21 січня 2014 р.
ЄВРОМАЙДАН – ОФІЦІЙНИЙ ДОДАТОК ДЛЯ ВАШОГО IOS ПРИСТРОЮ
Оля Митюк
21 січня, 2014, 00:14
В офіційному магазині додатків App Store з’явилась программа для iPhone i iPad – Євромайдан. За допомогою даної программи ви будете в курсі найактуальнішої інформації про події Євромайдану в Україні!
«Стежиш за ситуацією в країні? Встановлюй додаток і будь в курсі!» — закликають розробники.
Вийшла програма порівняно недавно - 31 грудня 2013 року, але це не завадило їй пробитися в ТОП українського App Store.
Основні функції програми:
- Текстові трансляції з описом подій, що відбуваються
- Підбірка адекватних новинних джерел
- Відео-трансляції
- Телефони гарячих ліній
- Телефони координаторів медіцінсокй допомоги
- Список місць, де можна отримати харчування , нічліг , допомога
- Координати точок Wi -Fi
Інформація регулярно оновлюється і доповнюється.
Завантажити даний додаток можна абсолютно безкоштовно з App Store
Джерело: www.zetgadget.com.ua
«Стежиш за ситуацією в країні? Встановлюй додаток і будь в курсі!» — закликають розробники.
Вийшла програма порівняно недавно - 31 грудня 2013 року, але це не завадило їй пробитися в ТОП українського App Store.
Основні функції програми:
- Текстові трансляції з описом подій, що відбуваються
- Підбірка адекватних новинних джерел
- Відео-трансляції
- Телефони гарячих ліній
- Телефони координаторів медіцінсокй допомоги
- Список місць, де можна отримати харчування , нічліг , допомога
- Координати точок Wi -Fi
Інформація регулярно оновлюється і доповнюється.
Завантажити даний додаток можна абсолютно безкоштовно з App Store
Джерело: www.zetgadget.com.ua
20 січня 2014 р.
Опозиція знала про скандальні "диктаторські" закони?
Альтернатива-2014
20 січня, 2014, 13:21
Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» на стадії підготовки його проекту обговорювався у комітеті Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя.
Народні депутати від опозиції, які є членами цього комітету, мали текст законопроекту і голосували в двох читаннях.
Про деякі обставини участі депутатів у засіданні профільного комітету 15 січня кореспондентові видання «Закон і Бізнес» розповів керівник секретаріату цього комітету Сергій Остапець.
«Секретаріат Комітету повідомив всіх членів про початок засідання. На момент початку засідання був кворум, оскільки були присутні більшість народних депутатів - членів комітету: 6 депутатів від фракції
«Партії регіонів», заступник голови комітету Роман Романюк (УДАР), Ірина Купрейчук (Батьківщина) та Володимир Мельниченко (позафракційний). До порядку денного було включено проект закону № 3879 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів »та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Документ за результатами його розгляду підтримали 7 депутатів. Оскільки секретар комітету народний депутат Павло Петренко (Батьківщина) був відсутній, виконання його функцій при підрахунку голосів депутати вирішили доручити Ірині Куприйчук, яка підписала протокол», - прокоментував він.
За наявними в розпорядженні «ЗіБ» даними, після засідання з'явився секретар комітету П.Петренко і також підписав протокол засідання. Причини підписання протоколу газеті невідомі.
Народні депутати від опозиції, які є членами цього комітету, мали текст законопроекту і голосували в двох читаннях.
Про деякі обставини участі депутатів у засіданні профільного комітету 15 січня кореспондентові видання «Закон і Бізнес» розповів керівник секретаріату цього комітету Сергій Остапець.
«Секретаріат Комітету повідомив всіх членів про початок засідання. На момент початку засідання був кворум, оскільки були присутні більшість народних депутатів - членів комітету: 6 депутатів від фракції
«Партії регіонів», заступник голови комітету Роман Романюк (УДАР), Ірина Купрейчук (Батьківщина) та Володимир Мельниченко (позафракційний). До порядку денного було включено проект закону № 3879 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів »та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Документ за результатами його розгляду підтримали 7 депутатів. Оскільки секретар комітету народний депутат Павло Петренко (Батьківщина) був відсутній, виконання його функцій при підрахунку голосів депутати вирішили доручити Ірині Куприйчук, яка підписала протокол», - прокоментував він.
За наявними в розпорядженні «ЗіБ» даними, після засідання з'явився секретар комітету П.Петренко і також підписав протокол засідання. Причини підписання протоколу газеті невідомі.
19 січня 2014 р.
20 речей, яких не роблять люди з розвиненими розумовими здібностями
Дорошенко Ольга
19 січня, 2014, 11:30
18 січня 2014 р.
17 січня 2014 р.
Ласкаво прошу до української Білорусі
Mariia Domanska
17 січня, 2014, 13:09
Просимо вибачення за некоректну мову, але не можемо не реагувати.
Євромайдан SOS про дебільні закони від дебілів.
