Приховані скарби луцької синагоги

Автор молодець, дякую....

Бо АТОвска чорнуха вже задрала ....

тобто?

Хотiлося б мати в Луцьку вiдновлену дiючу синагогу.

У 1942 році німецькі нацисти захопили Луцьк???
Німцькі війська маршем увійшли в Луцьк ще літом 1941-го без особливого бою з "красними",останні драпали з міста після попередніх авіабомбардувань,перед тим поспішно закопуючи розстріляних політв"язнів в стінах Луцької в"язниці,щоб приховати свої злочини.Вже при німцях пройшла панахідна церемонія над жертвами НКВСівських розстрілів.Там молодими розстріляли двох дідових братів,а одному брату разом із сестрою вдалося втікти пораненими.З їхніх спогадів,люди увірвалися в подвір"я тюрми,коли красні кати покинули місто,ріки крові сочилися крізь грунт на поверхню...самі німці були шоковані тим,що побачили.
Є в цій історії ще один ключевий момент.На табличці встановленній в той час місцевою громадою на огорожі одного із декількох місць розстрілів зафіксований дуже цікавий текст: "Тут лежить 800 українців заденунціованих жидами та помордованих більшовиками.Луцьк 24 червня 1941 року."Ці історичні світлини зберіглися і давно вже оприлюднині.http://www.wolyn.com.ua/WW2/Luzk/images/Luzk10.jpg Що означає "заденунціованих жидами"?
ДЕНУНЦІАЦІЯ (лат., від повідомляю)-донос, виказ, кляуза.
Так що висновки робіть самі.Не така вже і лірична історія євреїв Луцька як намагається нам описати автор.

Нiхто не заперечуе.
Але Ви штучно пiдкреслюєте та робите жупел з кривавих епiзодiв складноi iсторii нашого багатонацiонального краю на догоду неоГiтлеру 21-го столiття Путiну та його кривавому "рускому мiру".

Тiльки самозакоханий тупий баран сьогоднi здатен дорiкати євреям.

З повагою до Великого мужнього єврейського народу, який не втратив здатностi до самозахисту за тисячi рокiв.
Нам, украiнцям, у євреiв ще вчитися i вчитися.

"Азохен вей!".

На догоду кривавому сатанисту Сталіну якраз "працювали" євреї,а Путін це вже його послідовник.Про мужній єврейський народто то ви вже переборщили,жиди завжи були приспособленцями при любій владі прислужуючи їй,та тільки з владою Гітлера не так сталося як гадалося.

Вчись битися з ворогом твоєi Держави так як це робить Iзраiль, йолопе!

А не пiдливай свого лайна Державi пiд колеса, "краезнавець" х...iв.

"йолупом" в нашій Державі може бути тільки той,хто бориться лише із зовнішнім ворогом,ігноруючи внутрішніх ворогів,які набагато небезпечніші і руйнують її із середини.І одними з них є ті самі євреї,які притерлися у керма влади чужої Держави,зухвало розграбовуючи її,навіть в той час коли в країні йде війна.Так що вчитися у підлих та підступних євреїв мені особисто нічого!Да і сам Ізраіль для України це далеко не показник на який варто рівнятися!

Твiй взiрець - московський цар.

Що "московський цар",що соломонські царинята,не бачу між ними ніякої різниці по їхній суті.

Старий єврейський принцип - вчиняти зло і звинувачувати в цьому злі тих,проти кого воно ж і було ними направлине.

Примітив.

Це добре,що ви нарешті примітили)

Можете просто закрити свій рот і перестати лити бруд.

Нащо нам стара синагога? Маємо нову в самому цетрі, збудовану нещодавно Ізею Лахтером.

Стара товстуха! Смердиш!

Тема: Історія жителів йорданської долини.

