Хто і скільки заробить на електронних квитках у Луцьку. РОЗСЛІДУВАННЯ

Інформація, про те, що 95% маршруток Луцька з 11 листопада припиняють курсувати містом, вранці 1 листопада неабияк сколихнула місто. З дописів у соціальних мережах стає зрозуміло одне – перевізники відмовляються укладати додаткові угоди на перевезення через впровадження електронної системи оплати та встановлення валідаторів. Тож представники влади поспішили натякнути на те, що перевізники саботують програму безготівкової оплати у Луцьку і взялися за шантаж.

Журналісти Інформаційного агентства ВолиньPost вирішили розібратись у ситуації, провести власну калькуляцію та з’ясувати, хто і скільки заробить на цьому.

Саботаж чи вимушене припинення роботи через потенційне банкрутство?



Це – оголошення, яке сколихнуло Луцьк. Вранці 1 листопада майже у всіх маршрутках луцька пасажири побачили таке повідомлення.

Зокрема, автобуси перестануть їздити за такими маршрутами: №1, 2, 3, 8, 9, 10, 11, 12, 16, 17, 19, 22, 26а, 32.

Перевізники пояснили: міська рада надіслала їм попередження про розірвання договорів. Натомість у мерії заявили, що не пропонували перевізникам розривати договори, а навпаки – підписати нові.

Нам вдалось дістати фотокопії цих документів, де чітко вказано, що це попередження про розірвання договору.



І такі листи отримали майже всі перевізники. Нас зацікавило, про що ж йдеться у додаткових угодах і чому перевізники відмовляються їх підписувати.

У той час, як міська влада активно «переводить стрілки» на перевізників, мовляв це саме вони саботують впровадження системи електронної оплати, чиновники так і не оприлюднили детальнішої інформації щодо цієї ситуації.

Нам, зрештою, таки вдалось дістати копію такої додаткової угоди, яка збунтувала власників транспортних підприємств, які обслуговують більшість маршрутів Луцька.



Як розповів директор АТП-10701 Сергій Дьомін, у зв’язку з вимогою міської влади щодо підписання додаткових угод і встановлення валідаторів – за тиждень-другий перевізники просто почнуть працювати у збиток. А відповідно – збанкрутують і будуть вимушені закрити підприємства.

Тарифи: скільки зароблятимуть на 1 пасажирові

«Нинішній тариф 6 гривень – це компроміс між міською владою, пасажирами та перевізниками, але це вимушено заганяє перевізників у тінь. З огляду на те, що нам доведеться віддати 10% оператору, який встановить валідатори та обслуговуватиме систему безготівкової оплати, ми отримуватимемо з одного квитка – 5,40 грн. І це при тому, що ми повністю виводимо зарплати працівників на рівень офіційних 12 000 гривень, а відповідно втричі зросте і податкове навантаження, яке ми маємо врахувати у вартість тарифу. Окрім цього – нам треба створити окремий контролюючий відділ, який буде слідкувати за тим, чи не їздять «зайці» і чи всі здійснюють оплату. І тут же ми не можемо виключити витрати на пальне та запчастини, яких потребують наші маршрутки. Вже про оновлення автопарку я мовчу – на це просто не вистачає коштів, бо ми просто працюватимемо собі у збиток», - розповідає Сергій Дьомін.

Таким чином, за підрахунками керівництва «Луцьке АТП-10701» їм щомісяця доведеться сплачувати підприємству «Сіті Кард» близько 300 тисяч гривень. А це у рік – 3,6 млн.грн, «АТП-1» - близько 3 млн.грн. і т.д.

Якщо врахувати те, що з кожного оплаченого квитка перевізник має заплатити 10% оператору (ТОВ «Сіті кард систем») то з 1 автобусу, який працює в постійному режимі на маршруті, перевізник має сплатити в місяць приблизно 10-11 тисяч гривень.

«Ми краще зупинимось відразу, поріжемо маршрутки на брухт чи десь продамо їх, ніж через тиждень-другий станемо банкрутами. Нині містом курсує майже 200 маршруток. Це лише за приблизними підрахунками, в залежності від завантаження маршруту, пасажиропотоку в різну пору доби, щомісяця перевізники будуть зобов’язані сплатити оператору 2,2-2,5 млн. грн. А в рік – до 30 мільйонів гривень. В той же час, міська рада не поспішає закладати в бюджеті витрати на компенсацію пільгових перевезень. Нам ніколи не компенсовували витрат на пільгові перевезення, тому фактично ми всіх пільговиків возили за власний рахунок. Був один випадок, коли нам компенсували витрати на пільгове перевезення інвалідів війни. А нині як бути? Ми ж усі люди і розуміємо, що закон є закон і ми не маємо права відмовити пільговику в перевезенні і разом з тим – ми самі не відмовляємось від цього. Але разом з тим – міська влада не хоче компенсовувати нам проїзд пільговиків, натомість ми маємо оплачувати за кожного пасажира невідомо кому, якійсь турецькій компанії 10% за кожного пасажира», - розповідає директор АТП-1 Едуард Самчук.