МАКСИМАЛЬНИЙ ПЕРЕПОСТ!!! ВІДТЕПЕР МИ ЖИВЕМО В БАНДИТСЬКІЙ ДЕРЖАВІ, ДЕ НЕМА Й МОВИ ПРО ЯКІСЬ ПРАВА ТА СВОБОДИ. Знайомтеся з новаціями, прийняття яких банда сфальшувала сьогодні під куполом (в усіх читаннях одразу підняттям рук і називанням "зі стелі" цифри голосів):
1. За рух у колонах більше 5 авто - вилучення прав і автомобіля на 2 роки.
2. За діяльність інформагентства без держ.реєстрації - конфіскація техніки і продукції + великий штраф.
3. Порушення порядку мирних зібрань - до 10 діб.
4. Участь у мирних зібраннях у касці, форменому одязі, з вогнем - до 10 діб.
5. Встановлення наметів, сцени чи навіть звуку(!) без дозволу(!) міліції(!) - до 15 діб.
6. Неповага до суду - 15 діб
7. Невиконання вимог про обмеження доступу до інтернету - штраф 6800 грн.
8. Невиконання "законних вимог" СБУшників - штраф понад 2 тис. грн.
9. Протокол про адмін. правопорушення можна вже не вручати особі, яку вважають порушником (достатньо т.зв. "свідків").
10. Підтвердження вручення повістки особі тепер не лише її підпис, а "будь-які інші дані" (!)
11. Блокування доступу до житла (цілком нова кримінальна норма) - 6 РОКІВ.
12. Наклеп (Повернуто до Кримінального Кодексу!!!!) - 2 РОКИ. 13. Поширення екстремістських матеріалів (!!!!) - 3 РОКИ.
14. "групове порушення громадського порядку" - 2 РОКИ
15. МАСОВІ ЗАВОРУШЕННЯ - 10 і навіть 15 РОКІВ (!) - будь-якого учасника Майдану можна садити за цією статтею, не кажучи вже про інші статті (!).
16. Збирання інформації про беркутівців, суддів та інших подібних персонажів - 3 РОКИ.
17. Погроза міліціонеру чи подібним персонажам - 7 РОКІВ.
18. збирання інформації про суддю - 2 РОКИ
19. НДО, які отримують кошти з-за кордону - тепер "іноземні агенти", мають платити податок на "прибуток" і офіційно називатися "іноземними агентами".
20. НДО не можуть здійснювати "екстремістську діяльність".
21. Церкви не можуть здійснювати "екстремістську діяльність" 22. Держава може прийняти рішення про ЗАБОРОНУ ДОСТУПУ ДО ІНТЕРНЕТУ
23. Громадське об'єднання вважається таким, що бере участь у політичній діяльності, якщо воно прагне впливати на рішення органів влади (тоді на таку діяльність і її фінансування треба просити завчасного дозволу держави).
24. Людину можуть засудити (у т.ч. до багатьох років тюрми) ЗАОЧНО, тобто у її відсутність на суді.
25. До відповідальність за порушення правил дорожнього руху тепер можна замість водія притягнути власники авто, якщо порушення зафіксовано автоматичним засобом.
26. Народного депутата можуть позбавити недоторканності і дати згоду на його арешт без розгляду профільним комітетом - одразу на пленарному засіданні ВР.
27. "Беркут" та посадовці, які вчинили злочини проти активістів майдану, звільняються від покарання.
Цей перелік неповний, але й цього достатньо, щоб зрозуміти - В УКРАЇНІ ВСТАНОВЛЕНО ДИКТАТУРУ. ЦЕ - РЕАЛЬНЕ ПОВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ. Лише масовий опір і усунення узурпаторів може відновити дію Конституції і норм права і захистити український народ від масових репресій. Це - не перебільшення. Максимальний ПЕРЕПОСТ, будь ласка.
Євромайдан SOS про дебільні закони від дебілів.
МАКСИМАЛЬНИЙ ПЕРЕПОСТ!!! ВІДТЕПЕР МИ ЖИВЕМО В БАНДИТСЬКІЙ ДЕРЖАВІ, ДЕ НЕМА Й МОВИ ПРО ЯКІСЬ ПРАВА ТА СВОБОДИ. Знайомтеся з новаціями, прийняття яких банда сфальшувала сьогодні під куполом (в усіх читаннях одразу підняттям рук і називанням "зі стелі" цифри голосів):
1. За рух у колонах більше 5 авто - вилучення прав і автомобіля на 2 роки.
2. За діяльність інформагентства без держ.реєстрації - конфіскація техніки і продукції + великий штраф.
3. Порушення порядку мирних зібрань - до 10 діб.
4. Участь у мирних зібраннях у касці, форменому одязі, з вогнем - до 10 діб.
5. Встановлення наметів, сцени чи навіть звуку(!) без дозволу(!) міліції(!) - до 15 діб.
6. Неповага до суду - 15 діб
7. Невиконання вимог про обмеження доступу до інтернету - штраф 6800 грн.
8. Невиконання "законних вимог" СБУшників - штраф понад 2 тис. грн.
9. Протокол про адмін. правопорушення можна вже не вручати особі, яку вважають порушником (достатньо т.зв. "свідків").
