УПЦ МП просить на пів року відтермінувати виселення з Успенського собору у Володимирі

Попри всі рішення судів та припис виконавчої служби, громада упц московського патріархату продовжує утримувати Успенський собор у Володимирі, відмовляючись добровільно звільнити культову споруду. Та 8 квітня 2025 року ситуація набула нового повороту — до Господарського суду Волинської області надійшов документ, у якому громада вже не заперечує проти виселення, а просить про… пів року відтермінування.
Причина — необхідність часу для вивезення численних святинь, пише БУГ.
Що вимагає громада московського патріархату?
Автором звернення до суду є адвокат Микита Чекман, який представляє релігійну організацію. У заяві він просить надати відстрочку на 6 місяців у виконанні рішення щодо передачі державі будівель Успенського собору, дзвіниці та мурів — об’єктів, які є пам’ятками архітектури національного значення.
Ключовим аргументом в документі є особливий статус храму як місця збереження реліквій: іконостаси, ікони, престол, літургійні книги, облачення, церковне начиння, святині та реліквії, які громада хоче винести у “канонічному” порядку.
Фактично — московська громада визнає необхідність виселення, але прагне зробити це неквапом. У тексті заяви йдеться про необхідність рішень єпархіального архієрея, скликання спеціального зібрання, визначення духовенства, яке супроводжуватиме вивезення церковного майна.
Що за реліквії? І кому вони належать?
Особливу увагу привертає згадка про церковні реліквії, які громада хоче вивезти разом із собою. Розберемося детальніше. Так, без сумніву громада за часи перебування в культовій споруді обжилася всіляким добром, але є в соборі і реліквії, які громада не має права з собою забирати.
Серед них — дерев’яний різьблений іконостас XIX століття, розп’яття XV століття та ризи до хреста та інші ікони і речі. До слова, за легендою, розп’яття XV століття походить із церкви Параскеви П’ятниці, яка існувала у Володимирі. Такі предмети мають історичну та сакральну цінність для українського народу і перебувають на балансі Музею волинської ікони у Луцьку. Там є і повний перелік об’єктів, які мають бути збережені в храмі як державне надбання.
Під час формування акту передачі споруди має буде досліджено — чи лишила ці реліквії громада, чи вони дійсно оригінальні і після цього лише буде підписано акт.
Що вирішив суд?
9 квітня 2025 року Господарський суд Волинської області виніс ухвалу:
прийняти заяву релігійної організації до розгляду,
призначити судове засідання на 29 квітня 2025 року о 12:30,
запропонувати стягувачу надати заперечення до 18 квітня (тобто на заявку ще можуть подати відзив).
А поки — держава діє
До моменту судового засідання виконавча служба продовжує діяти в межах чинного рішення.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Причина — необхідність часу для вивезення численних святинь, пише БУГ.
Що вимагає громада московського патріархату?
Автором звернення до суду є адвокат Микита Чекман, який представляє релігійну організацію. У заяві він просить надати відстрочку на 6 місяців у виконанні рішення щодо передачі державі будівель Успенського собору, дзвіниці та мурів — об’єктів, які є пам’ятками архітектури національного значення.
Ключовим аргументом в документі є особливий статус храму як місця збереження реліквій: іконостаси, ікони, престол, літургійні книги, облачення, церковне начиння, святині та реліквії, які громада хоче винести у “канонічному” порядку.
Фактично — московська громада визнає необхідність виселення, але прагне зробити це неквапом. У тексті заяви йдеться про необхідність рішень єпархіального архієрея, скликання спеціального зібрання, визначення духовенства, яке супроводжуватиме вивезення церковного майна.
Що за реліквії? І кому вони належать?
Особливу увагу привертає згадка про церковні реліквії, які громада хоче вивезти разом із собою. Розберемося детальніше. Так, без сумніву громада за часи перебування в культовій споруді обжилася всіляким добром, але є в соборі і реліквії, які громада не має права з собою забирати.
Серед них — дерев’яний різьблений іконостас XIX століття, розп’яття XV століття та ризи до хреста та інші ікони і речі. До слова, за легендою, розп’яття XV століття походить із церкви Параскеви П’ятниці, яка існувала у Володимирі. Такі предмети мають історичну та сакральну цінність для українського народу і перебувають на балансі Музею волинської ікони у Луцьку. Там є і повний перелік об’єктів, які мають бути збережені в храмі як державне надбання.
Під час формування акту передачі споруди має буде досліджено — чи лишила ці реліквії громада, чи вони дійсно оригінальні і після цього лише буде підписано акт.
Що вирішив суд?
9 квітня 2025 року Господарський суд Волинської області виніс ухвалу:
прийняти заяву релігійної організації до розгляду,
призначити судове засідання на 29 квітня 2025 року о 12:30,
запропонувати стягувачу надати заперечення до 18 квітня (тобто на заявку ще можуть подати відзив).
А поки — держава діє
До моменту судового засідання виконавча служба продовжує діяти в межах чинного рішення.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Вибір редактора
Останні новини
«Волинська Голландія» відкриває тюльпанове поле: назвали дату
11 квітня, 21:45
Скандал дорогою на Волинь: голову Федерації профспілок арештовано
11 квітня, 21:04
УПЦ МП просить на пів року відтермінувати виселення з Успенського собору у Володимирі
11 квітня, 20:38
Погода в Луцьку та Волинській області на завтра, 12 квітня
11 квітня, 20:00
У музеї в Луцьку експонують інсталяцію, створену з 10 240 горіхів
11 квітня, 19:05