Блокада «Ягодина»: волинські перевізники розповіли, яких збитків зазнають через протести на кордоні

Блокада «Ягодина»: волинські перевізники розповіли, яких збитків зазнають через протести на кордоні
Щодня лише через блокаду митного переходу українські вантажоперевізники за скромними підрахунками втрачають приблизно два мільйони гривень. А з початку акцій протесту, підтриманих антиукраїнськими політиками Польщі, прямі втрати економіки України, за підрахунками Федерації роботодавців України, уже сягнули 400 мільйонів євро.

Про ситуацію на кордоні і вплив блокади на українську економіку Центр журналістських розслідувань «Сила правди» поспілкувався з волинськими підприємцями, які займаються транскордонними вантажними перевезеннями.

Із початком повномасштабного вторгнення і перекриттям українських портів ворогом, кордон з Польщею став основною транспортною магістраллю для експорту. У червні 2022 року Європейський Союз скасував необхідність українським перевізникам отримувати спеціальні дозволи для двосторонніх й транзитних перевезень. З того часу українці понад рік працювали в Європі на таких самих умовах як і їхні польські колеги. Але 6 листопада польські перевізники почали блокаду трьох митних переходів: на Львівщині – «Корчова – Краковець», «Гребенне – Рава-Руська», на Волині – «Дорогуськ – Ягодин». Через пів місяця поляки заблокували ще один перехід – «Медика – Шегині». В чергах вже померло два водії. А нещодавно протестні акції підхопили і словацькі перевізники.

Блокада за трішки більш як пів місяця сильно скоротила обсяг перевезень, а відтак і прибутки підприємців. Вони кажуть, що доба простою кожної фури вартує мінімум 100 євро.

«Середня вартість однієї доби простою десь 150 євро. Може бути і до 200, а спецтранспорт і всі 300. А загальні збитки це не тільки транспортна галузь, а це і несвоєчасна доставка товарів, і нам вже виставляють рахунок за недоставку товару. Далі збитки не тільки транспортні, а збитки виробників. Наприклад, молочна галузь, палети і так далі, вже зупиняються повністю лінії. Вони вже не можуть випускати, тому що от в молочній галузі корова дає молоко кожен день, а збуту немає ніде. І тут збитки такі, що підприємство закривається. Тому цифри можуть бути досить великими», – розповів голова регіональної ради Асоціації міжнародних перевізників України у Волинській і Рівненській областях Віктор Козак.

Волинянин Сергій Леонтьєв є співвласником трьох фірм, які займаються перевезеннями. Підприємець каже, що рахувати свої збитки від простою навіть не береться.

«Загальні збитки я не рахував спеціально, бо це був би психологічний шок. Коли людина розуміє, що вона кожен день втрачає, наприклад, 10 тисяч євро, або пів мільйона гривень щодня. Як ви на це будете реагувати? Це самовбивче почуття. Тому і не рахую», – каже Сергій Леонтьєв.

Відповідно до даних електронної черги для вантажівок, впродовж 10 місяців 2023 року «Ягодин» в напрямку Польщі перетинало по 16-18 тисяч фур на місяць, тобто по 400-600 автівок на добу. З моменту блокування руху польськими протестувальниками ця цифра зменшилася до 15-30 автівок на добу. Рух із Польщі в Україну також ускладнений.

Підприємець з Володимира Олексій Панасюк має більше десятка фур. Його автівки з початку протесту стоять завантажені зерном, на реалізацію якого дуже розраховували українські сільгоспвиробники.

«У мене фірма невеличка. До війни в мене працювало 30 чоловік. На початку агресії десять людей пішло воювати. Зараз в мене стоїть 6 автомобілів завантажених. Вони місяць вже стоять. Їздять там по Україні чотири, п’ять. Тобто на 50-60% в мене прибутки впали. Люди сидять без роботи. Товари, за які мали б фермери отримати кошти, теж висять в повітрі. А їм вони треба, бо триває посівна озимих. Так само потрібні гроші ще дозбирати кукурудзу. На паливо гроші потрібно, на зарплату людям», – розповідає Олексій Панасюк.


До війни українці експортували товари в Польщу і через цю сусідню країну за спеціальними дозволами. Їх, каже підприємець, з кожним роком польська сторона видавала все менше і менше.

«До повномасштабного вторгнення вони більше давали дозволів російській стороні, білорусам, і менше українцям. Дозволів для України видавали все менше і менше. Чому? Я думаю, в Польщі є такі самі, як і в Україні, які беруть просто лапувки (хабарі, – авт.), від росіян. І за ці російські гроші роблять отакі от нехороші речі. Я думаю, ті російські гроші, вони і сьогодні є в Польщі. Тут, можливо, треба було б і польським службам подивитися, що це за страйкарі і за що вони стоять. Просто вони повинні зрозуміти, що ці умови, які для них були створені, закінчилися. Такого більше не буде і не має такого бути. Повинні працювати всі в однакових умовах», – переконаний Панасюк.

Через блокаду поляків Україна несе не лише економічні збитки.