10. Підтвердження вручення повістки особі тепер не лише її підпис, а "будь-які інші дані" (!)
11. Блокування доступу до житла (цілком нова кримінальна норма) - 6 РОКІВ.
12. Наклеп (Повернуто до Кримінального Кодексу!!!!) - 2 РОКИ. 13. Поширення екстремістських матеріалів (!!!!) - 3 РОКИ.
14. "групове порушення громадського порядку" - 2 РОКИ
15. МАСОВІ ЗАВОРУШЕННЯ - 10 і навіть 15 РОКІВ (!) - будь-якого учасника Майдану можна садити за цією статтею, не кажучи вже про інші статті (!).
16. Збирання інформації про беркутівців, суддів та інших подібних персонажів - 3 РОКИ.
17. Погроза міліціонеру чи подібним персонажам - 7 РОКІВ.
18. збирання інформації про суддю - 2 РОКИ
19. НДО, які отримують кошти з-за кордону - тепер "іноземні агенти", мають платити податок на "прибуток" і офіційно називатися "іноземними агентами".
20. НДО не можуть здійснювати "екстремістську діяльність".
21. Церкви не можуть здійснювати "екстремістську діяльність" 22. Держава може прийняти рішення про ЗАБОРОНУ ДОСТУПУ ДО ІНТЕРНЕТУ
23. Громадське об'єднання вважається таким, що бере участь у політичній діяльності, якщо воно прагне впливати на рішення органів влади (тоді на таку діяльність і її фінансування треба просити завчасного дозволу держави).
24. Людину можуть засудити (у т.ч. до багатьох років тюрми) ЗАОЧНО, тобто у її відсутність на суді.
25. До відповідальність за порушення правил дорожнього руху тепер можна замість водія притягнути власники авто, якщо порушення зафіксовано автоматичним засобом.
26. Народного депутата можуть позбавити недоторканності і дати згоду на його арешт без розгляду профільним комітетом - одразу на пленарному засіданні ВР.
27. "Беркут" та посадовці, які вчинили злочини проти активістів майдану, звільняються від покарання.
Цей перелік неповний, але й цього достатньо, щоб зрозуміти - В УКРАЇНІ ВСТАНОВЛЕНО ДИКТАТУРУ. ЦЕ - РЕАЛЬНЕ ПОВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ. Лише масовий опір і усунення узурпаторів може відновити дію Конституції і норм права і захистити український народ від масових репресій. Це - не перебільшення. Максимальний ПЕРЕПОСТ, будь ласка.
16 січня 2014 р.
Поляки «під шумок» не проти відхопити собі шматок України?
Олександр Мороз
16 січня, 2014, 15:56
У Польщі заговорили про «повернення собі» частини українських земель
З перших днів створення «Євромайдану» світова спільнота неодноразово висловлювала підтримку прагненням українців інтегруватись у Європейський союз. Слова солідарності лунали із-за океану, від передових держав Західної Європи та найбільше від сусідів, насамперед із Польщі. А колишній прем’єр-міністр цієї держави Ярослав Качинський навіть відвідав «Майдан» і виступив перед мітингувальниками з підтримкою їх позиції.
Та чи дійсно щирими були ці слова, чи відображають вони реальні настрої громадськості цих країн, чи справді потрібна їм сильна, об’єднана і незалежна Україна?
Намагаючись дати відповідь на це питання, варто згадати, що уже майже традиційно ми звикли розглядати в якості лобіста українських інтересів на Заході – Польщу. Тому в даному контексті необхідно оцінити дії польського політикуму по відношенню до нашої держави та звернутись до джерел масової інформації сусідньої країни, адже зовсім нещодавно саме поляки намагались представити світовій спільноті українців як злочинців та вбивць.
Так, в липні 2013 року в Україні та РП проходили заходи зі вшанування 70-х роковин міжетнічного протистояння, яке отримало назву «Волинської трагедії». І якщо з українського боку линули заклики до взаємного прощення і примирення, то польська сторона, ігноруючи історичні факти, усіма можливими способами намагалась перекласти провину за ці криваві події на націоналістичні організації, зокрема ОУН-УПА.
При цьому провідні політики сусідньої держави, зокрема і згаданий Я.Качинський, вимагали визнати міжнаціональне протистояння актом геноциду по відношенню до поляків. Як наслідок, Сеймами 7 воєводств, а також Сенатом і сеймом РП 20 червня та 12 липня 2013 року було ухвалено заяви «Про етнічні чистки з ознаками геноциду у 1939-1947 роках, вчинені ОУН-УПА», а у численних статтях провідних польських газет відносно українців вживалися терміни «різники» та «дітовбивці».
Вказані події стали відображенням внутрішніх настроїв значної групи польського політикуму, який, перебуваючи на засадах так званого «великопольського шовінізму», систематично вдається до ухвалення політичних документів антиукраїнського змісту, а територію Північно-Західної України розглядає як етнічні польські землі.
Отож і зараз, у зв’язку із загостренням суспільно-політичної ситуації в Україні, пов’язаної з відтермінуванням підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, активізувалась діяльність цих структур, що спрямована на поширення тези про геополітичну невідповідність сучасних територіальних меж України.
