Танцювальний Луцьк: Ігор Степанюк

Мало хто може похвалитись тим, що працює на роботі, яка йому до душі. Ігор Степанюк працює аж на чотирьох роботах і, як не дивно, всі чотири – це його пристрасть, це його душа, його талант.

Крім того, він встигає займатись науковою та просвітницькою діяльністю.

У рубриці «Танцювальний Луцьк» - професійний артист балету, хореограф Ігор Степанюк. Людина, яка у свої 26 встигає все і досягнула чималих вершин.

* * *

В 1994 (з 5 років) Мама привела мене в народний ансамбль танцю «Радість» Луцького палацу учнівської молоді, де я протанцював до 2008 року. Це аж 14 років.

Саме в ансамблі «Радість», де починались перші мої кроки в світ танцювального мистецтва, і зародилась любов до народного танцю. Народні танці вкрали моє серце і це була найкраща крадіжка в моєму житті.

У 2005 – 2013 працював на посаді артиста балету Волинського державного народного академічного хору.

Моя концертна діяльність у складі колективу Волинського хору має досить широку географію, адже численні концерти, в яких я брав участь, відбувались у різних регіонах України та за її межами (Польща, Бельгія, Франція, Німеччина).

З 2011 року працюю викладачем кафедри хореографії інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету ).

З 2013 був запрошений на посаду викладача хореографічних дисциплін Луцького педагогічного коледжу, де працюю і зараз.

Саме тут моє основне місце роботи, а вона - дуже цікава і різнопланова. В коледжі я також керую студентським ансамблем танцю «Колорит», в якому займаються найбільш обдаровані студенти. З 2013 року працюю педагогом в Народному художньому колективі ансамблі танцю «Радість».

Так само, як колись мої вчителі прищеплювали мені любов до народного танцю так само і тепер я, працюючи в ансамблі «Радість», привчаю дітей любити народний танець, зокрема український, українське мистецтво та культуру. В нашому ансамблі ми не тільки вчимо дітей танцювати, ми ще виконуємо і виховну функцію: вчимо дітей поважати і любити один одного, бути чемними, порядними, а головне бути справжніми людьми, щоб їхні батьки і ми могли ними пишатися.

В 2013 році був запрошений на посаду головного балетмейстера Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України «Колос» будинку культури смт Торчин, де працюю і зараз.

Коли Народний артист України Олександр Огороднік запропонував мені очолити балетну групу, я дуже вагався. Я не розумів, як повинен керувати своїми ж друзями, з якими виріс і танцював ще в «Радості». Проте, у балеті ми вміємо розмежовувати поняття робота і дружба. На репетиції я керівник, після репетиції – друг.

Народні танці – це не просто рухи під музику, це закодований генотип всього людського співтовариства, якому притаманна дивовижна неповторність і своєрідність. На мою думку, не можна пропагувати чуже танцювальне мистецтво, забуваючи своє ( це я про хіп-хопи, контемпи, модерни і т. д.).

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!