вхід реєстрація

Підземний Луцьк: забутий світ історії

Підземний Луцьк: забутий світ історії
Луцькі підземелля – вкрай цікаві і загадкові. Вони мало досліджені, про них існує безліч переказів і легенд, їх доволі однобоко і невміло популяризують.

Усе це не лише додає «ефекту таємничості», а й ускладнює дослідникам пошук справді цікавого та унікального серед «підземних розвалин».

Говорячи про «підземелля Луцька», зазвичай мають на увазі підвали під кафедральним костелом Петра і Павла. Проте в Луцьку підземель набагато більше.

Мало не під кожною історичною спорудою були підвали, які заглиблювалися в землю не на один поверх. Історія не пошкодувала будівлі. Але у багатьох місцях зберегла те, що було під ними...

ПОТАЙНИК ВІД ТАТАР

Екскурсії замками зазвичай супроводжуються вигаданими історіями про привидів або підземні ходи, які тягнуться на десятки, а то й сотні кілометрів.

Ці легенди, роздуті з благими намірами зацікавити туристів, жили десятиліттями. Через це легко втрачалася первинна ниточка давніх свідчень про те, які ж були реальні підземні ходи в кожному конкретному населеному пункті.

Те саме стосується Луцька. Історії про те, що ходи з замку Любарта ведуть на Дубно, Забороль чи в Остріг відомі багатьом. Наскільки це правда і чи взагалі є якісь підземелля в луцькому замку?

Насправді практично ніхто не може дати точну відповідь на це питання, позаяк воно вимагає ретельних і масштабних досліджень. Досі їх ніхто не проводив. Та й чим далі, тим важче такі дослідження проводити: територія, яку можна було б археологічно дослідити, тепер хаотично забудовується.

Про замкові підземелля є багато свідчень старожилів, які лазили замком в п’ятдесяті-шістдесяті роки минулого століття. Розповідають, що бачили ходи, які йшли під Стир або тяглися далеко і обривалися завалом.

Є свідчення доглядача кафедральних підземель Олега Виноградова про провал ходу на майдані між замком і костелом в шістдесятих роках. Провал був, його засипали, але підстав вважати, що це – хід, немає. Про це – трохи згодом.

Якщо відкинути культурологічний аспект, то підземелля в середньовічних замках будували з трьох раціональних причин: зберігати продукти, ув’язнювати злочинців і ховатися від ворога. Тому ходи, які вели від замків десь подалі, – реальність.

Були (є?) вони і в Луцьку. Як пише дослідник Петро Троневич, який був учасником археологічних розкопок на території нинішнього заповідника у радянський період, є кілька підземних виходів із замку Любарта. Один із них виходив десь на поле, інший – до річки Стир. Їх використовували, щоб швидко покинути замок у разі небезпеки або таємно від ворога проникнути в нього.

У документах їх називають «потайниками» для схову від татар.

Частина із них доступна зараз і знаходиться на території замку.
Підземелля замку
Підземелля замку

Є ще одна частина замкових підземель. Насправді це просто розкопані залишки церкви Івана Богослова, накриті металевим дахом. Колись церква була на поверхні, але внаслідок історичного підвищення ґрунту підніжжя храму опинилося під землею. Церква згоріла в XVIII столітті. Від неї залишилися тільки руїни.
Залишки церкви Івана Богослова
Залишки церкви Івана Богослова
Виставка цегли поруч з церквою
Виставка цегли поруч з церквою


MUNDUS SUBTERRANEUS SACRALIS АБО ДВА МОНАХИ У КАНАЛІЗАЦІЇ

Велика група підземель у Луцьку – це підземна частина давніх католицьких монастирських комплексів та православних церков. Кожен монастирський комплекс обов’язково мав підземелля. Були вони і в більшості православних церков – використовували підземні крипти як усипальниці.

Перш за все, підземелля під культовими спорудами виконували сакральну функцію – там ховали людей, в основному духовенство, представників влади та жертводавців (шляхта, багаті міщани тощо).