Окремі активісти польських шовіністичних структур через засоби масової інформації відкрито пропагують ідею поширення сепаратистських настроїв у місцях компактного проживання представників польської національності як засобу, що в майбутньому може сприяти відновленню територіальних меж РП, що існували до 1939 року.
Так, в грудні 2013 року, у розпалі подій на «Євромайдані», на телеканалі «MaxTV» у програмі «Чи можливе відновлення польських кордонів на Сході» один із провідних польських журналістів Маріуш Колонко запропонував використати суспільно-політичні проблеми в Україні для реалізації проекту мирного приєднання цих територій до Польщі.
При цьому лауреат численних міжнародних та польських нагород у галузі журналістики М.Колонко оприлюднив конкретний план реалізації вказаного задуму, пропонуючи використати такі засоби як:
1. Політичний клімат (незадоволення населення діяльністю центральних та місцевих органів влади, протестні акції, підтримка ідеї етнічного самовизначення національних меншин, тощо);
2. Економічна зацікавленість (демонстрація через мас-медіа економічних переваг сусідньої держави (РП), вищого рівня життя та ін.);
3. Спрощена «Карта поляка» (введення пільгового режиму перебування та праці на території РП осіб, які прагнуть ідентифікувати себе як поляки), що передбачає: дозвіл на роботу в Польщі; спрощену процедуру оформлення віз з правом на постійне проживання у РП для громадян України, які живуть і прописані в областях, що були частиною РП до 1939 року; публічна самоідентифікація цими особами себе як поляків, навіть за умови відсутності прямої кровної спорідненості;
4. Реєстрація такими громадянами України себе в офіційних документах та при проведенні перепису населення як особи польського походження;
Завершальною стадією реалізації вказаного плану є ініціювання проведення плебісциту, тобто всенародного голосування з приводу визначення приналежності конкретних територій або подальшої політичної долі держави, де основну роль повинні відіграти пропольськи налаштовані громадяни, які підтримуватимуть ідею об’єднання з РП.
Варто відзначити, що ця програма знайшла широкий позитивний резонанс у польському суспільстві - станом на 16 січня у мережі YouTube її переглянуло більше 375 тис. користувачів. Та найбільш цікавим є те, що вона ніби дзеркально відобразила настрої тих, хто всередині України бачить в ній «дві ментальності», «дві культури» і ділить її на «Правобережну» та «Лівобережну».
Підсумовуючи цей короткий екскурс, варто ще раз задати собі питання, то хто ж наш справжній друг і яку Україну хочуть бачити ті, з ким ми пов’язуємо такі надії на майбутнє…?
З перших днів створення «Євромайдану» світова спільнота неодноразово висловлювала підтримку прагненням українців інтегруватись у Європейський союз. Слова солідарності лунали із-за океану, від передових держав Західної Європи та найбільше від сусідів, насамперед із Польщі. А колишній прем’єр-міністр цієї держави Ярослав Качинський навіть відвідав «Майдан» і виступив перед мітингувальниками з підтримкою їх позиції.
Та чи дійсно щирими були ці слова, чи відображають вони реальні настрої громадськості цих країн, чи справді потрібна їм сильна, об’єднана і незалежна Україна?
Намагаючись дати відповідь на це питання, варто згадати, що уже майже традиційно ми звикли розглядати в якості лобіста українських інтересів на Заході – Польщу. Тому в даному контексті необхідно оцінити дії польського політикуму по відношенню до нашої держави та звернутись до джерел масової інформації сусідньої країни, адже зовсім нещодавно саме поляки намагались представити світовій спільноті українців як злочинців та вбивць.
Так, в липні 2013 року в Україні та РП проходили заходи зі вшанування 70-х роковин міжетнічного протистояння, яке отримало назву «Волинської трагедії». І якщо з українського боку линули заклики до взаємного прощення і примирення, то польська сторона, ігноруючи історичні факти, усіма можливими способами намагалась перекласти провину за ці криваві події на націоналістичні організації, зокрема ОУН-УПА.
При цьому провідні політики сусідньої держави, зокрема і згаданий Я.Качинський, вимагали визнати міжнаціональне протистояння актом геноциду по відношенню до поляків. Як наслідок, Сеймами 7 воєводств, а також Сенатом і сеймом РП 20 червня та 12 липня 2013 року було ухвалено заяви «Про етнічні чистки з ознаками геноциду у 1939-1947 роках, вчинені ОУН-УПА», а у численних статтях провідних польських газет відносно українців вживалися терміни «різники» та «дітовбивці».
Вказані події стали відображенням внутрішніх настроїв значної групи польського політикуму, який, перебуваючи на засадах так званого «великопольського шовінізму», систематично вдається до ухвалення політичних документів антиукраїнського змісту, а територію Північно-Західної України розглядає як етнічні польські землі.
Отож і зараз, у зв’язку із загостренням суспільно-політичної ситуації в Україні, пов’язаної з відтермінуванням підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, активізувалась діяльність цих структур, що спрямована на поширення тези про геополітичну невідповідність сучасних територіальних меж України.
