Через білорусів у волинських криницях може зникнути вода

Якщо білоруське крейдове родовище «Хотиславське» запрацює на повну силу, то можуть не лише обміліти Шацькі озера, а й пересохнути ґрунти та зникнути вода у криницях.

Про це розповів директор Шацького біосферного резервату Петро Юрчук, повідомляє Газета.UA.

«Якщо комплекс запрацює на повну потужність, зміни можна буде побачити і відчути лише за кілька років. Територія, на якій розробляється кар'єр, розташована нижче, ніж самі озера. Буде так званий принцип лійки: підземними каналами світязька вода просочуватиметься в білоруську улоговину. Це може призвести до пересушення ґрунтів на полях і лісах. На місці кар'єру перетинаються підземні водоносні системи питної води», - зазначив Юрчук.

Також на його думку, вода у криницях прилеглих сіл може просто зникнути.

«Обміліють озера, перетворяться на болота невеликі водойми, які й так замулені. Постраждає флора і фауна всього заповідника. Наприклад, крейдяний пил шкідливо діє на ікру риби», – застерігає директор резервату.

«До речі, білоруські екологи переконують: розробка кар'єру не суперечить їх природоохоронному законодавству. Але у 90-х роках на базі нашого заповідника працював Інститут гідротехніки і меліорації, який вивчав екологічну ситуацію. Потрібно відновити систему моніторингу в зоні впливу Хотиславського кар'єру, а також на території Шацького національного природного парку. Тоді можна опиратися на факти і цифри, а не на припущення та прогнози. Тоді цю ситуацію можна вирішити на міждержавному рівні або із залученням ЮНЕСКО», – додав Юрчук.

Нагадаємо, Міністерство екології та природних ресурсів України 17 квітня підтвердило загрозу обміління і забруднення Шацьких озер на Волині через розробки Хотиславського крейдяного кар'єру, розташованого на території Білорусі.

Довідка

Хотиславський кар'єр побудували у 1970-х роках біля села Хотислав Малоритського району Брестської області Республіки Білорусь.

Це величезний комплекс з видобутку крейди, піску та виробництва будівельних матеріалів. Через розвал Радянського Союзу тоді його не запустили на повну потужність.

У 2009 році білоруси розпочали другу частину проекту – розробляти свердловину, глибиною кілька десятків метрів, де видобуватимуть крейду.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!