вхід реєстрація

Блиск і злидні луцького аеропорту

Блиск і злидні луцького аеропорту
Кілька останніх років у волинських медіа час від часу «виринає» тема відродження аеропорту у Луцьку. Хтось у маренні бачить майбутній аеропорт Луцьк ледь не як повітряну браму Західної України, хтось (як, наприклад, голова Волинської обласної державної адміністрації Борис Клімчук), вважає цей проект нереальним і недоцільним.

Тож чи можливе відродження у найближчій перспективі аеропорту у Луцьку? Якщо можливе – то в якій формі? Не претендуючи на істину в останній інстанції, спробуємо, оперуючи загальновідомими фактами та інформацією, узагальнити всі «за» і «проти».

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Якщо порівняти Луцьк із іншими містами Західної України, які схожі за регіоном розташування та населенням (виняток – Львів з 800 тисячами жителів і неофіційним статусом «столиці західної України»), то можна побачити цікавий факт. Тільки Луцьк з усіх західноукраїнських міст мав в безпосередній близькості від себе …аж два аеродроми!

Це – військовий на Вишкові, практично на межі міста, та цивільний – у Крупі, на відстані 11 кілометрів від Луцька. Натомість у всіх інших обласних центрах Західної України є тільки один аеродром.

Знавці можуть заперечити: мовляв усіх міста західної України крім аеропорту в обласному центрі, як правило цивільного, мали ще як мінімум одне велике військове літовище. Це так, але всі військові аеродроми (окрім Івано-Франківська, де найбільш раціонально підійшли до справи і використовували аеропорт спільно цивільні і військові), розташовані на чималій відстані від регіональних центрів.

Наприклад, військовий аеродром Мукачеве – за 44 від Ужгорода, авіабаза Старокостянтинів – за 47 від Хмельницького, авіабаза Дубно – за 46 кілометрів від Рівного, а авіабаза Чортків – за цілих 76 км від Тернополя. Навіть Львів має розташовану за 26 км найближчу військову авіабазу Городок.

Як сталося, що Луцьк отримав дві злітно-посадкові смуги?

У 50-х роках минулого століття неподалік від Луцька почав діяти військовий аеродром Вишків, на якому базувався 806 полк бомбардувальної авіації. В той же час на тодішній окраїні міста, приблизно на місці теперішніх гіпермаркету «Там Там» і ринку «Формула» у післявоєнний час і до початку 1980-х років, діяв аеродром так званої малої цивільної авіації з ґрунтовим покриттям.

Аеродром у Луцьку на теперішньому місці розташування гіпермаркету «Там-Там». 1980 рік
Аеродром у Луцьку на теперішньому місці розташування гіпермаркету «Там-Там». 1980 рік


З цього аеродрому невеличкі десятимісні літаки АН-2, які отримали в народі лагідне прізвисько «кукурузник», возили пасажирів у віддалені поліські райони області, виконували окремі сільгоспроботи. Це були такі собі повітряні «маршрутки» обласного і міжобласного сполучення.

На початку 1980-х років повноцінних цивільних аеропортів з твердими злітно-посадковими смугами не було лише у Луцьку й Тернополі. Тернопільчани зрештою збудували аеровокзал. який запрацював у 1985 році. А волиняни «пасли задніх».

І от партійне керівництво Волинської області надумало і собі збудувати аеропорт. Мати такий об’єкт – не лише зручно, а й престижно для області.

Крім «аутсайдерства» у повітряному сполученні, була ще одна причина будувати новий аеропорт. Луцьк у 1980-х роках стрімко розвивався, і територія аеропорту для «кукурузників» забудовувалася багатоповерхівками.

Було два виходи. Перший, найбільш раціональний і найменш затратний, передбачав спільне базування військової і цивільної авіації на вже існуючому військовому аеродромі Вишків. Тут була чудова злітно-посадкова смуга довжиною 2500 метрів, тож потрібно було лише поруч збудувати приміщення аеровокзалу та встановити деяке додаткове навігаційне обладнання для цивільних повітряних суден.

Військовий аеродром Вишків з вистоти пташиного польоту
Військовий аеродром Вишків з вистоти пташиного польоту


Такий варіант спільного базування використовувався тоді на багатьох аеродромах Росії, Білорусії, України. Найближчий до нас територіально і найуспішніший такий приклад – літовище в Івано-Франківську, яке ще з часів СРСР спільно використовували як цивільні льотчики, так і військові пілоти. Саме завдяки постійній присутності на аеродромі Івано-Франківська військових, у важкі, кризові 1990-ті роки, коли майже не літала цивільна авіація, франківський аеропорт, злітно-посадкова смуга і все навігаційне обладнання вціліли і не пізнали сумної участі луцького аеропорту у Крупі, який просто розграбували.

Однак, у Луцьку домовитися з військовими не вдалося. І у 1982 році неподалік від обласного центру, біля сіл Крупа і Воротнів, розпочалося будівництво цивільного аеропорту.

