вхід реєстрація

За медійними лаштунками, або Куди зникають волинські ЗМІ?

За медійними лаштунками, або Куди зникають волинські ЗМІ?
Прийшов час ще одного волинського друкованого видання, що «кануло в Лету»: газета «Хроніки Любарта», яка проіснувала у місцевому медіапросторі понад 5 років, припинила своє існування.

Те, що на Волині закривають друковані ЗМІ, - не дивина. У 2013 році з медіапростору зникла газета «Аверс-прес», а в 2015 році закрили друковане видання «Віче-інформ», що не один десяток років існувало на теренах області.

Звичайно, «Хроніки Любарта» не можна порівнювати з такою «акулою», як «Віче-інформ»,- ці два видання займали зовсім різні ніші, мали різний формат, тираж та історію. І причини зникнення також різні.

Ні для кого не секрет, що «Хроніки Любарта» останніх кілька років фінансував відомий олігарх Ігор Палиця, який нещодавно обійняв посаду голови Волинської обласної ради.

Це не єдине видання, що входить до медіахолдингу, яким керує команда Палиці. До цієї когорти належить Інформаційне агентство «Волинські новини» та інтернет-видання «Під прицілом». Наразі «Волинські новини» створюють однойменне друковане видання. Проте ця ідея виникла не з повітря, і щоб створити газету бренду «ВН», довелося ліквідувати чи, можливо, краще сказати, реорганізувати газету «Хроніки Любарта». Чому саме реорганізувати? Весь колектив запросили працювати на ІА «Волинські новини», і медійники, окрім головного редактора Андрія Лучика, схоже, не побачили великої різниці, і замість «Хронік Любарта» тепер працюють над новим проектом. Натомість «Хроніки» не зникають, а лишаються працювати як інтернет-видання.

Чому інвестор припинив фінансувати саме цей проект, і чому головний редактор «Хронік Любарта» вирішив не йти працювати на «Волинські новини», ми спробували з'ясувати в головного редактора «Хронік» Андрія Лучика.

Андрію, розкажіть, будь ласка, трохи про історію газети. Як виникли «Хроніки Любарта»?

– «Хроніки Любарта» виникли 2010-го року. Фактично перший номер вийшов 7-го квітня. Спочатку засновником була громадська організація. Але наприкінці квітня ми перереєстрували газету на новостворене товариство. Власне звідси все і почалося.

Чому саме «Хроніки Любарта»? Хто автор назви?

– Авторство належить Кості Загородьку, журналісту, який зараз працює в Києві. Був невеликий мозковий штурм. Ми намагалися створити, щось цікаве та «незаїжджене». Версія Кості виявилася найкращою. «Хроніки» були створені перед місцевими виборами, адже це сприятлива можливість заробити для ЗМІ. Багато хто висловлював скепсис, що ми продовжимо роботу й після дня голосування, але фактично ми пропрацювали 5,5 років з невеликими перервами. На початках діяльність газети усіляко підтримували (в тому числі й фінансово) Василь Столяр та Володимир Бондар. У 2014 році була досягнута домовленість, що газеті допомагатиме Ігор Палиця. Почався новий етап розвитку. Тоді можна було набрати більший штат працівників, мати нормальний офіс, гарний друк, хороший тираж та розповсюдження. Ми вийшли на якісно новий

А що стало причиною того, що випускати газету «Хроніки Любарта» припинили?

– Фонд «Новий Луцьк», який зараз перейменований на «Тільки разом», вирішив розширити свою діяльність на усю область. Відповідно було прийняте рішення, щоб газета також розповсюджувалася і в районах, а не тільки у Луцьку. «Хроніки Любарта», як не кажи, – це міська назва і ми намагалися робити міську газету, яка спеціалізувалася на проблемах лучан і їм цікава. З іншого боку, є інтернет-ресурс «Волинські новини», і було вирішено видавати газету, яка б так і називалася, щоб популяризувати сам бренд: газета підтримує сайт, сайт підтримує газету. Ця назва в межах всієї області, напевне, краща, аніж, скажімо «Хроніки Любарта». Тому було вирішено, що весь штат газети буде займатися новим виданням.

Чи пропонували вам працювати головним редактором нової газети?

Чи пропронували мені працювати? Так! Чи пропонували мені очолити цю газету? Ні!

Як ви вважаєте, хто може очолити газету «Волинські новини»?

