Імператорське бомбосховище. Смачного Луцька!

Імператорське бомбосховище. Смачного Луцька!
Свята святами, але країна (а з нею й ми) досі живемо в непевній ситуації з нестабільними кордонами, сепаратистами, провокаторами і частковою мобілізацією. Новини дивитись стає небезпечно для психіки середньостатистичного громадянина.

У такий час всі ресурси країни повинні бути переведені на рейки обороноздатності і патріотичного виховання (в перервах між блокуванням російських банків). От і я вирушив долучитися до …процесу інвентаризації бомбосховищ Луцька.

Втім, я пропоную подивитися на бомбосховища по-сучасному. Сьогодні вони мусять відповідати певним новим критеріям, серед яких ‒ логістична доступність, патріотична концепція (на випадок інформаційних бомб), наявність WiFi, міцність споруди, наявність запасів міцних напоїв та смачного провіанту. Бомбосховище повинно бути замасковане для дезінформації потенційного ворога під щось немілітарне (заклад громадського харчування, арт-об’єкт, тренажерний зал, салон краси, масажний салон).

А ще воно мусить розташовуватись в будівлях, на які потенційний ворог не зможе (не посміє) здійснювати бомбометання, фугасокидання чи ще якусь гидоту. До таких «перешкод» (наших «оберегів») належать близькі ворогу духовно-історично-культурні місця.

Таке місце в Луцьку я знайшов. Це бар «Льох у свата» на вулиці Пушкіна,2.



Об’єкт розташований в міцній, добротній споруді ХVІІІ століття, має три рівні під землею. Крім того, поряд знаходяться дві установи, які будуть корисні для використання під час пропагандованих деякими ворожими ЗМІ видів модерної війни: товариство чорнобильців (вул. Пушкіна, 2а) стане в пригоді під час ядерної війни (в оригіналі – «в ядерную пыль»), міська санстанція (вул. Пушкіна, 2) ‒ за умов бактеріологічної війни (в оригіналі – «западная зараза»).

Об’єкт розташований на вулиці імені Пушкіна в будинку, в якому нібито перебував Петро Олексійович (той, що Романов, російський цар, перший російський імператор). На таке жодна північно-східна рука не підніметься.

Щодо місць перебування ‒ то на мінус третьому рівні, де основна зала, можна розмістити до 30 людей вільно, на добротних дерев’яних лавках і столах.



На мінус другому рівні («бенкетка») – до 12 осіб. Тут є серйозна перевага – відсутній мобільний зв’язок.

На мінус першому рівні розташовано барну стійку (чит. склад напоїв) та кухню з запасом провіанту. Є також літній майданчик, який можна використовувати як оглядовий (в безпечний час).



Щодо запасів провіанту – 3 види першого (від 10 до 14 грн), гарячі страви – від 13 до 24 грн, гарніри – 6-12 грн, холодні страви, снеки, солодке. Все, що треба.

Але особливу увагу я б звернув на національні страви, якими славиться заклад – борщ «Український» та щавлевий, деруни, карасі смажені (рекомендую!), млинці з сиром, маком. З такою смачною та змістовною харчовою базою можна пересидіти (переїсти) будь-якого окупанта.

Запас напоїв також достатній – горілка, настоянки, пиво, трохи «елітної» екзотики для вибагливих.



А для ласунів – солодка випічка і торти. Кажуть, в часи стресів солодке особливо потрібне і помічне.

Для місць перебування великої кількості людей важливим фактором є дотримання санітарно-гігієнічних норм. Тому під час інспектування туалету ви побачите чистоту і порядок, а також не якусь там електросушку, а паперові рушнички. А в куточку муляж квочки (я думаю, це прихована камера – стежить, хто і як миє руки. Потім буде аргумент для пана Кісєльова – «ніякої заразими не розносимо»).

Окремо треба згадати персонал, який працює на цій (військовій) базі. Імен і звань не вказую, але те, що це високий рівень обслуговування – це однозначно. Вони знають всіх своїх клієнтів по іменах, невеличке досьє на кожного: хто що їсть і п’є, як себе поводить в стані алкогольного сп’яніння, з ким ходить.

