Єврей-волинянин розповів, як став вояком УПА

У селі Грибовиця Іваничівського району на Волині мешкає ветеран УПА Мандик Хасман, який народився у єврейській родині.

Про нього розповідає Історична правда, посилаючись на Спілку української молоді.

Нещодавно йому активісти і прихильники Спілки української молоді придбали й подарували інвалідний візок.


Мандик Хасман народився у 1929 році, у єврейській родині, в галицькому місті Дрогобич. Його батьки були розстріляні нацистами влітку 1942 року.

Тоді ж німці знищили й двох рідних братів Мандика: Іцика та Ідола. Мандик не хоче в деталях згадувати цього драматичного дня, розповідаючи коротко, як приречених на смерть розстрілювали і закопували на очах інших, котрі чекали своєї черги.

Виконавці брудної роботи періодично зупинялися для перепочинку і додаткового натхнення у вигляді алкоголю. Під час такої перерви дванадцятилітній Мандик вирішив утекти, при цьому прихопив з собою молодшого дев'ятилітнього брата Савіка та двоюрідну сестру Кайлі.

На питання, чи страшно йому було у момент втечі відповідає просто: «Ні, просто жити дуже хотілося».

Голодні, втомлені діти чотири дні блукали лісами, поки вийшли до залізниці. Далі сіли на потяг і подалися на північ, на Волинь. Тут переховувалися в українських родинах. Мандик мешкав у селі Біличі спочатку у сім'ї Василя Киця, згодом у Сергія Кропивця.

Тоді Мандик охрестився і став Володимиром, прибравши собі нове прізвище – Дмитренко.

Невдовзі німці зробили спробу вивезти малолітнього Мандика на примусові роботи до Німеччини. Хлопець утік в ліс та потрапив до українського підпілля.


«Все найліпше, що було у моєму житті – пов’язане з українською партизанкою. Такого братерського та теплого відношення до себе я не знав більше ніде, – розповідає Хасман. – Скажімо, сотенний Хома, в якого я був фірманом, ставився до мене як до рідного сина».

В 1945 році Мандик разом з декількома іншими повстанцями потрапляє у засідку. Черга, випущена з автомату енкаведиста, перебила йому обидві ноги.

Зараз Мандик щиро радіє і дякує молодим людям, які допомогли йому з інвалідним візком.

«Вже чекаю на весну, коли я зможу виїхати на двір у візочку, котрий отримав в дар від молодих націоналістів. Дякую вам, хлопці та дівчата», – сказав старий повстанець.





(Фото та відео із сайтів Історична правда та СУМ.)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!