Колишній льотчик цивільної авіації, перший директор луцького аеропорту Віктор Руденко розповів: «Якби знав, у якій халепі опинюся, нізащо б не поїхав до Луцька. Будівництво аеропорту було на контролі Міністерства авіаційної промисловості УРСР, яке вимагало від мене найретельнішого дотримання усіх будівельних норм і правил. За найменші порушення погрожували кримінальною відповідальністю. А будівельники, яких підтримувала місцева влада, будували об’єкт так-сяк, аби швидше закінчити. Того в мене постійно виникали проблеми з волинським партійним керівництвом».

Перший директор луцького аеропорту пригадав, що коли приїхав на місце, побачив, що будувати аеропорт абсолютно недоцільно. «По-перше, він досить далеко розташований від міста. По-друге, у Луцьку вже був військовий аеродром з прекрасною злітно-посадковою смугою. Треба тільки домовитися з військовими! Я багато літав і не раз бачив такі аеродроми спільного базування».

Проте тодішнє керівництво області не змогло домовитися із військовими, бо хотіло самостійно керувати аеродромом, стверджував Руденко.

Причина могла бути й інша. В радянські часи на озброєнні 806 авіаполку, що базувався на Вишкові, була, в тому числі, і тактична ядерна зброя, що зберігалася у підземних сховищах. За кілька місяців до розвалу радянської імперії це озброєння (як і ракети середньої дальності SS20 з Тростянця) вивезли до Росії. Наявність такої зброї на військовому аеродромі теж могла вплинути на незговірливість військових.

Якою б не була причина, але наслідком стало те, що під Луцьком стали споруджувати аеропорт, від початку приречений на фіаско. Він з самого початку був нерентабельним і дотувався державою. Після розпаду СРСР аеропорт остаточно занепав.

Згодом Рівненське авіаоб’єдання, якому об’єкт підпорядковувася, передало його на баланс львівських авіаторів. Це ще на кілька років відтягнуло занепад. Останній рейс з нього здійснили у 1997 році.

Відправлення рейсу на Рівне з цивільного аеродрому у Крупі. 80-ті роки 20 століття
Відправлення рейсу на Рівне з цивільного аеродрому у Крупі. 80-ті роки 20 століття


З того часу аеропорт занепадав, грабувався мисливцями за металом та будматеріалами і врешті-решт опинився у тому жалюгідному, зруйнованому стані, який є зараз.

ДОЛЯ ВІЙСЬКОВИХ АВІАТОРІВ З ВИШКОВА

А що ж сталося з військовими авіаторами з вишківського аеродрому? Вони базувалися тут до квітня 2004 року. Хоча інтенсивність польотів була просто катастрофічно малою у порівнянні з часами СРСР. Якщо за «совєтів» льотчики мали середній наліт близько 150 годин, то в часи незалежної України – 10-15, у десять разів менше.

Багато хто й сьогодні пам’ятає, як у 1980-х роках, майже щодня за гарної погоди, окрім вихідних і великих свят, небо над Луцьком розривав рев турбін. Це бомбардувальники СУ 24м парами та ланками злітали у небо над Вишковом.

Натомість у дев’яності проводилось кілька льотних змін на рік для підтримки бодай якогось нальоту.

Лише у 1999 році, під час операції НАТО у Югославії, перелякані близькою війною до українських кордонів керманичі держави виділили військовим пальне на кілька тижнів інтенсивних польотів.

Але сталася інша халепа – один з бомбардувальників, причому з підвішеним озброєнням, через помилку пілота впав у болото поряд з річкою Стир. Після цього інтенсивні польоти були припинені.

А у квітні 2004 року найкраще збережені крилаті бойові машини були перебазовані разом з екіпажами і техніками до міста Старокостянтинова Хмельницької області, де і зараз перебувають у складі бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.

ЧИ ПОТРІБЕН БУВ ЛУЦЬКУ ВІЙСЬКОВИЙ АЕРОДРОМ

Чи доцільно було переводити з Луцька цю військову частину? Певно, що так. Україна притримується оборонної військової доктрини, тобто не збирається ні на кого нападати і планує використовувати свою армію лише для захисту території.

Натомість Су24м – ударний літак, призначений для нанесення ударів по скупченнях військ, командних пунктах, комунікаціях ворога.

Цей літак – найбільший за вагою і параметрами, а отже потребує найбільшої кількості пального та екіпажу з двох осіб (пілот і штурман), тобто є найдорожчим в експлуатації. Крім того, за відгуками військових пілотів, він ще й найскладніший у пілотуванні і найбільш аварійний.

