Волинські красуні заспівали для поранених військових, а їх «виперли». ФОТО. ВІДЕО

Громадська активістка Галина Падалко та четверо лучанок-переможниць конкурсів краси вирішили заспівати та морально підтримати військовослужбовців, поранених у зоні антитерористичної операції, які нині знаходяться у Луцькому гарнізонному госпіталі, у п'ятницю, 25 липня.

Як зазначила організатор заходу, допоміг із втіленням ідеї громадський активіст Захар Ткачук.

«Він (Захар Ткачук - ред.) дістав інформацію, що тут лежить семеро хворих хлопців. Вони забезпечені ліками та всім необхідним. Єдине, чого їм не вистачає, - це уваги. Їм немає що робити. Вони сидять і нудьгують у палатах», - зауважила громадська активістка.

За її словами, начальник госпіталю, військовий хірург Олександр Хоменко дав добро, аби дівчата завітали до вояків та виконали для них пісню.

Зголосилися до участі в акції переможниця конкурсу краси «Принцеса Лучеська-2007» та переможця у номінації «Етнонаречена» на конкурсі «Волинська княжна-2013» Юлія Пащенко, учасниця цьогорічного конкурсу «Перша леді Волині-2014» Юля Ковальчук, переможниця фотоконкурсу «Чарівна лучаночка-2012» та конкурсу краси «Княжна Луцька-2012» Олена Марунська та «Перша леді Волині-2014» Маргарита Янчук. Вони разом з Галиною Падалко та Андрієм Лугвіщиком, який забезпечив музичний акомпанемент, виконали пісню «Без бою» відомого українського гурту «Океан Ельзи».


Дівчата розповіли, що зголосилися взяти участь у заході, бо вважають, що підтримка для волинських вояків надзвичайно важлива.

Про ідею відвідання поранених військових Галя розповіла, що недавно у стоматолога ставила зубну пломбу, і випадково їй у руки потрапила газета «Волинь-нова», де вона прочитала цитату військовослужбовця.

«Проживіть одне літо не для себе. Всього одне літо у своєму житті – не для себе, для інших. Допоможіть хлопцям отямитися , знайти себе у цьому житті, допоможіть їм з протезами, з роботою, з комунікацією. Принесіть їм музику, кіно, картинки. Влаштуйте для них вечірку у шпиталі. Або ж просто прийдіть до них і запитайте: «Ну як ти, хлопче? Тримаєшся? Давай я тобі допоможу!», - цитує фразу командира одного з підрозділів українських силовиків, який звернувся з проханням не забувати про поранених у газеті «Волинь-нова», Галина Падалко.

За її словами, «це ж дійсно так просто – зібратися і прийти».

Перед відвідуванням волинські красуні ретельно репетирували, аби чоловікам сподобалося виконання та ідея в цілому.


На контрольно-перепускному пункті військової частини А 4554 охорона запитала, хто ми і з якою метою прийшли. Кажемо, що йдемо у палату №68 до поранених на сході волинських бійців, бо ми погодили з начальником госпіталю. Чемно пропускають.


Підіймаємося, вітаємося з чоловіками. Дівчата, які заздалегідь придбали жовто-блакитне морозиво, швидко роздають, поки ще холодне. Тиша...


«Що ж це я, що ж це я не зумів, зупинитися вчасно», - співають красуні для чоловіків, а ті дивляться додолу, слухають та їдять подароване морозиво. І все було б добре...

Однак захід, який мав на меті хороший намір, закінчився не так, як годиться. Наприкінці пісні у палату заходять дві жінки і просять піти геть. Кажемо, що ми домовлялися з Олександром Хоменком завітати в гості до біців, заспівати для них та поговорити, проте на наші пояснення одна з жінок, яка не назвавши ні свого імені, ні посади, зреагувала критично, мовляв, нічого не знаю – забирайтеся.

На слова, що ми вже йдемо, та хочемо завершити пісню та попрощатися, жінка зазначила, що «пєсні й пляски їй тут не потрібні».


Випровадивши дівчат, організатора та журналістів жінка додала: «От туди на схід їдьте, там танцюйте і співайте. От туди поїдьте, попробуйте! А не ви тут прийшли».



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!