Чому волиняни відмовляються від ID-карток та ідентифікаційного коду

Чому волиняни відмовляються від ID-карток та ідентифікаційного коду
З січня 2016 року по травень 2023-го на Волині винесли близько 1200 рішень у справах щодо видачі мешканцям області паспортів громадянина України старого зразка замість ID-карток. Основна причина цих позовів – релігійні переконання. Подібна ситуація і з відмовою від ідентифікаційних кодів.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дізнався, чому волиняни бояться «кодів» і «чіпів» та чи справді їх забороняє якась з релігійних течій.

Згідно з Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України оформляється з чотирнадцятирічного віку лише у формі картки, яка містить безконтактний носій. В народі його ще називають чіпом. З 2016 року українцям припинили видавати паспорти старого зразка.

Втім, суд час від часу зобов’язує Державну міграційну службу видавати паспорти зразка 1994 року. Таке трапляється, якщо людина відмовляється від ID-картки і відстоює своє право на «паспорт-книжечку» за допомогою Феміди.

Як повідомили в управлінні Державної міграційної служби України в області, у 2020 році волинянам за рішенням суду видали 368 «паспортів-книжечок», у 2021 – 279, а у 2022 – 180.

Судячи з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, таку практику застосовує чимало волинян, але не всім щастить добитися бажаного.

До прикладу, Юлія Д. звернулася з позовом до Ратнівського відділу управління Державної міграційної служби України у Волинській області з вимогою видати їй новий «паспорт-книжечку» у зв’язку з закінченням строку дії її ID-картки. У 2017 році вона погодилась отримати паспорт громадянина у вигляді картки і жодних релігійних перешкод для її отримання у позивачки не було, але у 2022 році все змінилося. Волинський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову і залишив жінку з ID-карткою.

Волинянка Тетяна Н. звернулася з позовом до Любомльського відділу управління Державної міграційної служби, щоб її неповнолітня донька отримала «паспорт-книжечку», а не ID-картку, через релігійні переконання.

«Заявники повідомили, що дитина не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ID-картки, не дає згоду на оформлення картки, що містить безконтактний електронний носій та просили оформити паспорт громадянина України у формі книжечки», – йдеться у рішенні Волинського окружного адміністративного суду, який розглядає такі категорії справ.

Волинський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов матері та зобов’язав Любомльський відділ УДМС видати дівчині паспорт громадянки України у вигляді «книжечки».

Олеся Т
. також позивалася до управління Державної міграційної служби України у Волинській області, адже її син втратив ID-картку і тепер вона хоче, щоб йому видали «паспорт-книжечку». УДМС Волині, а згодом і суд відмовили у оформленні документу старого зразка, адже попереднього разу і дитина, і матір свою згоду на видачу картки надали.

Окрім ID-картки волиняни нерідко відмовляються від отримання ідентифікаційного коду. Але, кажуть в Головному управлінні ДПС у Волинській області, статистики «відмовників» від коду не ведуть.

«Насправді ж, ніякого коду не існує, є поняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, – розповідає головний державний інспектор управління Державної податкової служби у Волинській області Володимир Кваша. – Процедура є простою – людина має подати відповідну заяву до будь-якого органу податкової служби, згодом номер закривається і проставляється відмітка в «паспорті-книжечці» про відмову від реєстраційного номера. Ця процедура зараз займає близько 10-15 хвилин, людині не потрібно двічі навідуватися до податкової, а можна зробити усе доволі швидко»

У Головному управлінні Державної податкової служби в області пояснюють, що відмова від ідентифікаційного номера доволі проста, але вона не передбачає його видалення чи знищення, його просто приховують відповідними програмними засобами і в подальшому, за заявою особи, можуть відкрити. В такому разі попередній штамп у паспорті гасять відміткою «Анульовано».

«Щодо того, чи бачимо ми ці номери після відмови – ні, ці номери стають недоступні й нам, дізнатися його після закриття зможе лише сама особа через власний запит, але для нас номер буде закритий, ми його не побачимо.