Сергій Григоренко в кабіні фронтового бомбардувальника Су24м під час проведення Дня депутата на військовому аеродромі Вишків у жовтні 2011 року. Курс на схід,  на Москву! ;-)
Сергій Григоренко в кабіні фронтового бомбардувальника Су24м під час проведення Дня депутата на військовому аеродромі Вишків у жовтні 2011 року. Курс на схід, на Москву! ;-)


Сьогодні більшість європейських країн, які мають, як і Україна, обмежені військові бюджети, роблять ставку на один тип легкого, відносно недорогого одномоторного універсального літака, що здатен виконувати ряд функцій: протиповітряна оборона (вести бій з іншими літаками і безпілотними літальними апаратами, збивати крилаті ракети), вести розвідку, наносити удари керованим озброєнням по землі. Наприклад, Польща закупила американські Ф16 і поступово списує старі радянські винищувачі. А такі країни як Угорщина, Чехія, Швейцарія, Швеція повністю перевели свої Повітряні Сили на Сааб 39 Гріпен шведського виробництва.

Натомість, в бідній за обсягом військового бюджету Україні утримується аж 4 (!) різних типи бойових літаків (Су24м, Су25, Міг29, Су27), що надзвичайно здорожує підготовку льотного і технічного складу, експлуатацію і ремонт військового авіапарку.

Говорячи про доцільність переводу військової авіачастини з Вишкова, варто пам’ятати й про географію розташування військового аеродрому. Сьогодні потенційні військові загрози Україні можуть виникати з боку Росії або Румунії. Натомість найменша, близька до нуля, ймовірність таких подій – на заході країни, на кордоні з Євросоюзом. Тож тримати тут полк застарілих, лише ударних, дорогих в експлуатації літаків не було в сучасних реаліях ніякої доцільності.

Після виведення літаків з Вишкова у Старокостянтинів тут залишилась так звана авіаційна комендатура. Простіше кажучи – охорона та база зберігання виведеної з експлуатації військової техніки.

Сьогодні військовий аеродром Луцьк це база зберігання нелітаючої авіаційної техніки. Жовтень 2011 року
Сьогодні військовий аеродром Луцьк це база зберігання нелітаючої авіаційної техніки. Жовтень 2011 року


Хоча двічі, у 2007 та 2008 роках, під час проведення масштабних навчань Збройних сил, на військовому літовищі приземлялися Міги-29 з Івано-Франківська та Су-25 з Миколаєва.

РЕІНКАРНАЦІЯ ІДЕЇ: ФАНТАСТИКА І РЕАЛІЇ

Років чотири-п’ять тому представники влади Волині почали озвучувати перші ідеї щодо відродження повітряного сполучення. Деякі були зовсім фантастичними. Наприклад, всерйоз вели мову про відродження аеропорту у Крупі, хоча повний занепад об’єкту і його інфраструктури, віддаленість від обласного центру і коротка злітна смуга робили проект нереальним.

Якщо дивитися правді в очі, потрібно було визнати ще тобі: аеродрому в Крупі більше не існує, там треба абсолютно все робити заново.

На жаль сьогодні з колишнього цивільного аеродрому в Крупі можна відлетіти хіба що на такому літальному апараті
На жаль сьогодні з колишнього цивільного аеродрому в Крупі можна відлетіти хіба що на такому літальному апараті


А враховуючи прогнозований малий пасажиропотік на Волині, можна говорити і про абсолютну неокупність проекту навіть в далекій перспективі ні для держави, ні для приватних інвесторів.

Інші, напівфантастичні ідеї, стосувалися літовища на Вишкові. Дещо більшої правдоподібності їм надавало вдале розташування аеропорту, збережена у доброму стані і на кілометр довша смуга, ніж у Крупі, наявне деяке навігаційне обладнання (хоча і застаріле і не зовсім придатне для посадки цивільних бортів), державна власність об’єкту (що робило теоретично можливим інвестиції з держбюджету).

Іншими словами, щоб тут запрацювало цивільне літовище, потрібно було збудувати приміщення аеровокзалу і закупити додаткове навігаційне обладнання, що значно здешевлювало цей проект, у порівнянні з Крупою.

Звучали також ідеї, що це буде запасний для Львова аеродром на час проведення «Євро 2012».

Однак цим прожектам не судилося втілитися у життя. Знову таки, основною причиною стала відсутність приватних інвесторів, яких відлякувала неокупність проекту через малу кількість потенційних споживачів.

КИТАЙ НАМ ДОПОМОЖЕ?

Кілька років тому нарешті виникла нова ідея, яка має найбільші шанси бути втіленою в життя у найближчий час Про неї у жовтні 2011 року розповів колишній командир авіаційної комендатури «Луцьк», а нині підполковник у відставці і представник потенційного інвестора будівництва – фірми «Шанті» - Анатолій Коротинський.

Суть така. Китайці активно шукають нових шляхів вантажного повітряного сполучення на ринок Європейського Союзу. Проте китайські літаки не відповідають суворим європейським екологічним нормам, тож не можуть приземлятися на території європейської спільноти.

Китайці ж не бажають купувати дорогі, на їх думку, європейські «Аеробуси» чи американські «Боїнги», а планують і далі будувати власні повітряні судна, нехай і за старими радянськими технологіями, та розвивати власну авіапромисловість.

Відтак їм потрібен майданчик для приземлення і розвантаження на кордоні з ЄС. Зараз китайські вантажні перевезення для Європи літаками ідуть переважно у Туреччину, звідки вантажівками – на територію Європейського Союзу.