«У нас зараз заблоковано понад чотири тисячі водіїв. Харчі, вода вже все скінчилося. Були випадки, що викликали швидкі. Двоє чоловіків вже померли в автомобілях. Ліків немає зовсім. Пальне закінчується», – розповідає голова регіональної ради Асоціації міжнародних перевізників України у Волинській і Рівненській областях Віктор Козак.

З польської сторони офіційно блокаду організував «Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту», який нещодавно сформували кілька власників польських компаній. Вони запевняють, що акція має економічний характер і про політику не йдеться. Однак, лобісткою протесту є послідовна антиукраїнська та антиєвропейська партія «Конфедерація свободи й незалежності» і саме її представники найгучніше озвучують антиукраїнські заяви, медійно борються проти українських біженців та вже виставляють рахунки за допомогу Україні і її громадянам, пише zahid.net.

Найодіознішою фігурою партії є Рафал Меклер. Це підприємець з Любліна, який з 2013 року займається міжнародними перевезеннями. Зокрема, до Росії та Білорусі. Політик нарікає, що через війну в Україні повністю втратив російський та казахський ринок, частково білоруський. Меклер є головою люблінського осередку партії «Конфедерація свободи й незалежності».

«Вони бігають, кричать, хочуть бути, типу, корисними для Польщі, але вони не корисні ні для Польщі, ні тим більше для нас. Блокують ті переходи. Це проросійська така сила. Це – невелика частинка поляків, які є проросійсько настроєні, які хочуть займатися тим бізнесом, що вони займалися. А конкретніше, які раніше ввозили контрабанду в Україну. Тому що відстежити ті автомобілі важче, ніж наші. Ну, бо ніяка польська фірма не дасть тобі відповіді на запит, що він ввозив.

Ну, такий напівнелегальний товар, який виїжджав з Польщі по одній ціні, в Україну в’їжджав по іншій ціні. Це все, можливо, через те, що в нас немає спільної бази на кордоні між Євросоюзом і Україною. Це просто підміна документів. І вони в’їжджали, вивантажувались, заливали повні баки дешевшої соляри і верталися в Польщу. Це невелика кількість, маленька частина польських фірм. На якій, до речі, працюють українці в більшості», – розповідає Олексій Панасюк.

Упродовж усієї блокади кордону польська влада не оприлюднила жодної заяви з цього приводу. Рішення про скасування дозволів ухвалювала Європейська комісія, а Україна чи Польща не може односторонньо вплинути на нього.

«Тут є небажання з польської сторони цю проблему вирішити. Так, вони кажуть, що зберігали свій ринок сільгосппродукції. Але це теж неправда. Тому що їдуть залізницею вагони. Наприклад, за один раз 40 вагонів. Це по 70 тонн. Помножте, скільки тут треба автомобілів. Це треба тиждень, щоб працювала митниця. А вагони поїхали. Це просто така надумана якась ситуація. Її ніхто не хоче вирішувати. Шкода, що наших політиків також немає. Зараз на польському ринку нашої сільськогосподарської продукції немає. Вона їде далі – Німеччина, Балтійські країни, а найбільше вона їде в польські порти. І коли ми їдемо в польські порти, заробляють, знову ж таки, люди, які працюють там. За дороги ми платимо, за паливо ми платимо. За все це платимо. І зараз польська економіка піднялася. І багато українців працюють на ту польську економіку», – каже Панасюк.

Не бачить швидкого вирішення проблеми і голова регіональної ради Асоціації міжнародних перевізників України Віктор Козак.

«Я так думаю, що поки новий уряд польський не сформується, то можливо нічого не вирішиться. Зараз перемовини йдуть на рівні міністерств. Наше міністерство розвитку громад і польське міністерство інфраструктури. Але вони знають, що їм залишилось працювати там тиждень чи скільки. І вони не хочуть приймати рішень якихось глобальних, тому що він далі залишається жити в Польщі і йому треба далі, ну і за нього хтось має потім голосувати, може політичне майбутнє ще якесь бачить. І через що вже вони не хочуть приймати будь-яких рішень, тільки і на користь польських страйкарів. Тобто вони кажуть так: якщо ви з страйкарями домовитеся… Тобто виходить так, що наше міністерство має з страйкарями домовитися, то тоді вони приймуть якесь рішення», – переконаний голова регіональної Асоціації.

Сергій Леонтьєв впевнений, що ситуацію можна вирішити лише економічно. Збитки поляків, про які вони кажуть, мають покрити українці.

«Я казав і українським, і міжнародним політикам, нашим, київським депутатам: «Їдьте в польський сейм, розмовляйте там, розумієте». З людьми треба розмовляти. Зараз легко порахувати збитки і наші, і Польщі: скільки машин стоїть, скільки прийшло через кордон. До прикладу, якщо Україна втратила за пів місяця мільйон євро, ми б заплатили польському бюджету півмільйона євро за 5 місяців, або пообіцяли би хоча б за пару місяців це відшкодувати. Європейці розуміють, що українці можуть платити по 100 тисяч євро щомісяця. Бо поляки не проти грошей. Тому що вони організували це через те, що вони втрачають», – каже Леонтьєв.