Окремі активісти польських шовіністичних структур через засоби масової інформації відкрито пропагують ідею поширення сепаратистських настроїв у місцях компактного проживання представників польської національності як засобу, що в майбутньому може сприяти відновленню територіальних меж РП, що існували до 1939 року.
Так, в грудні 2013 року, у розпалі подій на «Євромайдані», на телеканалі «MaxTV» у програмі «Чи можливе відновлення польських кордонів на Сході» один із провідних польських журналістів Маріуш Колонко запропонував використати суспільно-політичні проблеми в Україні для реалізації проекту мирного приєднання цих територій до Польщі.
При цьому лауреат численних міжнародних та польських нагород у галузі журналістики М.Колонко оприлюднив конкретний план реалізації вказаного задуму, пропонуючи використати такі засоби як:
1. Політичний клімат (незадоволення населення діяльністю центральних та місцевих органів влади, протестні акції, підтримка ідеї етнічного самовизначення національних меншин, тощо);
2. Економічна зацікавленість (демонстрація через мас-медіа економічних переваг сусідньої держави (РП), вищого рівня життя та ін.);
3. Спрощена «Карта поляка» (введення пільгового режиму перебування та праці на території РП осіб, які прагнуть ідентифікувати себе як поляки), що передбачає: дозвіл на роботу в Польщі; спрощену процедуру оформлення віз з правом на постійне проживання у РП для громадян України, які живуть і прописані в областях, що були частиною РП до 1939 року; публічна самоідентифікація цими особами себе як поляків, навіть за умови відсутності прямої кровної спорідненості;
4. Реєстрація такими громадянами України себе в офіційних документах та при проведенні перепису населення як особи польського походження;
Завершальною стадією реалізації вказаного плану є ініціювання проведення плебісциту, тобто всенародного голосування з приводу визначення приналежності конкретних територій або подальшої політичної долі держави, де основну роль повинні відіграти пропольськи налаштовані громадяни, які підтримуватимуть ідею об’єднання з РП.
Варто відзначити, що ця програма знайшла широкий позитивний резонанс у польському суспільстві - станом на 16 січня у мережі YouTube її переглянуло більше 375 тис. користувачів. Та найбільш цікавим є те, що вона ніби дзеркально відобразила настрої тих, хто всередині України бачить в ній «дві ментальності», «дві культури» і ділить її на «Правобережну» та «Лівобережну».
Підсумовуючи цей короткий екскурс, варто ще раз задати собі питання, то хто ж наш справжній друг і яку Україну хочуть бачити ті, з ким ми пов’язуємо такі надії на майбутнє…?
15 січня 2014 р.
Малеча з особливими потребами освоює нові тренажери
Поліські акценти
15 січня, 2014, 16:47
На перший погляд, у невеликих населених пунктах, можливості для розвитку дітей з особливими потребами обмежені. А тому такі діти можуть лишитися осторонь від сучасних методик і методів реабілітації. Однак, увага влади до питань соціального захисту дітей з особливими потребами, інклюзивної освіти дає поштовх до розвитку методів і засобів для соціальної, психологічної та медико-педагогічної реабілітації таких діток. З моменту проголошення нових соціальних ініціатив Глави держави цей напрямок роботи отримав нове дихання – з’явились нові можливості для виховання дітей з вадами розвитку.
Є такі можливості і у маленьких жителів району. Діток з особливими потребами на Камінь-Каширщині близько чотирьохсот. Частина з них – дошкільного віку, і дитсадок для таких малюків – єдина можливість спілкуватися з ровесниками та водночас отримувати кваліфіковану допомогу не тільки у плані соціальної адаптації, але й корекції психо-фізичного розвитку.
Реабілітаційна група на базі ДНЗ №3 м.Каменя-Каширського існує уже давно. Але завдяки увазі голови райдержадміністрації Івана Вовка до долі дітей з особливими потребами, діяльність цієї групи отримала новий імпульс – більше 60
Є такі можливості і у маленьких жителів району. Діток з особливими потребами на Камінь-Каширщині близько чотирьохсот. Частина з них – дошкільного віку, і дитсадок для таких малюків – єдина можливість спілкуватися з ровесниками та водночас отримувати кваліфіковану допомогу не тільки у плані соціальної адаптації, але й корекції психо-фізичного розвитку.
Реабілітаційна група на базі ДНЗ №3 м.Каменя-Каширського існує уже давно. Але завдяки увазі голови райдержадміністрації Івана Вовка до долі дітей з особливими потребами, діяльність цієї групи отримала новий імпульс – більше 60
Снайпер Віталій та його «Вікторія»
general1313
15 січня, 2014, 15:29
Урочистий ритуал закріплення штатного озброєння та військової техніки за військовослужбовцями строкової служби та контрактниками, які нещодавно вступили до лав ЗС України, відбувся на стройовому плацу та у парку бойових машин 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені князя Данила Галицького ОК «Північ» у перший день нового 2014 навчального року.