Однак возити вантажі автомобілями з Туреччини – дорого. Набагато ефективніше китайським літакам розвантажуватись в Україні, і звідси, найкоротшим сухопутним шляхом, везти товари до ЄС.

Китайські товариші уважно вивчили аеропорти західного регіону України. Найближчий до Європи, Ужгородський, відпав. Те літовище розташоване за кілька сотень метрів від Словаччини, літаки при зльоті навіть змушені заходити у словацький повітряний простір, розвертатися і потім повертатися в Україну. Аеропорт зусібіч оточений Ужгородом, також там на осі зльоту і посадки літаків побудовані кілька багатоповерхових житлових будинків, що ускладнює маневри повітряних суден.

Крім того, за словами Анатолія Коротинського, для того, щоб літаку зі східного напрямку приземлитися в Ужгороді, слід спочатку подолати Карпатські гори, тобто набирати додаткову висоту (вантажні літаки літають нижче від пасажирських). При цьому додатково спалюється пального на кілька тисяч доларів, отже, відповідно, здорожується кожен рейс і це впливає на кінцеву ціну товарів, що довозяться.

Аеропорти Рівного, Тернополя розташовані досить далеко від кордону. Чернівецький, Івано-Франківський, Львівський аеровокзали вже досить активно використовуються для пасажирських перевезень. Окрім того, Івано-Франківськ і Чернівці неоптимально розташовані щодо автомобільного доїзду до кордону з ЄС (Румунію не беремо до уваги, до того ж там треба їхати трасою через Карпатські гори), а у столиці Прикарпаття, ще й базуються військові авіатори, що накладає додаткові обмеження.

Отже, луцький військовий аеродром підходить для вищеназваних цілей майже ідеально.

так в майбутньому може виглядати Луцький аеропорт на Вишкові після реконструкції. Вид згори
так в майбутньому може виглядати Луцький аеропорт на Вишкові після реконструкції. Вид згори


Сьогодні він практично не використовується і найкраще розташований в плані автомобільного сполучення з Європою (поруч з об’їзною трасою навколо Луцька і неподалік від митного переходу Ягодин – найбільшого на західному кордоні України).

На територію літовища заходить і залізнична гілка, що в перспективі робить можливим перевезення вантажів звідси до Європейського Союзу залізничним транспортом.

Є можливості для подовження злітно-посадкової смуги до 3200 метрів з існуючих нині 2500 метрів, щоб можна було прийняти будь-який тип вантажного чи пасажирського літака. Є навколо площі для розширення аеропорту, зокрема для побудови складів вантажного терміналу площею кілька десятків тисяч квадратних метрів. Зараз потенційні інвестори ведуть переговори про купівлю цієї додаткової землі, адже навіть в разі реалізації проекту аеропорт, швидше за все, залишиться у спільному використанні цивільних і військових, на випадок надзвичайних ситуацій. Хоча базуватися постійно військові літаки тут не будуть.

За оцінками луцького міського голови Миколи Романюка, якщо за рік розпочнеться будівництво логістичних складів і стартують роботи з продовження і розширення злітної смуги, вже за три-чотири роки на Вишкові запрацює міжнародний логістичний термінал.

Прогнозований вигляд міжнародного вантажного терміналу на Вишкові
Прогнозований вигляд міжнародного вантажного терміналу на Вишкові


Переваги для столиці Волині очевидні: створення сотень нових робочих місць, реконструкція під’їзних шляхів до аеропорту, мереж, нові клієнти для закладів громадського харчування, готелів, автозаправних станцій (пілоти і авіатехніки, водії вантажного автотранспорту).

Зрештою, сам факт наявності такого працюючого аеропорту, нехай навіть і вантажного, значно піднімає престиж міста, робить можливим прямий чартерний (нерегулярний) авіапереліт до Луцька для бізнесменів, політиків, спортсменів. Адже зараз такі віп-особи (наприклад, футбольні команди) спочатку летять до Рівного, а вже потім в автобусі понад півтори години, через рівненські пагорби, вузькою, розбитою по Рівненщині дорогою доїжджають до Луцька.

В перспективі можлива організація з самого Луцького аеропорту регулярних пасажирських і сезонних туристичних польотів, як це робиться зараз у Івано-Франківську та Чернівцях. Наприклад, в аеропорті Івано-Франківська, який авто цих рядків разом з колегами з Луцької міської ради в рамках візиту до міста відвідав у 2008 році, попитом користується регулярний рейс на Київ, який здійснює 50-місний літак «Ембраєр» бразильського виробництва компанії «Дніпроавіа».

Ось таким 50-ти місним літаком «Ембраер» компанія «Дніпроавіа» здійснює рейси з Івано-Франківська до Києва. делегація Луцької міської ради в аеропорту Івано-Франківська. Лютий 2008 року
Ось таким 50-ти місним літаком «Ембраер» компанія «Дніпроавіа» здійснює рейси з Івано-Франківська до Києва. делегація Луцької міської ради в аеропорту Івано-Франківська. Лютий 2008 року


Час польоту до Києва – пр.иблизно одна година, вартість квитка в обидва боки – 1882 гривні.