За всю історію в Луцьку було понад 40 церков та монастирів. Вони розташовувалися на території нинішнього заповідника і недалеко від нього. Звідси стає зрозуміло, яка була густина підземель. Інше питання – наскільки вони збереглися до сьогодні. Карта ілюструє розташування втрачених храмів в історичній частині міста.
Карта з позначенням храмів Луцька, яких уже нема. З книги: П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька
Карта з позначенням храмів Луцька, яких уже нема. З книги: П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька

За твердженнями дослідників, на майдані перед замком (біля ресторану «Корона Вітовта») у XV-XVI столітті існувало дві церкви – святої Катерини та святого Петра. Вони розташовувалися в тому місці, де, за словами Олега Виноградова, стався провал землі у шістдесятих. Можливо, провалилася крипта однієї із церков. Більше про це невідомо. І таких загадкових об’єктів ще чимало. Але про більшість із них можна говорити лише здогадами.

Зовсім інша група підземель – ті, про які точно відомо, що вони існують. І на деякі з них можна навіть подивитися.

Останніми роками крипту церкви колишнього Луцького братства розчистили і відкрили для відвідування. Поки там можна оглянути одну кімнату, але є хід і в іншу. До кінця XVII століття тут ховали членів братства. Але потім комплекс переходив із рук в руки і в ХІХ столітті занепав. Тоді величезну церкву розібрали і залишили тільки маленьку частину. Занепала і крипта. Її пограбували і зруйнували поховання.

Зараз кістки очищені від бруду і складені в ящики, але не досліджені.
Черепи скелетів членів братства
Черепи скелетів членів братства
Крипта Братської церкви
Крипта Братської церкви

Є свої підземелля і під колишньою лютеранською кірхою. Вони пристосовані під трапезну. Перед початком будівництва кірхи у 1906 році на цьому місці стояв католицький костел з монастирем ордену кармелітів.
Трапезна у підвалі кірхи
Трапезна у підвалі кірхи
Товста стіна у підвалі кірхи
Товста стіна у підвалі кірхи

Але справжнім науковим клондайком, який може зробити переворот в археології та історії Луцька, є ділянка між синагогою та домініканським монастирем. Загадки, які ще не розв’язані, але вже окреслені дослідниками, вказують на те, що дослідження цієї ділянки дасть змогу визначити розбудову південної частини Луцька в литовський період, систему фортифікацій, оборонні споруди, а також пролити світло на історію економічного та культурного розвитку міста.

Ще в 1936 році волинський консерватор Збіґнєв Ревський писав про підземелля під боковим відділенням, які не зустрічаються в інших синагогах. Він писав про широкі підземні коридори, які оточують фундамент синагоги з двох боків і які колись були з’єднані із фортифікаційними укріпленнями міста.

Радянський дослідник та архітектор Ростислав Метельницький також обстежував синагогу. За його припущенням, підземні коридори можуть бути першим поверхом арсеналу, який згадується в документах литовського часу. З іншого боку, є немало підстав вважати, що синагога збудована на рештках якоїсь попередньої споруди. Можливо, іншої синагоги.

Доступу до цих підземель зараз немає. Коли робили реконструкцію «божниці» в сімдесятих, ті підземелля було видно. За словами Метельницького, склепіння підземних коридорів були досить масивні і міцні, бо витримували вагу бульдозера, який працював під час реконструкції. Тоді ж через отвір у склепінні підземні коридори засипали будівельним сміттям та піском, але фізично їх не знищили. Потім на них наклали бетонні плити і застелили асфальт. Ці коридори розташовуються під майданчиком біля стіни, на якій зараз висить меморіальна дошка на приміщенні колишньої молитовної зали.
Синагога. Червоними стрілками показано територію біля пам'ятки, під якою є підземелля
Синагога. Червоними стрілками показано територію біля пам'ятки, під якою є підземелля

Інша група підземель – католицькі. Як правило, костели були великі. Отже, мусили мати масивні фундаменти і підземні кімнати.

Недалеко від синагоги, на вулиці Драгоманова, розташований домініканський монастир, який тепер використовується як православна семінарія і є пам’яткою архітектури національного значення. Комплекс будувався наприкінці XIV століття, ще в часи Вітовта, і мав оборонне значення. Підземелля під тодішніми монументальними будівлями – обов’язкові. Але вони знову ж таки не досліджені. Наукові розвідки на цій території в перспективі можуть дати відповідь про існування так званого палацу Вітовта, рештки якого можуть буди під землею. Принаймні, в ХІХ столітті ці руїни ще були на поверхні.
Домініканський костел та залишики палацу Вітовта. Малюнок Наполеона Орди 1870-х років
Домініканський костел та залишики палацу Вітовта. Малюнок Наполеона Орди 1870-х років

