17 вересня 2013 р.
16 вересня 2013 р.
Російська інформагенція назвала волинського нардепа другом Кремля
Helena73
16 вересня, 2013, 09:11
http://www.nr2.ru/kiev/460179.html
Среди лоббистов интересов РФ в Верховной Раде могут оказаться представители «Свободы» и «Батькивщины»
Киев, Сентябрь 16 (Новый Регион, Евгения Самойлова) – Разгоревшийся торговый конфликт между Россией и Украиной, похоже, не сможет сорвать подписание соглашения об ассоциации бывшей советской республики с Евросоюзом на саммите в Вильнюсе. Однако этот документ еще должен пройти ратификацию в Верховной Раде, где Москва также может задействовать свои рычаги влияния, например, чтобы сорвать позитивное голосование.
В украинских СМИ целый ряд депутатов из фракций «регионалов» и коммунистов уже давно имеет имидж «пророссийских лоббистов» и «пятой колонны Кремля». Однако, как поговаривают в кулуарах, в нужный момент, напрямую или через посредников, Москва может договариваться даже с представителями оппозиционных партий – «Свободы» и «Батькивщины».
По большому счету, для российской стороны здесь нет никакой разницы. Если говорить о том же Вадиме Колесниченко или Петре Симоненко, то не секрет, что эти люди не являются настоящими патриотами России, а лишь играют на настроениях избирателей. Но пока их действия на руку России, Кремль устраивает «показуха». Тем более, что политически пользы от этих приспособленцев гораздо больше, чем от кума Путина Виктора Медведчука, чей «Украинский выбор», несмотря на колоссальные вливания, так и не трансформировался во влиятельную политсилу.
Так или иначе, но если судить по результатам, выгодным для России, в условном ТОП-10 лоббистов пророссийских интересов, могли бы фигурировать даже представители «национально свидомой» оппозиции.
Очень может быть, что после саммита в Вильнюсе в ноябре 2013 года этот ТОП-10 может измениться, и многие «завуалированные» друзья России сыграют куда большую роль в защите ее интересов, нежели т.е. «прямые лоббисты».
Итак, на сегодня ТОП-10 украинских парламентариев – лоббистов интересов РФ мог бы выглядеть следующим образом:
1-е место: Сергей Кивалов и Вадим Колесниченко. Сразу два украинских парламентария разделили первое место. «Золото» они получают за скандал вокруг своего закона про особенности государственной языковой политики. Это нововведение не остановило украинизацию восточных областей страны (фактически, вернув лишь рекламу на русском языке), зато вновь реанимировало на высоком уровне дискуссию об официальном двуязычии на Украине. Кроме того, Колесниченко не так давно зарегистрировал законопроект об отмене интеграции в Евросоюз. И Кивалов, и Колесниченко не так давно получили из рук президента России Владимира Путина медали Пушкина.
2-е место: Нестор Шуфрич. Выходец из украинского Закарпатья, Нестор Шуфрич демонстрирует в Раде полное несогласие с европейским вектором. По информации ряда украинских интернет-изданий, господин Шуфрич даже грозился выйти из Партии регионов, если его будут заставлять голосовать за ассоциацию с Европой. И, по словам Шуфрича, таких единомышленников во фракции найдется минимум 20 нардепов.
3-е место: Петр Симоненко, чья партия сегодня в Верховной Раде – единственная, в полном составе выступающая за присоединение к Таможенному Союзу. Коммунисты грозятся собрать подписи за проведение соответствующего референдума, правда, в украинских реалиях дело до плебисцита может традиционно не дойти.
4-е место: Олег Царев. Первый депутат от Партии регионов, открыто выступивший против курса на Европейский Союз, из-за чего вступил в конфликт с министром юстиции Украины Еленой Лукаш, а, возможно, и с более высокими чинами.
5-е место: Игорь Марков. Народный депутат, получивший известность как лидер некогда боевитой партии «Родина», лично участвовавший в физическом разгоне митингов под черно-красными флагами в Южной Пальмире. Буквально несколько дней назад украинский суд вынес решение лишить Игоря Маркова депутатского мандата. Но такой вердикт, похоже, только усилит позиции Маркова в обществе как борца за союз с Россией.