Для порівняння: машиною бізнес-класу, наприклад «Тойотою Кемрі» з двигуном 2,5 літра і коробкою автомат, з Івано-Франківська до Києва їхати близько 7 годин та 580 кілометрів в один бік. Це, з урахуванням вартості бензину (приблизно 1300 гривень на шлях туди і назад), амортизації авто, оплати водія а головне, витрат часу, робить автоподорож невигідною. У порівнянні з авіаперельотом.

делегація Луцької міської ради в аеропорту Івано-Франківська. Лютий 2008 рокуАеропорт Івано-Франківська, лютий 2008 року
делегація Луцької міської ради в аеропорту Івано-Франківська. Лютий 2008 рокуАеропорт Івано-Франківська, лютий 2008 року


Тому бізнесмени, топ-менеджери компаній, заможні люди з Івано-Франківська все частіше користуються такою авіапослугою.

Цілком очевидно, що й у Луцьку назбирається щотижня понад сто осіб, яким у справах треба їхати до Києва. Дешевше і швидше це буде зробити з допомогою літака.

Відтак, у перспективі, кілька рейсів з Луцька до Києва і назад щотижня (наприклад, як зараз у Івано-Франківську), є цілком реальними, а головне – економічно обґрунтованими для ділових людей.

Улітку ж можлива організація нерегулярних польотів з аеропорту на найбільш популярні туристичні напрямки – у Туреччину, Єгипет чи Чорногорію, як це вже робиться кілька років у франківчан та чернівчан.

* * *

Сьогодні, у досить близькій перспективі, на відміну від попередніх прожектів, будівництво і початок роботи вантажного аеропорту у Луцьку як ніколи може стати реальністю. І не важливо, за які гроші (головне, щоб не державного бюджету України) – китайські, українські з офшорів чи європейські, цей проект буде реалізований.

І тоді історія авіації в столиці Волині, яка нараховує майже століття, розпочне нову сторінку свого розвитку, а Луцьк отримає економічні, іміджеві, транспортні переваги.

Сергій ГРИГОРЕНКО (для ВолиньPost)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 45
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Китайські літаки, димлячи солярою і забруднюючи повітря на волині, будуть злітати і сідати у Вишкові. Оце так престиж!!!!! Оце так сюрприз готує влада міста!
Відповісти
Згоден з єкологом на всі 100%.Для лучан це буде катастрофа з точки зору екологіі,шуму,імовірності техногенних катастроф,плюс поширення інфекцій типу пташинного грипу.Европа не дурна,а ми як завжди...
Відповісти
так "димлять" усі автомашини, які їздять у нас. Не перебільшуйте. У Європі екостандарти вже давно не такі як у нас. Хочете боротися за екологію - не з аеропортів починайте
Відповісти
Згоден. Чомусь застарілі автомобілі, які регулярно забруднюють повітря і давно не вписуються в європейські екостандарти, вважаються нормою, а китайські літаки - катастрофою.
Відповісти
"Еколог" - можно подробнее про " літаки, димлячи солярою"??? Или вы просто так, "абишо"?
Відповісти
Ніколи не цікавилася темою літаків, хоча завжди турбувало питання, а чому ж нема аеропорту поряд з нашим містом?! Прочитавши статтю, багато чого цікавого для себе дізналася, розширила свій кругозір і знання на дану тематику, за що автору щиро дякую! Хоча майбутня посадка китайських літаків, які забруднюватимуть навколишнє середовище, не надто втішила:( Я розумію, що таким чином Луцьк отримає кошти на розбудову аеропорту, але над цим ще треба подумати...
Відповісти
створення транспортного хабу у луцьку це щось із області нереального (в узині авіабаза для стратегів ідеально підходила для такого хаба, були рішення, постанови і де він?), для авіації 100 км туди-сюди, це як для нас до цума пройтися, ніякі китаці, думаю, тут працювати не будуть, принаймі найближчі 5-10 років, і аеробуси вони вже складають у себе, і свій транспортник важкий збираються робити. В кращому випадку тут будуть чартери ( що теж непогано), з часом може бути налагоджене і щось постійне пасажирське, але головне тут, думаю, це просто отримати землю для побудови і використовувати її, як заманеться, під готелі, склади, побудови чергового буратіно.
Відповісти
Слава депутату Григоренку - спасителю і будівничому Луцького аеропорту !!!
Відповісти
а що стосується бойової авіації в Україні і 4 видів літаків, які експлуатуються, то нехай автор назве вартість одного Гріпена, для початку, і всі питання відпадуть))) так от, вартість такого ОДНОГО пустого літака без озброєння і підготовки екіпажу становить 60 мільйоннів доларів, чи може зараз україна дозволити собі придбати таких літаків, хоча один полк )))
Відповісти
може! якщо викачає ті гроші з олігархії. якби вся сукупність українських олігархів раптом відчула себе громадою, якій раптом щось сильно загрожує ззовні, вони б і не такі літаки купили ;)
Відповісти
Продати кілька десятків мігів чи сушок (поки вони ще не перетворилися на металобрухт) і закупити кілька сучасних літаків. Це дозволить зекономити на експлуатації. І ще одне: гадаєте країна, яка регулярно продає військову техніку та озброєння на мільйонні суми, не здатна модернізувати власну армію?
Відповісти
Кому продать?
Відповісти
Африканським чи азійським країнам, де стоїть на озброєнні стара радянська техніка.
Відповісти
якщо модернізувати міги і сушки ( хоча б по 7-8 лямів за штуку і не дерибанити кошти), то вони ще пару десятків років будуть рвати гріпени і думаю гріпени NG, як як тузік грєлку, хоча вони, звичайно, дорожчі в експлуатації
Відповісти
Відкрила статтю. Подививлася хто автор. Скривилася. Почала читати. І - о диво! - мені сподобалося! Пане Григоренко, не пишіть більше депутатських запитів. Пишіть такі ось статті. Бо такі статті - це цікаво і по суті. А депутатські запити - це "аби що".