Вміють 2-3 словами надавати психологічну допомогу і володіють інформацією про всі події, що відбуваються на всіх фронтах, в тому числі невидимих. Тобто, працюють тут старші офіцери ресторанно-барних військ, які пройшли всі кар’єрні сходинки громадського харчування.

* * *

Щоб закріпити інформацію на замовлення одного ще не проплаченого «держдепом» видання, проведу контрольне інспектування закладу.

Замовляємо: борщ щавлевий, вареники з лівером, закуску «Русь», узвар, млинці з м’ясом і 100 грамів горілки. Приготували швидко – часових розривів не було.

Закуска «Русь»
Закуска «Русь»


Щавлевий борщ я взяв символічно. В багатьох районах Волині саме він є стравою на завершення великоднього тридення. І ощадлива господиня подає варені яйця окремо. Колись я зустрічав рецепт, коли яйця в борщ вбивають сирі – на вигляд неестетично та й на смак так собі.



Борщ був – нічого особливого (після свят тяжко здивувати). А от вареники з лівером та шкварками тут – найсмачніші в Луцьку. Лівер тут я б назвав по-народному «утроба», бо це дійсно не банальний лівер, а все те, що вміє приготувати добра господиня з нутрощів доброго кабанчика.



Горілку взяли «Столичну». Дорого, але якісно. Для незнаючих – горілка не російська, а латвійська, правда, рецепт – із Союзу. А латвійці – наші стратегічні союзники по НАТО.

Взагалі після свят їсти не дуже хочеться. А зазвичай рекомендую в «Льосі» брати гольонку – зі скоринкою, смачнюща, а ще тут є ковбаски і картопляні кльоцки. Добрі будуть і холодні, і теплі.

А карасики смажені тут, як з творів Котляревського – «класика кулінарного жанру».

Тільки от меню я б час від часу змінював і пригощав постійних клієнтів новими смаколиками. Бо ж війна війною, а їсти людям треба. Сита людина – добра, а добра людина воювати не піде. (Може, їм карасиків вислати – по 5 карасиків кожному зеленому чоловічку, а тому, що В.П. ‒ блекоти).

Заплатили 96 гривень. Думаю, що доступно, особливо в наш інфляційний час.

Смачного Луцька!

Петро ВЕРЗУН

Опитування для користувачів мережі ВКонтакте


P.S. При вході в заклад намальована апетитна вивіска з назвою. Так, 2 роки тому, коли заклад відкривався, надумали власники врахувати псевдоісторичну згадку про російського царя Петра І, який нібито перебував в цій будівлі.



Зобразили на вивісці його постать. Та не тут-то було. Патріотично налаштовані та мистецьки підготовлені відвідувачі забракували. І тепер замість царя дивиться на нас смачний натюрморт з кухлем пива та червоним раком.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 8
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Добра жінка в Петі хочу я сказати.
Відповісти
Ходимо сюди на обід кожного дня. Все дуже смачно...
Відповісти
Маладца з випивкою!
В льосі-бомбосхованці тіко горівоньку мусово пригубляти. Цілоріч.
А там є подвір'я вийти поспівати як засутеніє?
Відповісти
дуже шумний заклад, як у вулику, майже не чути співрозмовника, який сидить навпроти
Відповісти
А пiсля чистки кавоварки яка в нас кава мммммм.......
Відповісти
Нічого оригінального, звичайний кабак, яких десятки по Луцьку. І навіщо пхати тин, глечики в старовинний середньовічний підвал? Має бути смак і відчуття європейської атмосфери, як у Львові. В Луцьку нема жодного такого закладу.
Відповісти
Вано, дякую! Дуже слушне зауваження. Луцьк - місто європейське, а таке враження, що поліська околиця, якщо судити за закладами харчування! Оці тини, глечики, рядна, грубі та незручні меблі вже добряче обридли!!!
Відповісти
Ще одна мені Ольга Фреймут. Вже набридло читати.. все одноманітно
Відповісти
Останні новини
Імператорське бомбосховище. Смачного Луцька!
07 травень, 2014, 14:00
У Ківерцях проведуть марш
07 травень, 2014, 13:57