20 грудня 2012 р.
Як святкуватимуть Новорічно-Різдвяні свята у Луцьку. АФІША
КРОПИВА
20 грудня, 2012, 17:24
У Луцькій міській раді запрошують до святкування Нового 2013 року та Різдва Христового.
19 грудня 2012 р.
18 грудня 2012 р.
Куди поділися Кононовичі?
Анатолій Котлюк
18 грудня, 2012, 23:35
Щось давненько в інтернетах не з'являлися повідомлення від братів Кононовичів. Та й в місті їх не видно. Цікаво, що пропали за кілька днів після виборів. Може їх в Київ забрали? на підвищення.
Не те що я за ними сумую, але все-таки цікаво "Куди?"
Не те що я за ними сумую, але все-таки цікаво "Куди?"
Новий кліп гурту «Тартак»
Юрій Ричук
18 грудня, 2012, 10:12
Прем"єра кліпу відбулася 14 грудня в програмі «Guten Morgen» на музичному каналі М1.
17 грудня 2012 р.
Про людину, яка «створила» все!
Сергій Мартиненко
17 грудня, 2012, 15:23
Дивно влаштоване сучасне життя. Скажімо, є невелика кількість людей, здатних на вчинки. Вони важко працюють, щоб досягти успіху та принести користь суспільству. А от є категорія зовсім не здатних на життєвий подвиг. Такі люди майстерно можуть присвоїти собі чужі здобутки й безсоромно заявляти: все хороше, що відбувається у світі – справа лише їхніх рук! І навіть Земля довколо осі обертається винятково завдяки їм.
І мимоволі віриш цим байкам. Бо немає ані часу, ані бажання встановлювати істину. Бо здебільшого людям байдуже, хто винайшов лампочку – Едісон, Ладигін чи Володимир Ілліч. Головне, щоб вона світила та рятувала людей від темряви. Допитливі розуми нехай з’ясовують істину, а для решти джерелом інформації стане пропаганда. Завдяки їй 1/6 суходолу навіть не здогадувалась про існування Томаса Едісона аж ген до першої половини ХХ століття. Зате всі щоденно вмикали «лампочки Ілліча» з упевненістю, що цей винахід – справа його рук.
Ось таким Іллічем для Волині став двічі губернатор та двічі посол Борис Петрович Клімчук. Людина багатьох талантів, головним з яких можна вважати неперевершену спроможність Бориса Петровича присвоювати собі чужі досягнення. Варто тільки відбутися на Волині будь-якій значній події, можна навіть не сумніватися – незабаром зі сторінок газет з добрими та усміхненими очима на вас буде дивитися губернатор Клімчук, а великі заголовки в газетах повідомлять, що ця подія відбулася лише і завдяки Клімчуку.
Напевне, досвід цей Борис Петрович здобув під час своєї роботи в Азербайджані, коли працював там послом. Дуже повчальним для Клімчука був приклад «батька» всіх азербайджанців Гейдара Алієва, якому ЗМІ приписували участь ледь не у всіх значущих подіях держави, – починаючі з відкриття нової школи у гірському аулі та закінчуючи загальним зростанням народжуваності в країні. Побудували лікарню – дякуємо Алієву, перемогли спортсмени – дякуємо Алієву, впала новобудова – винні вороги Алієва.
Борис Петрович виявився гарним учнем і майстерно перейняв ці навички в братської азербайджанської влади. Тож якщо пильно проглянути волинські газети, то можна побачити, як Борис Клімчук «будує» лікарні, школи, садочки, дороги, «підтримує» спорт й загалом є непорушним гарантом стабільності та процвітання волинян. Навіть коли країну поглинули вибори, з волинських біг-бордів нам було детально розказано про неймовірні досягнення волинського губернатора. Що, до речі, є доволі дивним, бо в решті областей біг-борди демонстрували, що лікарні, дороги та стадіони – це заслуга Партії регіонів. І лише на Волині - це заслуга Клімчука. Але прихильників Партії регіонів можна заспокоїти. Це не нашкодило партії влади, й вона змогла покращити свій попередній результат на Волині, й усе - завдяки Борисові Клімчуку (якщо ви, звичайно, вірите його пропаганді). А ви, безумовно, повірите. Бо як можна не вірити такому досвідченому та мудрому політикові та дипломату? Його поважна постать та блискуча сивина зможуть легко засліпити не тільки пересічних громадян, але й тих, хто спокушений політичним життям на Волині і знає, що насправді результат партійних виборів для регіоналів кував Олександр Башкаленко та районні партійні осередки. Але кому це цікаво, коли говорить Клімчук? Ну, може трохи засмутиться Григорій Смітюх, коли дізнається, що його заслуги з будівництва шкіл, лікарень до дороги довкола озера Світязь – також присвоїв собі Клімчук. Може, піде хмара чолом у Степана Івахіва, коли він довідається, що стадіон, який він побудував у Ковелі, а також перемоги волейбольної команди «Континіум-Волинь-Університет», в яку він вклав кошти – це також заслуга Клімчука. Ну і явно не зрадіє Ігор Палиця, якщо прочитає, що за даними прес-служби губернатора, саме Борисові Клімчуку має завдячувати своєю перемогою... власне Ігор Петрович.