За попередньою інформацією, в місті налічується близько 52 тисячі пасажирів, які мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті Луцька. Тож можна лише припустити, скільки міській владі доведеться витрачати з бюджету коштів для компенсації перевізникам проїзду пільговиків у громадському транспорті Луцька після впровадження валідаторів. Для прикладу, у сусідній Тернопільській області на це у бюджеті на 2020 рік заклали майже 30 мільйонів. Більше того, у містах, де впроваджують систему безготівкової оплати у громадському транспорті, зазвичай закладають кошти на компенсацію проїзду пільговиків. І що цікаво – стартують такі процеси не за 1 день, а відпрацьовуються поступово.

Таким чином, нині валідатори вже встановлені у всіх тролейбусах та маршрутках, які обслуговує КП «Луцьке підприємство електротранспорту». Що ж до приватних перевізників, то з понад 200 автобусів, які курсують Луцьком у режимі маршрутного таксі, валідатори встановили лише у 7.

За словами перевізників, нині за таких обставин об’єктивний і виправданий тариф – це 9,5 гривень. Мовляв лише у такому випадку вони зможуть працювати в нормальному режимі, курсувати згідно графіку, вийдуть з тіні, погодяться на встановлення валідаторів і справно сплачуватимуть оператору за надання послуг з безготівкової оплати. Однак представник «Луцьке АТП 10701» розуміє, що містяни не мають змоги платити таку ціну. Таким чином, вони пропонували міській раді залишити діючий тариф на рівні 6 гривень. Та в мерії не хочуть іти їм на зустріч і чітко постановляють – з 11 листопада виключно безготівкова оплата. Не хочете – розриваємо договори.
Перевізники ж нині просять не лише відтермінувати період впровадження нової системи оплати, а й закласти у бюджет дотацію на відшкодування проїзду пільговиків у 2020 році. Разом з тим, вони продовжують вимагати перегляду тарифів на проїзд. Однак усе це втрачає вагу, якщо би влада перейшла на іншу систему – оплата за кілометраж. Саме за такою системою працює нині майже вся транспортна система Європи. Однак, вочевидь луцьким чиновникам легше платити втридорога за валідатори та картки, аніж пошукати інші варіанти вирішення цієї ситуації.

Варто зауважити, що Володимир Степанов попередньо озвучував цифру у 4 тисячі євро з хвостиком. Саме в стільки обходиться встановлення системи безготівкової оплати та комплекту валідаторів на 1 автобус. Звісно, що самі перевізники такої суми не потягнуть. Загалом, як чиновник повідомляв попередньо, на закупівлю терміналів, серверів, програм і випуск карток потрібно буде витратити 48 млн 500 тис. грн. При цьому, з міського бюджету мають виділити 6 млн 550 тис. грн, а решту — 41 млн 950 тис. грн вкладе інвестор – турецька компанія, яка зацікавлена в тому, щоб повернути собі вкладені гроші.

У результаті, міська рада зуміла домовитись з переможцем торгів про надання в користування техніки ледь не за 1 гривню. У свою чергу, «Сіті кард систем» взялось за обслуговування всієї структури громадського транспорту Луцька за… символічні 10%. Знову ж таки, повертаючись до подібної практики в інших містах України – міська влада здебільшого купує усе необхідне обладнання за бюджетні кошти і лише згодом шукає оператора, який обслуговуватиме усіх на окремих договірних умовах. Та луцькі керманичі вирішили піти іншим шляхом – взяти обладнання ледь не «на халяву», натомість щороку витрачати на таку співпрацю з оператором кілька десятків мільйонів гривень.

Хто ж насправді заробить на цьому

Зовсім нещодавно стало відомо широкому загалу про те, де та як можна оформити картки для безготівкової оплати за проїзд у громадському транспорті Луцька. Таким чином – за адресою вул. Лесі Українки, 16А, де розташувався головний офіс підприємства «Сіті Кард Систем», почали стягуватись люди. У першу чергу приміщення окупували пільговики, яким пообіцяли першим видати картки.

Громадськість відразу зауважила, що орендувати такий престижний офіс в самісінькому центрі Луцька – задоволення не з дешевих. За приблизними підрахунками – фірмі доводиться витрачати близько 15 000 доларів на оренду офісу. Хто ж насправді завідує цим усім?

Нагадаємо, що 17 липня у Луцьку підписали угоду з представниками турецьких підприємств щодо запровадження електронних систем у громадському транспорті.



Участь у підписанні угоди взяли виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад, менеджер з міжнародного співробітництва турецького підприємства «KENT KART EGE ELEKTRONIK» Мухаммет Емін Демір та директор компанії «PAYNET SERVICES» Казім Ерарслан. Однак, відтоді їх у Луцьку навіть не видно. Натомість власники компанії заснували окрему фірму – «Сіті Кард Систем», яка власне і займається видачею карток, встановленням валідаторів та комплексним обслуговуванням програми безготівкової оплати за проїзд у громадському транспорті Луцька.

