вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

«Сланцеві» схеми: хтось «у долі»?

Намагання високопосадовців переконати волинян, нібито обласна рада надала дозволи на розвідку родовищ сланцевого газу на Волині італійській фірмі «Eні», насправді є спробами влади приховати напівпрозорі оборудки, які допускають до розробок наших надр сумнівних комерсантів.

На одній із нещодавніх апаратних нарад в облдержадміністрації її голова Борис Клімчук висловив думку про те, що дозволи на розвідку родовищ сланцевого газу на Волині італійській фірмі «Eнi» обласна рада погодила ще в березні минулого року. Тому, мовляв, не треба сьогодні сперечатися, дискутувати з цього питання…

Скільки не силкувався, так і не зміг пригадати, щоби наша профільна комісія з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, секретарем якої мене обрали, могла отак беззаперечно допустити у волинські надра не відомих донині комерсантів, та ще й закордонних.

Утім, після ретельного аналізу документації вдалося віднайти рішення, яке дає початок хитромудрій схемі-оборудці. Виявляється, 12 березня 2012 року обласна рада прийняла рішення, яким погодила отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» – «Західукргеологія».



Здавалося б, усе логічно, обласна рада проявила державницький підхід, керуючись насамперед національними інтересами. Адже НАК «Надра України» – державна структура, і кому, як не їй, досліджувати вітчизняні надра. Хіба буде державна інституція діяти на шкоду власній державі та її народу? Іноземцями тут, як бачимо, і не пахне.

Що ж відбувається надалі? А відбулося, на мій погляд, таке собі політично-бізнесове шахрайство влади. У лютому 2013 року ДП «Західукргеологія» (разом із НАК «Надра України» та спільним українсько-канадським підприємством «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта», що належить британській компанії Cadogan Petroleum Plc), стає співзасновником ТОВ «Західгазінвест». Себто, вже не державної, а комерційної структури. А ще через кілька місяців Антимонопольний комітет України дозволив «Eni SpA» придбати 50,01% ТОВ «Західгазінвест». А разом з ними – мабуть, і ліцензій на користування волинськими надрами...

Висновок однозначний: жодних погоджень ТОВ «Західгазінвест» ні волинська громада, ні Волинська обласна рада не давали! То невже цей факт не потребує дискусій? Невже погодимось із тим, що там «у верхах» питання про користування нашими надрами вирішили фактично за нас?

Зрозуміло, що без сприяння високопоставлених державних чиновників (гадаю, не без «відкатів!») подібні оборудки були би просто неможливими. Цікаво було би дізнатися, хто в таких схемах, як то кажуть, «в долі»? Бо наразі зрозуміло хіба, хто «за бортом» – місцеві громади. Така ситуація, на думку депутатів фракції ВО «Свобода» в обласній раді, є недопустимою.

Тим більше, що ряд авторитетних фахівців у царині геології, економіки, права, екології застерігають: технології видобутку сланцевого газу шляхом гідравлічного розриву сланцевих товщ, які нам пропонують, – небезпечні як для довкілля, так і здоров’я людей, що мешкають на цих територіях.

Зі слів голови парламентського комітету з питань екологічної політики, народного депутата України від ВО «Свобода» Ірини Сех, у результаті використання подібних технологій на кожному квадратному кілометрі землі буде захоронено щонайменше 80 тисяч кубометрів отруєної хімікатами води, що назавжди залишиться в надрах використаних земель. Це буде мертва земля, на якій не можна буде ні жити, ні сіяти, зважаючи на вірогідність потрапляння хімікатів у верхні шари ґрунту.

Це ще вірогідніше в умовах багатої на водойми Волині, болотистої місцевості Полісся, де водоносні горизонти залягають порівняно неглибоко, а грунтові води виходять практично на поверхню. Їх «сланцеві» отруєння легко можуть перетворити поліські болота у справжні пустелі.

Вважаю, що волиняни мають знати, які землі ми наражаємо на подібні небезпеки, віддаючи їх на поталу іноземцям. Одна з цих ділянок – Баулівська площа на території Володимир-Волинського та Іваничівського районів (466 квадратних кілометрів ліцензійної ділянки). Ще більшу територію займає Філімонівська площа – на землях Іваничівського та Горохівського районів – майже 493 квадратні кілометри ліцензійної ділянки.

Цікаво, чи запитував хтось у мешканців цих районів згоди на подібні «експерименти»? Чи прораховував хтось, якими можуть бути наслідки? Чи може хтось дати цим людям тверді гарантії, що непоправного не станеться?

