На Волині під час ремонту на горищах двох церков знайшли столітні українські прапори

Під час ремонту покрівель у храмах двох сусідніх сіл Заболотці та Біличі на Волині знайшли столітні синьо-жовті прапори, на одному з яких було вишито "Слава борцям за Україну".

Заховані від переслідувань радянською владою українські прапори вдалося виявити у церквах, де громади кілька років тому перейшли у ПЦУ, розповів Суспільному місцевий історик Юрій Велінець. З його слів, національні стяги добре збереглися, тканини та надпис не зруйнував час.

Прапор, знайдений у церкві села Заболотці

Старовинний український прапор під час ремонту на церковному горищі знайшов староста храму села Заболотці Олег Парфенюк, розповідає його дружина Ніна.

"Замітав. Думав, павутину змету зверху. Зачепив, а там щось є. Розвертає, бачу прапор і жовтим кольором наверх. Боже, такі емоції були. Він мені подзвонив, я дома була. Каже: я знайшов прапор, — пригадує жінка. — Таке Боже чудо, можна сказати. Люди в захваті".

Настоятель храму Василь Міськевич розповідає: Хресто-Воздвиженську церкву збудували 1906 року. Це — один з найбільших дерев'яних храмів Волині.

Довгий час, каже священник, церква була у складі УПЦ МП. П’ять років тому тут вперше провели службу українською мовою.

"Були деякі протести, але Господь так благозволив, що саме коли церква ввійшла в лоно ПЦУ, віднайшли старовинний прапор. Це говорить про те, що народ завжди бажав свого, українського. Хоч різні репресії застосовувалися до тих, хто хотів своєї мови, своєї церкви.", — говорить настоятель.

Прапор довжиною у два метри де-не-де вигорів, але зберігся до нашого часу в добротному стані. Найімовірніше, він зшитий з льону.

"Дуже цікавий цей прапор. Ну і габаритність, звісно, вражає. Перебилися окремі жовті фарби на синє тло. З іншої сторони особливий прапор, бо мають оці цікаві підв'язки", — каже місцевий історик Юрій Велінець.

З його слів, два роки тому у цьому ж храмі під час реставрації іконостасу знайшли старовинні ікони. Що буде знайдений тут ще й національний стяг, навіть не припускали.

"Навіть не могли подумати, що на сьогодні такі речі можуть зберегтися. Скоріш за все, що він був створений десь в 1920-1930-х роках. З приходом в 1939 році так званих перших "совєтів" громада не цуралася своєї символіки. Вони її не знищували, боячись за свої життя, а намагалися приховати, знаючи, що ми все ж таки вернемо символіку", — розповідає Юрій Велінець.

Знайдений столітній стяг релігійна громада вирішила не передавати у музей, а повісила всередині церкви.

"Для того, щоб ми пам'ятали свою історію, пам'ятали те, що наші прадіди боролися за незалежність нашої держави України під синьо-жовтим стягом", — каже отець Василь.

Прапор, знайдений разом з метричними книгами у церкві села Біличі

У церкві сусіднього села Біличі, де теж править отець Василь, у червні цього року під час ремонту покрівлі майстри знайшли старовинні речі. Храм збудований у 1930 році на місці, де стояв попередній храм.

"Ось тут під покрівлею паламарні під час реставраційних робіт майстри віднайшли прапор з написом "Слава борцям за Україну" і метричні книги, які датуються 1923-1925 роками", — говорить настоятель храму у селі Біличі.

На жовто-блакитному прапорі зберігся надпис та вціліла від часу тканина.

"Цей прапор знайшов почесне місце серед фотографій загиблих наших воїнів, які також віддали своє життя, захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави України", — каже отець Василь Міськевич.

Науковий співробітник Нововолинського історичного музею Юрій Велінець припускає, що прапор "Слава борцям за Україну" датується 1930-1940 роками. У той час, з його слів, на Волині діяла військово-українська організація та організації українських націоналістів, які використовували цю символіку.

"Враховуючи те, що прапор був знайдений з метричними книгами, це є якраз пряме свідчення того, що ховаючи цю символіку, ховали автоматично будь-які відомості про мешканців села", — каже Юрій Велінець.

Громада Свято-Михайлівської церкви села Біличі перейшла у ПЦУ 6 років тому.За словами місцевої жительки Тетяни Горох, з їхнього невеликого села воює до 30 хлопців, один боєць загинув, четверо вважаються зниклими безвісти.

У Біличах мріють, щоб усі захисники повернулися живі й відстояли рідну Україну.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!