Ми на рідній землі, тож переможемо! - репортаж із зони АТО. ФОТО

Луганська область. Базовий табір українських розвідників ЗСУ сектору "А". У залі для зборів - портрет із чорною стрічкою. Днями загинув 28-річний боєць Андрій Брік. Тяжка втрата для побратимів.

Як розповідає боєць із позивним "06": "Сьогодні вночі була атака на наш перебазовочний табір. Десь коло часу йшла перестрілка. Так як у нас була не хватка приборів нічного бачення, загинув наш боєць Брік Андрій. Отримав смертельне поранення, його не встигли ми вивезти".

Про загиблого бійця хлопці кажуть: справжній був патріот і герой, добровольцем пішов на фронт, записався у розвідку, ходив на важкі завдання. Сиротами без батька залишилось двоє малих дітей...

Нападниками на український табір були російські спецназівці, гадають у підрозділі, хоча до лінії розмежування - близько тридцяти кілометрів. Настільки глибоко ворожі диверсанти заходять на територію, що контролюється Збройними Силами України. Супротивник навчений та добре екіпірований. А у наших розвідників і досі ліквідувати відставання в оснащенні допомагають волонтери.

Ми приїхали до табору розвідників разом із волинськими нардепами Ігорем Єремеєвим та Сергієм Мартиняком. Дізналися, що вже рік триває соціальна програма Єремеєва "Збережи життя солдату" і вже рік депутати самі їздять до зони АТО, привозять бійцям із різних підрозділів та батальйонів таку необхідну військову оптики, обмундирування, форму.

Розвідники звернулись до Єремеєва із проханням допомогти купити хоча б один тепловізор, бо розуміють, що він коштує кілька тисяч доларів. "Цього замало, але хоч щось", - гадали бійці. Адже на завдання ходили із кількома біноклями. Кажуть, що і не очікували, що замість одного тепловізори отримають цілу партію тепловізорів, біноклів, нічних прицілів та ще й комплекти британської військової літньої форми.
Сам Ігор Єремеєв пояснює все коротко: "Хлопці звернулись - ми зрозуміли, що прохання термінове. Маємо загострення на фронті, а розвідники - це ж "очі" нашої армії, від них багато чого залежить. Тож самі зібралися і повезли. Логістику знаємо, бо возимо в різні куточки Сходу допомогу бійцям регулярно".
На цій стадії війни немає танкових маршів та взяття населених пунктів. Диверсантам і снайперам протистоїть військова розвідка. Прилад нічного бачення, тепловізори, приціли - незамінні, кажуть нам командири.

Як пояснює боєць із позивним «Опер», "...нічна оптика - це ті засоби, які дозволяють бійцям належним чином виконувати бойові завдання, а головне, зберегти їхнє життя і здоров'я. Це - очі, особливо в нічний час. Ці засоби необхідні. Їх бракує. У нас біноклі різної крайності, майже всі передані волонтерами." Із посмішкою військовий додає: "А тепер нам таку техніку привезли, що можна Кремль побачити, якщо придивитися".

Після зустрічі - спільне фотографування, спогади, розмови й дружні кпини. Бійці стають серйозними, коли просять написати у репортажі вітання рідним.

Боєць із позивним «Матрос» каже: "Хочу, щоб українці знали і розуміли: ми, воїни, пішли захищати свій народ, свою землю. Повернемося до родин обов'язково із перемогою, бо ж ми на рідній землі. Слава Україні!".

А боєць - позивний «Шрам» передав привіт синочкові. "Напишіть,- каже,- Тато його любить. Хай чекає, скоро приїду додому у відпустку. Мамі привіт самій любимій. І всім, кого знаю. А до українців звертаюсь: Хлопці, воюйте, ходіть до нас. Допомога потрібна, роботи багато".

На зворотньому шляху з табору розвідників, ми зупиняємось у луганському містечко Кремінна. "А тут що"? - питаю у Ігоря Єремеєва.

Відповідає: "Маємо ще одне завдання. Якраз перед поїздкою з нами зв'язалися знайомі волонтери. Сказали, що у Кременній є велика проблема із необхідними ліками та побутовими речами в спецшколі-інтернаті для дітей-інвалідів. Тут із всієї зони АТО хворі дітки. Ще й бійці підтвердили, що часто діляться із цим інтернатом ліками із своїх військових аптечок, бо там відсутні найелементарніші ліки, наприклад, знеболювальні. Ми привезли ліки і іграшки для дітей".

"Знаєте, ми багато спілкуємось із бійцями під час таких поїздок, - ділиться думками Ігор Єремеєв, але завжди постає одне й теж питання: більше року маємо війну із Росією, чиновники постійно рапортують, що армія забезпечена формою та амуніцією на мільйони гривень. Чиновники Мінздраву доповідають на камери, що проблеми із ліками в зоні АТО постійно під їх контролем. То чому ж волонтери й досі на прохання бійців, возять каравани допомоги із елементарними речами, такими як форма, берци, ліки, і це вже не кажучи про тепловізори, біноклі, приціли тощо? Думаю, що пряму відповідь на це питання хочуть почути всі: і військові, і волонтери, і пересічні громадяни".


Ігор КУЧУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.