Фізичні особи, які відмовилися від реєстраційного номеру, обліковуються в окремому реєстрі за серією та номером паспорта. Варто наголосити також, що ця відмітка проставляється виключно у паспорті зразка 1994 року, бо часто звертаються батьки, які хочуть оформити відмову для своїх дітей, то ми пояснюємо, що ані у свідоцтві, ані у закордонному паспорті, ані будь-де в іншому документі цей штамп не ставиться. Якщо людина отримала ID-картку і хоче мати відмову від реєстраційного номера, то з цим треба звертатися до міграційної служби, бо до картки ми відношення не маємо ніякого. Знаємо, що ID-картка випускається трьох видів: з номером, зі словом «відмова» та просто з пустим місцем замість номера. Її випускають фабрично і відміток ми туди ставити не можемо.

Ніяких складнощів у подальших відкриттях рахунків, отриманні довідок не має бути. З мого досвіду, труднощі були у громадян, які без ідентифікаційного номеру укладали договори з сімейними лікарями. Це проблема певного програмного забезпечення, але таке буває вкрай рідко», – підкреслює податківець.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався з людьми, які відмовилися від отримання ID-карток та від присвоєння ідентифікаційного номеру.

Волинянка Людмила М. є православною християнкою, прихожанкою Української православної церкви. Переконує, що віра не забороняє мати ідентифікаційний код, або ж ID-картку, а просить про це.

«Я відмовилась від коду та паспорту-картки через релігійні переконання. Я православна і моя віра не забороняє цього, але просить про це. Ми ж не стадо корів, яке має бути під якимось номером. Ми люди, особистості і, між іншим, через код та ID-картку можна легко керувати думками та діями людини. Ніяких складнощів щодо відмови у мене не виникало, всі документи оформлюю лише за номером паспорту-книжечки. Я добивалася цього паспорту разом з адвокатом, минуло п’ять судових засідань і аж тоді був позитивний результат. Відмова від коду – це не первісне життя, бо ми йдемо в ногу з часом, і це ніяк не ускладнює наше життя. В моєму колі всі свідомі люди відмовились від цього», – розповіла у коментарі жінка.

Ще одна прихожанка Української православної церкви московського патріархату з Камінь-Каширського району Вікторія Н., розповіла, що також відмовилась від коду за «проханням» церкви.

«Від коду я відмовилась через релігію, я є православною християнкою, ходжу в Українську православну церкву. Загалом, в житті без ідентифікаційного коду немає складнощів ніяких. Відмова також далася легко – написала заяву у податковій і отримала відповідний штамп в паспорті. Його також я не змінювала, маю звичайну «книжечку». Стосовно комп’ютера, телефона – віра цього не забороняє, але у всьому має бути міра», – розповіла жінка.

Благочинний Луцького центрального округу Української православної церкви протоієрей Олександр Богданов заперечує, що релігійна організація має якісь обмеження стосовно цих питань.

«У нас отримання ідентифікаційних кодів та ID-паспортів не забороняється. Я не пам’ятаю, було давно уже рішення синоду, що це – на власний вибір людини. Тоді, наскільки я пам’ятаю, церква сказала, що не вбачає в цьому ознак антихриста і чогось такого, що суперечить нашій вірі. Церква не вбачає в цьому чогось поганого. Українська православна церква не забороняє їхнього отримання, однозначно. Коли писалася Біблія – ідентифікаційних кодів не було (сміється, – авт.). Священики також мають ідентифікаційний номер. Отримати зарплату ніяк без ідентифікаційного номеру», – зазначає настоятель храму Волинської ікони Божої Матері у Луцьку Олександр Богданов.

На питання журналістів, чи просять прихожан відмовлятися від кодів та нової форми паспорту, священник відповів, що про таке не чув.

Нічого поганого в отриманні ID-паспортів та ідентифікаційних номерів не бачить і настоятель Свято-Марії Магдалинівського храму Української православної церкви (МП) у Луцьку Олександр Колб.

«Я можу сказати особисто за себе, а за інших я не можу нести відповідальності. Що стосується мене і того, що я кажу прихожанам церкви, то я не забороняю. Отримання ідентифікаційних кодів та ID-паспортів не несе якогось сакрального значення, чи відлучення від церкви чи причастя – не дай Боже, такого немає. Це наше сьогодення, наше життя і нічого в цьому поганого я не бачу. Ні в ідентифікаційному номері, ні в ID-паспорті. Я зовсім не проводжу ніякої асоціації з печаттю антихриста чи чимось подібним, яке там понаплутували щодо цього всього. Зрештою, паспорти радянського зразка також мали номер і серію. Ми живемо в цивілізованому світі, де це є необхідним, і за це – ніяких заборон, ніяких заперечень. Я також не чув, аби у церквах просили відмовлятись від ідентифікаційних кодів чи ID-паспортів. Я не маю таких знайомих, які б просили про таке людей, чи давали таку настанову», – каже священник.