Із другою за значущістю подією у житті воїна, після складання Військової присяги, молодих бійців Залізної бригади привітав особисто тимчасово виконуючий обов’язки командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник.
У цей день, з рук командирів підрозділів, близько трьох сотень молодих солдатів-строковиків та контрактників отримали стрілецьку зброю: автомати АК-74, кулемети ПК та РПК, снайперські гвинтівки СВД, протитанкові гранатомети РПГ-7В тощо. Із цим озброєнням вони опановуватимуть усі тонкощі військової науки та, власне, своєї військової спеціальності. Крім того, за новосформованими екіпажами бойових машин, водіями автомобілів і спецтранспорту були офіційно закріплені зразки військової техніки.
Настрій учасників заходу був, загалом, піднесений. Адже який юнак не мріє про те, щоби хоч раз у житті взяти до рук справжню зброю. До того ж, й командири підрозділів самі підтримували позитивний дух підлеглих. Зокрема, у роті снайперів Залізної бригади є власні традиції пов’язані зі зброєю. До прикладу, кожен боєць-неофіт, отримуючи снайперську гвинтівку СВД, дає їй жіноче ім’я. Бійці вважають, що у такий спосіб встановлюється тісний психологічний зв’язок між стрільцем та його зброєю.
«Отримуєте бойову, не заряджену снайперську гвинтівку СВД за номером… Опановуйте та вивчайте цю зброю»: промовляє до підлеглого виконуючий обов’язки командира роти снайперів бригади старший лейтенант Геннадій Родюк. Після того, як боєць ставить у роздавальній відомості свій підпис і, за традицією, тисне руку своєму командиру, той цікавиться: «А як звати твою «чорноброву», козаче?».
– Кожен підрозділ має мати традиції, які допомагають службі, – говорить старший лейтенант Геннадій Родюк. – Ми, снайпери, не виключення. Наша основна зброя – СВД. Снайперська гвинтівка Драгунова калібру 7,62 міліметри прийнята на озброєння ще у 1963 році. Зброя, хоч і не нова, але найбільш розповсюджена на сучасних театрах бойових дій. Вона надійна, відповідає усім вимогам до даного виду озброєння. А те, що естетично вона не дотягує до більш сучасних зразків – так нам із нею не на міжнародних виставках озброєння діяти, а у полі, де зовнішній вигляд приноситься у жертву функціональності. Стрілець озброєний СВД, або її модифікаціями, сам по собі зброя грізна. У бою снайпери діють, як мисливці: вибивають ворожих командирів, кулеметників, знищують бойові розрахунки, виводять з ладу легко броньовані цілі тощо. Для того, щоб опанувати усі тонкощі професії військового снайпера потрібно дуже важко і наполегливо працювати над собою. Без стійкого морального зв’язку бійця та зброї зробити це неможливо. Тому, напевно, ми й запровадили таку традицію – давати зброї власні імена. Точніше, звернулися до аналогічних воїнських традицій, які були задовго до нас.
Серед тих, хто стояв цього дня у лавах снайперського підрозділу окремої механізованої Залізної бригади, був й солдат строкової служби Віталій Последов. Хлопець призваний до Збройних Сил з села Цміни Маневицього району Волинської області. Свою «снайперку» нарік Вікторією, на честь дівчини.
– Буду любити і поважати, як кохану, – говорить він. – Але й про справжню не забуватиму.
Юнак розповів, що до війська пішов після профтехучилища, здобувши фах техніка-механіка. Хлопець каже, що із вибором не прогадав, адже служба у найстаршому механізованому з’єднанні Збройних Сил України виявилась цікавою та насиченою з перших днів.
– Навчатися на армійського снайпера важко, але цікаво. До цього прикладає зусиль наш командир. До прикладу, кроси під час фізпідготовки бігаємо під мелодії «хеві-металу». Виявляється, швидкий і ритмічний темп важкої музики змушує серце битися ще швидше, поліпшується кровообіг, внаслідок чого підвищується загальний тонус. Тож пробігаємо більшу дистанцію. І таких нюансів щодня переймаємо від офіцерів-наставників безліч. – розповідає майбутній снайпер солдат Віталій Последов.
Після завершення урочистостей, особовий склад механізованої бригади із розгорнутим Бойовим прапором військової частини здійснив проходження урочистим маршем. А для того, щоби кожен солдат знав свій маневр, ТВО командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник, згодом у клубі бригади окреслив офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом конкретні завдання, які чекають на них у 2014 навчальному році.
— Минулий рік у рамках засвоєння предметів бойової підготовки був експериментальним, випробовувалися нові методи навчання, — зазначив генерал-лейтенант Ігор Колесник. — У поточному році завдання перед кожним військовослужбовцем стоять більш складні, однак — і більш цікаві. Цього року у лавах війська востаннє проходять службу солдати-строковики. З огляду на це командирам підрозділів рекомендовано вести поміж них активну роботу щодо заохочення їх на військову службу за контрактом. Адже підчас служби молоді вояки для них, наче на долоні, та є час і можливості вивчити їхні морально-ділові якості, побачити їх під час виходів на полігони, у повсякденній діяльності. Нові методи підготовки військ, які ми випробовували упродовж минулого року орієнтовані саме на військовослужбовців за контрактом. А саме — дворічний цикл з трьома періодами підготовки. У базовому періоді підготовки кожен має навчитися військовій справі, у інтенсивному періоді — відточити майстерність у складі своїх підрозділів і увійти до підтримуючого періоду вже справжнім професіоналом.