– Станом на зараз я не володію інформацією, хто може бути головним редактором. Думаю, ним може стати або Ірина Качан, або Альона Трохимчук, яка стане шеф-редактором і буде відповідати за сайт та газету одночасно. Зрештою, думаю, що за редакційну політику відповідатиме Альона Трохимчук, а Ірина Качан, можливо, буде редактором вкладки, яка називатиметься «Тільки разом». Ця вкладка буде стосуватися діяльності фонду та депутатів від партії УКРОП на Волині.

Чи буде існувати сайт «Хроніки Любарта» надалі?


– Тяжко дати відповідь на це запитання, адже рішення міняються надто часто. Спочатку була одна концепція розвитку медіа-блоку, частинкою якого були «Хроніки Любарта», потім вона змінилася. Спочатку у 2016 році мали діяти і сайт, і газета. Потім не мало бути нічого з назвою «Хроніки Любарта», зараз знов, ніби має бути сайт… Мені здається, що його діяльність недоцільна у тому вигляді що є. Будемо відверті, без належного просування його відвідують небагато людей. Наскільки я розумію, там зараз залишився один випусковий редактор, який передруковує новини з тих самих «Волинських новин». Який в цьому сенс, сказати важко.

Якою буде нова газета «Волинські новини», ми поцікавилися в однієї з можливих, на думку Андрія Лучика, кандидатур на посаду головного редактора Альони Трохимчук. Зокрема, ми запитали у керівника Інформагентства «Волинські Новини», чому Ігор Палиця вирішив припинити фінансування «Хронік Любарата», якими саме будуть друковані «Волинські новини» і хто, на її думку, все-таки очолить газету. На це отримали таку відповідь:

«Хроніки Любарта» зарекомендували себе як якісне, професійне і цікаве читачу видання, відповідно, був створений інтернет-ресурс, який продовжує роботу і наразі. Фактично, проект не закритий, його робота триває і надалі – однак у іншому форматі. Своєю чергою, газета «Волинські новини» – це нове друковане видання, аудиторією якого стане обласний читач. Наповнення газети відбуватиметься, зокрема, з використанням 7-річного досвіду існуючого сайту - Інформаційного агентства "Волинські Новини".

Наразі триває кадрова робота та робота з підготовки анонсованого видання.

Ми попросили Ірину Качан прокоментувати чутки про те, чи справді розглядають її кандидатуру на посаду головного редактора газети «Волинські новини», а також чи пропонували цю посаду керівнику «Хронік Любарта» Андрію Лучику. На це отримали таку відповідь:

«Майже усі працівники «Хронік Любарта» після закриття газети працюватимуть у новому друкованому щотижневому виданні «Волинські новини». Андрія Лучика, як і усіх, запрошували працювати у новій газеті, однак він відмовився. Про конкретні посади не йшлося. Власне, і на даний момент триває підготовча робота щодо виходу анонсованого видання, у тому числі кадрова робота. Наразі формується штатний розпис, визначаються посади тощо. До слова, електронне видання «Хроніки Любарта» продовжує свою роботу».

Отож, бачимо таку картину: замість «Хронік Любарта» видаватимуть ще одні «Волинські новини». А «Хроніки» незабаром, швидше за все, зникнуть, можливо, навіть і з інтернет-простору. Хоча ліквідація волинських ЗМІ місцевими олігархами - це не дивина. Згадаймо хоча б, як несподівано для всіх зник з інформаційного простору у 2012 році «Перець волинський». Після того, як завершилися вибори, видання з гарною історією і вже з брендовою назвою одного прекрасного ранку не просто не оновилося, а зникло взагалі. Його практично вбили.

Але це зовсім інша історія. Наразі йдеться про ліквідацію одного видання та створення інших. Чому "інших"? У цьому випадку не даремно вжита множина, адже, окрім газети «Волинські новини», у медіапросторі незабаром з'являється ще й друковане видання «ВолиньPost», яке, як і одноймене інтернет-видання, належить луцькому ресторатору Володимиру Пащенку. Варто зазначити, він же свого часу «зробив» і «Волинські новини», а вже потім створив альтернативу «ВолиньPost».

Володимир Пащенко розповів, чого можна чекати від газети «ВолиньPost»:

«Газета - вона є, вона мала якусь історію, вона виходила. Ми лише її перезавантажуємо і вдихаємо нове життя у цей проект. Я не сказав би, що інтернет-простір перенасичений чи перенасичений ринок газет. Я би сказав по-іншому. Є на сьогодні громадський запит на інформацію, яка не пов'язана з інтересами якихось, скажімо, певних осіб, певних бізнес-груп чи політичних партій. На сьогодні у нас є потужний рекламний відділ, який каже, що нам не вистачає газети. Цей інструмент допоможе збільшити, наприклад, прибутки підприємства, яке називається «ВолиньPost», тому ми вбачаємо необхідність виходу такого видання.

