Помаранчевий Луцьк: фоторетроспектива

Помаранчевий Луцьк: фоторетроспектива
22 листопада 2004 року почалися події, які увійли в історію під назвою Помаранчева революція.

Мільйони українців виходили на майдани, щоб висловити свій протест проти фальсифікацій на виборах Президента України.

За короткий термін на свої місцеві «майдани» вийшла чи не вся країна. Серед них був і Луцьк.

Початок луцького Майдану

У жовтні 2004 року українці вибирали нового президента, який мав змінити на посту глави держави Леоніда Кучму. Основними претендентами були Віктор Янукович та Віктор Ющенко. Вибори відбулися 31 жовтня. Із оголошенням результатів явно затягували.

Тільки 10 листопада Центральна виборча комісія їх оголосила. Так, згідно з цими даними, Ющенко обігнав Януковича на 0,55% голосів, хоча штаб Ющенка та спостерігачі ОБСЄ вказували на значні порушення, які вплинули на результати.

Другий тур виборів призначили на 21 листопада. У період між першим та другим турами у протистоянні прихильників Ющенка і провладних сил напруження зростало.

Влада тиснула на виборців. Керівники державних підприємств під загрозою звільнення змушували працівників брати і здавати їм відкріпні талони. Таких випадків дуже багато зафіксували в західних областях. Натомість у східних областях України у виборчих спиcках з’являлися нові виборці, яких насправді не існувало. За три тижні між двома турами виборів у Донецьку зафіксували появу 31 тисячі «привидів». Траплялися і протилежні випадки – у списках були люди, які давно померли. «Мертві душі» потім також використовували для фальсифікацій.

Напруження наростало. 21 листопада громадяни знову пішли на виборчі дільниці. За статистикою, тоді проголосували 84% волинян.

Одразу після закінчення голосування штаб Віктора Ющенка назвав вибори грубою фальсифікацією і, фактично, закликав народ до спротиву.

У понеділок, 22 листопада зранку у Києві на майдані Незалежності уже стояла сцена, збиралися мітингувальники.

Приблизно опівдні 22 листопада кілька тисяч людей вийшли на Театральний майдан Луцька. Того ж дня від Театрального до Київського майдану рушила колона демонстрантів з вимогою негайної відставки керівництва Волинської ОДА.

Вже у понеділок на Театральному майдані розгорнули наметове містечко. Там записували тих, хто бажав їхати на мітинг до Києва. На дорогах стали з’являтися автоколони з оранжевими стрічками. Вони їхали і сигналили. Хтось навіть визирав із вікон чи люків і скандував. Хвиля демонстрацій ішла на підйом.



За підрахунками, 23 листопада на центральному майдані Луцька вже зібралося 10 тисяч людей. Переважно це були студенти та викладачі. Страйкували деякі підприємства.

Частина натовпу стояла біля стін мерії – там починалася сесія міськради. Депутати висловили підтримку Віктору Ющенку і недовіру ЦВК.

Тодішній мер Антон Кривицький виступав перед мітингувальниками, оголошуючи текст рішення. Хтось накинув на шию мера помаранчевий шарф.



Далі колона рушила на Київський майдан. Скликали позачергову сесію Волинської обласної ради. Депутати також висловили недовіру ЦВК і звернулися до народних депутатів у Верховній Раді не визнавати результатів підрахунку голосів.

З тих днів мітинги не припинялися. У наметовому містечку хтось постійно чергував і вночі. Впродовж кількох днів відбулися позачергові сесії міських рад інших волинських міст, які також засудили фальсифікації виборів та висловили підтримку Ющенку.

На позачерговій сесії у ніч з 25 на 26 листопада депутати Волинської обласної ради висловили недовіру голові Волинської ОДА Анатолію Французу і, фактично, скинули його з посади. Сесія тривала до другої ночі.



Луцький мер Антон Кривицький, будучи секретарем Волинського обласного комітету СДПУ(о), засудив дії СДПУ(о) в українському парламенті, яка не проголосувала за відставку Кабміну на чолі з Януковичем.

В той час одним із гасел всеукраїнського Майдану було гасло «Міліція з народом!». Співробітники Північної окремої роти дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України у Волинській області оприлюднили відкритий лист, де повідомили про тиск начальства на підлеглих, погрози, примушування брати відкріпні талони та агітувати на дорозі листівками за Януковича.