Дякую вам ;-)
Відповісти
Статья тоже "абишо".
Відповісти
вони вже давно їх купили і саме для того, що якщо їм щось почне загрожувати швиденько "зробити тапки" за кордончик.
Відповісти
Несподівано заповажав Клімчука(якщо він дійсно так вважає) і щиро надіюсь на облом цієї муторної ідеї.
Відповісти
В пана Григоренка всі статті цікаві, а депутатські запити - по суті...
Відповісти
Нормальна ідєйка про вантажний аеропорт, і пасажирський тоже, бабло треба Луцьку, люди не всі канєшно зможуть стати пасажирами шо полетять з Луцького аеропорту
Відповісти
Прочитал, прослезился. Лучше бы Вам, господин Горигоренко, не писать явный бред. Я понимаю, что вы лоббируете чьи-то интересы, что за все заплачено, что луцкий пипл все схавает, что найдутся легковерные дурачки, которые будут кричать о необходимости срочной постройки аэропорта в Вышкове.
1. В свое время было принятое абсолютно правильное решение о строительстве порта в Крупе. И город РЯДЫШКОМ, и крупных населенных пунктов по направлению взлет-посадка нет. А военный аэродром давно уже находился в черте города, создавая при этом явные неудобства жителям.
2. Про Су-24, Ф-16, СААБы и Тайфуны, это вообще жесть. Жгите дальше.
3. Про какие китайские самолеты, что не соответствуют евронормам идет речь? Вы имеете понятие про дальнемагистральную и региональную авиацию? Можете назвать марки грузовых или пассажирских самолетов, способных долететь с Китая до Луцка? Из китайского авиапарка (данные из открытых источников, гугл в помощь) дальнемагистральные борта представлены Бобиками и Арбузами. Про какие устаревшие советские технологии для строительства собственного авиапарка Китая Вы говорите? Наоборот Китай разворачивает совместные производства с корпорацией Boeing для производства запчастей, и активно закупаеь новейшие пассажирские и грузовые лайнеры.
4. Чартеры до Киева, Шарма и Хургады - не комментирую. Скажу коротко - Нью-Васюки
Для любителей покричать, что им удобнее "литаком" до Киева или Львова, могу напомнить, что в аэропорт вам придется приехать на авто или такси за час-полтора до вылета, а по прилету опять же на такси доехать до пункта назначения. Что на собственном авто, от точки до точки, получится гораздо быстрее и дешевле.
Хотелось бы узнать, кто платит за подобную галиматью и кто "заказывает музыку"?
Відповісти
Насамперед, дякую всім, хто знайшов час прочитати і прокоментувати статтю. Відповім на найбільш поширені запитання.

1) Екологія. У порівнянні з понад 60000 автомобілів у Луцьку, шкоди від кількох літаків на тиждень ви не помітите.

2) Аеродром Узин у Київський області розташований значно далі (більш ніж у 4 рази у порівнянні з Луцьком) по відношенню до кордону з ЄС. Це суттєво для автотранспортних перевезень.
Крім того, на територію аеродрому на Вишкові заходить залізнична гілка, що у перспективі відкриває ще один вид наземного перевезення товарів.

3) Україна має просто жалюгідний військовий бюджет. Тож в найближчі роки єдине, що ми можемо – потихеньку ремонтувати і модернізувати наявний різношерстий авіапарк бойових літаків, успадкований від СРСР (Су24, Су25, Су27, міг29).
Але десь приблизно у 2025 році у переважної кількості навіть наших найновіших бойових літаків, випущених у 1990-91 роках (а значна частина бойової авіації ще старіша) просто закінчиться ресурс планера і двигунів. Тому наше військове і політичне керівництво буде просто змушене обрати новий винищувач.
З усіх пропозицій на ринку найдешевшою (і далеко не найгіршою) є саме шведський Сааб 39 Гріпен. Його вже обрали такі невеликі країни як Угорщина, Чехія і навіть багата Швейцарія.
Крім того, шведи готові ділитися технологіями і збирати літаки на території держави-замовника.