Про підземелля домініканського костелу невідомо нічого, окрім того, що вони до сьогодні частково збереглися. Чи мають вони якийсь зв’язок із підземною забудовою навколишніх ділянок – поки таємниця.
План костелу Внебовзяття Богородиці луцьких домініканців середини ХІХ століття. З книги: Богдан Колосок. Римо-католицькі святині Луцька
План костелу Внебовзяття Богородиці луцьких домініканців середини ХІХ століття. З книги: Богдан Колосок. Римо-католицькі святині Луцька

Ще одні підземелля, які існують, але до яких немає доступу, розташовані під монастирем бригідок на вулиці Кафедральній. Як писав історик та архітектор, співзасновник заповідника Богдан Колосок, монастир має двоповерхові підвали, які сполучені з річкою Стир. Ці підвали виявили під час обстежень у 1963 році. Але, за словами директора історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павла Рудецького, вхід туди замурований.

Сполучення з річкою Стир, імовірно, існує у вигляді каналізаційного каналу. Католицькі монастирі зазвичай мали такі каналізаційні ходи. Розмір їхній був такий, що там,пригнувшись, могла проходити людина. Такий доступ був необхідний для прочищення ходу, який іноді забивався.

Про каналізаційні ходи луцьких монастирів всередині ХІХ століття ходив цікавий анекдот. Імовірно, він стосувався монастиря бригідок. Розповідали про двох монахів, які користувалися каналізаційними ходами вночі, щоб потрапити в жіночий монастир. Одного разу збіглося так, що вони обидва опинилися в одному ході і не змогли розминутися: один тільки йшов у монастир, інший вже повертався. Ченці застрягли в шахті й просиділи там до ранку, коли в жіночому монастирі зливали чергову порцію фекалій.

Унікальні підвали, аналогів яким в Луцьку поки не знайшли, містять склепіння готичного профілю. Вони розташовані під будівлями першого католицького кафедрального собору міста. Тепер тут керівництво Луцької дієцезії. Цей костел розташовувався майже напроти нинішнього на вулиці Кафедральній у дворі П-подібного будинку, який називають «монастир шариток».

Шаритки тут з’явилися в ХІХ столітті, але частина будівлі датується XVI століттям. А підвали – взагалі XIV. Їх виявили під час розкопок в першій половині дев’яностих. Під будівлею знайшли три кімнати, в які є доступ, та дальші підземелля, куди доступу нема.
План та профіль склепінь підземель під курією римо-католицької церкви в Луцьку. З книги: Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.
План та профіль склепінь підземель під курією римо-католицької церкви в Луцьку. З книги: Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.

Про підземні ходи під монастирем бернардинів повідомляють джерела ХІХ століття. Було три ходи. За словами Богдана Колоска, залишилося два – вони тягнуться у бік річки Стир, мають довжину 120 метрів та розмір 0,6х1 метр. Імовірно, це каналізаційні шахти.

Вершиною всіх Луцьких костелів є храм єзуїтів. Так історично склалося, що цей орден був дуже привілейованим, бо мав виконувати важливу місію – протидіяти поширенню Реформації в Європі. Єзуїтський архітектурний комплекс був дуже великий, відігравав немале значення в оборонній системі фортифікацій Луцька. Підземелля цього комплексу – напевно, найбільші серед усіх підземних куточків міста.
Підземний коридор між вежами костелу - нижчий рівень. Фото з архіву Олега Виноградова
Підземний коридор між вежами костелу - нижчий рівень. Фото з архіву Олега Виноградова
Підземний коридор між вежами костелу - вищий рівень. Фото з архіву Олега Виноградова
Підземний коридор між вежами костелу - вищий рівень. Фото з архіву Олега Виноградова

Луцькі єзуїтські підземелля зараз діляться на дві частини – ті, що під костелом, та ті, що під колегіумом. Костельні підземелля відкриті для відвідування. Екскурсію проводить старожил Олег Виноградов.

