Волиняни у Верховній Раді: перше скликання

ВолиньPost розпочинає публікацію серій статей про депутатів, які представляли Волинь у Верховній Раді Українки.

Про тих, хто представляє Волинь в останніх скликаннях, ми знаємо багато, а от хто представляв область на зорі Незалежності пам’ятають одиниці.


ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПУБЛІКАЦІЙ РУБРИКИ «ВОЛИНЯНИ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ»

Тож перша публікація про них.

Спогадами про перші українські вибори 1990 року, передвиборчі перегони та роботу ВРУ 1 скликання поділився екс-депутат Андрій Бондарчук.

Він розповідає, що підготовка до виборів розпочалась у 1989 році. Тоді, крім комуністичної, інших партій не було. Тому більшість кандидатів були членами КПРС, і лише одиниці балатувалися як безпартійні. За мажоритарною виборчою системою від області перемогли 9 депутатів: Ярослав Дмитришин (Луцький виборчий округ N 40), Михайло Парасунько (Любешівський виборчий округ N 47), Валентин Леміш (Ківерцівський виборчий округ N 46), Юрій Бабанський (Турійський виборчий округ N 48), Федір Свідерський (Нововолинський виборчий округ N 43), Андрій Мостиський (Ковельський виборчий округ N 42), Павло Віцяк (Камінь-Каширський виборчий округ N 45), Олександр Гудима (Луцький-Центральний виборчий округ N 41) та сам Андрій Бондарчук (Горохівський виборчий округ N 44).



Чоловік каже, що перемогти допомогли матеріали, які публікував у республіканських та всесоюзних засобах масової інформації.

«Мої матеріали слугували агітаційними в боротьбі за депутатство. Хоча моїми опонентами були і другий секретар обкому партії, і перший. Журналістська професія і правда допомогла мені перемогти «зубрів»,- розповів Андрій Бондарчук.

Він згадує, що перший український парламент не був професійним. Тоді народні депутати дещо відрізнялися від теперішніх обранців. Заробітна плата була невисокою, усі працювали так як і раніше, але вважалися народними депутатами. Зокрема, Андрій Бондарчук працював кореспондентом партійної газети «Правда України». Згодом він вийшов з обкому партії і перейшов у газету Верховної Ради «Голос України».

«Це був, звичайно, такий фурор, працівник партійної газети. Виходить з партії. Мені погрожували звільненням, але депутата не могли звільнити без згоди Верховної Ради. Але не виносили цього питання, та й не дали б згоди», - згадує екс-депутат.

Андрій Бондарчук згадує, що робота першої каденції була нелегкою. У депутатів завжди поставало багато нових питань. Потрібно було ухвалювати головні атрибути держави: вдалося затвердити Декларацію про незалежність, Акт незалежності, герб, прапор, гімн, національну валюту. Цікаво, що саме Андрій Бондарчук першим запропонував великі християнські свята вважати вихідними.

«Перше з питань, яке я підняв була пропозиція ввести у план роботи ВРУ на першу сесію питання про визнання найбільших християнських свят вихідними та святковими. Воно було записано у мене в програмі і я його відстоював», - каже Андрій Бондарчук.

У першому скликанні Верховної Ради України народилась перша демократична опозиція. У складі ВРУ була Народна Рада - депутати із демократичними поглядами. З волинян там був Андрій Бондарчук, Федір Свідерський, Андрій Мостиський, Ярослав Дмитришин, Олександр Гудима. Вони голосували за усі визначальні закони для молодої держави.

А ось Юрій Бабанський і Михайло Парасунько, за словами, екс-нардепа, були переконаними комуністами і завжди займали іншу позицію.

Доля народних обранців першого скликання була різною: частина з них залишилися в Києві, приміром, Андрій Мостиський і Олександр Гудима; дехто пішов на пенсію та відійшов від активної роботи, наприклад, Ярослав Дмитришин; на жаль, декілька обранців відійшли у вічність.

Сам Андрій Бондарчук не припиняє діяльності на рідній Волині і в 2013 році отримав звання "Почесний громадянин міста Луцька".

*******

У наступній публікації читайте про волинян у другій та третій каденціях українського парламенту.



Текст - Олена ЛАУЩЕНКО
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.