6-е место: Вячеслав Богуслаев. Герой Украины, трижды народный депутат, почетный президент завода «Мотор-Сич», в прошлом – спонсор партии «Русский блок». Богуслаева можно смело назвать «красным директором». На протяжении многих лет «Мотор-Сич» поставляло свою продукцию на экспорт. И Россия всегда была самым большим потребителем «моторовских» вертолетных и авиационных двигателей. Попытки Вячеслава Богуслаева развивать отечественное авиастроение и вертолетостроение потерпели неудачу. А это значит, что еще на долгие годы основным партнером для «Мотор-Сичи» остается Россия. Таможенный союз откроет для Богуслаева и его предприятия новые перспективы для уверенного сбыта своих двигателей. Поэтому он был и остается одним из ярых защитников вступления Украины в ТС.
7-е место: Авансом его получает миллиардер Вадим Новинский – владелец кампании «Смарт-Холдинг», всего год назад сменивший российский паспорт на украинский. Летом 2013 года стал народным депутатом Украины на довыборах в Севастополе. Свою предвыборную кампанию строил на декларациях необходимости вступления Украины в Таможенный союз и придании русскому языку статуса второго государственного. Впрочем, в момент обострения конфликта между Москвой и Киевом себя пока что никак не проявил. Возможно, Новинский попросту дожидался принятия присяги, а уж потом и покажет себя «в деле» – не зря ему прочили кураторство в Раде неформальной «пророссийской» группы депутатов.
8-е место: Анатолий Витив. Народный депутат от радикальной украинской партии «Свобода». Витив относится как раз к тем депутатам, деятельность которых в пользу интересов России ведется не открыто, а скрытно. При всем своем фоновом патриотизме, Витив смог отличится своими активными антипольскими заявлениями в преддверии визита на Украину польского президента Бронислава Комаровского. Заявления украинского парламентария вызвали бурю возмущений среди депутатов польского Сейма, что поставило под угрозу дальнейшее исполнение Польшей роли адвоката Украины в ЕС.
9-е место: Руслан Зелик. Еще один представитель партии «Свобода». Именно депутат Зелик организовал в своем родном Ивано-Франковске массовую кампанию против добычи сланцевого газа на территории Прикарпатья, чем немало помог российскому «Газпрому».
10-е место: Андрей Иванчук. Депутат от партии «Батькивщина». В свое время в 2010 году возглавлял предвыборный штаб кандидата в президенты Украины Арсения Яценюка. Поговаривают, что тогда-то и попал в орбиту друзей Кремля через посредничество работавших у Яценюка кремлевских политтехнологов Куликова и Сергейцева.
© 2013, «Новый Регион – Киев»
Среди лоббистов интересов РФ в Верховной Раде могут оказаться представители «Свободы» и «Батькивщины»
Киев, Сентябрь 16 (Новый Регион, Евгения Самойлова) – Разгоревшийся торговый конфликт между Россией и Украиной, похоже, не сможет сорвать подписание соглашения об ассоциации бывшей советской республики с Евросоюзом на саммите в Вильнюсе. Однако этот документ еще должен пройти ратификацию в Верховной Раде, где Москва также может задействовать свои рычаги влияния, например, чтобы сорвать позитивное голосование.
В украинских СМИ целый ряд депутатов из фракций «регионалов» и коммунистов уже давно имеет имидж «пророссийских лоббистов» и «пятой колонны Кремля». Однако, как поговаривают в кулуарах, в нужный момент, напрямую или через посредников, Москва может договариваться даже с представителями оппозиционных партий – «Свободы» и «Батькивщины».
