Як оплатити роботи, які не були включені в проєктну документацію, при наявності твердої договірної ціни

Що означає «тверда договірна ціна»? Визначення поняття «тверда договірна ціна» міститься у пункті 1.2 кошторисних норм України — у «Настанові з визначення вартості будівництва» (далі — Настанова). Згідно з цим документом, тверда ціна — це сума, визначена кошторисом, яка може бути змінена лише за окремими, чітко визначеними обставинами та виключно за згодою сторін відповідно до умов договору.

Супровід тендерної документації https://ezakupivli.com.ua/suprovid-publichnih-zakupivel
Простіше кажучи, така ціна — це фіксована сума, яку не можна змінювати протягом усього періоду реалізації договору, за винятком випадків, що прямо передбачені договором або законодавством. Це передбачає, що всі витрати, необхідні для реалізації запланованих робіт, мають бути закладені ще на етапі проєктування та затвердження кошторису. Якщо ж під час виконання виникає потреба в додаткових матеріалах чи роботах, яких не було в проєкті, — оплатити їх у межах твердої договірної ціни не можна.

Типова ситуація: що робити, якщо з’являється потреба в додаткових роботах

У реальному житті дуже часто трапляються випадки, коли в процесі будівництва виникає необхідність у виконанні невеликих додаткових робіт — таких, що є технічно виправданими та логічними, але не були передбачені проєктом. Наприклад, встановлення додаткового вимикача, прокладання кабелю чи монтаж ще одного щитка.

І тут замовник стикається з серйозною проблемою:

оновлення проєктної документації — це додатковий час та витрати;

згідно з пунктом 19 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, зміна істотних умов договору, зокрема збільшення обсягів закупівлі, не допускається під час дії воєнного стану та ще 90 днів після його завершення.

Це створює складну юридичну ситуацію, коли, з одного боку, додаткові роботи дійсно потрібні, а з іншого — оплачувати їх у межах чинного договору немає законних підстав.

Що говорить закон

Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України, договір підряду передбачає чітке визначення ціни, строків, обсягу робіт та зобов’язань сторін. Тверда договірна ціна надає замовнику гарантію незмінності вартості, а підряднику — впевненість у фіксованій оплаті. Якщо витрати перевищують узгоджену суму, ці додаткові витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено самим договором або законом.

Як уникнути правових колізій: резерви на покриття ризиків

Вихід із подібної ситуації передбачений у самій Настанові. Згідно з пунктом 4.40, ще на стадії формування інвесторської кошторисної документації для нового будівництва, реконструкції, капремонту чи реставрації, замовнику рекомендується закладати резерв коштів для покриття ризиків.

Такий резерв дозволяє компенсувати:

1. Збільшення обсягів робіт, пов’язане з додатковими роботами чи витратами, які неможливо було точно передбачити на етапі проєктування;


2. Зростання вартості будівництва через зміни у будівельних нормах або нормативних актах.

Розмір такого резерву може визначатися за формулами з додатку 28 до Настанови або на підставі обґрунтованих розрахунків. Хоча передбачення резерву не є обов’язковим, його наявність забезпечує замовнику гнучкість і дозволяє своєчасно реагувати на непередбачувані обставини, не порушуючи умов договору.

Висновок

Фіксована договірна ціна — це надійний інструмент для контролю за вартістю будівництва, але вона також накладає суворі обмеження на зміну обсягів і характеру робіт. Щоб уникнути проблем у разі виникнення непередбачуваних технічних потреб, ще на етапі планування проекту слід передбачити створення резерву на покриття ризиків. Звертайтесь до компанії Електронні Закупівлі.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!