Іду на ВИ! все тільки починаєтсья.

Ще рік минув… Проклятий рік змагання
Кривавий рік безкровної борби
Глибоких втрат… даремного чекання,
Мовчання мертвого юрби.
А як хотілось нам внести якесь проміння
В сей край безкрайньої пітьми…
За людські постаті лічили ми каміння
І ним самі побиті ми.
Ще рік… Ідем! Ми міцно стисли рани,
Омили слізьми теплу кров,
І має знов, і світить крізь тумани
Велична наша хоругов!
Олександр Олесь



Дорогі мої лучани – земляки, друзі, сусіди! Ми прожили із вами два напружених місяці, перегорнули чергову сторінку нашої історії.

Прикро усвідомлювати, що багато лучан показали хрестоматійний зразок байдужості до дня завтрашнього. За кілька срібняків, більше – за порожні обіцянки продали і волю, і долю. Свою і дітей своїх. Лучани проголосували за продажного і брехливого політика, який зрадив народ і державу, проголосувавши за горезвісні «Харківські угоди», за відставку уряду Тимошенко, картка якого без нього голосувала за антиукраїнські законопроекти. Сподіваючись, що їх інтереси у Верховній Раді відстоюватиме нероба, який з невідомих причин прогуляв більш ніж 63% засідань, не промовив жодного слова?

І бій вже скінчився, і все військо пішло – чого ж махати шаблюкою? Так, закінчився ще один бій, але битва за Українську Державу не програна, і зброю ховати нам ще рано. Надію на перемогу підтримує думка про те, що наш край віддав єдиній національній політичній силі – ВО «Свобода» 93 336 голосів, в тому числі у Луцьку – 28 765 голосів. Це, нехай і невелика, та все ж – перемога! Після багатьох років до парламенту повертаються націоналісти, і мені радісно усвідомлювати, що в цьому успіху є внесок і моєї любої Волині.

Я, Віталій Федосюк, отримав підтримку 3808 лучан – справжніх українців, які не продали своє первородство на цій землі за смердючу юшку від зайд. І я обіцяю моїм виборцям, що не змарную цього золотого капіталу – довіри моїх лучан! Я продовжую боротьбу! Незабаром до Верховної ради увійдуть, щонайменше, троє волинян – депутатів обласної ради. Якщо будуть оголошені довибори замість вибулих депутатів – я висуну свою кандидатуру. Лучани-українці достойні мати свого представника в облраді, і вони матимуть його!

Гасло, з яким я йшов на вибори – «Україна або смерть!», – зобов’язує. Під цим гаслом боролись і вмирали герої Холодного Яру, це гасло було на знаменах полку Чорних запорожців – «чорношличників», це гасло співгучне з Декалогом Українського націоналіста: «Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!» Як козак, як український патріот я присягаю Вам, мої лучани, – не поступлюся ні одним кроком, захищаючи Ваше право, Вашу волю, Вашу честь!

Дякую всім, хто був зі мною в ці дні, хто підтримував мене, хто віддав мені свій голос, і прошу не ховати шаблю далеко – боротьба продовжується і ми переможемо!

Ваш Віталій Федосюк