Ось такий він, кращій губернатор України. Не може спокійно пройти повз чиєсь досягнення. Тож якщо ви щось винайшли, створили, побудували, або в чомусь перемогли – не кваптеся повідомляти про це людей. Почитайте спершу пресу – може, про ваше досягнення вже відзвітувався від свого імені Борис Петрович Клімчук. Людина, яка «створила» все.
Сергій МАРТИНЕНКО
І мимоволі віриш цим байкам. Бо немає ані часу, ані бажання встановлювати істину. Бо здебільшого людям байдуже, хто винайшов лампочку – Едісон, Ладигін чи Володимир Ілліч. Головне, щоб вона світила та рятувала людей від темряви. Допитливі розуми нехай з’ясовують істину, а для решти джерелом інформації стане пропаганда. Завдяки їй 1/6 суходолу навіть не здогадувалась про існування Томаса Едісона аж ген до першої половини ХХ століття. Зате всі щоденно вмикали «лампочки Ілліча» з упевненістю, що цей винахід – справа його рук.
Ось таким Іллічем для Волині став двічі губернатор та двічі посол Борис Петрович Клімчук. Людина багатьох талантів, головним з яких можна вважати неперевершену спроможність Бориса Петровича присвоювати собі чужі досягнення. Варто тільки відбутися на Волині будь-якій значній події, можна навіть не сумніватися – незабаром зі сторінок газет з добрими та усміхненими очима на вас буде дивитися губернатор Клімчук, а великі заголовки в газетах повідомлять, що ця подія відбулася лише і завдяки Клімчуку.
Напевне, досвід цей Борис Петрович здобув під час своєї роботи в Азербайджані, коли працював там послом. Дуже повчальним для Клімчука був приклад «батька» всіх азербайджанців Гейдара Алієва, якому ЗМІ приписували участь ледь не у всіх значущих подіях держави, – починаючі з відкриття нової школи у гірському аулі та закінчуючи загальним зростанням народжуваності в країні. Побудували лікарню – дякуємо Алієву, перемогли спортсмени – дякуємо Алієву, впала новобудова – винні вороги Алієва.
Борис Петрович виявився гарним учнем і майстерно перейняв ці навички в братської азербайджанської влади. Тож якщо пильно проглянути волинські газети, то можна побачити, як Борис Клімчук «будує» лікарні, школи, садочки, дороги, «підтримує» спорт й загалом є непорушним гарантом стабільності та процвітання волинян. Навіть коли країну поглинули вибори, з волинських біг-бордів нам було детально розказано про неймовірні досягнення волинського губернатора. Що, до речі, є доволі дивним, бо в решті областей біг-борди демонстрували, що лікарні, дороги та стадіони – це заслуга Партії регіонів. І лише на Волині - це заслуга Клімчука. Але прихильників Партії регіонів можна заспокоїти. Це не нашкодило партії влади, й вона змогла покращити свій попередній результат на Волині, й усе - завдяки Борисові Клімчуку (якщо ви, звичайно, вірите його пропаганді). А ви, безумовно, повірите. Бо як можна не вірити такому досвідченому та мудрому політикові та дипломату? Його поважна постать та блискуча сивина зможуть легко засліпити не тільки пересічних громадян, але й тих, хто спокушений політичним життям на Волині і знає, що насправді результат партійних виборів для регіоналів кував Олександр Башкаленко та районні партійні осередки. Але кому це цікаво, коли говорить Клімчук? Ну, може трохи засмутиться Григорій Смітюх, коли дізнається, що його заслуги з будівництва шкіл, лікарень до дороги довкола озера Світязь – також присвоїв собі Клімчук. Може, піде хмара чолом у Степана Івахіва, коли він довідається, що стадіон, який він побудував у Ковелі, а також перемоги волейбольної команди «Континіум-Волинь-Університет», в яку він вклав кошти – це також заслуга Клімчука. Ну і явно не зрадіє Ігор Палиця, якщо прочитає, що за даними прес-служби губернатора, саме Борисові Клімчуку має завдячувати своєю перемогою... власне Ігор Петрович.