По большому счету, для российской стороны здесь нет никакой разницы. Если говорить о том же Вадиме Колесниченко или Петре Симоненко, то не секрет, что эти люди не являются настоящими патриотами России, а лишь играют на настроениях избирателей. Но пока их действия на руку России, Кремль устраивает «показуха». Тем более, что политически пользы от этих приспособленцев гораздо больше, чем от кума Путина Виктора Медведчука, чей «Украинский выбор», несмотря на колоссальные вливания, так и не трансформировался во влиятельную политсилу.
Так или иначе, но если судить по результатам, выгодным для России, в условном ТОП-10 лоббистов пророссийских интересов, могли бы фигурировать даже представители «национально свидомой» оппозиции.
Очень может быть, что после саммита в Вильнюсе в ноябре 2013 года этот ТОП-10 может измениться, и многие «завуалированные» друзья России сыграют куда большую роль в защите ее интересов, нежели т.е. «прямые лоббисты».
Итак, на сегодня ТОП-10 украинских парламентариев – лоббистов интересов РФ мог бы выглядеть следующим образом:
1-е место: Сергей Кивалов и Вадим Колесниченко. Сразу два украинских парламентария разделили первое место. «Золото» они получают за скандал вокруг своего закона про особенности государственной языковой политики. Это нововведение не остановило украинизацию восточных областей страны (фактически, вернув лишь рекламу на русском языке), зато вновь реанимировало на высоком уровне дискуссию об официальном двуязычии на Украине. Кроме того, Колесниченко не так давно зарегистрировал законопроект об отмене интеграции в Евросоюз. И Кивалов, и Колесниченко не так давно получили из рук президента России Владимира Путина медали Пушкина.
2-е место: Нестор Шуфрич. Выходец из украинского Закарпатья, Нестор Шуфрич демонстрирует в Раде полное несогласие с европейским вектором. По информации ряда украинских интернет-изданий, господин Шуфрич даже грозился выйти из Партии регионов, если его будут заставлять голосовать за ассоциацию с Европой. И, по словам Шуфрича, таких единомышленников во фракции найдется минимум 20 нардепов.
3-е место: Петр Симоненко, чья партия сегодня в Верховной Раде – единственная, в полном составе выступающая за присоединение к Таможенному Союзу. Коммунисты грозятся собрать подписи за проведение соответствующего референдума, правда, в украинских реалиях дело до плебисцита может традиционно не дойти.
4-е место: Олег Царев. Первый депутат от Партии регионов, открыто выступивший против курса на Европейский Союз, из-за чего вступил в конфликт с министром юстиции Украины Еленой Лукаш, а, возможно, и с более высокими чинами.
5-е место: Игорь Марков. Народный депутат, получивший известность как лидер некогда боевитой партии «Родина», лично участвовавший в физическом разгоне митингов под черно-красными флагами в Южной Пальмире. Буквально несколько дней назад украинский суд вынес решение лишить Игоря Маркова депутатского мандата. Но такой вердикт, похоже, только усилит позиции Маркова в обществе как борца за союз с Россией.
6-е место: Вячеслав Богуслаев. Герой Украины, трижды народный депутат, почетный президент завода «Мотор-Сич», в прошлом – спонсор партии «Русский блок». Богуслаева можно смело назвать «красным директором». На протяжении многих лет «Мотор-Сич» поставляло свою продукцию на экспорт. И Россия всегда была самым большим потребителем «моторовских» вертолетных и авиационных двигателей. Попытки Вячеслава Богуслаева развивать отечественное авиастроение и вертолетостроение потерпели неудачу. А это значит, что еще на долгие годы основным партнером для «Мотор-Сичи» остается Россия. Таможенный союз откроет для Богуслаева и его предприятия новые перспективы для уверенного сбыта своих двигателей. Поэтому он был и остается одним из ярых защитников вступления Украины в ТС.
7-е место: Авансом его получает миллиардер Вадим Новинский – владелец кампании «Смарт-Холдинг», всего год назад сменивший российский паспорт на украинский. Летом 2013 года стал народным депутатом Украины на довыборах в Севастополе. Свою предвыборную кампанию строил на декларациях необходимости вступления Украины в Таможенный союз и придании русскому языку статуса второго государственного. Впрочем, в момент обострения конфликта между Москвой и Киевом себя пока что никак не проявил. Возможно, Новинский попросту дожидался принятия присяги, а уж потом и покажет себя «в деле» – не зря ему прочили кураторство в Раде неформальной «пророссийской» группы депутатов.
