Старший сержант з Волині розповів, як від удару FPV врятували привідкриті двері «Хаммера»

Головний сержант одного з механізованих батальйонів 156 ОМБр сержант Владислав Іщик переконаний, що якісний сержантський склад – це основа успішного виконання завдань і на фронті, і в тилу.

Про це повідомляє ІА "Конкурент", посилаючись на сторінці 156 ОМБр.

Родом він із Волині, яку він називає «прекрасною і мальовничою». У військо прийшов, підписавши контракт ще в далекому 2018 році. До цього навчався в медичному коледжі, зрозумів, що не його покликання, забрав документи та став військовим, розповідають у пресслужбі 156 бригади.

«Люблю зброю, техніку, тому й пішов у військо!» – каже військовослужбовець із позивним COLT.

На той час молодий боєць пройшов базову загальновійськову підготовку у Старичах, від рівня якої досі в захваті. А потім вибув у визначену військову частину. Служив добре, тому виріс від солдата до головного сержанта підрозділу.

А на початку повномасштабного вторгнення рашистів уже був головним сержантом взводу на Житомирщині. За якийсь період військової служби разом із головним сержантом з’єднання перейшли у новостворену 156 Окрему механізовану бригаду Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

На початках Владиславу Іщику дуже допомогли друзі-волонтери з рідного селища Маневичі. За все вдячний, та найбільше за автомобілі, які доставили аж із Великої Британії. Вони на фронті дуже потрібні.

Бойових епізодів запам’яталося багато. Наприклад, під Юнаківкою згадує важку евакуацію пораненого побратимами. Як важко не було, таки вибралися до своїх. А врятований і досі вдячний.

На війні сержант має звичку їздити з причиненими дверима водія. І це врятувало йому життя: саме прислухався до звуку працюючого двигуна, як прилетів справа ворожий FPV-дрон… Удар, вибух… Саме через відкриті двері «Хаммера» він і вилетів назовні. На щастя, всі тоді залишилися живими. А згодом тією ж ушкодженою машиною дісталися до своїх.

Чим займається 26-річний головний сержант батальйону? На це запитання Владислав Іщик відповів вичерпно: «Якщо чесно, то всім! Головне, що всі в мене мають бути повністю забезпечені та навчені».

COLT знає, що дуже важливо постійно говорити з людьми. Бо особовий склад – це, насамперед, люди.

«Особливо важливо спілкуватися з хлопцями, які виходять із позицій. Бо їм тоді важко і фізично, і морально…» – каже воїн.

Владислав Іщик переконаний, що найкращих солдатів потрібно заохочувати, і в 156 ОМБр цей процес постійно відбувається. Тому лідери стають сержантами, і кар’єрне зростання продовжується.

А до тих, хто ще не долучився до Сил оборони України, сержант із тонким гумором в інтонації каже: «Давай, брате, вставай, приходь до нас! Усе буде добре! У нас є і хліб, і сіль».

Війна триває. Такі, як сержант Владислав Іщик і хлопці з його батальйону, за будь-яких умов тримають фронт української оборони та наближають Перемогу над російськими окупантами.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!