#МеніТутСмердюцько: чим тхне Луцьк. ФОТО

#МеніТутСмердюцько: чим тхне Луцьк. ФОТО
"Перші дзвіночки" з довготривалої смердючої хроніки у Луцьку почали з'являтися ще у 2016 році. З того часу як місцева влада, так і мешканці почали думати над причинами "пахощів": несанкціонований злив нечистот, відходи від м'ясного виробництва, застарілі очисні споруди, підключення під час нового будівництва фекальної каналізації до дощової...

Утім, цього року лучани "обривали" телефони мерії та всіх можливих інстанцій чи не найактивніше, адже після того, як стовпчик термометра перевалив за позначку у 25 градусів, місто з новою силою "накрила" нова хвиля нестерпного смороду. Зрештою, усім увірвався терпець, і у суботу, 6 липня, відбудеться перша мирна акція протесту.

Сьогодні ж, 4 липня, у міській раді вирішили організувати виїзне засідання, аби дати можливість представникам ЗМІ відчути, чим же насправді смердить Луцьк. За кілька метрів до полів фільтрації Цукрового заводу відчуваємо запах, який навіть порівняти ні з чим - наче аміак, зіпсуті яйця та згнила риба об'єдналися у неповторне тріо і своїм душком невпинно тероризують лучан. Однак, здавалося, це не ті аромати, що чути в різних мікрорайонах Луцька. Згодом отримуємо логічне пояснення - до цього букету додається ще й запах із міської каналізації, куди періодично незаконно зливають мелясу барду із біоетанольного заводу...


Усьому виною "Біо-Пек"

Начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк розповіла, що ПАТ "Гнідавський цукровий завод" та його дочірнє підприємство ТзОВ "Біопаливно-енергетична компанія" зареєстровані в селі Рованці на території Боратинської сільської ради Луцького району. Поля фільтрації, звідки поширюється неприємний запах, - приватна територія підприємства, яке зобов’язане забезпечити їх періодичне очищення. Зараз же туди несанкціоновано зливає відходи завод "Біо-Пек".

- Поля поділені на карти. Оце, - показує Оксана Тарабанюк на одну з таких карт, - знезаражена частина. Проте тут немає ні плівки, нічого. Раніше вважали, що це найкращий спосіб утилізації відходів цукрових заводів, де ніяких подібних біоетанольним відходів не було. Але ні про які відходи після виробництва біоетанолу не йшлося.

До того ж, за словами посадовиці, Цукровий завод починає працювати лише з 25 серпня і просто не може зливати відходи. Та навіть у цьому випадку, відповідно до документів, Гнідавський цукровий завод здійснює злив через трубопровідні мережі, а не вивозить автоцистернами, які приїздять на поля фільтрації. Попри те, що завод на сьогодні не працює, він споживає електроенергію. Тобто, відбувається виробництво на "Біо-Пеку", каже Тарабанюк.

Загалом поля фільтрації займають 94 гектари і поділені на декілька різних за розмірами мулових карт.

- Вони ніколи нічим їх не заливали, оце лише вчора (ред. - 3 липня) почали лити туди хлорку, - каже головний спеціаліст відділу екології Олег Гелета. - Сьогодні тут пахне від того, що було, максимум 20%.

Ці слова викликали у медійників відвертий подив, адже направду вдихнути на повні груди тут фізично неможливо, із очей мимоволі починають котитися сльози, раз по раз відчувається нудота...

Меляса барда знищує життя

На місці зливу від "Біо-Пеку" вигоріло усе живе - довкола лише суха трава та мертві дерева.

- Темно-коричневу барду не сплутаєш ні з чим. Тому коли нам люди сказали, що відчувають неймовірний сморід в районі Мамсурова і туди приїхали муніципали, коли там в зливному колодязі бурлило все, ми зрозуміли, що це саме барда і її туди злили. Деякі журналісти питали: "А як ви можете бути такими впевненими, адже це спочатку потрібно дослідити". Її візуально можна відрізнити, вона має характерний запах. Через 2 години оператори на 4-ій КНС підтвердили це, бо побачили в стічних водах саме барду, - відповідає на закиди Оксана Тарабанюк.