8-е место: Анатолий Витив. Народный депутат от радикальной украинской партии «Свобода». Витив относится как раз к тем депутатам, деятельность которых в пользу интересов России ведется не открыто, а скрытно. При всем своем фоновом патриотизме, Витив смог отличится своими активными антипольскими заявлениями в преддверии визита на Украину польского президента Бронислава Комаровского. Заявления украинского парламентария вызвали бурю возмущений среди депутатов польского Сейма, что поставило под угрозу дальнейшее исполнение Польшей роли адвоката Украины в ЕС.
9-е место: Руслан Зелик. Еще один представитель партии «Свобода». Именно депутат Зелик организовал в своем родном Ивано-Франковске массовую кампанию против добычи сланцевого газа на территории Прикарпатья, чем немало помог российскому «Газпрому».
10-е место: Андрей Иванчук. Депутат от партии «Батькивщина». В свое время в 2010 году возглавлял предвыборный штаб кандидата в президенты Украины Арсения Яценюка. Поговаривают, что тогда-то и попал в орбиту друзей Кремля через посредничество работавших у Яценюка кремлевских политтехнологов Куликова и Сергейцева.
© 2013, «Новый Регион – Киев»
15 вересня 2013 р.
Маразм та самоуправство міської влади Луцька! Частина 1. «Інвестиції» в майбутнє.
КРОПИВА
15 вересня, 2013, 16:47
Для нашої місцевої влади,вже давно стало традицією на будь-яке свято у місті,наполегливо та завзято популяризувати здоровий та спортивний спосіб життя.Тільки ось,що стосується самого створення сприятливих умов для успішного втілення цього розвитку,то ситуація складується дещо по-іншому…
Не менше традиційним для міської влади є приурочене виконання звичайних буденних робіт в благоустрої міста,які постійно чомусь прив’язанні до нагоди «великих свят»,що саме по собі виглядає просто безглуздо.Так ось,в цьому році квітники та клумби міста почали чомусь засаджувати наприкінці літа, зробивши цю звичайну справу з нагоди – Дня міста і Дня Незалежності!Хоча,озеленення обласного центру є нормою,яка мала виконуватися ще на початку літа,та лучанам це«подали»,як святкову подію!
Квітник в центрі міста в період: травня,червня,липня.
Цей же квітник в кінці серпня в час святкування Дня міста.
Завдяки одному із подібних святкових дійств (з нагоди 20-річчя Волинського регіонального управління Приватбанку)у дворі будинків на вул.Бенделіані–«виріс дитячий куточок»,який урочисто,в присутності мера М.Романюка, подарували місту представники даного банку.Ну,і як «водиться»,висвітлили цю урочисту святкову подію для міста,на перших шпальтах(бойового листа міськради)-«Луцького замку»! Особливого колориту до цієї новини додає і сам заголовок публікації:«Була трава-виріс дитячий куточок»!
Також заслуговує особливої уваги одна із цитат промови Миколи Романюка про «приємні спогади на території дитинства».
До вашої уваги,фотоподорож по «територіям дитинства»: спортивним та дитячим майданчикам мікрорайону «Красне»!
«Був дитячий куточок,а нині виросла трава!» Спортмайданчик по вул.Шкільній.
Ще пару років тому комунальники міста,зненацька,без будь-яких пояснень на обурення місцевих жителів,нахабно і демонстративно демонтували усі спортивні знаряддя з майданчику,та вивезли їх у невідомому напрямку.Залишилося тільки здогадуватися на яку «точку»,попрямував комунальний грузовик,щедро наповнений металевими «аксесуарами» спортмайданчика,які були в досить нормальному стані,для використання їх по призначенню…А ще мені цікаво:До чого був приурочений цей свавільний демонтаж та чому про це не написали в «Луцькому замку»?
