У переддень Великодня активісти Ковельської міської МГО «Молоді регіони» в чергове відвідали вихованців Волинського обласного центру соціально-психологічної реабілітації з подарунками.


Цей візит пройшов в рамках соціально-благодійного проекту «Назустріч дітям», який успішно втілює в життя цьогорічна випускниця Ковельського промислово-економічного коледжу, активна учасниця громадської організації «Молоді регіони» Тетяна Невелич. Основна ціль проекту спрямована на те, щоб вселити віру в добро у серця дітей з дитячих будинків та інтернатів, які позбавлені цього з дитинства.

На запитання, що саме наштовхнуло на створення проекту, центром якого є діти сироти, Тетяна розповіла: «У всьому світі є діти-сироти, і наша країна, на жаль, не виняток. І якось менше звертаєш на це увагу, поки не побачиш цього зсередини, своїми очима. Важко зберігати хоча б якийсь зовнішній спокій, коли маленький хлопчик розповідає про те, що вже тиждень чекає на тата, який обіцяв приїхати, але так і не приїхав, а інший просить збудувати з ним "тюрму" з конструктору, тому що знає, що там його тато, якого він хоче побачити.. Важко стримувати сльози, коли вихователька розповідає про кожного з цих діток, їх історії життя, про те, якими жорстокими можуть бути дорослі. Можливо не в наших силах повернути цим дітям повноцінне щасливе дитинство, але просто прийти погратися, поспілкуватися, розказати казку чи послухати їх віршики й пісеньки - це вже реально. Вони потребують насамперед уваги, звичайної людської любові.»


Подарунки для вихованців центру були різноманітні - від солодощів та м'ячів до речей першої необхідності, таких як літні гумові тапці. Молодь, що завітала до дітей, намагалася не обмежуватися матеріальними речами, а й подарувати також живе спілкування та душевне тепло.


«Свого часу ми пообіцяли що візьмемо шефство над Волинським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей і ось вже рік постійно, майже щомісяця, зустрічаємося з дітками. Ми організовуємо для них цікаві заходи, поїздки та різного роду розваги. Робимо все для того щоб їх дитинство було якомога радісніше та щасливіше» - розповів голова Ковельської міської МГО «Молоді регіони» Юрій Кондратович.

1 травня 1886 року американські робітники організували страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу в пам'ять про виступ робітників Чикаго прийняв рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Уперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений у 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах.
Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. У СРСР Першотравень довгі роки був основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації. У світі Першотравень як і раніше відзначається як пролетарське свято солідарності.

Сьогодні 43-річчя відзначає американська актриса Ума Робертівна Турман.

За свою більш як 25-річну кар'єру Ума Робертівна зіграла десятки ролей. Усі пам'ятають Наречену з "Вбити біла" та Мію Воллес з "Кримінального чтива". Вона впізнала моменти злету та болючого падіння.

Цього дня бажаємо Умі Робертівні щастя, здоров'я і усіляких гараздів. Хай доля стелиться вишитим рушником.

Кварцяний повертається у «Волинь», – ЗМІ

Добро пожаловать, Аноним.

Дверь открыли ногой. Незнакомый тип прошел на кухню, сел, не дожидаясь приглашения и заявил:

- Неуютно у вас тут. И... – он потянулся, отобрал чашку чая, отхлебнул - Вот я чаю вашего отхлебнул – отстой. Заварки надо больше ложить. А сахару меньше.

Хозяин квартиры ошалел от такого напора и промямлил:

- Я так чай люблю... Что здесь происходит, а? Чем обязан? Вы кто?

- Я пришел вам сказать, что вы мне неинтересны. Вы понимаете? Мне абсолютно пофигу вы и все что у вас тут есть. Все равно у вас тут нет ничего интересного. Один пафос. Потуги на вкус. И ничего больше. Эти обои безвкусны, эта мебель.

- Да вы представьтесь сначала! Вы кто? Что вы делаете у меня на кухне?

- Вот!!!! Видите!!!! Опять этот пафос!!! Вы не понимаете, что мне плевать на вас и лезете с своими репликами! Да мне плевать!

- Успокойтесь, успокойтесь. Я понимаю – вам пофиг.

- Не надо меня успакаивать! Вы думаете вы меня можете как-то взбесить? Да ни за что! Вы – неадекватны! Не впадайте в истерику!!! Вам всего лишь сказали правду!! Это мое мнение! Вам понятно?! Когда вы уже научитесь уважать чужое мнение?

- Вы знаете, наверное, вам лучше уйти. У нас не получается разговора.

- Вот! Я говорил! Кто вы такой, чтоб указывать мне – уходить или нет?

- Но это, простите, моя квартира.

- Если бы вы не хотели, чтоб я сюда пришел – вы бы закрывали дверь! А так дверь не закрыта. Да у вас и квартира – так себе. Безвкусно все. Не нравится мне у вас. И посмотреть нечего.

- Стойте! Вы зачем у меня с полки мою шапку взяли?

- Да вы должны спасибо сказать! Шапка ваша –отстой. Давно из моды вышла! Если бы вы не хотели чтоб вашу шапку носили – вы бы запирали дверь! Понятно! Вы еще должны спасибо сказать, что я у вас шапку взял!

