Як господарюють на хуторі, де живе сім волинян. ВІДЕО
На хуторі Заверхлісся, що у Камінь-Каширському районі, проживає сім людей. Раніше тут стояло сім хат, а у кожній по п'ятеро-шестеро дітей. Нині зосталися пенсіонери.
Про це Суспільному розповіла 76-річна жителька Ольга Черевко.
"Але ж діти порозходились, а старі повмирали. По сусідству є хата, вона пуста. Там жив мій дядько. Тут живу вже всю жизнь. Тут була баба й мати. Був чоловік, але помер, четверо дітей", — каже Ольга Черевко.
Зараз мешкає з сином, що доглядає за нею. Тримає кобилу Лесю. Зауважує, мусово тримати коня, бо потрібно привезти поліна, гній, картоплю. Раніше пекла свій хліб, тепер купує, бо готувати його не здужає, руки болять.
З її слів, до сусіднього села — понад два кілометри. Колись там був медпункт, школа. Зараз зостався лише магазин.
"Я вже привикла, десь сиджу в хаті, на двір вийду, полежу. Отака жизнь на хуторі, але хоч спокойно, не стреляють окупанти. Коли война кончиться, не віда. Вже ми старі, то вже жили, але як молодим жити?", — додає вона.
Василь Демидович прйишов жити на хутір у 1972 році. Має п'ятеро дітей: четверо живуть в Любешеві, один в Луцьку. Каже: як треба поміч, приїдуть зберуть картоплю чи сіно.
"Ходили в село Березичі, в школу, пішком. Ніхто не возив, не то, що зараз, з одним учнем їде автобус. А колись ми всі ходили шість кілометрів, бо я ту дорогу строїв і замірював. У дорожній фірмі робив", — пригадує хуторянин.
Сам тримає 18 овець. У 2017 році привіз самця й розвів отару. Пасе їх зранку та ввечері по дві години. Каже, на худобу часто нападають хижаки з лісу.
"Он післявчора вкрав цесара лис. Прийшла жінка, щоб зривати цвіту з дуба, іде назад — уже пір’я лежить. Минулого року лис покусав сучку. А лиса була скажена. І той лис здох біля ставка", — каже Василь Демидович.
Галина Ковальчук живе у Заверхліссі з народження, зараз їй 62 роки. Займається городом, садить троянди, лілії, гладіолуси та овочі – огірок, помідор, цибулю, буряк, моркву, квасолю, кабачки. Має три сотки картоплі. Каже, саджає, щоб не було нудно. Тримає кота та собаку Арчика.
"Арчик — мій охранник. Увечері не спить, гонить всі звіри. Лось тої ночі великий з рогами приходив. Стоїть в мене коник на загороді. Коли тут знов два маленьких. Такі і рожки вже такі гарні", — каже Галина Ковальчук.
Пенсіонерка додала, що останнім часом нікуди не їздить. Якщо потрібно щось отримати чи придбати, звертається до соціального працівника.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це Суспільному розповіла 76-річна жителька Ольга Черевко.
"Але ж діти порозходились, а старі повмирали. По сусідству є хата, вона пуста. Там жив мій дядько. Тут живу вже всю жизнь. Тут була баба й мати. Був чоловік, але помер, четверо дітей", — каже Ольга Черевко.
Зараз мешкає з сином, що доглядає за нею. Тримає кобилу Лесю. Зауважує, мусово тримати коня, бо потрібно привезти поліна, гній, картоплю. Раніше пекла свій хліб, тепер купує, бо готувати його не здужає, руки болять.
З її слів, до сусіднього села — понад два кілометри. Колись там був медпункт, школа. Зараз зостався лише магазин.
"Я вже привикла, десь сиджу в хаті, на двір вийду, полежу. Отака жизнь на хуторі, але хоч спокойно, не стреляють окупанти. Коли война кончиться, не віда. Вже ми старі, то вже жили, але як молодим жити?", — додає вона.
Василь Демидович прйишов жити на хутір у 1972 році. Має п'ятеро дітей: четверо живуть в Любешеві, один в Луцьку. Каже: як треба поміч, приїдуть зберуть картоплю чи сіно.
"Ходили в село Березичі, в школу, пішком. Ніхто не возив, не то, що зараз, з одним учнем їде автобус. А колись ми всі ходили шість кілометрів, бо я ту дорогу строїв і замірював. У дорожній фірмі робив", — пригадує хуторянин.
Сам тримає 18 овець. У 2017 році привіз самця й розвів отару. Пасе їх зранку та ввечері по дві години. Каже, на худобу часто нападають хижаки з лісу.
"Он післявчора вкрав цесара лис. Прийшла жінка, щоб зривати цвіту з дуба, іде назад — уже пір’я лежить. Минулого року лис покусав сучку. А лиса була скажена. І той лис здох біля ставка", — каже Василь Демидович.
Галина Ковальчук живе у Заверхліссі з народження, зараз їй 62 роки. Займається городом, садить троянди, лілії, гладіолуси та овочі – огірок, помідор, цибулю, буряк, моркву, квасолю, кабачки. Має три сотки картоплі. Каже, саджає, щоб не було нудно. Тримає кота та собаку Арчика.
"Арчик — мій охранник. Увечері не спить, гонить всі звіри. Лось тої ночі великий з рогами приходив. Стоїть в мене коник на загороді. Коли тут знов два маленьких. Такі і рожки вже такі гарні", — каже Галина Ковальчук.
Пенсіонерка додала, що останнім часом нікуди не їздить. Якщо потрібно щось отримати чи придбати, звертається до соціального працівника.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Як оформити домашній кабінет у вітальні й не зіпсувати інтер’єр
Сьогодні, 19:37
На Волині запроваджують обмеження для великовагового транспорту
Сьогодні, 19:31
Як господарюють на хуторі, де живе сім волинян. ВІДЕО
Сьогодні, 18:08
На Волині підліток отруївся парами бензину та потрапив у лікарню
Сьогодні, 17:26
Пішов з життя воїн з Волині Сергій Бабкін
Сьогодні, 16:20