Демонтовані футбольні ворота,дітлахи замінили кучками цегли,прямо,як в післявоєнні роки.
А це «покращенні» каналізаційні люки на території «дитячого куточка».
Така ж доля спіткала і дитячий майданчик на вул.Миру,в дворі багатоповерхівок…
Автомомільні шини замість лавок
Огорожа кордонів дитячої ділянки.
Теж саме сталося з майданчиком по вул.Міліційній,на якому потім, довгий період часу «мешкали»,невідомо чиї,гігантські бетонні брила.
Правда,після мого візиту з фотокамерою,нелегальні «мешканці» на наступний день,таємничим образом щезли)
Спортмайданчик на вул. Кічкарівська.
Екстремальне футбольне поле оточене трьохметровим бур’яном.
А ось спортивний та дитячий майданчики на вул. Шевченка.
Чомусь цей небезпечний металевий дрюк,комунальники демонтувати не поспішають.
Поряд біля майданчика,серед сміттєзвалища,на території районного суду,бавиться дітвора.
Через неналежні умови на спортивних та дитячих ігрових майданчиках,а то і взагалі по причині їх повної відсутності, місцеві дітлахи знаходять інші альтернативні місця для проведення свого дозвілля,які деколи, навіть небезпечні для їхнього життя (прямо на дорозі,де жвавий рух транспорту)…
P.S. Ось така вона-«турбота»,від органу місцевого «самоврядування» у створенні «належних» умов для розвитку спорту та здорового способу життя підростаючого покоління лучан,яка деколи, ще проявляється у демонстративній присутності представників міськради на святково-показових спортивних дійствах у місті…
Не менше традиційним для міської влади є приурочене виконання звичайних буденних робіт в благоустрої міста,які постійно чомусь прив’язанні до нагоди «великих свят»,що саме по собі виглядає просто безглуздо.Так ось,в цьому році квітники та клумби міста почали чомусь засаджувати наприкінці літа, зробивши цю звичайну справу з нагоди – Дня міста і Дня Незалежності!Хоча,озеленення обласного центру є нормою,яка мала виконуватися ще на початку літа,та лучанам це«подали»,як святкову подію!
Квітник в центрі міста в період: травня,червня,липня.
Цей же квітник в кінці серпня в час святкування Дня міста.
Завдяки одному із подібних святкових дійств (з нагоди 20-річчя Волинського регіонального управління Приватбанку)у дворі будинків на вул.Бенделіані–«виріс дитячий куточок»,який урочисто,в присутності мера М.Романюка, подарували місту представники даного банку.Ну,і як «водиться»,висвітлили цю урочисту святкову подію для міста,на перших шпальтах(бойового листа міськради)-«Луцького замку»! Особливого колориту до цієї новини додає і сам заголовок публікації:«Була трава-виріс дитячий куточок»!
Також заслуговує особливої уваги одна із цитат промови Миколи Романюка про «приємні спогади на території дитинства».
До вашої уваги,фотоподорож по «територіям дитинства»: спортивним та дитячим майданчикам мікрорайону «Красне»!
«Був дитячий куточок,а нині виросла трава!» Спортмайданчик по вул.Шкільній.
Ще пару років тому комунальники міста,зненацька,без будь-яких пояснень на обурення місцевих жителів,нахабно і демонстративно демонтували усі спортивні знаряддя з майданчику,та вивезли їх у невідомому напрямку.Залишилося тільки здогадуватися на яку «точку»,попрямував комунальний грузовик,щедро наповнений металевими «аксесуарами» спортмайданчика,які були в досить нормальному стані,для використання їх по призначенню…А ще мені цікаво:До чого був приурочений цей свавільний демонтаж та чому про це не написали в «Луцькому замку»?
Демонтовані футбольні ворота,дітлахи замінили кучками цегли,прямо,як в післявоєнні роки.
А це «покращенні» каналізаційні люки на території «дитячого куточка».
Така ж доля спіткала і дитячий майданчик на вул.Миру,в дворі багатоповерхівок…
Автомомільні шини замість лавок
Огорожа кордонів дитячої ділянки.