Він наголосив, що наприкінці інтенсивної підготовки кожного з військовослужбовців бригади очікує участь у тактичних навчаннях у складі бригадної тактичної групи, яка буде діяти автономно протягом тривалого часу й на незнайомій місцевості. Тобто, підсумкову оцінку спроможності виконувати завдання за призначенням особовий склад здобуватиме на будь-якому полігоні Збройних Сил України, який буде визначено раптовим розпорядженням вищого командування. У терміни, відведені нормативами, особовий склад з усім необхідним має відбути у визначений район. Це може бути, як сусідня область, так й полігон розташований за тисячу кілометрів від пункту постійної дислокації.
Генерал-лейтенант Ігор Колесник закликав присутніх поставитися до занять з бойової підготовки із всією відповідальністю, адже невпевнені дії окремого солдата можуть серйозно знизити кінцевий результат у визначенні боєздатності підрозділу. Також він нагадав військовослужбовцям про недопущення порушень військової дисципліни, що також значно впливає на якість набуття професійних якостей.
— Минулого року ви виявили хороші результати під час підсумкових навчань батальйонної тактичної групи на тактичному полі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, — сказав ТВО командувача оперативного командування «Північ». — Чи не вперше механізовані підрозділи діяли у зв’язці із приданими їм підрозділами артилерії, високо мобільних десантних військ, армійської авіації та Повітряних сил. Фактично, це було практичною ілюстрацією можливостей нашого війська в умовах сучасного бою. Вважаю, що весь особовий склад із завданням упорався. Але цього року завдання будуть значно складнішими. У першу чергу для офіцерського складу. Командири усіх рівнів мають готуватися самі та навчати підлеглих до дій у автономному форматі, на різних типах місцевості, у випадках, які притаманні сучасним формам мобільних військових операцій. Як я вже наголошував, батальйонна тактична група 24-ї омбр та розвідувальний підрозділ цього року тренуватимуться спільно із колегами з інших військових частин оперативного командування «Північ», — зазначив він.
Підполковник Володимир Скоростецький,
Регіональний медіа-центр МО України (м. Львів)
Із другою за значущістю подією у житті воїна, після складання Військової присяги, молодих бійців Залізної бригади привітав особисто тимчасово виконуючий обов’язки командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник.
У цей день, з рук командирів підрозділів, близько трьох сотень молодих солдатів-строковиків та контрактників отримали стрілецьку зброю: автомати АК-74, кулемети ПК та РПК, снайперські гвинтівки СВД, протитанкові гранатомети РПГ-7В тощо. Із цим озброєнням вони опановуватимуть усі тонкощі військової науки та, власне, своєї військової спеціальності. Крім того, за новосформованими екіпажами бойових машин, водіями автомобілів і спецтранспорту були офіційно закріплені зразки військової техніки.
Настрій учасників заходу був, загалом, піднесений. Адже який юнак не мріє про те, щоби хоч раз у житті взяти до рук справжню зброю. До того ж, й командири підрозділів самі підтримували позитивний дух підлеглих. Зокрема, у роті снайперів Залізної бригади є власні традиції пов’язані зі зброєю. До прикладу, кожен боєць-неофіт, отримуючи снайперську гвинтівку СВД, дає їй жіноче ім’я. Бійці вважають, що у такий спосіб встановлюється тісний психологічний зв’язок між стрільцем та його зброєю.
«Отримуєте бойову, не заряджену снайперську гвинтівку СВД за номером… Опановуйте та вивчайте цю зброю»: промовляє до підлеглого виконуючий обов’язки командира роти снайперів бригади старший лейтенант Геннадій Родюк. Після того, як боєць ставить у роздавальній відомості свій підпис і, за традицією, тисне руку своєму командиру, той цікавиться: «А як звати твою «чорноброву», козаче?».
– Кожен підрозділ має мати традиції, які допомагають службі, – говорить старший лейтенант Геннадій Родюк. – Ми, снайпери, не виключення. Наша основна зброя – СВД. Снайперська гвинтівка Драгунова калібру 7,62 міліметри прийнята на озброєння ще у 1963 році. Зброя, хоч і не нова, але найбільш розповсюджена на сучасних театрах бойових дій. Вона надійна, відповідає усім вимогам до даного виду озброєння. А те, що естетично вона не дотягує до більш сучасних зразків – так нам із нею не на міжнародних виставках озброєння діяти, а у полі, де зовнішній вигляд приноситься у жертву функціональності. Стрілець озброєний СВД, або її модифікаціями, сам по собі зброя грізна. У бою снайпери діють, як мисливці: вибивають ворожих командирів, кулеметників, знищують бойові розрахунки, виводять з ладу легко броньовані цілі тощо. Для того, щоб опанувати усі тонкощі професії військового снайпера потрібно дуже важко і наполегливо працювати над собою. Без стійкого морального зв’язку бійця та зброї зробити це неможливо. Тому, напевно, ми й запровадили таку традицію – давати зброї власні імена. Точніше, звернулися до аналогічних воїнських традицій, які були задовго до нас.