Олексій Панасюк вважає, що адекватною відповіддю польським страйкарями має стати відмова українців працювати на економіку держави-сусідки. Серед форм протесту може бути відмова українських водіїв, які працюють на польські транспортні компанії, виходити на рейси.

«Нам просто треба закрити всі кордони, не пускати нікого на заробітки. І тоді поляки швидко все вирішать. Давайте просто українці в Польщі почнуть бастувати. 80% сьогодні водіїв в Польщі – українці. Якби українці зараз піднялися, поклали власникам автівок ключі і сказали би: «Дякуємо. Не хочу. Мене приймуть і в Німеччині, і в Канаді сьогодні мене з задоволенням приймуть, де не треба візи. Ми поїдемо туди так, як поляки». А ви поверніть своїх поляків. І хай вони почнуть працювати за їхні зарплати. І в тих собачих умовах», – пропонує вирішення проблеми Олексій Панасюк.

І такі акції вже почалися. 21 листопада на пункті пропуску «Краківець – Корчова» українські перевізники провели мітинг у відповідь на блокування польськими протестувальниками перетину кордону вантажівками з Польщі в Україну. Про це повідомляє Укрінформ. Це була попереджувальна акція. Автомобілісти наразі не планують блокувати рух авто і не перешкоджатимуть роботі пункту пропуску, адже розуміють, наскільки стратегічно важливими є пункти пропуску. Їхня мета – привернути увагу польських блокувальників, щоб ті зрозуміли, що блокування шкодить не лише Україні, а й Польщі і зводить нанівець допомогу, яку їхня країна надає Україні.

Те, що Польща несе збитки від своїх же протестувальників пишуть і польські сайти, зокрема ті, що мають сільськогосподарське спрямування. Найбільше постраждали польські молочники. Раніше об’єм експорту польської молочки в Україну сягав півмільярда злотих в рік.

«Польські фури також стоять через блокаду. І вони теж несуть збитки. Не такі великі, не колосальні, в порівнянні з нашими. Бо наших фур там біля чотирьох тисяч, хай три з половиною. А їхніх всього п’ятсот автомобілів заблоковано, самими ж ними. Тобто в транспортній галузі вони менше страждають, а в галузі економіки, там де виробники товарів, вони страждають, можливо, так само, як і ми, може ще більше», – вважає Віктор Козак.

Наразі польські протестувальники домоглися дозволу від влади на продовження пікету аж до лютого 2024 року. От тільки з їхніми вимогами не все зрозуміло. Офіційно вони українській стороні нічого не висували. Втім, відомо, що вимагають повернення спеціальних дозволів для українських перевізників, та скасування «транспортного безвізу». А ще вони хочуть отримати доступ до системи «Шлях», яка дозволяє військовозобовязаним українцям перетинати державний кордон.

Поки жодні перемовини на рівні керівництва держав не дали результатів. Водночас, Волинська обласна рада звернулася до Генерального Консула Республіки Польща в Луцьку Славоміра Місяка щодо врегулювання проблеми блокування українсько-польського кордону.

«Це нічого не дасть. Я знаю, як польська поліція відноситься до наших. Вони просто насміхаються. Просто треба перекрити всі кордони. І щоб робоча сила від нас з України не їхала. Тоді вони зрозуміють», – вважає підприємець Олексій Панасюк.

«Тут тільки мають бути судові рішення на рівні Євросоюзу, Єврокомісії, на світовому рівні. Мають бути рішення на рахунок відшкодування тих збитків. Те, що польські перевізники вимагають, Україна не може виконати їхніх вимог. Там Єврокомісія задіяна і тільки вона може вирішити це питання», – додає голова регіональної ради Асоціації міжнародних перевізників України Віктор Козак.

Найближчим часом Україна планує провести переговори у тристоронньому форматі з Польщею і Єврокомісією щодо розблокування пунктів пропуску на польсько-українському кордоні.

25 листопада на пресконференції за підсумками Міжнародного саміту Grain from Ukraine Володимир Зеленський вперше прокоментував ситуацію на українсько-польському кордоні.

«На кордоні є складнощі, я вважаю, перш за все через деякі політичні кроки наших сусідів. Я вважаю, що нам треба мати дуже виважену політику, мати план дій, по якому іти. І у нас є цей план. Працює прем’єр-міністр, також віце-прем’єр Стефанішина, також на рівні міністерств закордонних справ і на рівні міністерства інфраструктури. Все це є. Я впевнений, що ми зможемо все зробити. Але нам треба дати трішки часу нашим сусідам. Все потеплішає», – відповів Володимир Зеленський.

Проте поки ситуація не теплішає. Навпаки, польській міністр інфраструктури Анджей Адамчик звернувся до українського віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова з проханням скасувати обов’язкову реєстрацію в системі «єЧерга» польських транспортних засобів, які повертаються з України до ЄС і розвантажені на прикордонних переходах «Зосін – Устилуг» та «Нижанковичі – Мальховіце». Тобто, на думку поляків їхні водії мають їздити без використання електронної черги, а наші – використовуючи її.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Блокада «Ягодина»: волинські перевізники розповіли, яких збитків зазнають через протести на кордоні
29 листопад, 2023, 11:07