Цікавим є те, що підприємство «Сіті Кард» засноване саме у день підписання угоди про співпрацю – 17 липня 2019 року. Розмір статутного фонду – 103 440 гривень, а керує його роботою такий собі Яхші Мустафа Садик.

Юридичними засновниками є Акціонерне товариство «KENT KART EGE ELEKTRONIK» (10 344 грн. статутного фонду) та «PAYNET SERVICES» (93 096 грн статутного фонду), які начебто мають турецьку прописку. Та практично бенефіціаром підприємства «Сіті Кард Систем» є представниця Молдови – Ліліана Ерарслан.

Сімейний бізнес в офшорі

Акціонерне товариство «KENT KART EGE ELEKTRONIK» насправді зареєстроване в Стамбулі у Туреччині. Очолює його Мухаммет Емін Демір. А от «PAYNET SERVICES» має молдовську «прописку» - місто Кишинів. Щоправда керує цим підприємством… громадянин Туреччини Казім Ерарслан. Саме його дружина – Ліліан і є фактичним бенефіціаром та власником компанії. Щоправда, опосередковано – через відому компанію ТОВ «Пейнет Сервіс», яка також зареєстрована у місті Кишинів.

У мережі інтернет нам вдалось відшукати інформацію про цю сім’ю. І тут доволі типова ситуація: Ліліана – вродлива молдованка – виходить заміж за турецького бізнесмена Казіма та народжує йому доньку.



Він же – переписує на неї значну частину свого бізнесу. Усе б нічого, якби не один маленький факт: Ліліана – у тісних і ледь не родинних стосунках з одним із відомих молдавських політиків, який довгий час був при владі. У ЗМІ його так і називали «папа всея Молдови». Тим не менше, свого часу через різні політичні і фінансові незгоди їм довелось полишити Молдову і оселитись на Кіпрі.



Так, саме на Кіпрі, де за дивним збігом обставин існує найбільша офшорна зона в світі.

Повертаючись до їхнього сімейного бізнесу, варто зауважити, що фірми турка Казіма Ерарслана мають неабияку історію. Зокрема, вони мають не одну нагороду та відзнаку на світовій арені, про що можна почитати на їхньому корпоративному сайті.

Та разом з тим, вони були фігурантами кількох доволі сумнівних операцій на міжнародному рівні. Так, на початку 2019 року молдовські ЗМІ облетіла інформація про те, що порушено кримінальну справу по факту закупівлі столичних автобусів через офшор. Справа в тім, що влада міста Кишинів (рідне місто бенефіціарки Ліліан Ерарслан) закупила 31 автобус Isuzu Citibus на загальну суму понад 80 мильйонів лей. Про це писало впливове видання молд-стрит: «Компанія Unipay Danismanlik Yazilim Teknolojileri зареєстрована у вільній економічній зоні порту Фамагуста в частково визнаному Північному Кіпрі, яке в Молдові вважають «юрисдикцією, яка не відповідає міжнародним стандартам прозорості та з підвищеним рівнем ризику» або, іншими словами, офшором. Більше того, цей регіон в іноземних ЗМІ називають «сепаратистським».

Обійшлась така покупка місцевій владі у цілих 93 мільйони лей. І це в той час, як румунська компанія BMC Truck & Bus, яка вже мала досвід у подібних поставках – пропонувала набагато нижчу ціну. У випадку з Луцьком – аналогічна ситуація, оскільки компанія «ВІЗОР» під час тендеру пропонувала нижчу вартість. Однак місцева влада відмовила їм, обравши переможцем – турецьку фірму.

Повертаючись до Молдови, то за дивним збігом обставин, фірма-переможець «Unipay Danismanlik Yazilim Teknolojileri» виявилась у власності Казіма Ерарслана. Місцеві журналісти відмітили, що його ім’я співпадає з ім’ям керівника молдовської компанії Paynet Services, яка надає послуги онлайн-оплати послуг – сайти oplata.md и paynet.md. А єдиним власником Paynet Services є та ж таки Ліліана Ерарслан.

Варто зауважити, що представники транспортної сфери Молдови відверто заявляли владі, про те, що за автобуси, очевидно, переплатили ледь не пів ціни.

Досить сумнівною також називали цю компанію і в Азербайджані. Зокрема це стосується теми встановлення автоматизованої системи пропуску в метро міста Баку.

Тож, якщо добряче проаналізувати усю ситуацію, стає очевидним те, що фірма, яка нині активно впроваджує електронний квиток у Луцьку, – досить сумнівна. Враховуючи той факт, що місцева влада вирішила замість підтримки місцевого бізнесу зробити ставку на підприємливих турків, цілком ймовірним є наявність чийогось зиску. Тож ймовірно, що хтось і з місцевої влади чи бізнесменів має інтерес у цьому.

На завершення хотілося б зауважити один маленький момент: інші українські міста відмовились працювати з цими компаніями. Натомість у Луцьку вони запропонували найвищі ціни, на які місцева влада радо погодилась. Які переваги мала турецька фірма у конкурсі над своїм суперником, перший заступник міського голови Григорій Недопад озвучувати відмовився, коротко сказавши: «Поки не коментую».






Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.