Вони заявили, що не хочуть і не можуть більше виконувати накази такого керівництва. Під листом підписалися приблизно 30 осіб.

27 листопада Верховна Рада визнала недійсними результати виборів, висловила недовіру ЦВК та вирішила оновити її склад.

Утворили Комітет національного порятунку, а в його складі – Волинське обласне відділення. Комітет очолив Володимир Бондар. А вже 3 грудня Верховний Суд України визнав незаконними дії ЦВК та недійсними результати виборів. Повторне голосування призначили на 26 грудня.



29 листопада зібрався пікет під стінами Волинських профспілок на проспекті Волі. Тоді головою Федерації профспілок Волині була Галина Головенець. Вона підтримувала Януковича, працюючи головою одного із його штабів. П'ятий пленум Ради федерації профспілок області 2 грудня 2004 року висловив Галині Головенець недовіру і звільнив з роботи.



8 грудня Генеральний прокурор Геннадій Васильєв подав у відставку. На його місце мали призначити Святослава Піскуна, який раніше займав цю посаду. З цієї нагоди під прокуратурою області відбувся мітинг. Демонстранти підтримували відставку Васильєва, оскільки той був давнім соратником Януковича.



Дісталося і деяким газетам. "Революціонери" прийшли в редакцію видання "Досвітня зоря", одним із засновникиів якої була Волинська обласна державна адміністрація. Вимагали від журналістів заявити, за кого ж вони - за "наших" чи за "їхніх"? Після революційних подій газета, врешті зникла. На її базі заснували видання "Волинська газета", яке очолив Володимир Данилюк.








10 січня ЦВК офіційно оголосила Ющенка переможцем. Він випередив Януковича на 7,8% голосів.



Підготували Олександр КОТИС, Ірина КАЧАН (ВолиньPost)

Фото - з фондів Волинського краєзнавчого музею. Автори фото - низка луцьких фотографів, які надали свої роботи музею.