Євреї - самоназва жидомасони.
Рекурсивне визначення єврея:
Священні книги євреїв дають таке визначення:
1.Авраам - єврей.
2.Людина, чия мати єврейка - єврей.
3.Інших євреїв немає.
Походження
Точне походження євреїв відомо абсолютно точно. Але, як завжди у євреїв, як мінімум в чотирьох версіях. За однією версією вони відкололися від шумерів під час демонтажу Вавилона-5 через розбіжності з питання оплати. Згідно з іншою версією, євреї походять від мавпи (тобто спочатку Чарльз Дарвін походить від мавпи, а вже від Дарвіна сталися євреї). Наднова Хренологія взагалі стверджує, що євреїв ніколи не було і що все це містифікація голлівудських спецслужб, але тут, мабуть, хренологі погарячкували і злегка дали маху. Ну тобто голлівудські спецслужби, звичайно, підступні до неможливості, але щоб ось прямо до такої міри - це навряд чи.
Відразу після формування в якості окремої нації євреї оселилися в Ебіпте, взявши вигідний підряд на будівництво і технічне обслуговування пірамід вахтовим методом. Там же навчилися таємним чорним знанням і вирішили забити на роботу, а заробляти гроші здирництвом і загрозою терористичних актів з використанням спір Ебіпецкой виразки. У відповідь на серію антитерористичних операцій фараонів євреї розпорошили суперечки виразки, та отруїли масу корінного населення. Самі ж вони ховалися в бункерах з замазаними червоним герметиком дверима . В Ебіпте почалася економічна криза, і євреям довелося покинути цю країну, і зрозуміло забрати з собою весь золотовалютний запас.
Вихід
На початку 2 тисячоліття до н. е. Ебипет був поглинений Некрософт шляхом дружньої скупки біржових активів, і до влади в країні прийшов намісник Білла Гейтса, популярний в той час фараон Рамзес II. Відносини з ним у євреїв якось відразу не склалися: чи то хтось комусь погнув ключ сім на сорок, то чи хтось у когось випив з крана воду, чи то хтось комусь заблокував абсолютно легальний кряк на Windows 7, чи то ще щось в цьому роді. Потім, правда, все з'ясувалося, але осад залишився.
В результаті переговорів між Рамзесом II і профспілковим лідером євреїв Мойсеєм (ідиш Моше Лейбович Канцлербоген, 2-га пол. XIII в. До н. Е.), Що увійшли в історію як кари ебіпетскі, було прийнято компромісне рішення про врегулювання трудового спору за допомогою гри в догонялки: євреї повинні були втекти з Ебіпта так швидко, як тільки зможуть, а спецназ фараона (т. н. ОМОН Ра) - наздоганяти їх. Що виграв гру вважався і переможцем в конфлікті.
Судити спір призначили Вищого Жриця.
Ебіпетскій спецназ відразу вибрав правильну тактику і загнав євреїв до Суєцького каналу, справедливо розсудивши, що без надувних матраців і гумових качок (ні того, ні іншого в ті часи ще не винайшли) їм буде складно форсувати водну перешкоду. Бачачи, що поразка неминуча, Мойсей підійнявся на стоявшу поблизу гору Синай і звідти звернувся до Вищого Жриця допомогою димової сигналізації (підпалив терновий кущ). Про що вони говорили, точно невідомо, бо азбука Морзе в ті часи була відома небагатьом. Однак з гори Мойсей спустився не з порожніми руками - приніс десять залізобетонних панелей і повідомив підлеглим, що взяв підряд на транспортування будматеріалу в Ізраїль і що під цю справу зверху йому обіцяли відкрити зелений коридор. (Поправочка, однак: плит було дві, а ось маркувань на них - десять!) І дійсно, Суєцький канал розступився і не стулявся доти, поки євреї не перетаскали панелі на інший берег. А потім відразу стулився прямо перед носом у спецназівців.
Обурені спецназівці, хоча й там не виявилося при собі надувних матраців і гумових качок, стали звинувачувати Вищого Жриця в підсуджуванні євреям, а один з бійців, що не впоравшись з емоціями, ударив арбітра головою в груди. В результаті вся ебіпетская команда була дискваліфікована за неспортивну поведінку і повернулася додому з порожніми руками.
На тому гра і закінчилася. (В радянській історіографії ця гра донині називається «Війною Судного дня»; в американській традиції, навпаки, «Шестиденною війною». Іран, КНДР і араби досі не визначилися. This game // Has no name. // It will never // Be the same).
Залізобетон євреї так і не передали замовнику: перейменували десять плит в Скрижалі Заповіту, оголосили їх національним культурним надбанням, а букви із заводської маркування в порушення всіх мислимих авторських прав стали використовувати як алфавіт.
Євреї в Ізраїлі
В Ізраїлі євреям незабаром стало нудно, тому що дикі палестинці не розуміли принад міського житла, вважаючи за краще жити в юртах з верблюжих шкур, а інших замовників в околицях не було. Будувати ж євреї могли тільки на замовлення, а за відсутності підряду у них з будівництвом якось не виходило. Навіть склад для зберігання винесеного з Ебіпта будматеріалу вони так і не спромоглися побудувати, обмежившись невеликим переносним сховищем.
Багато поколінь єврейських виконробів після Мойсея були приречені тягнути жебрацьке існування, постійно скаржачись на життя. Ці скарги згодом увійшли в текст Біблії як «Книги Великих і Малих виконробів». Самими великими виконробами були Єремія, Ісая та Єзекіїль. Але навіть вони, через відсутність замовників, жили в печерах або під відкритим небом, перебиваючись милостинею і терплячи побої й приниження від інших євреїв, незадоволених безробіттям.
У цей період широкого поширення в Ізраїлі отримали так звані «лжепрораби». Ці аферисти залучали народ, поширюючи вигадані підряди від неіснуючих іноземних акціонерних товариств, таких як «Аштарот Лімітед» і «Ваал Інкорпорейтед». Результатом стали численні времянки, споруджувалися в гаях і на височинах, проте платити будівельникам за роботу ніхто з лжепрорабов, природно, не збирався. Але марно великі виконроби типу Ісайї закликали народ не вірити лжепрорабам і «не ходити в слід Ваалу»: довірливі єврейські трудівники ставали жертвами все нових і нових махінацій. Одним з найбільш знаменитих лжепрорабів був Рехав'ам.
