вхід реєстрація

Культура Волині. Експорт мимоволі

Культура Волині. Експорт мимоволі
Кожен з тих, хто представляє ексклюзивний мистецький продукт в Україні чи за кордоном, має змогу порівняти ставлення до нас – де воно краще. Це підтвердять і гончар Валерій Ленартович, і співачка Галина Конах, і я - Сергій Шишкін, і ціле гроно художників, які давно посіли свої місце на ринку.

Йдеться не про ставлення звичайних споживачів, до яких ще треба дійти, а спочатку виховати. Йдеться про тих, хто мав би саме за це відповідати.

В час, коли Україною програна вщент інформаційна війна, коли на українських каналах в період окупації та сепаратистських рухів масово зомбують населення російськими серіалами з «хорошими» ментами, кагебістами, бандитами і т.д., нічого не міняти в галузі культури вже просто злочинно. А саме такий підхід можна спостерігати на Волині.

Коли в Києві після ганебного листа Мінкульту, що окрім решти ще й здійснив випад проти греко-католицької церкви і просто порушив Конституцію, розлючені митці звільнили приміщення і новопризначеному міністру Нищуку було відкрито дорогу для формування нової політики у сфері культури, то на Волині тенденції абсолютно протилежні. Ніби ми не живемо в одній країні і всіх все задовольняє. Задовольняє далеко не всіх.

Під час громадських слухань в овальному кабінеті ОДА група незалежних митців, що відомі далеко за межами Волині, висловила свою консолідовану позицію. Проте слухали її тільки представники старої системи, котрі власне і забезпечували стагнацію в галузі культури протягом 23 років Незалежності України.

Нова влада почути нове бачення не спромоглася. Це свідчить про ставлення до культури, як не просто до чогось другорядного, а як до того, що взагалі не варти уваги. В цій ситуації сподіватись на зміни, при яких цікавий мистецький продукт нарешті зайде на українські канали, вже просто безвідповідально.

Тенденції очевидні – основні податки рано чи пізно підуть в сільські та міські Ради, котрі самі визначатиму як їх витрачати. Функції обласних управлінь зведуться до координаційних. В нових умовах зможуть конкурувати тільки ті, хто встиг підготуватись, хто готовий до конкуренції, хто творив продукт за будь-яких обставин. Але доки цього не станеться, те саме управління культури ОДА утримуватиме, скільки зможе, свою керуючу та спрямовуючу роль, якої фактично давно нема та й бути не може. Один кліп «Не кажучи нікому» славетного земляка Сашка Положинського з «Тартаком» зробив для популяризації регіону і підняття духу патріотизму незрівнянно більше, ніж ціле управління з відділами на бюджетних зарплатах.

Оскільки задачі різняться по замовченню: митці змушені відповідати на вимоги часу, а управлінці відповідають тільки перед начальством. Вони зовсім не зацікавлені в творенні продукту, оскільки начальство міняється, міняється бачення, а жити якось треба. Для мене питання : «хто насправді творить культуру Волині?» давно не стоїть. Це видно по тому - кого запрошують на виступи за межі області та України. І це об`єктивний показник. Тільки творець адекватного часові продукту спроможний брати участь в державотворчих процесах.

А цього якраз за управлінням не спостерігається. Спостерігається бажання далі утримувати в покорі низові бюджетні підрозділи, оскільки кимось та й треба управляти. І якщо заклади культури, підпорядковані обласному управлінню, можуть дозволити вихідний у суботу, то питань вже якось і не виникає.

Часом ініціативні люди спроможні вийти за рамки системи. Театр «ГаРмИдЕр» Луцького районного будинку культури саме за цю спробу був покараний разом з його керівником. І тільки громадськість, що підняла свій голос на підтримку театру, була в стані вплинути на управлінців, котрі так і не зрозуміли справжнього змісту посад, на яких опинились.

Дивно сприйнялася теза громадського діяча Віктора Грисюка, що закордоном в музеї черги, що начальник управління в тому ж Любліні шукає гранти під мистецькі ініціативи. З нашими ініціативами все затихає за першим разом. Кому захочеться їхати в управління ще і ще ( і за чим?) з якогось району? Бюджетні зарплати в будинках культури, клубах, бібліотеках забезпечують якось процес, але не в змозі забезпечувати результат. Це зможуть зробити тільки сучасні ініціативні менеджери від культури, які знають потреби власних регіонів і розуміють сучасні вимоги.

І доки не пізно, доки реформи не полишили культуру області сам на сам з невирішеним проблемами, які треба почати усвідомлювати, варто вже тепер подбати про те, щоб краяни довідались про кращі зразки, які на Волині таки є і вони різні. Щоб кращі митці стали затребувані ще за життя на своїй малій батьківщині. Щоб самодіяльність робилась не для звітів, а через власну потребу. Щоб культуро-мистецьки заклади надавали культурно-мистецькі послуги і самі заробляли на себе, а не тільки обслуговували владу. Підняття рівня, фінансування продукту, а не процесу розставить все на свої місця.

Оскільки бюджету в країні нема, то дбати в перехідний період треба саме про позабюджетні фонди і тільки під ексклюзивні проекти, що дадуть змогу показати яскраве і виразне мистецьке обличчя Волині. І це міг би бути шлях для всієї країни. За умов, що управління культури не будуть в суспільній свідомості забивати монополію, що саме вони і є культурою.

P.S. І насамкінець показовий приклад: один з найдавніших українських фестивалів «Володимир», яких вже відбулося 20, навіть не включається в річний план заходів обласного управління, натомість на особистісному рівні підтримується обласною філармонією. Це і є справжнє ставлення управління до місцевих ініціатив і сучасний менеджмент водночас.

Сергій ШИШКІН (для ВолиньPost)
Теги: культура
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 6
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Прочитала. Цікаво.
Ви праві у тому, що пишете, бо все судиться по результату, а результат в нас був для галочки... для звіту перед начальством.
Відроджуйте, створюйте! У вас вийде, бо маєте бажання! А це головне! )))))

Відповісти
Дякую за добрі слова. Передбачаю, що тут можуть розвести під ніками всіляку галіматью апологети старої системи. Тому дискусію волію вести під справжніми іменами на ФБ. А там вони там не ризикнуть розвіртуалитись.
Відповісти
Добре))))
Відповісти
Так, володимирський фестиваль їм до фені, він взагалі дивом існує тільки завдяки ентузіазму Саганюка, Шоцького, старим добрим дружнім стосункам з тими, хто вміє це робити, і, напевно, тому, що місто вже не уявляється без липневого фестивалю
Відповісти
Хлопці (і дівчата),я трьома руками підтримую ініціативу будь - яких змін в культурному середовищі,які давно назріли,але ,перепрошую,в даному випадку якось воно трохи по музично - фестивальному плюс гончар Ленартович...А як вирішувати питання зі збереженням архітектурних пам,ятників,об,єктів археологічних досліджень,реставраційними майстернями,як "розрулювати "питання зі збереженям автентики церковної архітектури,яка сьогодні не є державною власністю і "оновлюється "як якому приходу заманеться і пам,яток садово - паркової архітектури...З задоволенням хотів би почути відповіді хоч на якісь питання...
Відповісти
Попахує нафталіном і вчорашнім провінційним совком. Якщо мистецька акція не цікава людям нічого верещати і вимагати державного фінансування.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Повернення хабарниці
11 квітня, 2014, 09:51
Культура Волині. Експорт мимоволі
10 квітня, 2014, 11:26