Це не пов'язано з тим, що, як кажуть, мають з'явитися якісь інші видання, «Волинські новини» мають робити газету, чи «Хроніки Любарта» були. Газета «ВолиньPost» так, як я її бачу, – це буде газета дещо іншого формату, ніж вона була раніше, і зовсім іншого формату, ніж те, що зараз є на медійному газетному ринку. Тому, я вважаю, що одного ранку лучани прокинуться і побачать дійсно цікаву, веселу, креативну волинську газету. На посаду головного редактора ми зараз розглядаємо кандидатуру Оксани Должко, і є ще декілька людей, але я б не хотів називати їхніх прізвищ, тому що вони зараз працюють в редакціях і приймають для себе, скажімо, непросте рішення».

Газету планують запустити наприкінці січня або ж на початку лютого. Це друковане видання, як стверджує Володимир Пащенко, буде з присмаком сатири та гумору.

Наталка ПОЛІЩУК
Теги: ЗМІ, преса
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 24
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Перше: колишніх бізнесменів не буває. Друге: де у нас є ЗМІ? Є кишенькові формувальники думки широких сірих мас.
Відповісти
Платоне, не вийо...уйся. Про які формувальники ти кажеш? У публікації про друковані ЗМІ йдеться, а там зовсім не все так просто.
Відповісти
"і є ще декілька людей, але я б не хотів називати їхніх прізвищ, тому що вони зараз працюють в редакціях і приймають для себе, скажімо, непросте рішення" - Володимире Митрофановичу, не смішіть. Про яке непросте рішення ви говорите?!
Вам ні разу не вдавалося взяти на головні посади (окрім Юрія Ричука) достойну кандидатуру. Тоді в чому питання: в заробітній платі, в умовах праці?.. А можливо питання конкретно у вас?..
Подумайте над цим.
Відповісти
Віче гавкнуло, бо головний редактор надто багато пхав у кишені
Відповісти
"Хроніки Любарта" була однією з небагатьох волинських видань, де можна було прочитати цікаві і якісні матеріали. Всі решта газети вже давно перетворились на фуфло, яке читають хіба що бабці в Ратнівському районі.
Будьмо відвертими - "Хроніки" закрили бо їх власником став Палиця, звідси й ростуть ноги всіх перетрубацій. Якщо раніше мішенню Палиці і його ко був Луцьк, то тепер вони вийшли на рівень області, а міська газета стала йому непотрібна. Колектив редакції теж люди, яким потрібна робота, тому нема нічого дивного, що вони пішли працювати під новою шапкою. Лучика відверто шкода, що з ним так обійшлися. Занадто багато бажаючих зараз крутиться біля палицюківського корита, тож йому просто знайшли заміну.Наскільки ця заміна себе виправдає скоро побачимо.Впевнений, що в Андрія ще буде багато цікавих проектів. Успіхів тобі, Андрію!Знай, що в тебе багато друзів, готових підтримати!
Відповісти
адекватних прибирають. не помітили? втім, він точно не пропаде.
Відповісти
Поза всяким сумнівом!Хороші люди завжди цінувались на відміну від корумпованих олігархів!
Відповісти
Знайшли журналіста Должко
Відповісти
Підтримую. Ще одна філфаківка журналісткою прикидається. Аж бридко.
Відповісти
Цікаво побудована стаття і підібране головне фото. заголовок не відповідає суті, бо йдеться здебільшого про реорганізацію Хронік. А про Аверс (де автор працював) Віче і Перець згадуються єдиним реченням. Тож говорити куди зникають волинські ЗМІ тут немає сенсу, бо відповіді на це питання в статті так і нема. Зрозуміло, головне завдання тут - протиставити два друковані видання, які виходитимуть 2016-го, як і протиставити двох власників. От тільки їх вагові категорії геть не тотожні. За одним - потужний фінансовий ресурс, за іншим - купа зобов'язань перед інвесторами. Зауважте і про те, яку газету винесли в кінець матеріалу, так би мовити, наголосити. Тож про об'єктивність тут не йдеться. А фото, ну що ж, редакційна політика тут не змінилася. А може хтось би згадав, людей, які теж починали запускати Волиньпост і частина з них працюють в Хроніках? Причому, на момент, коли там працював старий колектив, видання було набагато якіснішим.
