«Найстрашнішим в аеропорту був холод», - волинський «кіборг»
Волинянин Андрій Серганчук пройшов шлях від агронома до революціонера, а потім військового та учасника оборони Донецького аеропорту.
Про це йдеться в публікації «Герої нашого часу: Андрій Серганчук».
Чоловік пригадує, що в аеропорту в українських військових не було де ховатися, не було чим укріплюватися, навколо тільки уламки і сміття, шматки стін, які «розносили» танки.
«То ми те сміття збирали і з нього робили укріплення. Але для мене найстрашнішим в аеропорту був холод. Аби зігрітися ми палили ящики від боєприпасів, сміття та й взагалі усе, що горіло».
«У мене досі не минув нежить, за ту ротацію він став хронічним. Ми тоді при -28 градусів спали на бетоні. Сидиш так зранку на пості і відчуваєш, що у тебе починають рухатися кістки. Справді, рухаються - їх крутить у різні боки. Тоді вже так зриває дах, що ні кадировці, ні російський спецназ не страшний. Це просто нелюдські умови».
«Найсумніше те, що насправді там не було чого обороняти. Ми заїхали вже не в аеропорт, а в руїни, гори сміття. Щоб вночі вийти на позицію і не шелестіти, вдень ми розгортали доріжки між сміттям і пересувалися ними».
ЧИТАТИ ПУБЛІКАЦІЮ ПОВНІСТЮ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це йдеться в публікації «Герої нашого часу: Андрій Серганчук».
Чоловік пригадує, що в аеропорту в українських військових не було де ховатися, не було чим укріплюватися, навколо тільки уламки і сміття, шматки стін, які «розносили» танки.
«То ми те сміття збирали і з нього робили укріплення. Але для мене найстрашнішим в аеропорту був холод. Аби зігрітися ми палили ящики від боєприпасів, сміття та й взагалі усе, що горіло».
«У мене досі не минув нежить, за ту ротацію він став хронічним. Ми тоді при -28 градусів спали на бетоні. Сидиш так зранку на пості і відчуваєш, що у тебе починають рухатися кістки. Справді, рухаються - їх крутить у різні боки. Тоді вже так зриває дах, що ні кадировці, ні російський спецназ не страшний. Це просто нелюдські умови».
«Найсумніше те, що насправді там не було чого обороняти. Ми заїхали вже не в аеропорт, а в руїни, гори сміття. Щоб вночі вийти на позицію і не шелестіти, вдень ми розгортали доріжки між сміттям і пересувалися ними».
ЧИТАТИ ПУБЛІКАЦІЮ ПОВНІСТЮ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Сука війна
03 грудень, 2016, 17:08
Те, що горе-політики наробили язиками, хлопці молоді України-неньки і мирне населення мусять розгрібати своїми життями !!! Жаль і сум від того пекла, що зробили на УКРАЇНІ НАШІЙ РІДНІЙ !!!
Останні новини
Депутат: Волиньрада часів Януковича була «придатком»
03 грудень, 2016, 14:43
«Найстрашнішим в аеропорту був холод», - волинський «кіборг»
03 грудень, 2016, 13:49
Ковель: відкриють дошку загиблому військовому
03 грудень, 2016, 13:01
Популярне