Теж саме сталося з майданчиком по вул.Міліційній,на якому потім, довгий період часу «мешкали»,невідомо чиї,гігантські бетонні брила.
Правда,після мого візиту з фотокамерою,нелегальні «мешканці» на наступний день,таємничим образом щезли)
Спортмайданчик на вул. Кічкарівська.
Екстремальне футбольне поле оточене трьохметровим бур’яном.
А ось спортивний та дитячий майданчики на вул. Шевченка.
Чомусь цей небезпечний металевий дрюк,комунальники демонтувати не поспішають.
Поряд біля майданчика,серед сміттєзвалища,на території районного суду,бавиться дітвора.
Через неналежні умови на спортивних та дитячих ігрових майданчиках,а то і взагалі по причині їх повної відсутності, місцеві дітлахи знаходять інші альтернативні місця для проведення свого дозвілля,які деколи, навіть небезпечні для їхнього життя (прямо на дорозі,де жвавий рух транспорту)…
P.S. Ось така вона-«турбота»,від органу місцевого «самоврядування» у створенні «належних» умов для розвитку спорту та здорового способу життя підростаючого покоління лучан,яка деколи, ще проявляється у демонстративній присутності представників міськради на святково-показових спортивних дійствах у місті…
13 вересня 2013 р.
12 вересня 2013 р.
Путін та Кирило схилили українців на бік європейського вибору - Ярослав Погарський
Вся Україна
12 вересня, 2013, 16:37
Росія інакше ставитиметься до України після того як вона підпише Угоду про асоціацію з ЄС - таку думку в інтерв'ю
Обережно ЄвроКОНЧІТА
Волинь
12 вересня, 2013, 12:57
Ось подивіться шановні українці на "освітчену", толерантну Європу. Ось куди тягне нас Янукович і Ко.
Якими виростуть наші діти. Не дай Господь отакими толерантними європейцями.
Наше місце не серед європідарасів, а серед слов"ян!
Думайте, обирати нам, українцям на референдумі.
Якими виростуть наші діти. Не дай Господь отакими толерантними європейцями.
Наше місце не серед європідарасів, а серед слов"ян!
Думайте, обирати нам, українцям на референдумі.
Як влада краде народні гроші на Волині. І хто за це відповість?
uhgiygiyg
12 вересня, 2013, 09:26
На Волині в Ківерцівському районі є селище Цумань, у якому знаходиться одна з найбільших шкіл не тільки у районі, а й в області. В ній навчається більше тисячі учнів. У 2012 році на Ківерцівщині у Цумані побував депутат – комуніст Адам Мартинюк і побачив, у якому жахливому стані знаходиться місцева школа, де навіть немає туалетів і дітки бігають по нужді на вулицю, як у середньовіччі. Комуніст Мартинюк з великими зусиллями вибив близько десяти мільйонів гривень для цуманських діток на повний, капітальний ремонт цього навчального закладу. Це гроші, які отримує Україна за так званим «Кіотським протоколом».
В кінці серпня 2013 року до першого секретаря Волинського ОК КПУ Бущика Петра Григоровича звернулися цуманчани, які повідомили, що, попри допомогу комуністів та виділення величезної суми, школу не встигнуть відремонтувати до початку навчального року. Тоді комуністи виїхали з робочою групою «Робота. Зарплата. Захист.», до якої входять помічники-консультанти Адама Івановича, юристи, журналісти, щоб розібратися на місці, чому «гальмується» будівництво та ремонт.
У цуманській школі комуністів зустріла директор пані Бадзян Інна Григорівна, яка повідомила нам дивні речі – мовляв, вона як директор не має жодного відношення до ремонту школи, адже їй не повідомляють, коли, що і де будуть ремонтувати, у директриси навіть немає документів, на підставі яких проводиться ремонт. Про будівництво у школі вона дізнається тільки у телефонному режимі у якогось Анатолія Мирославовича, який є куратором даного будівництва та якого вона вживу ніколи не бачила. Помітно нервуючи, директриса відмовила нам у проханні відвідати два приміщення, посилаючись, що нібито там поламані двері у двох одночасно і туди не можливо потрапити. Більш охоче йшли на контакт вчителі школи, які казали, що гроші напряму проходять через голову Ківерцівської РДА пана Зіновія Колісника та начальника відділу освіти РДА пані Світлану Бацмай, але й вони, буцімто, не є вершиною «корумпованої банди чиновників».
