Юний волинянин на кріслі колісному станцював вальс на своєму випускному. ВІДЕО
«Спогад про те, як я танцюю шкільний вальс, буде зі мною все життя», – каже 17-річний Павло з Рокинь Волинської області.
Зворушливий танок хлопець танцював у кріслі колісному, на якому пересувається останні 3 роки через спінальну м’язову атрофію.
Про це пишуть на сторінці UNICEF Ukraine у фейсбуці.
За місяць до випускного Павло переніс надскладну операцію тривалістю пів доби. Але він прагнув реабілітуватися якнайшвидше, щоб зустріти випускний з найкращими друзями зі свого класу.
«Ми готувалися до свята майже весь цей рік, було багато репетицій. І для мене це було дуже важливо. Це був такий сильний мандраж перед тим, як ми вийшли на сцену — все аж тремтіло всередині. Але все пройшло чудово», – посміхається Павло.
За роки навчання разом однокласники стали для хлопця другою сім’єю, що підтримує його у подоланні хвороби. Два роки тому друзі навіть винесли Павла на гору Шпиці у Карпатах. Хлопці й дівчата несли колісне крісло й Пашу на своїх плечах більше 10 кілометрів — усе для того, щоб розділити миті на вершині разом.
Однокласники допомагали Павлу спускатися у сховище під час тривог і підніматися на уроки, що проходили на другому поверсі школи.
«Мабуть, у мене дійсно унікальний випадок. Я ніколи не стикався через хворобу з булінгом чи нерозумінням, ніколи не почував себе якимось не таким — навпаки, завжди відчував підтримку», – розповідає випускник, що зараз готується до вступу в університет і планує стати IT-шником.
Найбільше в житті Пашу підтримує його мама Яна. Тому хлопець має велику мрію — знову встати на ноги, вивчитися, знайти гарну роботу та заробити мамі на відпочинок на Мальдівах.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Зворушливий танок хлопець танцював у кріслі колісному, на якому пересувається останні 3 роки через спінальну м’язову атрофію.
Про це пишуть на сторінці UNICEF Ukraine у фейсбуці.
За місяць до випускного Павло переніс надскладну операцію тривалістю пів доби. Але він прагнув реабілітуватися якнайшвидше, щоб зустріти випускний з найкращими друзями зі свого класу.
«Ми готувалися до свята майже весь цей рік, було багато репетицій. І для мене це було дуже важливо. Це був такий сильний мандраж перед тим, як ми вийшли на сцену — все аж тремтіло всередині. Але все пройшло чудово», – посміхається Павло.
За роки навчання разом однокласники стали для хлопця другою сім’єю, що підтримує його у подоланні хвороби. Два роки тому друзі навіть винесли Павла на гору Шпиці у Карпатах. Хлопці й дівчата несли колісне крісло й Пашу на своїх плечах більше 10 кілометрів — усе для того, щоб розділити миті на вершині разом.
Однокласники допомагали Павлу спускатися у сховище під час тривог і підніматися на уроки, що проходили на другому поверсі школи.
«Мабуть, у мене дійсно унікальний випадок. Я ніколи не стикався через хворобу з булінгом чи нерозумінням, ніколи не почував себе якимось не таким — навпаки, завжди відчував підтримку», – розповідає випускник, що зараз готується до вступу в університет і планує стати IT-шником.
Найбільше в житті Пашу підтримує його мама Яна. Тому хлопець має велику мрію — знову встати на ноги, вивчитися, знайти гарну роботу та заробити мамі на відпочинок на Мальдівах.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
У Ківерціях з'явився Центр життєстійкості
04 червня, 18:24
На війні загинув лучанин Роман Любих
04 червня, 17:40
Юний волинянин на кріслі колісному станцював вальс на своєму випускному. ВІДЕО
04 червня, 17:07
В Україні можуть дозволити службу за контрактом особам за 60
04 червня, 16:35
