вхід реєстрація

«Ми працюємо з Луцьком, але стратегічно нам вигідне об'єднання з Підгайцями», - сільський голова Липин

«Ми працюємо з Луцьком, але стратегічно нам вигідне об'єднання з Підгайцями», - сільський голова Липин
Восени минув рік, відколи відбулися вибори до органів місцевого самоврядування по всій Україні. Нові міські, селищні та сільські голови разом із депутатами, «засукавши рукави», взялися виконувати свої передвиборчі обіцянки та доводити усім, що вибір саме їхньої кандидатури був правильним.

Сьогодні ВолиньPost завітав до Липинського сільського голови Богдана Гусака, аби той розповів про перший рік нової каденції, про утворення об'єднаної територіальної громади, перспективи житлової забудови та «стосунки» Липин із Луцьком.

-Які плани у вас були нову каденцію? Що вже вдалося здійснити?

-Якщо говорити про плани сільського голови, то тут все непросто. У державі має бути збудована така система фінансування органів місцевого самоврядування, щоб кожен кандидат міг чітко бачити доходи своєї громади на кілька років уперед. Тоді можна було б порахувати фінансові надходження та формувати програму. На жаль, сьогодні в Україні постійно змінюються підходи до формування бюджетів сільських рад.

Тому достеменно спрогнозувати свою програму на виборах сільського голови і передбачити, що робитимеш - проблематично. Я керуюся головним принципом – має бути забезпечена стабільна робота господарства усієї громади та розвиток освіти, культури тощо.

Тож програму ми розробляємо спільно із депутатами. Голова лише визначає, як має розвиватися громада, а програму розвитку ми напрацьовуємо спільно. Кожна сільська рада має робити те, для чого створена - забезпечувати комфортне життя для людей. Якщо все добре, люди не помічають сільської ради. І у нас все не ідеально, але ми намагаємося оперативно вирішувати проблеми.

-Тобто у вашій передвиборчій програмі гучних лозунгів не було?

-Ні, звичайно. Серйозні заяви можна робити коли точно знаєш, на які ресурси розраховуєш. Зараз держава взяла курс на децентралізацію. Якщо всі кошти віддадуть громадам, то ситуація буде інакша.

Враховуючи вибори 2015 року та прийнятий закон про об’єднання територіальних громад, нині маємо ситуацію, коли у сільрад забрали головний бюджетоутворюючий податок. Адже саме ПДФО складав понад 80% податків сільських рад. Тому сьогодні стабільно можуть працювати ті громади, які мають надходження місцевих податків - акцизного збору від алкоголю та нафтопродуктів, єдиного податку та податку на нерухомість.

Якщо дивитися в їх розрізі, то акцизний мають села, де є автозаправні станції, єдиний - де є малий бізнес, а на нерухомість – там, де є промислові об’єкти та будинки великої площі.

Хоча сьогодні, наскільки мені відомо, акцизний податок хочуть відраховувати до централізованого дорожнього фонду.

-Ви вважаєте, що доцільніше його залишити у місцевому бюджеті?

-Просто мають бути чітко сформульовані правила. Якщо держава вже прийняла закон, то він не має мати зворотньої дії. Наприклад, зараз у процесі об’єднання усі громади рахують гроші, на які зможуть розраховувати. Але якщо завтра держава вирішить забрати якусь зі статей надходження, то громада лишається ні з чим.

Треба, аби ми вже почали працювати за європейським принципом «Сильна громада - сильна держава». Усі люди, які живуть в Україні, і так живуть у громадах. Проте у нас чомусь забули цей принцип. Фінансові потоки мають бути на місцях, а центральний бюджет має отримувати надходження на загальнодержавні потреби, як-от армія чи наука.

-Тобто ви позитивно ставитеся до реформи, яка обіцяє децентралізацію?

-Так, у нас давно вже пора щось робити. В Україні 95% громад і сільських рад дотаційні. У них абсолютно немає грошей, тому вони не можуть будувати дороги, розвивати соціальну сферу тощо. Грошей вистачає лише на зарплату та енергоносії. Я знаю що кажу, бо я був головою Всеукраїнської асоціації сільських і селищних голів.

Насправді, наші люди заслуговують, щоб держава змінила своє ставлення – віддала на місця гроші, а разом із ними можливості до розвитку.

Окрім того, в громади мають прийти сільські голови-менеджери, які організують роботу так, аби європейські стандарти, про які ми постійно говоримо, дійсно прийшли в наші громади.

Липини – сучасне європейське село, у нас все добре працює, розвинена інфраструктура. Зараз будуємо нові вулиці, як викладаємо бруківкою. У нас добре працює транспортне сполучення, зв'язок, і об’єднання принесе додаткові можливості для розвитку.

