Колишня сепаратистка з Донбасу знайшла прихисток на Волині, а її син – в росії. ВІДЕО

Колишня сепаратистка з Донбасу знайшла прихисток на Волині, а її син – в росії. ВІДЕО
Майже все своє життя переселенка з Донбасу, яка переїхала на Волинь, була впевненою - без росії ніяк. Нині жінці болить не лише доля України, а й доля її дитини. Сина, якого в будь-який момент можуть відправити вбивати український народ.

Історія жінки, яка до 14-го року була сепаратисткою, - у сюжеті 12 каналу.

Про життя до 2014 року жінка розповідає лише ридаючи. Вона з міста Миколаївка Краматорського району на Донеччині. Це за 20 км від Слов'янська.

Каже: до 2014 року усі мешканці Донбасу були переконані, що Україні вони не потрібні. Та події 14-го року дали зрозуміти істину - багатьом, от тільки, на жаль, не всім.

Над її містом не висів прапор "ДНР". Бойовиків так званих "Л/ДНР" у Миколаївці не було. Бо не пустив міський голова.

У Миколаївці жінка жила в трикімнатній квартирі. До пенсії - працювала у торгівлі, а згодом влаштувалася техпрацівицею у місцеву школу. У неї двоє дітей.

Донька переїхала у Харків, а коли почалася повномасштабна війна, знайшла прихисток за кордоном. А син жінки - виїхав до росії. Там одружився. Матір свою він запевняє, навіть якщо в росії дадуть зброю і заставлять його воювати проти українців, застрелить краще себе.

"Не дай Боже його призвуть у ту російську армію. Я йому кажу, хай краще сідає у тюрму", - говорить вона.

Нині жінка живе на Волині в будинку, який облаштували для внутрішньо-переміщених осіб.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Нещира жінка. Відштовхуюча. Колишнім сепаратистами не бувають. Такі тут вбудуться, а потім (як на сході), скажуть путіну, що їм закривають рот, забороняють калякати на "язикє". Не вірю жодному слову.
Відповісти
Трагічна історія... Розлучена війною мати з сином.
Відповісти
"Читач" не плач в ганчірку. В тексті ясно сказано, що син виїхав до рашки після початку повномасштабної війни. Тобто, він вибрав те, що йому імпонує. Такі в людини переконання. Ніякої трагедії в цьому індивідуальному виборі немає. Сепар є сепар. Якщо сірого шакала перефарбувати в білий колір, він болонкою не стане. Залишиться шакалом.
Відповісти