Воїну з Волині Станіславу Солов`ю просять присвоїти звання Героя України посмертно

Просять присвоїти звання "Герой України" (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ Солов`ю Станіславу Сергійовичу, 04.01.1995 року народження, жителю м. Каменя- Каширського.

Про це йдеться у тексті петиції, опублікованій на сайті президента України.

"Станіслав ріс, навчався, розвивався, постійно удосконалюючи свої знання та навички. Його жага до знань та праця над собою дала йому можливість самотужки опанувати професії у різних сферах: ІТ, широко профільного будівництва, електрики, машинобудівництва, виробів по дереву, меблів, кованих виробів, ремонту електроприладів та інструментів, промислового альпінізму. Йому завжди вдавалося легко знаходити підхід до різних людей, несучи у своєму серці та житті світло людяності, добра, поваги, віри, надії, любові до усього живого", - йдеться в повідомленні.

Усі хто знав Станіслава, також побратими, відгукуються про нього як про совісну, відповідальну, благородну, мужню, добру, мудру людину, справжнього патріота, відзначають його, як людину високих моральних цінностей.

«Бувши з ним і біля нього, було якесь таке непояснене комфортне відчуття повної захищеності. Про таких говорять – це ЦВІТ НАЦІЇ. Він говорив: «Хочу прожити життя так, щоб ніколи не відчувати болі від докорів сумління, бо все (у нашому світі) починається з кожного з нас і добро, і зло. І головне в житті – завжди та всюди залишатися Людиною», - зазначає автор петиції Станіслав Хомулко.

Станіслав з початком повномасштабного вторгнення рф згуртував людей, щоб допомагати захисникам та волонтерам. Став на облік у військкоматі та інтенсивно волонтерив з усією родиною. Та коли доля поставила його перед вибором, він прийняв єдине, рішуче, відповідальне рішення.

Станіслав не зрадив ані собі, ані рідним, ані своєму народу і пішов на фронт зі словами: «Це моє свідоме рішення, прийміть його. Я не можу по іншому, бо це буду не «Я». Зрозумійте, я вірю в те, що там я більше зможу допомогти, щоб швидше перемогти цих нелюдів. У нас все буде добре!»

"З 2 лютого 2023 року він вступив до лав ЗСУ для виконання бойових завдань для забезпечення відсічі збройної агресії ЗС рф на Донецькому напрямку. Оскільки в одному з населених пунктів противник здійснив спробу штурму наших передових позицій, солдат Соловей Станіслав Сергійович, перебуваючи ще у складі резерву, зайшов на дану позицію для підсилення, і в результаті ведення бою та інтенсивних обстрілів 14 лютого отримав поранення. Але наступальні дії були безрезультатними та просування противника було зупинено.

Після кількаденної реабілітації Станіслав продовжив виконання бойових завдань. У березні на одному з напрямків ворогу вдалося прорвати оборону та просунутися на важливій ділянці, що спричинило створення загрози виходу противника у фланг нашим військам. Для недопущення цього, було сформовано зведений підрозділ, у складі якого наш Герой виконував завдання, зайнявши позиції.

В період з 2 травня, протягом кількох діб було відбито всі спроби штурмових дій противника в напрямку даної позиції. Але під час відбиття штурмових дій Соловей Станіслав отримав поранення несумісні з життям, його подвиг зберіг десятки й навіть сотні життів.

Ця безжальна війна забрала Людину, залишивши нас без сина, чоловіка, батька, брата, онука, племінника, друга, побратима, українця. У Станіслава тут залишилась кохана, горем вбита, дружина, з якою він встиг розписати за тиждень до своєї загибелі і яка носить під серцем його сина. Молода вдова зараз бореться (у прямому сенсі цього слова) за життя своє та сина, який скоро народиться та уже ніколи не побачить і не обійме свого чудового, благородного, мужнього, люблячого тата.

Залишились два люблячих менших брата, для яких Станіслав був найкращим і братом, і другом, і батьком, і наставником. Залишилась скошена горем мама, у якої нелюди вкрали сенс життя, вигризли частину серця, яке до останнього подиху буде кровоточити.

Залишилось багато рідних, друзів, знайомих, побратимів, для яких життя назавжди змінилось, отримавши глибокі, болючі рани. Та ми вистоїмо, не зламаємось, продовжимо боротись, так, як робив наш Герой.

Соловей Станіслав Сергійович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно)", - йдеться у тексті петиції.

Підтримати петицію можна за ПОСИЛАННЯМ.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!