Серед тих, хто стояв цього дня у лавах снайперського підрозділу окремої механізованої Залізної бригади, був й солдат строкової служби Віталій Последов. Хлопець призваний до Збройних Сил з села Цміни Маневицього району Волинської області. Свою «снайперку» нарік Вікторією, на честь дівчини.
– Буду любити і поважати, як кохану, – говорить він. – Але й про справжню не забуватиму.
Юнак розповів, що до війська пішов після профтехучилища, здобувши фах техніка-механіка. Хлопець каже, що із вибором не прогадав, адже служба у найстаршому механізованому з’єднанні Збройних Сил України виявилась цікавою та насиченою з перших днів.
– Навчатися на армійського снайпера важко, але цікаво. До цього прикладає зусиль наш командир. До прикладу, кроси під час фізпідготовки бігаємо під мелодії «хеві-металу». Виявляється, швидкий і ритмічний темп важкої музики змушує серце битися ще швидше, поліпшується кровообіг, внаслідок чого підвищується загальний тонус. Тож пробігаємо більшу дистанцію. І таких нюансів щодня переймаємо від офіцерів-наставників безліч. – розповідає майбутній снайпер солдат Віталій Последов.
Після завершення урочистостей, особовий склад механізованої бригади із розгорнутим Бойовим прапором військової частини здійснив проходження урочистим маршем. А для того, щоби кожен солдат знав свій маневр, ТВО командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник, згодом у клубі бригади окреслив офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом конкретні завдання, які чекають на них у 2014 навчальному році.
— Минулий рік у рамках засвоєння предметів бойової підготовки був експериментальним, випробовувалися нові методи навчання, — зазначив генерал-лейтенант Ігор Колесник. — У поточному році завдання перед кожним військовослужбовцем стоять більш складні, однак — і більш цікаві. Цього року у лавах війська востаннє проходять службу солдати-строковики. З огляду на це командирам підрозділів рекомендовано вести поміж них активну роботу щодо заохочення їх на військову службу за контрактом. Адже підчас служби молоді вояки для них, наче на долоні, та є час і можливості вивчити їхні морально-ділові якості, побачити їх під час виходів на полігони, у повсякденній діяльності. Нові методи підготовки військ, які ми випробовували упродовж минулого року орієнтовані саме на військовослужбовців за контрактом. А саме — дворічний цикл з трьома періодами підготовки. У базовому періоді підготовки кожен має навчитися військовій справі, у інтенсивному періоді — відточити майстерність у складі своїх підрозділів і увійти до підтримуючого періоду вже справжнім професіоналом.
Він наголосив, що наприкінці інтенсивної підготовки кожного з військовослужбовців бригади очікує участь у тактичних навчаннях у складі бригадної тактичної групи, яка буде діяти автономно протягом тривалого часу й на незнайомій місцевості. Тобто, підсумкову оцінку спроможності виконувати завдання за призначенням особовий склад здобуватиме на будь-якому полігоні Збройних Сил України, який буде визначено раптовим розпорядженням вищого командування. У терміни, відведені нормативами, особовий склад з усім необхідним має відбути у визначений район. Це може бути, як сусідня область, так й полігон розташований за тисячу кілометрів від пункту постійної дислокації.
Генерал-лейтенант Ігор Колесник закликав присутніх поставитися до занять з бойової підготовки із всією відповідальністю, адже невпевнені дії окремого солдата можуть серйозно знизити кінцевий результат у визначенні боєздатності підрозділу. Також він нагадав військовослужбовцям про недопущення порушень військової дисципліни, що також значно впливає на якість набуття професійних якостей.
— Минулого року ви виявили хороші результати під час підсумкових навчань батальйонної тактичної групи на тактичному полі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, — сказав ТВО командувача оперативного командування «Північ». — Чи не вперше механізовані підрозділи діяли у зв’язці із приданими їм підрозділами артилерії, високо мобільних десантних військ, армійської авіації та Повітряних сил. Фактично, це було практичною ілюстрацією можливостей нашого війська в умовах сучасного бою. Вважаю, що весь особовий склад із завданням упорався. Але цього року завдання будуть значно складнішими. У першу чергу для офіцерського складу. Командири усіх рівнів мають готуватися самі та навчати підлеглих до дій у автономному форматі, на різних типах місцевості, у випадках, які притаманні сучасним формам мобільних військових операцій. Як я вже наголошував, батальйонна тактична група 24-ї омбр та розвідувальний підрозділ цього року тренуватимуться спільно із колегами з інших військових частин оперативного командування «Північ», — зазначив він.
Підполковник Володимир Скоростецький,
Регіональний медіа-центр МО України (м. Львів)
Вибір редактора