У Липинах нові вулиці вистелюють бруківкою
У Липинах нові вулиці вистелюють бруківкою

У Липинах нові вулиці вистелюють бруківкою
У Липинах нові вулиці вистелюють бруківкою


-На Волині деякі громади та голови вороже поставилися до перспективи об’єднання, Липини ж одними з перших декларували готовність. Як вам вдалося так швидко переконати людей?

-Насправді ще до об’єднання у нас пройшов складний процес підготовки, і ми не переконували, а пояснювали людям. Принцип має бути такий – потужні громади приєднують слабші, і тоді розвиваються і ті, і інші.

Липини мають потужний економічний потенціал. Спочатку ми працювали із Прилуцькою та Борохівською громадою. Я був у всіх селах на зборах – у Жабці, Дачному, Сапогові, Вишневі. Ми організовували поїздки депутатів тих рад до Липин, показували інфраструктуру. Прилуцьке одразу погодилося приєднатися. Проте після виборів 2015 року там змінився сільський голова і він змінив вектор – Прилуцьке співпрацюватиме з Луцьком.

Борохів теж поки не визначився, але враховуючи те, що нам треба визначатися, станом на сьогодні ми об’єднуємося у Підгаєцьку об'єднану громаду. До неї увійдуть Липини, Підгайці і Лище. Це буде дуже потужна громада із хорошим економічним і фінансовим потенціалом. Якщо говорити про об’єднання, то ми вважаємо, що вчинили правильно. Людям треба, аби село розвивалося. Але добре й те, що сільські ради не заполітизовані. Навіть районна рада - це вже політика. Рада має працювати на розвиток, а не вирішувати політичні питання.

-На якому етапі об’єднання знаходитеся зараз?

-Обласна рада вносила зміни по нашій громаді. Ми пройшли всі сесії, як регламентують об’єднання, у сільських радах. Ми подали необхідні документи у Волинську обласну держадміністрацію, є висновок про те, що наша громада буде спроможною. Тепер облдержадміністрація подала документи в ЦВК про призначення виборів. Тому я думаю, що вони будуть наприкінці березня чи в травні. Просто поки Верховною Радою не прийнятий бюджет на наступний рік, у якому виділять кошти на вибори, думаю, їх не призначать.

До речі, вибори ніяк не могли призначити через відсутність коштів і в частині громад, які подали документи ще влітку. Тому думаю, що у нашій громаді, вони відбудуться не раніше весни.

Не так важливо насправді, де буде центр, адже послуги можна замовити через центр адмінпослуг навіть телефоном.

-Чому, на вашу думку, деякі громади «гальмують» об’єднання?

-Бо багато громад хочуть бути центрами. Проте є спеціальний перелік вимог до центру - кількість місць у школі та дитсадку, наявність амбулаторії, тощо. Проте часто питання в амбіціях власне сільських голів. Але треба думати про громаду і рахувати гроші - центром має стати пункт, який має найбільший фінансовий потенціал.

У нас є офіс реформ, де працюють кваліфіковані люди. Вони проконсультують на основі цифр та допоможуть пояснити, як краще об’єднатися.

-Як вважаєте, Прилуцьке відмовилося від об’єднання через договір про співпрацю із Луцьком?

-Договір про співпрацю – річ досить умовна. Ми, от як громада, можемо укласти договір про співпрацю із будь-якою іншою громадою.

Я спілкувався із головою Прилуцького. Село хоче інвестицій, Луцьк натомість хоче землі. Хто ж заважає сільській раді шукати інвестора? Адже міська рада – такий самий орган міського самоврядування, проте у більших масштабах. У Прилуцька є земля, можна шукати інвесторів та залучати їх для розвитку інфраструктури. Тому договір про співпрацю – ситуативний: Луцьк умовно забере частину землі і натомість щось зробить для села. Сьогодні ж, аби привести до ладу усі соціальні об’єкти Прилуцької сільради треба вкладати великі кошти. Там немає садочка у Прилуцьку і Дачному, школа не в ідеальному стані тощо. Та, зрештою, це питання їхньої ради та депутатів.

-Чи ви не розглядали Липини варіанту співпраці із Луцьком? Від міста надходили такі пропозиції?

-Ми і так співпрацюємо із Луцьком. Якщо говорити про стратегічний розвиток, то Липинам краще розвиватися у Підгайцівській територіальній громаді. У нас, як я вже казав великий потенціал, ми маємо понад 45 юридичних осіб та понад 400 фізичних. Сьогодні близько 2 000 людей із Луцька їздять на роботу у Липини.

Ми працюємо з містом. Не знаю чому окремі заступники міського голови висловлюються, ніби це не так. Не можна політизувати чи працювати методом тиску, мовляв, не будемо брати дітей із села в садочки чи школи, припинимо транспортне сполучення.

