«Пливе кача по Тисині»: сім фактів про пісню Майдану

Пісня "Пливе кача по Тисині" вважається неофіційним гімном-реквіємом за загиблими активістами Євромайдану, які увійшли в історію як "Небесна сотня".

Інтернет-портал Tvoemisto.tv зібрав 7 цікавих фактів про цю композицію:

1. Найвідоміша зараз версія виконання – від "Піккардійської терції", хоча раніше її виконували також інші гурти та хорові колективи, скажімо, "Плач Єремії", капела імені Д.Ревуцького, хор Київської Православної академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у Києві. Пісня була і на міжнародному фестивалі "Virgo Lauretana" в Італії.

2. Цю пісню вважають "українською лемківською", за іншими даними "закарпатською тужливою народною піснею".

3. Пісня має літературне походження. Автором поетичного твору є письменник і перекладач Василь Ґренджа-Донський, який народився 1897 року у с. Волове, нині смт. Міжгір'я Закарпатської області, а помер 1974 року в Братиславі. 1915 року його мобілізували до армії, невдовзі був поранений і відправлений до Будапешта, де закінчив торгову школу. Потім повернувся на Закарпаття та працював в Ужгородському банку. З того часу розпочав літературну діяльність. З його іменем пов'язують становлення нової української літератури та національного відродження на Закарпатті.

4. За сюжетом і стилістикою вірш близький до народного твору, адже йдеться про прощання рекрута з матір'ю, віру в силу материнського прокляття, як наслідок — загибель на чужині ("лягло серце у тернині").

5. Щодо "Тисини" – існує думка деяких лінгвістів, що ці лексеми мають спільний індоєвропейський корінь "teus-" — "тихий". Однак є й дещо відмінна версія сучасного дослідника В. Шульгача, який вважає, що назва могла означати "вузьке тісне озеро". Очевидно, "тисина" і є тією "тихою" водою, "тісним" озерцем, де зображено водоплавного птаха.

6. Згідно з українською традицією, качка символізує "несилу", тому в другій строфі поезії В. Ґренджі-Донського бачимо фатальний наслідок — смерть сина.

7. Є підстави вважати, що ця поезія актуалізувалася в часи Карпатської України, до того ж, почала значною мірою фольклоризуватися. Свої версії пісні були на Хустщині, Воловеччині, Сколівщині.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!