На Волині у громаді школа розпочала навчальний рік без першокласників
Ранок 1 вересня. До Березичівського ліцею з різних куточків села йдуть діти. У руках – квіти, на обличчях – усмішки, а в декого й помітне хвилювання. Після літніх канікул шкільне подвір’я знову оживає: зустрічаються друзі, поспішають до своїх класів учителі, батьки проводжають дітей на святкову лінійку, пише «Нове життя».
Лунає Державний Гімн України. Далі – вітальні слова директора Василя Капця, побажання успішного навчального року, гарних оцінок, цікавих уроків і мирного неба.
Здавалося б, звичайне 1 вересня. Але є одна деталь, яку неможливо не помітити: на святковій лінійці немає першокласників.
Місце, де мали б стояти найменші школярі з великими букетами в руках, порожнє.
Для Березичівського ліцею це не просто незвичне 1 вересня. Вперше в його історії перший дзвоник не покличе до навчання жодного першокласника.
– За всю історію школи такого ще не було. Траплялося по-різному: у класах нараховувалося по п’ятеро дітей, четверо. Але щоб не було жодної – такого ще не пам’ятаю, – каже директор Василь Капець.
Цьогоріч до першого класу мали піти троє дітей. Та одна дитина навчатиметься у Луцьку, ще одна перебуває за кордоном. У селі ж залишилася одна дитина, яку батьки не пустили до школи через те, що клас не набирався.
За цією порожнечею на святковій лінійці – більша проблема. Нині у Березичівському ліцеї навчається 75 дітей, хоча будівля, зведена у 1995 році, розрахована на 306 учнів. У початковій школі класи зовсім невеликі: у другому – п’ятеро дітей, у третьому та четвертому – по четверо. Найбільший клас нині має 13 учнів, а в 11-му навчатиметься семеро.
До ліцею доїжджають діти з Нових Березич, Рудки, Вола. Однак кількість учнів усе одно поступово зменшується.
– Для нас це катастрофа. Бо хай би що хто не казав, але не буде школи – не буде села. Воно тоді не розвиватиметься, а занепадатиме, – говорить директор.
Для невеликого села школа – це не лише уроки. Це місце, де зустрічаються діти, працюють учителі, проходять свята і формується спільнота. Тож якщо ситуація не змінюватиметься, через кілька років, побоюється Василь Капець, на Березичі може чекати невесела перспектива.
Але є і хороша новина. Наступного року ситуація може змінитися. До першого класу Березичівського ліцею очікують семеро дітей. Сім першокласників – це сім нових портфелів, сім букетів, сім схвильованих дитячих облич і сім родин, для яких 1 вересня стане особливим днем.
Тож цьогорічне порожнє місце на святковій лінійці хочеться сприймати не як символ кінця, а як одну пропущену сходинку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Лунає Державний Гімн України. Далі – вітальні слова директора Василя Капця, побажання успішного навчального року, гарних оцінок, цікавих уроків і мирного неба.
Здавалося б, звичайне 1 вересня. Але є одна деталь, яку неможливо не помітити: на святковій лінійці немає першокласників.
Місце, де мали б стояти найменші школярі з великими букетами в руках, порожнє.
Для Березичівського ліцею це не просто незвичне 1 вересня. Вперше в його історії перший дзвоник не покличе до навчання жодного першокласника.
– За всю історію школи такого ще не було. Траплялося по-різному: у класах нараховувалося по п’ятеро дітей, четверо. Але щоб не було жодної – такого ще не пам’ятаю, – каже директор Василь Капець.
Цьогоріч до першого класу мали піти троє дітей. Та одна дитина навчатиметься у Луцьку, ще одна перебуває за кордоном. У селі ж залишилася одна дитина, яку батьки не пустили до школи через те, що клас не набирався.
За цією порожнечею на святковій лінійці – більша проблема. Нині у Березичівському ліцеї навчається 75 дітей, хоча будівля, зведена у 1995 році, розрахована на 306 учнів. У початковій школі класи зовсім невеликі: у другому – п’ятеро дітей, у третьому та четвертому – по четверо. Найбільший клас нині має 13 учнів, а в 11-му навчатиметься семеро.
До ліцею доїжджають діти з Нових Березич, Рудки, Вола. Однак кількість учнів усе одно поступово зменшується.
– Для нас це катастрофа. Бо хай би що хто не казав, але не буде школи – не буде села. Воно тоді не розвиватиметься, а занепадатиме, – говорить директор.
Для невеликого села школа – це не лише уроки. Це місце, де зустрічаються діти, працюють учителі, проходять свята і формується спільнота. Тож якщо ситуація не змінюватиметься, через кілька років, побоюється Василь Капець, на Березичі може чекати невесела перспектива.
Але є і хороша новина. Наступного року ситуація може змінитися. До першого класу Березичівського ліцею очікують семеро дітей. Сім першокласників – це сім нових портфелів, сім букетів, сім схвильованих дитячих облич і сім родин, для яких 1 вересня стане особливим днем.
Тож цьогорічне порожнє місце на святковій лінійці хочеться сприймати не як символ кінця, а як одну пропущену сходинку.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
На війні загинула захисниця з Луцька Наталія Кулацька
Сьогодні, 21:15
На Волині у громаді школа розпочала навчальний рік без першокласників
Сьогодні, 20:38
Навіщо вчити алгебру в епоху калькуляторів і штучного інтелекту
Сьогодні, 20:06
У Росії назвали головну умову для мирних переговорів з Україною
Сьогодні, 19:09