Підземелля під костелом мають два рівні та сліди неодноразових перебудов. Вони є ключовим фактором для розуміння будівництва костелу. Саме завдяки обстеженню підземель вдалося точніше встановити архітектурну історію будівлі.
Підземелля під костелом єзуїтів. Фото з архіву Олега Виноградова
Підземелля під костелом єзуїтів. Фото з архіву Олега Виноградова
Залишки давніх поховань. Фото з архіву Олега Виноградова
Залишки давніх поховань. Фото з архіву Олега Виноградова
Фото з архіву Олега Виноградова
Фото з архіву Олега Виноградова
Скелети невідомих осіб у єзуїтських підземеллях. Фото з архіву Олега Виноградова
Скелети невідомих осіб у єзуїтських підземеллях. Фото з архіву Олега Виноградова

У підземеллях міститься півтора десятка кімнат та кілька коридорів. В одній із них – залишки давніх розписів та настінні латинські написи. Тут був підземний храм. Є кімнати для трапези, поховання та інші. Під північно-східною вежею костелу розташована дворівнева кімната. На нижньому рівні – криниця. У ній, вважається, тримали ув’язнених.

Є також кімната з гробницею Магдалини Тализіної. Її давно розграбували, як і всі підземелля. Але написи залишилися.
Гробниця Магдалини Тализіної останніх років XVIII століття. Фото з архіву Олега Виноградова
Гробниця Магдалини Тализіної останніх років XVIII століття. Фото з архіву Олега Виноградова

Підземні лабіринти костелу пов’язані із підземеллям колегіуму. Але вільного проходу немає. Щоб потрапити під колегіум, треба заходити через коридор його першого поверху. Крипта під ним не розчищена повністю. Там зараз є довгий коридор і доступні кілька кімнат.
Вхід у підземелля єзуїтського колегіуму
Вхід у підземелля єзуїтського колегіуму
Коридор підземель під колегіумом
Коридор підземель під колегіумом
Дірка у підлозі підземель колегіуму. Під цією підлогою знаходиться хід до підземель під костелом
Дірка у підлозі підземель колегіуму. Під цією підлогою знаходиться хід до підземель під костелом
Одна з кімнат підземель під колегіумом єзуїтів із входом в іншу кімнату
Одна з кімнат підземель під колегіумом єзуїтів із входом в іншу кімнату

ПИВНИЦІ МІСЬКИХ КАМ’ЯНИЦЬ ТА САДИБ

Підземелля під костелами та монастирями, ходи під замком – це, звичайно, дуже цікаво. Але легенди про підземний Луцьк більшою мірою породив зовсім інший тип підземель – під так званими міськими кам’яницями.

У XIV столітті Луцьк став активно розвиватися і розбудовуватися. Лучеськ вів торгівлю із багатьма містами Європи та Сходу. Економічний розвиток призвів до певних трансформацій в містобудуванні. Забудова Лучеська навколо майдану Ринок ущільнювалася. Будинки споруджувалися один біля одного, без розривів.

Багато з них були мурованими. І, звісно, мали підвали. Перший рівень підвалів (найвищий) називався пивницею. А нижчий, другий, – холодником. Там була стабільна низька температура. Там довгий час міг лежати лід. Тому взимку мешканці заносили туди лід і використовували цей рівень підземель як холодильник.

Один із таких підвалів знаходиться під аптекою-музеєм на вулиці Драгоманова.
Давні баночки в підземеллях аптеки-музею
Давні баночки в підземеллях аптеки-музею
Одна із підземних кімнат аптеки-музею
Одна із підземних кімнат аптеки-музею

Підземна конструкція цих підвалів повторювала наземні частини. Тобто, вони були з’єднані в суцільну підземну забудову з відносно тонкими перегородками. В пізніші часи, коли ці підвали починали руйнуватися, утворювалися дірки між підвалами сусідніх будинків. Фактично, це все перетворювалося в довгі підземні галереї, по яких можна було пролізти. Про такі підземні подорожі розповідає немало старожилів у Луцьку.

Найкраще це простежується на ринкових кам’яницях. Забудова давньої вулиці Ринкової, яка тепер чомусь називається Драгоманова, чи не найкраще відображає цю ідею. Вздовж неї у напрямку домініканського костелу стояв суцільний ряд будинків по обидва боки вулиці.

Зображення показує, як може йти суцільний ряд підземель вздовж вулиці Драгоманова. Досить немало з підвалів тих будинків збереглися.
Карта ілюструє фундаменти (а отже і пивниці) кам'яниць XV-XVII століття. З книги: Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.
Карта ілюструє фундаменти (а отже і пивниці) кам'яниць XV-XVII століття. З книги: Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.