4) Про «правильність» і «доцільність» побудови аеропорту в Крупі вище наведена цитата його першого директора і колишнього досвідченого цивільного льотчика.

5) Цілком можлива і реальна в майбутньому організація рейсів з Луцька на Київ та влітку на популярні туристичні напрямки. Це вже РЕАЛЬНО зроблено у Франківську та Чернівцях.

6) Основу китайської транспортної авіації складають літаки власного виробництва Y-8 (копія застарілого радянського АН-12) та кілька десятків куплених у Росії теж застарілих і неекономічних Іл-76.
Те, що китайці роблять спроби модернізувати транспорту авіацію, я і не заперечував.

Пане VSC, надалі вести дискусію з анонімом-всезнайкою, який ховається за дурнуватим ніком із зображенням марихуани, у своїх маячливих видіннях знає, хто, кому і за що заплатив, не зважає на наведені факти, а лише на власні припущення, не розуміє, що військова авіація має ресурс, що вичерпується, дискутує за принципом «сам дурень», я не збираюся. Якщо бажаєте поспілкуватися нормально, обмінятися думками (без образ, припущень і безапеляційності), я тільки за. Мій e-mail: [email protected] Мобільний: 050-378-64-09
Відповісти
1. "Ресурс планерів та двигунів" - класс. Я не ратую за старую технику, этот самый "РЕСУРС" продлевается после соответствующего обслуживания и ремонта.
2. "Основу китайської транспортної авіації складають літаки власного виробництва Y-8 (копія застарілого радянського АН-12)" - они не относятся к дальнемагистральным типам ВС. Если так, то сколько посадок ему надо сделать, чтобы долететь от Китая до Луцка? Это что рентабельные перевозки?
3. Вот Вам черный список Евросоюза. Посмотрите там сколько киатйаских компаний и самолетов в нем http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%91%D1%82%D1%8B_%D0%B2_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8B_%D0%95%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%B0. Если ссылка не откроется, ну погуглите, не ленитесь.
4. Про компетенцию Ваших экспертов отдельно: "Крім того, за словами Анатолія Коротинського, для того, щоб літаку зі східного напрямку приземлитися в Ужгороді, слід спочатку подолати Карпатські гори, тобто набирати додаткову висоту (вантажні літаки літають нижче від пасажирських)." - Потолок даже у упомянутого Вами АН-12 9000 метров, что в четыре раза превышает высоту карпатских гор. РАССМЕШИЛИ.
5. Сегодня, все здравомыслящие власти выносят аэропорта подальше от города, а луцкие, за соответствующее вознаграждение, готовы устроить ВПП на пр. Воли.
Ну, и на счет "дурнуватих ніків" - кому-то Ваша фамилия может показаться не совсем.....
[email protected]
Відповісти
в узині ВПП дозволяла приймати літаки усіх типів, а в луцьку важкі літаки не сядуть, тобто треба добудовувати ВПП, а це дороге задоволення. Звідки гроші? Недарма романюк говорив про логістичні центри - головне отримати землю,побудувати склади, а решта не так важливо.
питання - хто буде ганяти АН-12 з одним 20-тонником на борту, коли є сухогрузи, які перевозять сотні таких контейнерів по морю, це дешевше і практичніше, і зразу в порти ЄС.
А щодо Гріпенів))) я теж читаю газети)) Чехія, Угорщина взяла їх у лізинг, а не купила,і думає чи продовжувати його, Швейцарія тільки думає купувати і то Гріпен NG. Гріпен вилетів із усіх тендерів в Індії, Бразилії і т.д.
Звичайно, на безриб"ї і рак риба, французький Рафаль кращий,хоч і дорожчий, але це так...найближчі 10 років нічого не буде
Відповісти
Стаття цікава.

