День Святого Патрика по-луцьки

В Україні стає модним святкувати День Святого Патрика, який припадає на 17 березня. Нічого дивного – глобалізація. Втім, нічого поганого тут не бачу.

Та й свято це для кожного різне. Для рестораторів і виробників пива, елю, віскі – це додатковий прибуток. Для шоуменів – додаткові корпоративи і вечірки. Для алкозалежних і співчуваючих – залізний привід випити. Для церкви – спогад про християнізацію цілого народу. А для всіх людей доброї волі – можливість відчути себе волелюбними ірландцями. Є така приказка: «17 березня кожнен ірландець».

Мені приказка імпонує. А ще я люблю пиво і трошки пишу про луцькі КаБаРе (кафе-бари-ресторани). Як я міг пропустити такий привід?

У Луцьку три паби. Про «Chester» (англійський паб), писати в цей день неправильно (чекатиму дня народження королеви). Про «Лафройг» уже писав нещодавно. Лишилося «Горище», що на проспект Соборності, 14а (над ТЦ «Троянда», що праворуч від міського Будинку урочистих подій).

* * *

До закладу ведуть дерев’яні сходи – доволі круті, мокрі і слизькі від снігу – для певної категорії лучан можуть бути небезпечні.



Заходжу до приміщення. Просторий зал, в глибині – барна стійка. До 80 посадкових місць. Інтер’єр трошки дивує. На сайті це подається як задумка, концептуальне рішення: «чого тільки немає на горищі: від купи здавалось би непотрібного мотлоху, до найнесподіваніших знахідок!».



Так і є – мотлоху. Крісла, стільці, дивани, елементи декору звезені, схоже, з секонд-хендів. Різних розмірів, кольорів і конструкцій. Звалище старих речей, серед якого їсти і пити буде комфортно не кожному.

Та й чи є горище найкращим місцем для спілкування з друзями? Горище – місце усамітнення, місце заглиблення в старі іграшки, фото, казкова схованка з дитинства і ідеальне місце для юнацьких перших поцілунків. Але паб?!

Зрештою, це мої рефлексії. Можливо у інших не так… Бо ж «Горище» далеко не пасе задніх за популярністю.

* * *

Оглядаюсь навколо: зайнято декілька столиків. Святкової атмосфери не відчувається. Може, готуються?

Зі святкових приготувань я побачив лише інформацію про акцію пива «Гіннесс». Добре і так.

Підходжу до стійки, замовляю одне пиво і стараюсь довідатись, як будуть святкувати День Святого Патрика. Виявляється, є лише акція від «Гіннесс»: одне пиво замовляєте, друге – за півціни. (Хм… У Львові 15, 16 та 17 березня теж була акція від «Гіннесс», але друге пиво давали безкоштовно).

Раптом мене хтось гукнув. За столиком біля вікна – чоловіча компанія, поважні луцькі бізнесмени, серед яких кілька моїх знайомих. До речі, деякі – представники луцької індустрії розваг. Підсів. Говорили про політику. Чоловіки були щойно з лазні.

Питаю, чому поїхали саме сюди? «Сказали, що тут є раки. Приїхали – немає! (Дійсно, в інтернеті паб пропонував раки до пива – П.В.) Все ж вирішили посидіти, горілочку от п’ємо» – інформує один зі знайомих.

Я покликав офіціантку (треба ж долучати товариство до свята): «Запропонуйте нам щось з ірландської кухні, щось фірмове».

Запропонували... піцу з гриля. «Традиційна ірландська піца», ага.

Попросив фірмове пиво: багато чув. У минулі мої тут гостювання саме не було. Сьогодні є. Ура!

Принесли закатане в півлітровий скляний «слоїк» львівське пиво. При мені відкрили консервним ножем, а на додачу дали копчений бичок, загорнутий у шматок газети «Аверс-прес».

Оригінально. Але пиво з бичками – хіба ж це по-ірландськи? Ну добре, така ресторанна концепція. Але що робилося в головах авторів цієї концепції? Певно, формували її саме за принципом «горища»: зібрали весь мотлох, який бачили по світах…

* * *

А от товариство у нас виявилося гамірним і цікавим. Ще підсів чоловік, який місяць провів у боях на Майдані. Додав якогось символізму: герой на святі геройського народу.