Відповісти
Те що зробив для цього видання старий колектив дійсно варте поваги. Але в них було досить часу і можливостей.
Відповісти
Дуже довге і складне пояснення зникнення газети. Причина одна - маніпулювання можновладців людьми, ЗМІ, трансформація "вкладок" в "прокладки" задля шкурних інтересів. І усе це робиться швидко і просто - кивком одного перста. Становище українських ЗМІ надзвичайно складне (а паперових - особливо!). Недавно ВР поклала для них в мишоловку ще одну порцію тухлого сиру - так зване "роздержавлення". Саме його поняття нормальне, своєчасне і актуальне, тільки не для України. Зараз кануть в Лету "районки" з накладом 1-2-3 тисячі примірників (від них і без "роздержавлення" вже давно пахне поховальними паперовими вінками), інші "видання", які пишуть про те, які гінекологічні складнощі довелось пережити їхнім собачкам при пологах, решта будуть служити тим, на кого вкаже власник. Якщо ні, то їм будуть поставлені певні умови і будуть вони приведені в потойбічний стан на кшалт "Хронік Любарта". Теж кивком перста. Така дяка влади працівникам ЗМІ. Яскравий приклад "Віче": радянська комсомольсько-молодіжна газета, яка навитяжку тримала під козирок владі впродовж десятків років і реагувала на її кожен чих і пук, зараз забута нею і викинута на смітник. Разом з редактором-журналістом-поетом-пісенником-бізнесменом-гумористом Простопчуком. А в тому, що Андрію запропонують роботу, немає жодних сумнівів.
Відповісти
Простопчук зробив усе, щоб покінчити з Віче. Друкував матеріали своїх друзів еа цілий розворот, тринькав редакційні кошти на власні потреби, збабахав хату в три поверхи, дачу... Ви ще не знаєте, як колектив свій кинув еа гроші. Чомусь цього ніхто не розслідує
Відповісти
Зважаючи на те, що 100% газетного паперу імпортувалися в Україну з Росії, буде дуже цікавим побачити нові газети ВН та ВП та дізнатися про їхню вартість та періодичність.
Відповісти
дешевий піар гащети волиньпосту! просто тупа реклама!
Відповісти
реорганізація по суті збільшить обсяг новин не лише міста, а тепер області. Що в цьому поганого? На мою думку, одні плюси
Відповісти
всі новини створюються людьми. Якщо людей, які працюють ефективно і створюють якісний продукт, м'яко кажучи, викидають. то тут річ не в новинах, а в ставленні олігархів до професіоналів.
Відповісти
А як перестануть листоношам добровільно-примусово доводити плани передплати на волинські газети отоді ми побачимо реальні тиражі. Більшість редакцій виїзжає на фіктивній передплаті так як листоноші змушені щомісячно по 300 грн. вкладати на газети аби дальше працювати і той мізер отримувати.
Відповісти
люди, шо ви мелете... біда!
Відповісти
Спіть спокійно земля Вам пухом, не Ви останні.
Так само закінчать і Волинські новини, це кишенькове офісне видання Палиці. Дурному ясно яка доля чекає олігарха Бені Женевського і його придворних пацюків що пливуть у трюмі його баржі.
Відповісти
Заголовок статті не відповідає події- газета змінила назву і маштаби, або стаття не відповідає назві.....чи шеф сказав-ДУМАТИ НЕ ТРЕБА. ВОЛИНЬПОСТ- вас читають, чи дуже хочете, щоб нас поменшало....
Відповісти
Слово "куди" в заголовку пишеться з прописної літери як другий заголовок. Таке правило і його треба виконувати.
Відповісти
Сайтам цим всяким не вистачає грамотного коректора, а то помилок морррррре!!!!!
Відповісти
"і є ще декілька людей, але я б не хотів називати їхніх прізвищ, тому що вони зараз працюють в редакціях і приймають для себе, скажімо, непросте рішення" - Володимире Митрофановичу, не смішіть. Про яке непросте рішення ви говорите?!
Вам ні разу не вдавалося взяти на головні посади (окрім Юрія Ричука) достойну кандидатуру. Тоді в чому питання: в заробітній платі, в умовах праці?.. А можливо питання конкретно у вас?..
Подумайте над цим.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час