Соломонів храм
Першим, хто зважився покласти край неподобству, був знаменитий виконроб Давид (ідиш Давид Ішаевіч Гершензон, 1140-970 рр. До н. Е.).
Як і його попередники, він до 30 років бомжував в печері і від неробства промишляв партизанщиною, полюванням на голіафів і обіхажіваніем чужих дружин. Але потім йому підвернулася халтурка: народ Ізраїлю запропонував Давиду зайняти за сумісництвом вакантну посаду царя. Саме цей підприємливий чоловік став першим, кому прийшла геніальна ідея: зважаючи на відсутність в Ізраїлі реальних замовників, отримати підряд на будівництво у самого Вищого Жриця.
Вищий Жрець не прийшов у захват від цієї затії. Йому здавалося, що до цих пір і так все непогано. Початковий проект храму був відхилений під тим приводом, що за тисячу років неробства євреї втратили навички будівництва, а Давид - кваліфікацію виконроба.
Так і вийшло, що Соломонів храм почав будувати не Давид, а його син Соломон (ідиш Шломо Давидович Рабинович, 980-928 рр. До н. Е.), Спеціально для цього вивчив архітектуру в МАРХИ (Месопотамському архітектурному інституті), а тому вважався дуже мудрим.
Оскільки ченців з кружками, що збирають подаяння на храм в переходах метро, тоді ще не винайшли, кошти на будівництво надала цариця Савська. Вона взагалі-то не збиралася це робити, просто заїхала в гості до Соломона з караваном верблюдів, завантажених Офірским золотом. На наступний ранок караван кудись таємничо зник, але цариця була так зачарована чарівним Шломо, що так і поїхала додому, забувши запитати, а куди, власне, поділося золотце. Зате євреї відтоді донині мають репутацію неперевершених майстрів по частині вишукування фінансових ресурсів.
Соломонів храм був самою грандіозною будовою своєї епохи, враховуючи “распальцованность” генерального замовника. Однак він викликав незадоволення сусідів. Жителі Вавилона-5 звинувачували євреїв в тому, що при будівництві вони використовували будматеріали, вкрадені з будівництва Вавилонської вежі (через чого та так і не була добудована). Тому в 586 г. до н. е. вавилонський цар Навуходопоносор захопив Ізраїль, зруйнував храм і вивіз всі матеріали (а також більшу частину робітників-євреїв) в Вавилон.
Через 70 років євреї за допомогою фальшивих авізо перевели будматеріали назад в Ізраїль і заново відбудували храм. Але тут вони накликали на себе невдоволення древніх румунів, предків нинішніх молдаван, які вже тоді вважали, що тільки вони мають право виконувати будівельні підряди на території майбутнього СНД. Румунський підрядник-універсал Гей Юлій Цезар на чолі цілого легіону розгніваних румун вторгся в Ізраїль і знову зруйнував твір конкурентів. Заодно були перебиті всі єврейські виконроби, тому третє (останнє) будівництво храму велося вже без дотримання СНіПів простим іудейським царем. Цар цей наказав для міцності замішувати розчин кров'ю немовлят (бажано християнських), за що оточуючі народи прозвали його Іродом.
Оскільки в цю епоху руйнування єврейського храму стало у навколишніх правителів чимось на зразок спорту, відновлений храм довго не простояв, незважаючи на всю свою міцність. В 73 м н. е. румунський імператор і генералісимус Тит за допомогою невідомої сили, пізніше названої на його честь тітская сила, влаштував євреям різанину з пожежею і знову зруйнував храм, на цей раз остаточно.
Масони.
Програвши конкурентну боротьбу на Близькому Сході (слідом за румунами туди незабаром прийшли також узбеки, а потім і турки), частина євреїв воліла податися на заробітки на Захід, до Німеччини і Галію (нині Франкістан).
Тамтешні варвари спершу холодно зустріли понаїхали остарбайтерів, але незабаром прочухали всю красу життя в кам'яних будинках і замках в порівнянні з дешевими китайськими плащ-палатками з синтетичного шовку. Євреї швидко розбагатіли, перейменували в свою честь континент в Європу і за старою звичкою створили профспілку вільних каменярів - Масонську ложу. Члени профспілки, відповідно, стали називати себе масонами.
Жидомасони мали у європейців вельми погану славу через неприпинення підступів конкурентів. Ворожі корпорації (напр., Іспанська інквізиція) розпускали про них чутки: мовляв, все що масони будують, завжди розвалюється. Натякали, мерзотники, на сумну долю Соломонова храму. Пригадували також темну історію з золотом цариці Савської. Ці інсинуації були причиною численних погромів, податкових перевірок і позапланового аудиту, яким піддавалися офіси масонів в епоху Середньовіччя. Налякані переслідуваннями, багато з масонів були змушені перекваліфіковуватися в кербудів, лікарів-шкідників ( Нострадамус) і божевільних вчених.
Масонська ложа була не просто професійним союзом в нинішньому розумінні цього слова. Її члени, крім власне профспілкової діяльності, займалися також стратегічним плануванням, активно формували ринок будівельних послуг, проводили промо-акції, спрямовані на роз'яснення споживачеві його потреб у надійному і якісному будівництві.
Так, наприклад, в ході однієї з таких акцій при великому скупченні народу була зруйнована фортеця Бастилія (побудована, зрозуміло, без участі євреїв). Таким чином масони продемонстрували потенційним замовникам важливість використання при будівництві тільки сертифікованих технологій і матеріалів.
Пізніше аналогічний захід було проведено з Рейхстагом, проте цього разу акція закінчилася невдачею: власники будівлі спіймали одного масона за спробою навмисного підпалу, і PR-ефект вийшов кілька змазаним. Нюрнберзький трибунал визнав масонів винними в монополізації будівельного ринку та засудив до висилки тобто, іншими словами, до депортації на історичну батьківщину в Ізраїль.
Ізраїль (рус. Єврейська АО, англ. Israel, євр. ישראל, ід. ייִסראָעל, араб. فلسطين, кт. РѕР ± С