На перехресті Кафедральної та Драгоманова знаходиться банк «Хрещатик». На глибині кількох метрів від поверхні він теж має старий підвал.
Пивниця під банком «Хрещатик» на перетині Кафедральної та Драгоманова
Пивниця під банком «Хрещатик» на перетині Кафедральної та Драгоманова

Ділянки на вулиці Драгоманова, 12-17 зараз пустують. Під невеликим шаром землі розташовуються частково знищені підземелля. На початку 2000-х років їх було видно. Тоді ж їх поруйнували і засипали сміттям. Це видно з фотографій того часу.
Зруйновані у 2000-х підземелля на вулиці Драгоманова. Фото VolynTimes
Зруйновані у 2000-х підземелля на вулиці Драгоманова. Фото VolynTimes
Склепіння підземель на вулиці Драгоманова. Фото VolynTimes
Склепіння підземель на вулиці Драгоманова. Фото VolynTimes
Одна із кімнат підземель на Драгоманова. Фото VolynTimes
Одна із кімнат підземель на Драгоманова. Фото VolynTimes

Практично на цій же ділянці під час розкопок 1992-1993 років виявили залишки церкви Івана Хрестителя, дзвіницю та 19 поховань церковного цвинтаря. Церква згоріла в XVI столітті.

Не менш унікальний об’єкт – на Кафедральній, 13. Зараз археологи тут проводять розкопки. На ділянці виявили підвали ХІХ століття, а під ними… підземелля XVI століття! У листопаді 2012 року тут знайшли скарб: мідний гаманець зі срібними монетами кінця ХІХ століття та дві золоті каблучки. Знайшли також цікаві зразки цегли. Але це все – ніщо в порівнянні з історичною інформацією, яку можна здобути під час проведення розкопок.
До такого рівня розкопали підземелля на Кафедральній, 13 у дев'яностих. Під керівництвом Михайла Кучінка
До такого рівня розкопали підземелля на Кафедральній, 13 у дев'яностих. Під керівництвом Михайла Кучінка
Розкопані підвали на Кафедральній, 13. Фото «Волинські старожитності»
Розкопані підвали на Кафедральній, 13. Фото «Волинські старожитності»
Підземелля на Кафедральній, 13.
Підземелля на Кафедральній, 13.
Портал підземель
Портал підземель

Ще один тип досить густо розташованих підземель – підвали садиб заможних людей в Окольному замку. Територія Окольника була щільно зайнята шляхетськими дворами, яких усередині XVI століття було понад 50. На території було 3 вузькі вулички. Тут проживали урядовці, магнати, шляхтичі та духовенство.
Схема забудови Окольного замку у XV-XVII століттях. З книги:  Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.
Схема забудови Окольного замку у XV-XVII століттях. З книги: Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.

Ця ділянка майже недосліджена, але науковці припускають, що під кожним будинком були свої підвали. До нашого часу старих будинків Окольного замку практично не збереглося, але підземну частину ніхто не знищував. Це дуже цікава ділянка для археологічних розкопок.

Донедавна біля будинку Фальчевського-Пузини ліворуч стояла садиба Острозького. Зараз від неї залишилися тільки руїни, але свого часу вдалося дослідити її підвали. Це тільки зайвий раз підтверджує перспективність віднайдення підземель на всій частині Окольного замку.
Портал цокольного поверху XIV-XV століття садиби Острозького, що біля будинку Фальчевського біля замку. З книги:  Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.
Портал цокольного поверху XIV-XV століття садиби Острозького, що біля будинку Фальчевського біля замку. З книги: Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.

***

Усе описане далеко не вичерпує того, про що можна було б сказати ще. А, враховуючи підземні скарби забудови, які ще взагалі недосліджені, нерозкриті і невиявлені, можемо сміливо стверджувати про наявність «підземного міста Луцьк». Зі своїми лабіринтами і ходами, численними кімнатами і поверхами підземний Луцьк ще приховує чимало секретів, багато нерозгаданих таємниць і напівреальних легенд.

Але сучасна забудова історичної частини міста назавжди стирає цих свідків епох. Маючи таку неймовірну спадщину, її треба музеєфікувати. Наприклад, зробити це на Кафедральній, 13 - як зразок кількашарового будівництва різних типів підземель. Нехтування спадщиною має різні наслідки: і втрату спадщини як духовної цінності, і буквальну втрату того, на чому можна в перспективі робити шикарний туризм.