Робітники що ремонтують школу, відмовилися говорити на камеру, та до нас підійшов молодий бригадир Іван, який погодився відповісти на деякі запитання. Він сказав, що «ми вже третя бригада, яка працює на даному об’єкті, тому що фірма підрядник боргує заробітну плату за кілька місяців». Він відверто повідомив, що на школу освоїли трошки більше мільйона гривень і напевно на цьому буде по роботі, от тільки «домажемо фасад». Ще бригадир Іван сказав, що фірма-замовник одеська, знаходиться у Києві, а робітників наймають через рівненську будівельну фірму, і, посміхаючись, додав «кінців і не знайдете».
Наостанок, побачивши, що ми не приїхали конфліктувати, а просто маємо розібратися в даній ситуації, директор школи повідомила, що грошей, як видно, «не хватить», і вона випросила десять тисяч гривень на добудову туалетів у приміщенні школи у місцевого бізнесмена, а шістсот гривень на покраску цоколя взяла з власної кишені. Після цього нам стало зрозуміло, що бідна жінка директор помітно нервувала, переживаючи за свою посаду, тільки тому, що отримала чіткі вказівки від районного керівництва не пускати комуністів у школу, нічого не коментувати та не допомагати у розслідуванні.
Після цієї поїздки хочеться задати питання мешканцям Цумані, Волині та усієї України: допоки будемо терпіти грабіж нашого народу та зокрема беззахисних діток, які повинні вчитися в ідеально відремонтованій школі, а не сидіти в аварійних приміщеннях та бігати до туалету надвір у 30-ти градусний мороз, ризикуючи своїм здоров’ям тільки тому, що якісь моральні «уроди» у вигляді знахабнілих чиновників, котрі після цього втратили право називати себе людьми, нахабно роздерибанили дитячі гроші й надалі красуються на дошках пошани? На телеканалах прославляють виключно свою владу та свою Україну, яка з рабською покорою пробачає їм усе, що можна і не можна. Невже ми, українці, насправді і є «біомаса», як колись нас принизливо називала «помаранчева влада» в особі Тимошенко? На зміну їм пришла інша, але не менш страшна та потворна так звана «голуба» влада, яка діє не менш витончено-страшно на знищення простих українців, а особливо щодо приниження та зневажання маленьких діток, які просто не в змозі себе відстояти.
Волинський обласний комітет в особі першого секретаря Бущика П.Г. та народні депутати України від фракції комуністів у Верховній Раді беруть цю справу на особистий контроль та будуть звертатися до Генеральної прокуратури з даного приводу…
Куратор програми “Робота. Зарплата. Захист.» у Волинській області
Михайло КОНОНОВИЧ
В кінці серпня 2013 року до першого секретаря Волинського ОК КПУ Бущика Петра Григоровича звернулися цуманчани, які повідомили, що, попри допомогу комуністів та виділення величезної суми, школу не встигнуть відремонтувати до початку навчального року. Тоді комуністи виїхали з робочою групою «Робота. Зарплата. Захист.», до якої входять помічники-консультанти Адама Івановича, юристи, журналісти, щоб розібратися на місці, чому «гальмується» будівництво та ремонт.