Під час підготовки матеріалу автор використовував інформацію з книги Валерія Бортнікова "Помаранчева революція на Волині: історія, факти, документи"
.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 24
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
багато фоток повторюються...
Відповісти
Гузік такий прикольний, зовсім юний
Відповісти
Охлократія
Відповісти
Скільки ідіотів... Який був жах! А за фото дякуємо, в основному дітвора, але дехто з дорослих, які там є, ще працюють в бюджетних установах, будемо робити вакансії...
Відповісти
Ти явно не всезнайко,бо якби ним був такого в житті не написав!!! У чому вина людей, у їхній вірі, у намагнні жити краще,стати кращими???
Відповісти
Всезнайко - регівончик
Відповісти
Всезнайко, підбирайте висловлювання. Чому це ідіоти? Це УКРАЇНЦІ! Люди дійсно стояли за віру на краще. І не їхня вина, що їх як завжди обманули.
Відповісти
"І не їхня вина, що їх як завжди обманули".
Потому и обманули, что идиоты.
Відповісти
Вот вспоминаю я те времена, я как раз был в то время по службе в Одессе и смотрел на это диво по тв. Приехал на новый год в Луцк и просто был в шоке от низкого уровня интеллектуального и культурного развития украинцев. Словом, это было удручающе...
Клич демагогов и предателей Родины, организованные за деньги ЦРУ сразу подхватили люмпены и возомнили себя вершителями истории. Неужели не понятно, что танцами на майдане и разговорами про "соловьиную мову" государство не построишь. Нормальные народы идут за нормальными лидерами, а рабы выбирают себе пёстрых лгунов и харизматических пасторов типа Адаладжи, Тимошенко и Турчинова. Украинский народ не в состоянии родить лидера по типу Ленина, Мао или хотя бы Черчилля. Его уровень преданный анафеме православной церковью Мазепа или Пилип Орлик который ради собственной корысти обрекли Украину на унижение и кровь, впрочем как и Ющенко.
Нет будущего у Украины пока не поймёт её народ, что он СЛАВЯНСКИЙ гордый народ, а не мойщик горшков у европейцев...
Сильный лидер, авторитарный и мудрый выведет Украину в свет и будет она на высоте если после у этого лидера хватит сил после подъёма вовремя уйти и дать стране расцвести!
Відповісти
Ти не комсомол, раз таке верзеш...
та й на Волині ніколи не був
Відповісти
А ти мені скажи якщо ти взагалі щось розумієш: росіяни так звані,маскалі не миють горщики у європейців, у їхніх народів?Якщо ти так думаєш,що не миють-то ти помиляєшся, с-ки людей з Санкт-Петербурга ( гарантію 100% можу дати,що це факт правдивий) миють таки ті горщики там!!! За ті самі гроші,що й українці, при тому що в Росії все в 2 рази дорожче ніж в Україні!!!
НЕ ПИШИ ТУТ МАРАЗМУ ЯКЩО ПОНЯТТЯ НЕ МАЄШ,ЩО ТАКЕ ЖИТТЯ І ДАЛЬШЕ СВОГО НОСИКА ТИ НЕ БАЧИВ ЩЕ НІЧОГО!!! КРАЩЕ ЗМОВЧИ!!!
На рах. сильного лідера згідна, але це явно не нинішній Президент та не пан Кличко!!!
А не приЮщенку люди ще виїжджали закордон,а при Кучмі, а хто мудріший ще при Кравчуку встигли!!!І при Януковичу мріють виїхати звідси-за щастя бути там ніким ніж тут за 1500грн. сидіти і мучитися!!!
Відповісти
Я думала в этом городишке адекватные вымерли… или погибли спасаясь от оранжевой чумы. Спасибо за Ваш разумный комментарий. Не все потеряно, если существуют еще умные люди.
Оранжевая революция - это не явление! Это – диагноз нашего общества!!! Жалко, что доктор Фрейд так рано ушел из жизни. Много не увидел. Не услышал.
Удивитедьный обратный эффект в обществе .Чем униженнее ,стыднее,потеряннее общество тем возвышеннее начинает возникать в нем некая волна тщеславия самодовольства...это скорее всего такая печальная защитная реакция…
Фрейд бы объяснил)))))))
Відповісти
Комсомол Волыни не ленитесь. Коментируйте еще.
Відповісти
— Вы, американцы, черту душу продали, — говорит украинец.
— А вы, украинцы, тому же черту свою душу и вовсе даром отдали, — усмехается американец.
— Ну а коли даром, так и назад взять можем, — заключает украинец.

Відповісти
ВОТ И ПОРА БЫ БРАТЦЫ, ПОКА НЕ ПОЗДНО!!!!
Відповісти
Кльовий матеріал))). Деякі уточнення по факту: революція на Волині почалася 22 листопада 2004 року увечері. Тоді перші намети на Театральному майдані поставили студенти політеху. А вже 23-го масову революцію розпочав істфак ВДУ. Спершу студенти істфаку заблокували пари на факультеті і приблизно о 08.30 пройшли колоною до старого, лабораторного і головного корпусів. Далі масовка вже рушила на Театральний. Тобто не опівдні, а вже о 10-й максимум.
Відповісти
я рыжая
я помаранчевая
и этого стыжусь...
Відповісти
Одна моя знайома Ірина С. сказала, що такий ажіотаж зробила Тимошенко, а Ющенко, видно, незадоволений такою увагою до Тимошенко і вона ще поплачеться від нього...
Тоді я не повірила, а тепер бачу, що чимало з того, що казала мені та знайома - збулося...
Відповісти
Цирк поїхав. Втстава скінчилась. Проблеми з нами...
Відповісти
Вірите аж автоматично сльози покотилися з очей як згадала як ми вірили,як ми боролися, а нас кинули..., не дарма це слово, та ціла пісня є у Скрябіна "Кинули"..., так боляче зараз це розуміти...,що нас зрадили...!!!
Відповісти
Zgidna, stojalu za idejy.... Ni4ogo ne zminulos(
Vuriwula ne 4ekatu dobra, vujixala zakordon. Tyt xo4 gutu ne zavagajyt'!!!!
Відповісти
даа... були колись часи...
а Ющенко всіх нас кинув - тому смерть йому!
Відповісти
скільки в Луцьку ОСЛІВ.
Відповісти