Тож смердять у Луцьку не тільки фільтраційні поля - локально у різних мікрорайонах "пахощі" виникають від незаконного зливу мелясої барди "Біо-Пеком", яка, своєю чергою, змішується з фекаліями.

- А запах різний, бо вона змішується з каналізаційними відходами, - пояснює начальниця відділу екології. - Каналізація пливе на переважній більшості мереж самоплинно, стоки течуть рівномірно постійно. Звісно, після 18:00, коли люди в основному вдома, більш наповнений колектор. Але таких запахів у мережі від каналізації не буває. Запах мелясої барди змішується з різними запахами від роботи підприємств на території міста.

"Приходжу додому і все смердить, ніби я в цій ямі купаюся"

Керівник інкубатора ТзОВ "Агідель", котрий працює фактично навпроти полів фільтрації стверджує, що викиди відбуваються щоранку, коли люди сплять.

- Це викиди не Гнідавського цукрового заводу, а біоетанольного, бо раніше такого не було. Кожні 2 години йдуть цистерни, лише останні 2 дні припинили сюди. Ніхто не приховував це, - каже чоловік, який волів залишитися інкогніто.

На запитання "Як вам тут працювати?" - дивується: "Так само, як і вам тут жити. Я приходжу додому і всі речі так смердять, ніби я в одній із цих ям купаюся".

- Часто претензії виникають до інкубатора, але якби ми хоч раз не викинули відходи належним чином, то цей сморід здався би казкою. Ми застосовуємо дезінфектанти, мийні засоби і вивозимо відходи на ветсанзавод, - і запрошує всіх порівняти, де, чим і як тхне.

- Учора тут була обласна комісія техногенно-екологічної безпеки, був голова правління Новосад, йому дали наганяй і після цього завод вирішив поставити блоки, - розповідає Олег Гелета. - Мовляв, ви що, не бачите, що ми нічого не зливаємо.

На ділянці, куди зливає відходи цукровий завод, плавають чайки

Принагідно присутнім на комісії демонструють карту, куди через трубу течуть відходи від виробництва цукрового заводу. Тут немає навіть натяку на неприємний запах, вирує життя і навіть...плавають чайки.

- Звісно, сюди може здійснювати скиди і "Біо-Пек", але тут все засмердиться, і той дефекат (ред. - добриво), котрий цукровий продає за неймовірні гроші буде тхнути бардою, тому нікому не буде потрібен, - пояснює головний спеціаліст відділу екології.


Так смердить не лише Луцьк

За словами начальниці відділу групи швидкого реагування муніципальної варти Юлії Гоголь, проблема смороду існує і в декількох населених пунктах України, де також виробляють біоетанол. Зокрема, йдеться про Тростянець на Вінничині. Проблеми тамтешніх жителів подібні до проблем лучан: коли підвищилася температура повітря, райцентр "накриває" різкий неприємний запах, який найбільше відчувається, коли вітер дме з боку полів фільтрації.

- Завод здійснює аналіз повітря у місцях, де не смердить. Тому й каже: "Це не ми". Усім смердить, а їм - ні, - обурюється муніципалка. - А люди, що живуть неподалік, скаржаться не лише на це, а й на проблеми зі здоров'ям: головний біль, нудоту...

Тим часом, поки "Біо-Пек" "нічого не зливає", поля фільтрації продовжують булькати їдким запахом, а мешканці Луцька - повідомляти про нові осередки смороду...

Занотувала Надія МІЩУК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Укроп вирішив закрити цукровий завод, це декілька гектарів землі під забудову у межах місця. .... а реально смердить дощова каналізація у яку врізались новобудови побутовою каналізацією.
Відповісти
Да що ти кажеш! Смердить чітко по графіку, як машина злила, так і засмерділо! Кому ти тут впарюєш?!
Відповісти