На Волині прогнозують серйозний спалах сказу

Сказ на Волині схоже стає серйозною проблемою. Ветлікарі припускають, що цьогоріч він може побити обласний антирекорд – 32 випадки.

Про це пише видання Слово Волині.

І тенденції до цього є. На Волині у 2012 році перший випадок сказу зареєстрували у березні, а за якихось два місяці, на початок травня, їх було вже 14. Панацею фахівці вбачають у вакцинації не лише у вигляді ін`єкцій, але й у пероральній.

Фахівці кажуть, що хворобу найчастіше переносять безпритульні тварини. Щодо Волині, то у більшості на сказ хворіють лисиці. Вони основні переносники збудника цієї недуги. Поділяє цю думку і заступник начальника управління ветеринарної медицини в області Сергій Войтюк.

Із його слів, цьогоріч на Волині вже зареєстрували 14 випадків сказу. Це непокоїть ветеринарів, бо 2010 за рік було лише 15 випадків, а торік — 22. Пан Войтюк каже, що зважаючи на темпи, цьогоріч на Волині може бути понад 30 випадків сказу.

У 2012 році його вже виявили у десяти районах. Найбільше – у Горохівському – три випадки, у Камінь-Каширському та Луцькому – по два, у Рожищенському, Ківерцівському, Ратнівському, Любешівському, Володимир-Волинському, Старовижівському та Шацькому — по одному.

Зважаючи на серйозність ситуації, для профілактики ветеринари робитимуть тваринам безплатні щеплення від сказу.

«Антирабічної вакцини вистачає. Вона недорога, близько п’яти гривень за ін’єкцію. Цьогоріч плануємо вакцинувати понад 70 тисяч собак, - каже Сергій Войтюк. - А от пероральну вакцинацію червоної лисиці, на жаль, не практикуємо. Річ у тім, що це дуже дорого. Уявіть, що на рік для Волині потрібно 555 тисяч пігулок-приманок. Якщо купувати українські – це обійдеться у понад п`ять мільйонів гривень. Сума непідйомна».

Тож, зваживши на прикордонне розташування області, вирішили просити допомоги у Польщі. Наразі йдеться про фінансову підтримку, над цим працюють профільні міністерства обох держав, - розповів ветеринар.

Зі слів фахівця вакцинувати диких тварин перорально потрібно двічі — навесні та восени. Щоб взагалі забути про сказ, знадобиться щонайменше десять років. Якщо поляки скажуть «так», то першу вакцинацію на Волині зроблять восени. Вона охопить 70-кілометрову прикордонну зону, до якої потраплять Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський, Шацький, Турійський, Ковельський та інші райони.

Як відомо, ліків від сказу немає. Втім, Сергій Войтюк не пригадує, коли б в області від нього помирали люди.

Не пам’ятає такого і Ніна Никитюк, лікар невролог, із майже 25-річним стажем роботи, у минулому головний невропатолог Волині.

Збудник сказу потрапляє до людини від хворої тварини через укуси та подряпини, коли у них потрапляє слина. Інкубаційний період — від одного місяця і навіть до року. Занедужати на сказ після інфікування може 40-50% осіб, все залежить від імунної системи. Недуга вражає головний та спинний мозок. По науковому — це енцефаломієліт, смертельний для людини. Якщо хворого вчасно не вакцинувати, він «згорить» за тиждень. Вакцинація ефективна перші два тижні після ураження, — каже невролог. – Найнебезпечніші укуси у шию та обличчя. Зазвичай збудник сказу виявляють у слині хворого та лімфі. Ознаки недуги: припухлість та почервоніння в області рубця, температура, бажання хворого усамітнитися, водобоязнь, агресивність, судоми та параліч.

Зі слів лікаря, від сказу рятує лише щеплення. На щастя, у волинян потроху вже формується медична культура і вони не зволікають із вакцинацією.

Лікар зауважила, що у Західній Європі про сказ фактично забули завдяки профілактиці, а саме пероральній вакцинації. Щодо Східної Європи, то за рівнем поширення сказу лідирує Польща, а на другому місці Україна.

Тож, беручи приклад із Європи, на думку Ніни Никитюк, на Волині якнайшвидше потрібно запровадити пероральну вакцинацію диких тварин.

До цього схиляються і волинські лісівники. Зі слів Руслана Люшука, мисливствознавця Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, контроль популяції лисиці відбувається завдяки полюванню на неї мисливців та цілеспрямованому цілеспрямованому регулюванню чисельності з ініціативи користувачів мисливських угідь.

«Був період, коли лисяче хутро було не в моді, тож як трофей тварина мисливців не цікавила. Тоді популяція лисиць на Волині зросла. Торік їх нарахували три тисячі 354 особини. Цьогоріч волинські модниці згадали про лисицю, і результат не забарився: популяція зменшилася до двох тисяч 57 особин», - каже пан Люшук.

Але, як наголосив фахівець, мода на натуральне хутро – це лише один із факторів, що впливає на чисельність лисиці та масштаби поширення сказу. На його думку, ще один шлях для боротьби з ним — вакцинація диких тварин пігулками-приманками, чим має займатися ветслужба. Третій фактор — тісна співпраця влади на місцях та користувачів мисливських угідь, яких на Волині 43.

До речі, цьогоріч, коли завершився сезон полювання, користувачам угідь видали 11 дозволів на регулювання чисельності хижих і небажаних для ведення мисливського господарства тварин. Їх отримали у Рожищенському, Луцькому, Локачинському, Маневицькому та Горохівському районах. Зараз таких дозволів не видають, бо у період виношування та годування потомства, добування заборонений законом.

Ще один чинник, який на думку Люшука впливає на збільшення популяції лисиць, — нерозорані сільськогосподарські угіддя. Це такий собі бенкетний стіл для цього хижака.

«Боротьба зі сказом — це спільна проблема для мисливців, ветеринарів, користувачів мисливських угідь, районних та місцевих владців. Якщо працюватимемо разом, вдасться забути про сказ на Волині назавжди», — переконаний Руслан Люшук.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!