський. Чим воно завершиться, не знаю. Прошу людей, щоб не чинили будь-яких насильницьких дій відносно тих людей, які там починають щось робити. Скажімо так, щоб люди ще більше не пересварились, а то ще й і не побились в селі», - священник ПЦУ Василь Мавдрик.

Питання має розглядати комісія Іваничівської сільради, куди входить і Мишів.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Теги: храм, мп
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.