У цуманській школі комуністів зустріла директор пані Бадзян Інна Григорівна, яка повідомила нам дивні речі – мовляв, вона як директор не має жодного відношення до ремонту школи, адже їй не повідомляють, коли, що і де будуть ремонтувати, у директриси навіть немає документів, на підставі яких проводиться ремонт. Про будівництво у школі вона дізнається тільки у телефонному режимі у якогось Анатолія Мирославовича, який є куратором даного будівництва та якого вона вживу ніколи не бачила. Помітно нервуючи, директриса відмовила нам у проханні відвідати два приміщення, посилаючись, що нібито там поламані двері у двох одночасно і туди не можливо потрапити. Більш охоче йшли на контакт вчителі школи, які казали, що гроші напряму проходять через голову Ківерцівської РДА пана Зіновія Колісника та начальника відділу освіти РДА пані Світлану Бацмай, але й вони, буцімто, не є вершиною «корумпованої банди чиновників».
Робітники що ремонтують школу, відмовилися говорити на камеру, та до нас підійшов молодий бригадир Іван, який погодився відповісти на деякі запитання. Він сказав, що «ми вже третя бригада, яка працює на даному об’єкті, тому що фірма підрядник боргує заробітну плату за кілька місяців». Він відверто повідомив, що на школу освоїли трошки більше мільйона гривень і напевно на цьому буде по роботі, от тільки «домажемо фасад». Ще бригадир Іван сказав, що фірма-замовник одеська, знаходиться у Києві, а робітників наймають через рівненську будівельну фірму, і, посміхаючись, додав «кінців і не знайдете».
Наостанок, побачивши, що ми не приїхали конфліктувати, а просто маємо розібратися в даній ситуації, директор школи повідомила, що грошей, як видно, «не хватить», і вона випросила десять тисяч гривень на добудову туалетів у приміщенні школи у місцевого бізнесмена, а шістсот гривень на покраску цоколя взяла з власної кишені. Після цього нам стало зрозуміло, що бідна жінка директор помітно нервувала, переживаючи за свою посаду, тільки тому, що отримала чіткі вказівки від районного керівництва не пускати комуністів у школу, нічого не коментувати та не допомагати у розслідуванні.
Після цієї поїздки хочеться задати питання мешканцям Цумані, Волині та усієї України: допоки будемо терпіти грабіж нашого народу та зокрема беззахисних діток, які повинні вчитися в ідеально відремонтованій школі, а не сидіти в аварійних приміщеннях та бігати до туалету надвір у 30-ти градусний мороз, ризикуючи своїм здоров’ям тільки тому, що якісь моральні «уроди» у вигляді знахабнілих чиновників, котрі після цього втратили право називати себе людьми, нахабно роздерибанили дитячі гроші й надалі красуються на дошках пошани? На телеканалах прославляють виключно свою владу та свою Україну, яка з рабською покорою пробачає їм усе, що можна і не можна. Невже ми, українці, насправді і є «біомаса», як колись нас принизливо називала «помаранчева влада» в особі Тимошенко? На зміну їм пришла інша, але не менш страшна та потворна так звана «голуба» влада, яка діє не менш витончено-страшно на знищення простих українців, а особливо щодо приниження та зневажання маленьких діток, які просто не в змозі себе відстояти.
Волинський обласний комітет в особі першого секретаря Бущика П.Г. та народні депутати України від фракції комуністів у Верховній Раді беруть цю справу на особистий контроль та будуть звертатися до Генеральної прокуратури з даного приводу…
Куратор програми “Робота. Зарплата. Захист.» у Волинській області
Михайло КОНОНОВИЧ
Українці створили видовищну рекламу енергетика у стилі дабстеп (відео)
mass
12 вересня, 2013, 08:21
Українська команда відзняла у США рекламний ролик енергетичного напою.
Відео зняте в техніці дабстеп-луп-кліп.
У ролику рух людей наче "заїдає", а хмарочоси танцюють і підстрибують у такт музиці. Зауважимо, що і креативне відео, і зйомки, і постпродакшин створювали українці.
(c) tsn.ua
Відео зняте в техніці дабстеп-луп-кліп.
У ролику рух людей наче "заїдає", а хмарочоси танцюють і підстрибують у такт музиці. Зауважимо, що і креативне відео, і зйомки, і постпродакшин створювали українці.
(c) tsn.ua
11 вересня 2013 р.
Вибір редактора