Ізраїль (рус. Єврейська АО, англ. Israel, євр. ישראל, ід. ייִסראָעל, араб. فلسطين, кт. РѕР ± С

Так, це правда. Синагога - центр Божого народу.
До не давна в Українському парламенті було більшість,
яка походила від Божого народу (понад 250 депутатів). В Ізраїльському парламенті нема і не буде жодного українця!
Але є українці, які теж "обрізуються".
Альтернативна точка зору тут: http://www.youtube.com/watch?v=ovdelsXKIKs
Сьогодні, як це було колись українців не обдуриш!

Як завжди класно. Ще є закинуті руїни синагоги біля с. Прилуське. Одразу понад трасою.

до констатую факти: Яке ж ви неотесане село, стидно за таких. Жодний народ не можна принижувати, а особливо єврейський, що так багато переніс (але й надалі тримається дуже дружньо).

а "що так багато переніс" єврейський народ?!

ти тупий, чи перетворяєшся? історію взагалі не знаєш?

ЖАЛЬ,що при війнах завжди потерпають споруди.незважаючи на людські амбіції,хай би залишалися вони,як памятник людським рукам і таланту.можна було б і відродити синагогу для екскурсій,поправити архітектуру міста.Люблю старі будинки,церкви,замки...В них живе ІСТОРІЯ...!

Дякую авторові за цікавий матеріал.

Спасибо за отличную статью!!!