Ось такий він, кращій губернатор України. Не може спокійно пройти повз чиєсь досягнення. Тож якщо ви щось винайшли, створили, побудували, або в чомусь перемогли – не кваптеся повідомляти про це людей. Почитайте спершу пресу – може, про ваше досягнення вже відзвітувався від свого імені Борис Петрович Клімчук. Людина, яка «створила» все.
Сергій МАРТИНЕНКО
Донбасяни по-стахановськи змушують Сталіна рекламувати морозиво
Сергій Вакула
17 грудня, 2012, 14:35
Сталіністи, на жаль, не лише не щезли, але й дориваються до влади, принаймні на Донбасі. Днями громадський діяч Дмитро Снєгирьов у мережі "Фейсбук" поширив фото з повідомленням про використання Іосіфа Джугашвілі-Сталіна в рекламі. На одному з кіосків м. Стаханов висить плакат з надписом "Морозиво". Під надписом зобразили кавказоїдного чоловіка, стилізованого під Сталіна, який вхопив руками маленьку дівчинку й морозиво. Уся ця картина підписана гаслом: "Всьо лучшеє - дєтям!"
Це не перший випадок, коли таку інфернальну постать, як Джугашвілі-Сталіна використовують в рекламі. Так, на початку грудня сайт Аdme.ru розмістив кращі приклади соціальної реклами, у якій використали і постать "вождя":"Зазвичай в дтп гинуть невинні люди.Ось так буває рідко".
Це не перший випадок, коли таку інфернальну постать, як Джугашвілі-Сталіна використовують в рекламі. Так, на початку грудня сайт Аdme.ru розмістив кращі приклади соціальної реклами, у якій використали і постать "вождя":"Зазвичай в дтп гинуть невинні люди.Ось так буває рідко".
Сімінін чи Бікфалві? Хто найкращий футболіст «Волині» у 2012 році?
Юрій Конкевич
17 грудня, 2012, 13:12
Капітан луцької «Волині», безстрашний захисник Сергій Сімінін на декілька голосів випереджає новачка команди, технічного та елегантного румунського хавбека Еріка Бікфалві. Такими є проміжні результати одинадцятого традиційного передноворічного опитування уболівальників «Волині». На офіційному сайті команди визначають кращого гравця команди за підсумками року.
Отож, у Сергія 37% голосів, в Еріка Бікфалві - 29%, при цьому довгий час обидва лідери йшли,як кажуть, "ніздря в ніздрю" )) У першій п`ятірці, крім них, Володимир Аржанов, Рамон Лопес та Ванче Шиков.
ОПИТУВАННЯ ТРИВАЄ ДО 31 ГРУДНЯ! Запрошуємо проголосувати у відповідному розділі сайту, попередньо при цьому здійснивши просту реєстрацію. Підсумки опитування оголосимо у перший день нового, 2013-го року. Тож визначаймо кращих разом!
У попередні роки переможцями нашого референдуму ставали такі гравці:
2002 – Самір Алієв
2003 – Камал Гулієв
2004 – Василь Сачко
2005 – Василь Сачко
2006 – Майкл Чиді Алозі
2007 – Жадер да Сільва
2008 – Олександр Пищур
2009 – Олександр Пищур
2010 – Олександр Пищур
2011 – Ванче Шиков
Отож, у Сергія 37% голосів, в Еріка Бікфалві - 29%, при цьому довгий час обидва лідери йшли,як кажуть, "ніздря в ніздрю" )) У першій п`ятірці, крім них, Володимир Аржанов, Рамон Лопес та Ванче Шиков.
ОПИТУВАННЯ ТРИВАЄ ДО 31 ГРУДНЯ! Запрошуємо проголосувати у відповідному розділі сайту, попередньо при цьому здійснивши просту реєстрацію. Підсумки опитування оголосимо у перший день нового, 2013-го року. Тож визначаймо кращих разом!
У попередні роки переможцями нашого референдуму ставали такі гравці:
2002 – Самір Алієв
2003 – Камал Гулієв
2004 – Василь Сачко
2005 – Василь Сачко
2006 – Майкл Чиді Алозі
2007 – Жадер да Сільва
2008 – Олександр Пищур
2009 – Олександр Пищур
2010 – Олександр Пищур
2011 – Ванче Шиков
Вибір редактора