Тільки не сподобалися роздуми про "універсальний бойовий літак".
Відповісти
дуже цікава! насправді корисна та змістовна! хоча я також думаю, що паливо китайців може таки "пристойно" забруднювати повітря
Відповісти
Частина статті, де про китайські літакеи - це взагалі на кого розраховано????
Рівне занадто далеко від кордону??? Та порівняно з відстанню до Німеччини, Франції, Італії (це ж туди китайці збираються возитисвій товар?) зайвих 70 км це взагалі ніщо!!!
Виявляється, що Карпати занадто високі для "китайських" літаків? А те , що їм по дорозі з Китаю необхідно подолати Тібет/Тянь-Шань/Алтай, які мінімум в 2 рази вищі Карпат, то це до уваги не берем???
Відповісти
На сайті flightradar24.com можна побачити висоту польоту літаків і не писати маячню про "неприступні" Карпати
Відповісти
Можно еще воспользоваться гуглом и найти все технико-экономические характеристики любого типа ВС. :) И не рассказывать сказки "старого летчика". :)
Відповісти
Усю цю "водичку" романтика-фантаста Григоренка можна замінити лише однією фразою: "Чи потрібен Луцьку аеропорт?". З будь-якої точки зору. Хіба що з точки зору гоголівських старосвітських поміщиків типу "если ружо Тульского ружейного завода есть в Ивана Ивановича, то такое же ружо должно быть и в Ивана Никифоровича". А вірити в те, що він буде, то це все одно, що вірити в Санта-Клауса.
Відповісти
З темою дуже добре знайомий.Григоренко цікаво написав,але по ділетантськи як завжди.Не знаю хто такий VSC но мужик- красавец- все по темі.Ой не ті люди в депутати обрані лучанами.VSC- в депутати,я вже голосую-).Григоренка в журналісти-хай пише замовні статті і підлизуе Грицюку (де фотка Грицюка на літаку???на лодочці на поліссі вже є,тіпа випадковий рибалка у попередніх опусах Григоренка)та іншим своім господарям,іх в нього багато,а в міськраді він зайвий...
Відповісти
Тому що якщо нема відкату-то не бути норм. речам у нашому місті,Ви ще досі цього не зроуміли??? Тому Клімчук і проти-бо відкату нема!!!
Відповісти
Тітко неадекватна, Клімчук тут ДО ЧОГО? Тут розумні люди говорять про НЕДОЦІЛЬНІСТЬ розташування його в Луцьку. А ти про губернатора верзеш. Іди читай Мурзілку, та не лізь з своїми дурнуватими коментами. Вже два сайти задовбала своєю дурнею. Якась екзальтована, невдоволена стара шкапа. Іди онуків гляди, чи справою займись.
Відповісти
Григоренко работает с китайскими триадами не советую с ним спорить
Відповісти
Якщо не вживати слово аеропорт, то тоді це летовище, а не літовище. І не прожект, а проект.
Щодо нормального аеропорту, то взагалі це проект окупний, але оскільки Луцьк дуже бідне місто, а люди майже нічого не заробляють, то дійсно про постійні рейси можна забути, хіба один раз в день на Київ.
Загалом я б літав в Луцьк з Києва, так як машиною чи маршруткою довго, а поїздом довго і некомфортно.
Відповісти
Лучанину. Тут і не пахне журналістикою, тому цілком погоджуюсь з цим блогером.
1. Автор переоповів те, що давно відоме, пережоване і виплюнуте, подавши його у вигляді есе-новітньої історії сучасної авіації;
1. Короткий і лаконічний виклад тексту - сестра таланту. Тут цим теж не пахне: текст громіздкий і втомлюючий - дочитуєш до середини і забуваєш, з чого починалось. По цій проблемі існує лише три питання: чи потрібний аеропорт Луцьку? Де відшукати дурня, який би в майбутньому брав на себе збитки від його діяльності чи бездіяльності? За які шиші його будувати, бо кожен розуміє, що сьогодні будувати в Луцьку аеропорт, що будувати драбину до неба? А в Григоренка - одна "література" і "історія". Навіщо переписувати народний епос "Ілля Муромець і Соловей-розбійник"?
3. В тексті не поставлено жодної реальної пропозиції пошуків найкоротшого і найдешевшого шляху до появи цієї складної інженерної споруди;
4. В тексті не поставлено жодної проблеми і пропозиції виходу зі становища, від яких би віяло здоровим глуздом. Продовжувати?
Відповісти
ну вы блин тут наворочали
Відповісти
Бля.какой аэропорт.Ничего там не будет..все в прошлом.Надо было думать раньше.Денег нет и не будет.
Відповісти
я перший раз про нього чюю)
Відповісти
Смотрите не перехвалите Толика Коротынского, он всегда был вором и вором останется. Аж противно читать про этого благодетеля.
Відповісти
Петро
+мульен
Эта "Железная Собака" давно должна сидеть! Вывезла столько... Зато хорошо знает ОПП.
Відповісти
Ця тема взагалі не є актуальною у плані відкриття Луцького цивільного аеропорту, так як це не є вигідно і перспективно для такого міста як Луцьк. Краще би задумались над відновленням колишнього розформованого 806 БАПу (Військового аеродрому), так як у зарашній час з кожним роком Військово-Повітряні Сили України втрачають свою стабільність і потенційність у плані Військового озброєння.
Відповісти
Помню, на аэродроме в детстве кашу ела солдасткую))))и собаку Наташку рыжую помню)))так в память въелось)))

не быть там конечно, ни гражданскому, ни грузовому аэродрому... слишком воров развелось много...да и народу нашему куда летать? до польского воеводы на яблоки можно и маршруткой доехать...
Відповісти
А всеж-таки Вишків живий!
http://spotters.net.ua/file/?id=93798
Відповісти
Зараз на сьогоднішній час 2016року проводяться навчальні польоти чи що?
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Блиск і злидні луцького аеропорту
04 грудня, 2012, 08:40