вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Татка не пам’ятає зовсім: просять привітати сина загиблого Героя

Татка не пам’ятає зовсім: просять привітати сина загиблого Героя
На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: (050) 973-44-84; (098) 948-14-50.


10 липня свій п’ятий День народження зустріне Владислав – син Сергія Івановича Куруки. Чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України у квітні 2014 року. Службу проходив у званні снайпера у складі 51-ї окремої механізованої бригади та виконував завдання в зоні АТО. Зв’язок з Сергієм обірвався 25 серпня 2014 року. На той час він знаходився поблизу села Дзеркальне Донецької області. Останній раз виходив на зв’язок 13 серпня. Тривалий час проходили пошуки Сергія, ні серед полонених, ні загиблих його не було. Сергій загинув в ніч на 25 серпня 2014 року в бою за Іловайськ (Донецька область) в районі Кутейникова. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка під постійним обстрілом.
Сергій був похований у місті Дніпропетровськ як невідомий солдат. За результатами експертизи було ідентифіковано його особу.

Дніпропетровська міська рада прийняла рішення про ексгумацію його тіла та передачу його рідним для перепоховання в Луцьку.

Указом Президента України від 17 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Укараїни, вірність військовій присязі», нагороджений медаллю «За мужність» III ступеня (посмертно). У грудні на будинку, в якому мешкав Сергій Курука, було встановлено меморіальну дошку.

За життя Сергій був завжди усміхненою, привітною, доброю, відважною людиною! А побратими та друзі називали Сергія не інакше, як «людиною із сонцем в очах».

Наш іменник свого татка не пам’ятає зовсім. Знайомий з ним лише з фотографій, зустрічається з ним на могилці, і запевняє, що татко на небі. Хоча, звісно ж, як і кожному хлопчику, йому хочеться бачити поруч з собою мужнє батьківське плече.

Владик відвідує дитячий садочок, де має безліч друзів, оскільки він комунікабельний, то спілкується залюбки і з вихователями та нянями. У садку найбільше йому подобається малювати, легко запам’ятовує англійські слова. Уже потроху починає рахувати та вивчати літери, адже йому скоро йти до школи.

Хлопчик росте життєрадісним та дуже жвавим, надає перевагу активним рухливим іграм. Особливо полюбляє гратися бумерангом та м’ячиком, ганяє на велосипеді. Мріє про нові розвиваючі іграшки.
Улюблених мультфільмів у малюка багато. Найбільше подобається слухати поради та розповіді Тітоньки Сови.

У майбутньому Владислав сподівається зустрітися колись із Сантою Клаусом та розповісти йому про найзаповітніші мрії, а, можливо, і покататися з ним на санках.

Наш іменинник росте доброю дитиною. Уже зараз проявляє турботу про тваринок. Він має удома свого улюбленця – собаку на прізвисько Айк. А ще кицьку та двох кошенят. З ними він залюбки бавиться, адже вони також хочуть поганяти, а ще вони миленькі та м'якенькі.

Влітку минулого року, завдяки старанням волонтерів, родина змогла відпочити у сонячній Греції, за що мама Владислава дуже вдячна усім причетним. Адже хлопчик оздоровився і ще отримав масу позитивних вражень. Його дивували камені на узбережжі, чиста, прозора водичка, до цього часу він згадує музей в Афінах. Мрією нашого іменника є подорож до моря, та у дельфінарій.

Владислав уже росте юним патріотом, коли вони були за кордоном, він казав, що в Україні усе краще. Постійно малював українські прапорці.
Хлопчик росте любимим та люблячим синочком. Він постійно обіймає та цілує неньку, може йдучи по дорозі розповідати: «Це моя мамочка! Я її люблю!». Малюк дуже непосидючий, але, коли потрібна допомога мамі, то він біжить підсобити їй, чи попилососити, чи витерти щось, завжди за собою прибере на кухні.

А ще він обожнює своїх бабусь Ольгу та Віру. Йому цікаво з ними спілкуватися, вчиться їм допомагати, а вони, в свою чергу, балують його смачненькими тортиками та пиріжками.
Владик вчиться ввічливості, мама пригадує, такий випадок, одного разу їхали в маршрутці, він допоміг старенькій бабусі вийти, подав їй руку.
Мама Наталка дякує усім небайдужим людям, зокрема волонтерам, що надають суттєву допомогу її сім’ї: «Найголовніше у зустрічах, які організовують волонтери, це моральна підтримка для нас, різноманітні мотивуючі зустрічі, які допомагають знаходити сили рухатися далі. Ми всі здружилися, і навіть наші дітки з нетерпінням чекають зустрічі один з одним, знають, що на них завжди чекають розваги, зоопарк, мультфільми, подарунки».

Мама каже, що особливих потреб її син на даний момент немає, усім необхідним дитину забезпечує сама. Тому Владислав буде радий будь-якому подарунку та привітанню у своє свято.

Зробити сюрприз хлопцю може кожен, привітавши його з Днем народження на свій розсуд.

Інформація для благодійників: Курука Владислав - 5 років (10.07.2013). Ківерцівський р-н. Зріст: 116-120; Розмір взуття: 30-31.

Маєте бажання підтримати іменинників – переказуйте кошти координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Завантаження...
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Татка не пам’ятає зовсім: просять привітати сина загиблого Героя
09 липень, 15:19