На Волині поховали 31-річного Героя Володимира Петрука

У понеділок, 15 травня, жителі Оваднівської громади на Волині в останню дорогу провели загиблого за Україну Героя Володимира Петрука.

Гірка звістка з фронту надійшла минулого тижня на Володимирщину, - пише Слово правди.

До лав Збройних сил України Володимир долучився наприкінці лютого, пройшов навчання за кордоном і згодом вирушив виконувати бойові завдання на Донеччину, де в одному з підрозділів обіймав посаду гранатометника. 1 травня у телефонній розмові воїн сповістив рідним, що вирушає у напрямку Бахмута і відтоді зв’язок із ним утратився. Через кілька днів сім’ї сповістили трагічну звістку – Володимир загинув 2 травня, боронячи нашу Батьківщину від російських загарбників, і навіки залишився 31-річним.

Володимир з дружиною Іриною проживав у Галинівці, будував плани, мав мрії, та, на жаль, їм не судилося здійснитися. Війна забрала життя відважного захисника, люблячого сина і брата, коханого чоловіка, вірного друга, хорошого односельця. У пам’яті рідних і близьких, всіх, хто знав Володимира, він назавжди залишиться світлою людиною, привітним і добродушним. Чоловік багато років працював оператором на птахофабриці, був відповідальним і уважним.

Друг полеглого Героя Сергій Литвинюк розповів, що знав Володимира змалку, жили по сусідству, дружили. Тож коли у Сергія народилася донечка, попросив товариша стати для неї хрещеним татом.
«Володимир був дуже доброю людиною, відповідальним, щирим, працьовитим. За яку б роботу не брався, намагався виконувати її на совість, завжди охоче допомагав рідним і друзям. Був серйозним і водночас – душею компанії, міг підтримати будь-яку розмову,знав чимало влучних жартів. Зростаючи без батька, який рано помер, Володимир став опорою й підтримкою для матері і сестри, допомагав бабусі. Переймав дядькову науку. А коли створив свою сім’ю – був хорошим і люблячим чоловіком».

Через проблеми зі здоров’ям, Володимир свого часу був визнаний непридатним до військової служби. Восени минулого року, отримавши повістку, не вагаючись пішов у військкомат. Під час медичного огляду лікарі діагностували у нього захворювання ніг, тож направили на лікування. Була операція, реабілітація. Опісля він поповнив ряди захисників України й до останнього подиху боровся за Батьківщину.

Полеглого Героя у понеділок в останню дорогу проводжала уся родина, друзі, знайомі, односельці, громада… Вічний спочинок він знайшов на кладовищі села Свійчів.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!