Піцу ніяк не приносили. Коли вже? «Ще 7 хвилин» – це коли від замовлення минуло 22 звилини. «Ще 5 хвилиночок» (минуло 29). Принесли на 36-й.

Чекаючи, колеги пили горілку, я – акційне пиво.

Піца була смачнюща, але її було мало. Могли б і підказати, що треба замовляти дві на таку компанію.



Закуски було мало. Довелося дозамовити сало і оселедець з шансонною назвою «Сільодочний триндець».





На смак оселедець не дотягував навіть до вищезгаданого філологічного шедевру. Післясмак пересоленої і змученої довгим зберіганням риби не зміг перебити навіть ірландський «Гіннесс». Ну, повний смаковий п…ровал.

Щось не нагадує це все святкування Дня Святого Патрика.

* * *

На сусідньому столі за спинкою дивана, встеленою стосами глянцевих журналів, лежало старе меню. Деякі позиції були заклеєні паперовими вставками, деякі замальовані чорним маркером. Таке собі меню-пенсіонер.



І хоча мені ще більше місяця тому працівники пабу казали, що нове меню от-от з’явиться, у неділю, 16 березня – в переддень Дня Святого Патрика – в закладі, який позиціонує себе як паб в ірландському стилі, жодного натяку на якесь оновлення я не побачив.

* * *

Поки мої колеги доїдають і допивають, зайду огляну санвузол. Для цього треба пройти справа від стійки бару, і через арку та ще один зал.

У цьому залі є цікавинка – ручний футбол. А проходячи повз стійку, побачив на полицях настільні інтелектуальні ігри – лото, шашки... Хоча, щоб хтось ними користувався, я не помітив. ( Можливо, грають вдень?)



У приміщенні перед двома туалетними кімнатами – оригінальний умивальник: балія, наповнена великим камінням. Таке можна використовувати для пресу в діжках з квашеною капустою.



У туалетних кімнатах – середній ступінь чистоти. Видно, в паб ходять не тільки леді та джентльмени.

* * *

Дорогою назад зупиняюся біля стійки бару, знайомлюся з пропозицією напоїв. Цікавить, яке ірландське віскі є в асортименті. «Не знаю, я тут стажуюсь», – каже хлопчина за стійкою. Втім, врятувала посмішка офіціантки з гарним ім’ям Таїса: «Приходьте з вівторка(!), буде нове меню». (Від редакції: нового меню у Горищі не було і станом на 27-ме березня…)



…Ну що ж, у переддень свята посвяткувати якось не вийшло. Боюсь, що таке збереження ірландських традицій (стилю) приверне увагу ще одного народного ірландського героя – Лепрекона. А цей жартувати не любить…

Смачного Луцька!

Петро ВЕРЗУН

Довідка

День Святого Патрика – найбільше національне свято Ірландії, яке щороку відзначають 17 березня, в день смерті небесного покровителя Ірландії Святого Патрика (близько 385–461 н. е.).День Святого Патрика був проголошений християнським святом на початку XVII століття і шанується християнськими церквами, передусім католицькою. Урочистості в день святого Патрика зазвичай включають паради і фестивалі, виконання традиційних танців, і носіння зеленого одягу або трилисників конюшини.
Майже міфічного єпископа кельтів, який див у п’ятому столітті нашої ери, й досі згадують, адже для народу, який сотні років боровся за своє право існувати, він був символом боротьби. Зараз, коли ірландці вибороли незалежність своєї батьківщини це свято стало символом волелюбності та збереження національних традицій.

Інформація від партнера рубрики*

Партнер рубрики «Смачного Луцька» - пиво «Верховина».
«Верховина» - пиво, що вариться за чеською технологією OSTERBRAU із джерельної води Карпатських гір, баварського солоду та справжнього жатецького хмелю.
«Верховину» виготовляють на пивоварні, заснованій у 1998 році в самому серці Карпатських гір - селищі Верховина Івано-Франківської області.
«Верховина» - живе, світле нефільтроване пиво з терміном придатності 5 діб. Масова частка сухих речовин у початковому суслі 12%, об’ємна частка спирту не менше 4,2 об.
Контактні телефони: 050 378 60 92, 096 184 44 88
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!