Ми маємо шукати точки дотику, а не роз'єднання. Я був за кордоном, і там спостерігав гарний приклади взаємовигідної співпраці. До прикладу, у місті Лодзь. Потужний торговий комплекс знаходиться не в місті, а у приміській громаді. Тому ми маємо думати не про особисті інтереси, а про громаду.

Аби визначити оптимальний варіант, ми порахували доходи і влив на ситуацію. Якщо Липини увійдуть до Луцька, то у нас, у кращому випадку, буде 1 депутат.

Коли ж ми увійдемо до об’єднаної громади, то хай і з центром у Прилуцьку, матимемо там не менше третини своїх депутатів. Ми зможемо серйозно впливати на прийняття рішень, і не дозволимо лобіювати чиїсь особисті інтереси. Окрім того, думаю вдасться виробити таку стратегічну лінію, аби рівномірно розвивати громаду. У Луцьку в нас ніколи не буде таких можливостей. Луцьку ми цікаві, оскільки місту не вистачає земель.

-А у Липинах є вільні землі? Як плануєте їх використовувати?

-Так, землю будемо забудовувати відповідно до Генерального плану. Ми завжди тісно співпрацювали із міською радою стосовно земельних питань. До прикладу, за каденції Шиби (колишній міський голова Луцька Богдане Шиба, - ред.) ми виділили 3 гектари землі для розширення кладовища без жодних зобов’язань з боку міста. Ми розуміли, що це життєва проблема міста.

-Чи перспективним для села є будівництво житлового комплексу «Юпітер»?

-Звичайно, кожне будівництво є перспективним. Будівництво дозволяє залучити та активізувати різні галузі економіки. Відповідно з’являються й робочі місця. Я вже не кажу про те, що житло зводять і для наших людей. Я вважаю, що це добре, і вбачаю у цьому виключно позитив.

-Чи готується село до збільшення мешканців, у тому числі через появу житлових комплексів типу «Юпітера»?

-Ми зараз розглядаємо це питання. На сьогодні житловий комплекс ще не дуже великий, але коли будівництво розшириться, то будемо розглядати питання будівництва ще одного дитячого садка. У нас є садочок, проте при збільшенні потреб, треба будувати ще один. Думаємо також про зведення школи, сьогодні це питання перспективи. Коли будівництво набере обертів, ми комплексно візьмемося до вирішення питання.

-Тобто на прилеглих до «Юпітера» землях теж планують будівництва?

-Саме так. Тому ми вже думаємо про зведення садочка і школи. Поки там будується 1 будинок, але коли з’явиться комплекс забудов, то питання вирішуватимемо комплексно. До прикладу, у Луцьку на вулиці Чорновола звели великий комплекс будинків, а школа і досі не завершена. Тому ми хочемо думати на перспективу, бо це не питання днів чи навіть місяці.

Зрештою у нас є Генплан, але плани детального планування ще не розроблені. Коли ми плануватимемо житловий масив поблизу «Юпітера», то коригуватимемо план детального планування відповідно до потреб.

-У Луцькраді неодноразово розповідали по нестачу земель для учасників АТО та про переговори з цього приводу із прилеглими сільрадами. Із Липинами вели переговори щодо таких ділянок?

-Міське керівництво не зверталося до нас із такими питаннями. Вони просто присилають людей, але ці питання місто може вирішувати. На сьогодні землі у Липинах знаходяться у приватній власності, і тут теж можна продумувати ці питання - наприклад, купувати землю.

-Ви маєте великий досвід сільського голови, чи хочете спробувати себе й на виборах голів громад?

-Зараз я не готовий сказати. Я думаю, що реалізував себе і місцевому самоврядуванні, і в громадській роботі, я очолював Асоціацію, був головою Ради сільських голів при Кабміні. Роботу я знаю і думаю, що буду працювати і буду корисним громаді. А на якій посаді чи яким чином – побачимо.

Розмовляла Василина БОРУЦЬКА
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
У Липлянах нові вулиці вистелюють бруківкою. В Липинах,а не в Липлянах!
Відповісти
А скільки пан Богдан собі виділив земельки, дітям своїм? За що побудував розважальний комплек? Знову бабуся в радянські часи бізнесом займалася, чи гроші на пиріжки давала, а він відкладав.
Відповісти
А земельку за "Іскрою" як роздавали і хто за те покараний ?"..
Відповісти
Клава, якщо не помиляюсь. то земля за Іскрою належить Підгайцям
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
«Ми працюємо з Луцьком, але стратегічно нам вигідне об'єднання з Підгайцями», - сільський голова Липин
10 листопада, 12:00