Україні, звісно, слід робити все можливе, щоб стати енергетично незалежною державою, тоді ніхто не зможе на нас тиснути, як це дозволяє собі Росія. Вихід – у використанні різних джерел енергії, як традиційних, так і альтернативних. У тому числі й збільшення видобутку власного газу, не виключено, й сланцевого. Проте займатися цим мають державні структури, які при перших же загрозах довкіллю і здоров’ю людей зможуть зупинити небезпечне виробництво. Тоді й прибутки осідатимуть не в кишенях різного роду олігархів (хіба простим людям не все-одно – «своїх» чи «чужих»?), а працюватимуть на розвиток місцевих громад.

Наша принципова позиція – в тому, аби громади не були заручниками тіньових схем, а мали якнайповніший доступ до всієї інформації, пов’язаної з використанням надр. Тому на рівні сільських чи районних рад, чиї території підпадають під подібні «експерименти», мають бути проведені публічні слухання та громадські обговорення. Повинне бути забезпечене право громад на проведення незалежних експертиз, які б гарантували безпеку довкіллю, і результатам яких люди довіряли. Необхідно також дати чіткі відповіді на питання: а що з цього матимуть самі громади, які компенсації отримуватиме населення за можливі ризики?

Адекватною відповіддю на це запитання могли би стати законодавчо закріплені норми, згідно з якими місцеві громади отримували фіксовані відсотки від прибутків, пов’язаних із використанням надр на їх територіях. Скажімо, не менше 10% від цих прибутків. Саме така норма закладена в законопроекті «Про угоди щодо розподілу продукції», одним зі співавторів якого є народний обранець від нашого краю, свободівець Анатолій Вітів.

Тож здобуття енергетичної незалежності не може відбуватися будь-якою ціною. І аж ніяк – ціною здоров’я цілих поколінь. У багатьох країнах люди це розуміють, і успішно борються за свої права. А міф про те, що в Європі та Америці безпроблемно видобувають сланцевий газ, руйнується на очах – дедалі більше держав не хочуть ризикувати довкіллям та здоров'ям своїх співвітчизників.

Найсвіжіший приклад – сусідня Румунія. Ситуація там – схожа на нашу: влада дала згоду на видобуток сланцевого газу, аргументуючи своє рішення бажанням зменшити залежність від російських енергоносіїв. Це викликало хвилю протестів. Тисячі людей, серед яких – священики і школярі, вийшли на вулиці й утворили живий ланцюг, аби не допустити на свої землі техніку американської компанії «Шеврон». Протестувальники заявляли про корупцію уряду та його капітуляцію перед корпораціями. І вже 18 жовтня, після п'ятьох днів громадських протестів на північному сході Румунії, корпорація «Шеврон» оголосила, що призупиняє на цих землях свою діяльність.

Тим часом представники італійської компанії «Eнi» заявляють, що вже мають аж 9 ліцензій на видобуток сланцевого газу в Україні. Серед областей, у яких їм, схоже, вдалося обвести навколо пальця місцеві громади, називають Луганську, Донецьку, Івано-Франківську…

Яким чином були отримані ці ліцензії, зараз з’ясовує Генпрокуратура: Ірина Сех направила Генпрокурору відповідний депутатський запит. Але, швидше всього, отримані вони були за подібною схемою. Хоча надії на те, що ця схема буде визнана незаконною, – примарні. Бо тоді доведеться визнати, що ряд державних інституцій в Україні діють поза законом.

Проте ніхто ще не відібрав у громад права висловити свою вагому думку щодо подібних схем, при яких вони фактично усуваються від процесів користування надрами, – на догоду олігархам та корпораціям. Адже останніх цікавить виключно інтереси їхнього бізнесу, визиск та прибуток, але аж ніяк – не наше з вами здоров’я та благополуччя.

Олександр ПИРОЖИК,
депутат Волинської обласної ради вів ВО «Свобода»,
секретар постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
В дійсності видобуток сланцевого газу веде до неаби якого непоправного впливу на довкілля. Весь світ, вся європа давно відмовилась і заборонила видобуток сланцевого газу і лише Україна бідна та нещасна в міру своєї бідності чи то інтересів в черговий раз відмити гроші погоджується на все. І саме прикро що всі знають про наслідки але в даній ситуації ніхто не втрутиться в "піраміду" Президента-Голови ОДА- і всі обласні чиновники, які до цього будуть причетні
Відповісти
Молодець, Пирожик, так тримати!!! Викривай їхні злочинні оборудки, які нашому славному краю нічого хорошого не приносять!!! Якби усі депутати були такими як ти, то ми давно уже жили б гарно і в достатку!!! Успіхів!!!
Відповісти