Віктор Сапожніков

Попри скандали, звинувачення, судові позови, кримінальні провадження, неодноразові нарікання від обласної влади, Віктор Сапожніков обіймає посаду нововолинського міського голови уже 17 років.

Обличчя у владі змінюються, а Віктор Борисович – ні. І хоч 26 лютого опозиційна група нововолинських депутатів скликала позачергову сесію, аби висловити недовіру міському голові, із 40 депутатів таку ідею підтримало лише одинадцять.

За поширеними у Нововолинську, але не підтвердженими чутками, міський голова має відношення до різнопланового бізнесу. Він нібито зареєстрований на його «праву руку» Віктора Ярему, племінника Бориса Очеретка та інших родичів.

Фактом же лишається те, що місто розвивається, мало хороші бюджетні доходи і найвищий в області показник середньої зарплати. Звісно, це пов’язано із традиційно високою оплатою складної шахтарської праці. І саме ця галузь господарства час від часу призводить до головного болю очільника міста. Закриття відпрацьованих шахт, добудова шахти №10, переорієнтація робочих місць на сферу послуг, розвиток малого і середнього підприємництва як альтернатива спеціалізації гірникам – непрості завдання, що постали перед Сапожніковим наприкінці цього року. Від того, як він з ними справиться, залежить його місце у рейтингу ВолиньPost наступного року.

Біографічна довідка. Народився 8 квітня 1954 р. у м. Сніжне Донецької області. У 1959 р. з батьками переїхав у м. Нововолинськ. Навчався у Брестському інженерно-будівельному інституті. Працював майстром, прорабом, старшим прорабом, начальником дільниці в системі тресту «Мозирнафтохімбуд» м. Мозир. У 1976-1982 рр. проходив військову службу в будівельних військах на військовому полігоні м. Мирне. У 1986 -1996 рр. обіймав посади голови планової комісії, заступника голови, першого заступника голови Нововолинського міськвиконкому. Два роки виконував обов’язки міського голови. Із 1998 р. мешканці чотири каденції поспіль обирають його міським головою.