Олександр Колб натомість звертає увагу, що останнім часом в суспіьстві більше говорили про закордонні паспорти із відбитками пальців, а не про ідентифікаційні коди та ID-паспорти.

«Якщо сказати по-простому – це не є церковним питанням, яке потребує причетності священика, чи вищих церковних чинів. Ми громадяни цієї держави, у ній живемо і під її законами та конституцією. Це питання навіть трохи застаріле. Можливо, 15 років тому це питання ще було актуальним. А за останні 15 років з цим питанням до мене жодного разу не зверталися. Зараз більше питають, чи можна виготовляти закордонний паспорт, де є відбиток пальця, – розповідає Олександр Колб. – Цей страх мати ідентифікаційний код – це все пішло від людської необізнаності. Коли люди шукають таємницю там, де її немає.

Якщо давати відповідь опираючись на Священне Писання, то в трьох Євангеліє є епізод, де Ісус каже усім відому фразу: «Віддайте кесареве – кесарю, а Богові – Боже». От в даному випадку цю фразу треба застосувати до людей, які бояться, в яких є якісь сумніви щодо ідентифікаційного номеру, чи того ж закордонного паспорта. Вони вже навчилися всіх заповідей? Чи знають, що чітко все дотрималися по Божому Закону? У них тепер виникли сумніви тільки щодо державного закону? Це саме та необізнаність, про яку я кажу. Бог не має ніякого відношення до ідентифікаційного, чи ID-паспорта. У рішенні синоду були приблизно такі слова: «Ми не присипляємо уважність прихожан до своєї душі, але разом з тим заявляємо – це все не має ніякого відношення до спасіння душі»

Протоієрей Православної церкви України Віталій Собко каже, що їхня церква також не забороняє і не просить прихожан відмовлятися від кодів, або паспортів.

«У Православній церкві України не засуджують використання парафіянами ідентифікаційних кодів, біометричних паспортів, адже вони є лише одним із проявів наукового і технологічного прогресу. Жодного релігійного підґрунтя тут нема. Те, що з Біблії відоме, як «печать антихриста», може бути прийнятим лише за усвідомленим вибором людини, яка відречеться від Бога. Таємно, через технології, без відома самої особи ніхто не зможе зробити віруючого християнина слугою диявола», – каже священник.

Цю ж думку поділяє і релігієзнавець Ігор Сацик, який каже, що християнство – не релігія сліпої віри, а Біблія просить людину критично мислити.

«Насправді релігія не забороняє мати ідентифікаційний код чи ID-картку, але різні кола людей бачать в присвоєнні карток і кодів, щось на зразок апокаліптичного числа звіра – 666. Є ті, хто бачать в цьому маніпуляції людиною і застерігають про певні небезпеки, на основі цього й утворюються такі песимістичні течії, які заявляють про необхідність відмовитися від кодів та паспортів.

Християнство насправді не забороняє цього, але серед певного числа конспірологічно налаштованих християн, є прихильники того, що ідентифікаційний код та біометричні дані в паспорті – це передвісник приходу антихриста, спроба перетворити світ на якийсь концтабір. У одкровеннях святого Іоана Богослова (Апокаліпсис) сказано, що в кінці часів людям буде поставлена печать сатани на чоло, на руку, і тому певні кола так бояться безготівкових коштів, кодів, біометричних паспортів. В середовищі богословів точної вказівки щодо того, що це саме і є прихід антихриста, офіційно ніде немає.

Християнство – це насправді релігія, яка закликає людей тверезо, критично мислити, завжди вагатися, чи вірно ми трактуємо ту Волю Божу, яка висвітлена в Святому письмі. Бог не заставляє людей вірити сліпо і християнство не є релігією сліпої віри, але часто різноманітні шахраї саме цього вимагають від своїх послідовників. Біблія вчить перевіряти і сумніватися», – розповів релігієзнавець Ігор Сацик.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Чому волиняни відмовляються від ID-карток та ідентифікаційного коду
10 травень, 2023, 13:20