- Но.. Как... Положите шапку на место и идите вон отсюда!!!

- Да плевать мне на вашу шапку! И на вас мне плевать! Вы – ничтожество! Вы – полный деградант. И пожалуйста – я ухожу от вас! И ни один нормальный человек не останется в вашей квартире! Смотреть не на что! Убожество!

Он встал, вышел в прихожую и продолжал подглядывать за тем, что делается на кухне, изредка покрикивая «Убожество!! Глупость!! Кто так бутерброд мажет!!!»

Джерело - frumich.livejournal.com

Сьогодні 32 роки виповнилося американській актрисі Джессіці Альбі.

Від імені чоловічої половини людства вітаю Джессіку з цим святом. Бажаю їй щастя, здоров'я та творчої наснаги. Нехай кожна роль приносить Джессіці лише задоволення.

Сподіваюся, що до цих слів приєднаються і жінки.

Сьогодні до вашої уваги,в рамках громадської кампанії «Волинський щит», ми представляємо віртуально – реальну подорож,однією із історичних вулиць древнього Луцька,яка розміщена на Замковій Площі у підніжжі гори стародавнього замка Любарта!
Перше,що вразливо врізається в об’єктив панарами площі-це такий собі символізуючий логотипчик із кучі сміття,на одному із туристично привабливих об’єктів - «Лесин Ясен»!Який яскраво узагальнює увесь наступний зміст «царства сміттєзвалища» на території заповідника!






Переходимо до колишньої історичної споруди,яка очолює початок вулиці Плитниця!Не дивлячись на те,що будівля свого часу була перебудована абсолютно без будь-яких дозволів і погоджень (повністю перепланова, перекриття розібрані, а фасад суттєво змінений),що спонукало цей будинок до втрати свої історичні ознаки і який більше не представляє історичної цінності,все ж,на даний час тут знаходиться бутафорський ресторанчик з гучною назвою «Корона Вітовта», завуальований під історичний статус!Але насправді, це просто черговий фашенебельний генделик зі зручним місцем розташування для поповнення грошової кишені його власників!


Далі вздовж Плитниці розміщена ціла плеяда гробниць,наповнених саркофагами його «величності» - СМІТТЯ!









А ось ця унікальна архітектурна будівля на Плитниці №7,що походить з XVIII століття і яка навмисно була доведена до стану руйнації «господарськими» керовниками заповідника та не зрозуміло яким шляхом передана у прихватну власність,більше нагадує своїм теперішнім виглядом - барак з гратами та парканами в Гулазі!
А сам,не законний власник пам’ятки, виявився таким собі загадковим привидом інкогніто,інформацію про якого, державні структури місцевого та обласного управлінь по - партизанські приховують,посилаючись на те,що вони нею не володіють! Дивина тай годі! Ну,що ж,оголошуємо розшук?















А поки триває розшук,ми з вами рушимо далі до валу






По історичним даним в давнину на території Плитниці, розміщувалися маєтки і садиби титульних та привілейованих верств населення,які очевидно мали свої окремі родинні герби!
Певно сучасні місцеві жителі Плитниці,як наслідники колишньої елітної тереторії не дивлячись на свій соціальний статус походження,вирішили і собі змайструвати щось подібне)






Але герб гербом,та їх дії далеко не шляхетного поводження, демонструють наступне:
Ось так самовільно, по – вампірячому,вп’явили вони свій гаражик у підніжжя замкової гори,руйнуючи при цьому сам вал,на якому кріпиться Замок Любарта!


Тут же поряд,серед багаточисленних сміттєвих куч з різноманітних відходів та мотлоху,безпроблемно можна спіткнутися, об викинутий просто неба артефакт,у вигляді стародавньої цеглини,виготовленої вручну нашими далекими предками…



P.S. Як бачимо,старожитні історичні цінності нашої спадщини національного значення,які по суті мають охоронятися законом України,внаслідок багаторічного та наполегливого «господарювання» хазяйвов заповідника «Старого міста»,звичайно не без участі міської і обласної влади,завершують своє існування викинутими на смітник історії,а сам заповідник перетворився на ЗОНУ ВІДЧУЖЕННЯ!!! Яка з нетерпінням чекає навали потенційних туристів…яким презентують недешеві,примарафечені,глянцеві туристично-рекламні брошурки про величний древній Лучеськ,що на даний час,виглядає між дійсністю і вдаваністю,як КОРОЛІВСТВО КРИВИХ ДЗЕРКАЛ….

Не вистачило Шибі 5 років, щоб захватити і віддати в потрібні руки луцькі базари. А чи знають шановні лучани, що ніхто «просто так» не буде старатися так, як старався Шиба. Пам’ятаєте, як він старався? Кулаком по столу грюкав! Судився! Про важку долю базарників розповідав! І все заради одного – відпрацювати, викон

1. Этот снимок Чернобыльской АЭС в Чернобыле (Украина) 1986 года, сделанный с воздуха, показывает разрушения от взрыва и пожара реактора №4 26 апреля 1986 года. В результате взрыва и пожара, который последовал за ним, произошел выброс огромное количества радиоактивных веществ в атмосферу. Спустя десять л