Збереження підземного Луцька залежить тільки від нас. Чи буде тут на що подивитися через ще кілька десятків років?..

Олександр КОТИС (ВолиньPost)

Під час підготовки використані такі джерела: Богдан Колосок. Римо-католицькі святині Луцька; Ростислав Метельницький. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька; Святослав Терський. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X-XV ст.; Б. Колосок. Р. Метельницький. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис; П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька; Петро Троневич. Оповідання з давньої історії Луцька.
Теги: історія
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 23
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Зміст та світлини,вашої Олександре дуже цікавої статті,наче переносять нас-читачів крізь невидиму браму часу… в ту далеку і древню епоху…І вміли ж будувати наші стародавні предки,не на рік,а на століття!І це в ті далекі не спокійні часи…З сумом і з жалем спостерігаєш сьогоднішнє, байдуже та тотальне знищення нашої спадщини,яка вистояла усі лиха століть і за допомогою дослідження якої, можливо дізнатися багато невідомих та цінних історичних фактів минулого…Дякуємо вам Олександре за цікавий матеріал!Успіхів вам у наступних працях та чекаємо нових захоплюючих публікацій!
Відповісти
Стаття як завжди на висоті. Автор молодець. Захожу на сайт його статті почитати.
Відповісти
Дуже цікаво. Перепост - http://starozhytnosti.org.ua/?p=5737
Відповісти
Хороший матеріал, автору- респект)
Але якби у нас в Луцьку був би добре розвинений туризм, то через ці залишки був би не поганий дохід, але кому це потрібно, люди плюють на історію і гадять...
Прибрати б це, то б туристи б їздили, і ще добавити якісь міфічні історії)
Відповісти
так я з тобою згідний, жаль що таку красу і історичну спадщину не використовуємо в туристичних цілях, я живу в старому місті, і коли бачиш забудови сучасні які зараз зводять і які не відповідають архітектурі того часу, то розумієш все продажно і світом керують гроші....і насрати на культурну спадщину як меру міста так і і депутатам...
Відповісти
Автор красавчек!!!
Відповісти
Молодець автор!
Відповісти
Дуже цікава інформація.І правдива!Цікаво і корисно знати нашу історію.
Відповісти
малый глубоко копает
Відповісти
Дякуемо!
Відповісти
Гарна стаття
Відповісти
читав з захопленням і не міг відірватися. стаття шикарна!
дійсно, якби міська та обласна ради виділяли якісь кошти на археологічні дослідження, то можна було б розвинути туризм в Луцьк набагато більше. розкопати ці підземелля було б просто... навіть слів не маю.
Відповісти
Молодець. Все просто, читайте книжки і знайдете більше інформації.А там,уже і автором можна стати. Непоганий реферат студента першого курсу.
Копати не перекопати... Коли нарешті автор використає власні дослідження?

Відповісти
Это ужасно,что такую историю засыпают мусором.Видно мэру Луцка,деньги девать некуда.Это все нужно разрабатывать и получать валюту в казну города от туризма.Это же жуть как притягивает людей!Есть много людей готовых платить деньги зато,чтобы покопать в таких местах!
Відповісти
До речі, луцькі замкові гіди на питання про підземелля старого міста відповідають, що це - байки... :((
Відповісти
Причитав, цікаво)
Відповісти
Дійсно цікаво.
Відповісти
Я ещё пацаном в 60 годы лазил по этим ходам.Мы лазили через котельню профучилища,там был вход.
Відповісти
Вражає фаховий рівень статті.
Відповісти
я там був дуже цікаво але страшно
Відповісти
Сашко, як завжди - професійно про моє улюблене древнє місто Лучеськ Великий! молодчина!!!!!
Відповісти
19.06.2016р. наша туристич. группа посетила этот музей-подземелье. ...интересно и страшно... Вел экскурсию пожилой человек, сначала посмеивались над ним, и стало за это стыдно, похоже, что человек всю свою жизнь посвятил раскопкам, находкам, поискам, проводя жизнь в подземельном холоде. И вид у человека был уставшим. Хочется ему пожелать здоровья, возможности все свои накопленные знания издать, быть не забытым.
Будьте в здравии ребята,
Не сдавайтесь никогда.
А находки что нашли вы,
Будут помнить все века. Спасибо.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час